Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причини їх класифікаційної і термінологічної неоднозначності. Етапи протікання, зміст і діалектика осмислення людської скінченності. Закономірності цього процесу на різних рівнях свідомості.

Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причин їх термінологічної неоднозначності. Аналіз етапів протікання і діалектику індивідуального та глобального осмислення людської скінченності як основи для формування загальнолюдських цінностей.

Дослідження формування світогляду інформаційного суспільства. Оцінка впливу ідеології космізму на розвиток цивілізації, становлення єдності та глобального взаємозв’язку людства. Сучасні способи та форми комунікабельності, соціальної організації життя.

Изучение проблематики сакрального. Значимые признаки сакрализации. Взаимосвязь и трансформация феноменов сакрального и профанного, двойственность динамики сакрального (десакрализация и ресакрализация) в пространстве современного секулярного общества.

Осмысление в православном религиозном сознании такого сложного и этически неоднозначного явления как война. Стремление религиозного сознания к наделению войны особым нравственным смыслом, как испытания, посылаемого Богом, и средства защиты справедливости.

Анализ предельной фрагментаризации современного научного знания. Построение здания науки по образцу математического естествознания, попытка формализации всех природных и социальных процессов. Общественно-культурные последствия технического развития.

Социальные ожидания от профессионального образования, таких как достижение современного качества образования и соответствие образования актуальным и перспективным потребностям личности и социума. Формирование профессиональной компетенции специалиста.

Влияние западноевропейской философии на формирование представлений о жизни, смерти и бессмертии в русской иммортологии. Специфика иммортологических представлений Ф.М. Достоевского и В.С. Соловьева. Понимания бессмертия человека в воззрениях Л.Н. Толстого.

Основные формы бытия в философии: бытие вещей, бытие человека, бытие духовного, бытие социального. Формирование и эволюция философского понятия материи. Материя как объективная реальность. Современные естественнонаучные представления о структуре материи.

Принципы развития истории человечества, ее перводвигатель. Анализ влияния инстинкта самосохранения и самооценки человека на его эволюцию. Понятие свободы в христианстве. Характеристика пороков новоевропейской философии. Строение пирамиды общества.

Одиночество и ее роль в развитии философской мысли. Интерпретационные модели одиночества в брахманизме, индуизме и буддизме. Образ жизни отшельников. Искажение нравственного учения Будды. Китайская философская картина мира. Японская философская поэзия.

Анализ основных идей русского религиозного философа эпохи Серебряного века – С.А. Алексеева (Аскольдова). Рассмотрение широкого спектра философских увлечений мыслителя, сформировавшего его собственные идеи. Эволюция представлений о Церкви и святости.

Сущность и специфика феномена номадизма. Прямая или опосредованная онтологическая проблематичность этого феномена. Три формы практики философствования: философское консультирование, дискуссионная площадка для размышлений и философское партнерство.

Субъективность, личностная идентичность в контексте взаимодействия Я и Другого. Трансцендентальная субъективность, опыт собственной телесности и аналогизирующей аппрезентации как основа конструирования другого Я. Экзистенциальное понимание бытия человека.

Изучение проблемы оснований науки как возможности возвращения "жизненного мира". Этапы кризиса рациональности в наукознании XX-XXI веков, итогом которого стала трансформация классической методологии и появление феноменологического метода Э. Гуссерля.

Обґрунтування теоретичних основ та методологічних засад трансформації інноваційних систем під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Розроблення та запровадження новітніх технологій у широкому спектрі знань на основі інноваційних наукових досягнень.

Ознаки предмету та їх класифікація. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Істинне і хибне судження. Умовивід і доведення, їх структура. Сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні.

Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Особливості та основні етапи розвитку античної філософії. Основні ідеї античної етики. Людина і суспільство епохи Відродження. Французький матеріалізм і просвітництво другої половини XVIII ст.

Основні теми філософських роздумів. Основні риси та особливості філософії стародавнього світу та середньовіччя. Філософська система Л.А. Фейербаха та Гегеля. Класичний психоаналіз та неофрейдизм. Категорії буття, місце матеріалізму в історії філософії.

Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.

Функції, форми та методи філософського осмислення людського буття. Виникнення та розвиток вчень про закономірності життя. Осмислення єдності світу з людиною. Синтезуюча природа творчості в суспільстві. Концепція взаємозалежності всіх держав світу.

Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Філософія Стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Антична діалектика, атомістичне трактування буття. Погляди Демокріта, Епікура, Платона, Арістотеля і Сократа. Основи матеріалізму і теоцентризму.

Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

Світогляд як форма освоєння світу. Структура та історичні типи світогляду. Філософія в системі культури. Особливості та основна проблематика філософської думки у Стародавній Індії та Китаї. Загальна характеристика та етапи розвитку античної філософії.

Сутність та основні закони діалектики - вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні та розвитку буття. Характеристика позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму. Проведення філософського аналізу проблеми сенсу життя людини.

Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.