Дослідження проблеми духовної складової людини та суспільства в творчості Р. Генона. Демонстрування французьким мислителем прихильності консервативним традиціям християнського світу. Пошук філософом шляхів подолання кризу культурного розвитку людства.

Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.

Дослідження діалектичного протиріччя раціонального та ірраціонального, джерела розвитку діяльності, виявлення поля механізмів інтуїції в діяльності. Опис філософського осмислення концептуалізації механізмів інтуїції в діалектиці в умовах ХХІ сторіччя.

Формування різних видів простору, його модальностей, сприйманих людиною в динаміки "простір-час" в картині його світу в філософському осмисленні розвитку діяльності людини. Розгляд феномен простору і специфіки роботи динамічних і статичних блоків пам’яті.

Трансформація "освіти в гуманітарний горизонт", осмислення специфіки компетентнісного підходу як маркера філософії освіти. Практика та проблемність викладання філософських дисциплін в університетах. Статус сучасної філософії у міжпарадигмальному вимірі.

Аналіз твору філософа і психолога Фуко стосовно авторських якостей особи, яка його створила. Когнітивно-комунікативний метод дослідження автентичного тексту. Методика опрацювання текстового змісту, яка полягає у встановленні образної насиченості тексту.

Здійснення історико-філософської реконструкції поглядів на демократію у світовій та вітчизняній філософії. Аналіз підходів до визначення змісту та основних параметрів демократії. Специфіка філософської рефлексії історичної еволюції розуміння демократії.

Підходи до вирішення онтологічної проблеми взаємовідношення між абсолютно недоступним і непізнаванним у сутності Богом і його доступними і пізнаванними об’явленнями у філософських вченнях періоду до Палами. Сутність вчення про енергію у його теорії.

Особенности взглядов Н. Бердяева и Н.Я. Данилевского на проблему противопоставления "Восток-Запад". Сравнительный анализ общих и противоположных положений философов. Место России и мусульманства в этой дилемме. Характер борьбы между Европой и Азией.

Рассмотрение и анализ взглядов двух русских философов на проблему "Восток-Запад" – славянофила Н.Я. Данилевского и Н. Бердяева. Общие и противоположные положения философов насчет борьбы между Востоком и Западом, а также кризиса западной цивилизации.

Суть проблемы "другого сознания", характеристика основных взаимосвязанных вопросов в проблеме субъективной реальности. Содержание и особенности распространения Теории Теории. Использование эпистемологического подхода к проблеме "другого сознания".

Проблемы знания и веры в средневековой философии. Иррациональное знание в современной философии. Взаимоотношения веры и знания. Усиление роли религии в обществе и активизация внимание исследователей к вопросу о соотношении науки и религии, знания и веры.

Вопрос об отношениях науки и религии как один из важнейших в философских исследованиях. Особенности идеологии Средневековья и фазы формирования христианства, взаимосвязь и противоречия понятий. Сущность иррационального знания в современной философии.

Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук та їх фактичне формування в ХІХ столітті. Філософія, мистецтво і історія як способи осягнення істини, в яких вона сповіщає про себе безпосередньо і не підлягає верифікації методологічними засобами науки.

Розкрито проблеми визначення сутності понять "компетентність" та "компетенція". Визначено "компетенції" як еталон досвіду дій, знань, умінь, навичок, творчості, емоційно-ціннісної діяльності, а "компетентність" як рівень досягнення вказаних компетенцій.

Выявление тех обстоятельств, которые могли влиять на полноту и достоверность сведений, на оценочные суждения, включенные автором в создаваемое им произведение. История публикаций источника, проблема его интерпретации и анализ содержания, методы.

Особливості антропологічної та морально-етичної концепцій Антонія Радивиловського. Вплив католицької та протестантської антропології на формування антропологічної і морально-етичної концепцій Радивиловського. Особливості трактування багатства і бідності.

Характеристика міфологічно-язичницьких та ранніх релігійних вірувань. Розгляд знань про безпеку, що зароджувались і успішно виконували функції захисту, регулюючи життя суспільства. Забезпечення безпеки й усталеності особистого й соціального буття.

Познание бесконечности - поэтапный прерывно-исторический процесс. История взглядов на пространство в философии и науке. Понятие предела для исчисления бесконечно малых величин. Отрицательная оценка теории бесконечных множеств. Утверждение логики Гегеля.

Решение проблемы бессмертия в гуманистической и православной антропологии. Неспособность гуманизма достичь увековечивания человеческого существа и утверждение возможности достижения бессмертия и вечной жизни во Христе в православном христианстве.

Критика идеи бинарных оппозиций, столь характерной для эпохи модерна, как один из моментов постмодернистской философии. Характеристика номадологии Ж. Делёза в широком понимании. Грамматические, лингвистические, риторические значения "деконструкции".

Рассмотрение проблемы будущего на основе анализа концепций, связанных с развитием научно-технической революции в условиях современной информационной стадии развития цивилизации. Влияние новых технологий на трансформацию биологической природы человека.

Філософсько-світоглядні ідеї Василя Стуса, основу яких становить самобутня екзистенційна концепція, яка вважається соціокультурною репрезентацією української ментальності. Соціально-філософський порівняльний аналіз творчості Василя Стуса і Альбера Камю.

Становлення та еволюція категорії "буття" в історії філософії, зміст проблем онтології. Буття людини, його основні форми (природне, соціальне, духовне), відношення простору і часу до матерії. Питання сенсу життя особистості, її смерті та безсмертя.

Фундаментальне значення буття для філософії. Людські виміри проблеми буття та питання про його абсолютні межі. Концепції буття Платона та Аристотеля як провідні парадигми розуміння буття і донині. Проблема буття в історико-філософському окресленні.

Онтологія як вчення про буття, розділ філософії, в якому з’ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Філософське розуміння буття. Матерія, спосіб та форми її існування. Поняття практики, а також її структура.

Проблема бытия в античности. Парменидово учение о бытии и его критика Сократом. Средневековый номинализм и субъективный идеализм Декарта. Специфика русского мировоззрения. Переосмысление онтологического подхода к бытию в постмодернистской философии.

Анализ философского понятия бытия. Его природные, социальные и духовные формы. Гегелевское понимание "диалектики чистого бытия", "ничто", "наличного бытия". Онтологические категории. Проблема бытия в истории философских учений от античности до наших дней.

Ознакомление с историей введения термина "бытие", рассмотрение материалистического и идеалистического подходов к трактовке его сущности. Характеристика основных атрибутов бытия - движения, пространства, времени, отражения, системности и развития.

Изучение проблемы бытия, которая является важнейшей проблемой философии. Категория субстанции и акциденции. Основные аспекты бытия: вещи, свойства, отношения. Материя – фундаментальная философская категория. Бытие природы, социальное, идеальное, духовное.