Виявлення основних способів ідентифікації власної життєвої траєкторії, набуття досвіду самостійної діяльності та особистої відповідальності людини. Формування правосвідомості сучасної людини на базі сучасних ключових компетенцій в різних сферах.

Розвиток правової реальності сучасної романо-германської сім’ї під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції, на засадах домінант антропоцентризму, єдності суб’єктивності та інтерсуб’єктивності. Зміна праворозуміння та юридичної доктрини.

Теорія правосвідомості у працях дореволюційних науковців Л. Петражицького та І. Ільїна. Людське буття - інтегральна єдність матеріального та духовного. Структурна побудова та основні функції правосвідомості. Розгляд буттєвих чинників онтології права.

Понятие аксиологии, ее сущность и особенности, предмет и методы изучения, выдающиеся представители и их вклад в развитие науки. Различные подходы к проблеме ценностей в объективно-идеалистической философии. Легистская и либертатно-юридическая аксиология.

Природа человека и право. Антропологические основы права, согласно концепции П. Рикера. Философский смысл и обоснование прав человека. Гуманистическая природа права. Механизмы формирования правовой личности. Функция прав человека в современном мире.

Понятие правовой гносеологии, ее сущность и особенности, предмет и методы изучения. Отличительные черты легистской гносеологии, отвержение ею теории права. Основные признаки естественноправовой гносеологии, отличия ее от либертатно-юридической концепции.

Анализ взглядов видных теоретиков культуры и социальных философов Запада на трактовки правовой культуры и ее воздействие на функционирование правовых систем. Роль социальных сил в воздействии правовой культуры на работу правовых и политических систем.

Понятие и структура правовой культуры. Цивилизационный характер правовой культуры. Соотношение сущего и должного в морали и в праве. Сущее и должное как категории философии права. Специфика проявления сущего и должного. Аспекты исследования культуры.

Понятие и структура правовой культуры. Цивилизационный характер правовой культуры. Соотношение сущего и должного в морали и в праве. Сущее и должное, как категории философии права. Общефилософские основания и специфика взаимосвязи сущего и должного.

Выяснение сущности и природы права, традиционный ("запретительный") и либеральный подходы к пониманию сущности права. Причины появления института права и его классовый характер. Взаимоотношение права и политической власти, особенности правосознания.

Рациональное объяснение причин возникновения специфической, иррациональной формы мышления человека. Религия как форма общественного сознания. Нормативная фиксация устойчивых, повторяющихся общественных связей и актов взаимодействия между людьми.

Анализ и оценка правовых идей Джона Локка. Естественное состояние как полная свобода действий и распоряжение своим имуществом и личностью. Общественный договор, государство и закон. Акт законодательного органа, сформированного народом - сила закона.

Политико-правовая идеология Древнего Рима. Формы государственного устройства. Политическая позиция Цицерона, его отношение к рабству. Характеристика государственного деятеля. Определение естественного права (истинного закона), формулировка законов.

Анализ предпринятой А. Кожевом и Ф. Фукуямой попытки теоретически ограничить современное развитие всемирной истории схемой либеральной демократии, предполагаемой в качестве окончательной формы. Некапиталистический путь социального развития, его черты.

Символічний контекст взаємодії чоловіка та жінки, батьків та дітей як архетипічна характеристика сімейних відносин в православній традиції. Образ православної сім’ї у священному та соціально-культурному вимірі. Православне розуміння сімейних символів.

Дослідження генези Православного військового храму в контексті християнської історії Європи, аналіз його функціонування в бойових умовах. Сучасна ситуація і перспективи вирішення проблеми участі церкви у військовій сфері соціальної діяльності в Україні.

Исследование развития категории правосознания в Российском мировоззрении. Характеристика познавательной, оценочной и регулятивной функций правосознания в теории государства и права. Анализ роли правосознания в формировании социальной активности человека.

Особенности философской мысли в США. Первые проявления философской активности. Дисциплинарная определенность американской философии. Историцизм, позитивизм, прагматизм, натурализм. Проблема сознания, социобиология. Развитие философского феминизма.

Принцип прагматизма Пирса, философская доктрина в статьях "Закрепление верования" и "Как сделать наши идеи ясными". Прагматическое учение об истине У. Джемса, "радикальный эмпиризм". Прагматизм как метод решения философских трудностей и теория истины.

Характеристика прагматистской философии – одной из наиболее активных школ ХХ века. Главная идея Дьюи: школа - не подготовка к жизни, а жизнь в ее особой форме. Принципы бихевиоризма: активность организма, способность к научению, действие и деятельность.

Рассмотрение различий прагматического, практического и праксиологического смысла общественного богатства. Характеристика наиболее простых способов получения богатства, анализ проблем. Знакомство с основными особенностями социальной философии Аристотеля.

Суть дискусії між Г. Патнемом і Ю. Габермасом стосовно можливості раціонального обґрунтування об'єктивної значущості практичних цінностей і норм. Деонтологічне розрізнення універсалістичної моралі справедливості і партикулярних етик життєвих стратегій.

Аналіз праксіологічного аспекту давньоіндійської релігійної філософії стосовно життєдіяльності людини по задоволенню її потреб, ідеалів, цінностей та інтересів в процесі звільнення від страждань. Жертвоприношення та прилучення до свідомості Шрі Крішни.

Очистка пространства культуры от "хлама". Критический пафос философов франкфуртской школы. Философия конструктивизма с ее концептом "самоинструментализации". Соединение оптимистической идеи "самоинструментализации" с универсализмом философского мышления.

Огляд необхідних умов аналізу самовдосконалення особистості. Механізми його практичної реалізації в біографічних проектах. Світоглядна, громадянська і життєва позиція Ірени Сандлер. Моральне самовдосконалення як засіб реалізації гуманістичних принципів.

Анализ философских построений одного из представителей позднего стоицизма М. Аврелия. Способы структурирования заботы о себе, которые отражают практики субъективации у Диогена Лаэртского, Мусония Руфа, Псевдо-Плутарха. Техника досмотра души в античности.

Практична діяльність у людському суспільстві. Вивчення глибини багатозначних форм життєдіяльності та процесів історичного розвитку людства. Матеріально-практичне перетворення світу сутності всезагального людського способу буття та ставлення її до світу.

Обзор философских практик самопознания, которые использовались в античной и средневековой философии. Единство между процессом самопознания и совершенствованием тела и духа. Самопознание как аксиологически окрашенный опыт причастности к трансцендентному.

Анализ философских практик самопознания и духовного совершенствования, используемых античными и средневековыми мыслителями. Трудности, с которыми сталкивается субъект, в процессе постижения самого себя. Влияния религиозных взглядов на данный процесс.

Основные законы логики. Установление истинности (ложности) сложных суждений. Составление умозаключения по логическому квадрату. Нарушение закона тождества в рассуждениях. Отношения между двумя совместимыми суждениями. Правила деления и типичные ошибки.