Характеристика ранних философских взглядов, физико-астрологических исследований И. Канта. Изучение отношения к религии, государству и праву в философии Канта. Анализ вклада И. Канта в развитие немецкой классической философии. Этические взгляды Канта.

Характеристика физико-астрологических исследований И. Канта. Изучение его отношения к религии, культуре, государству и праву. Особенность вклада философа в развитие немецкой классической философии. Изучение содержания моральных действий по Канту.

Сопоставление взглядов Канта и Ницше на Французскую революцию и просвещение. Рассмотрение вопроса о роли Французской революции из исторической, моральной и критической перспективы. Трактовка основных задач и границ критики, критической перспективы.

Современные подходы к обоснованию права у Канта. Путь практической философии от "Критики чистого разума" до "Метафизики нравов". Третья антиномия и источник кантовской практической проблематики. Роль постулата свободы в практической философии Канта.

Исследование причин того, что развитие когнитивных исследований и, прежде всего, нейронауки проходит в контексте идей И. Канта об априоризме, переосмысленных с позиций современной науки. Эвристический потенциал критической философии: априоризм И. Канта.

Аналіз полеміки Канта з представниками вольфівської філософії. Характеристика "проблеми комунікації" між різними таборами німецької філософської спільноти. Етика і філософія релігії Канта. Погляд на філософію Канта через "оптичний приціл" вольфіанців.

Розгляд кантівського формулювання вимог щодо категорій на початку Трансцендентальної Аналітики поза реальним часом їх формулювання як вихідної програми дослідження проблеми категорій. Витоки Кантових рефлексій щодо категорії як чистого поняття розсудку.

Походження, становлення та особливості Кантової етичної доктрини. Теоретичний спадок І. Канта. Історико-філософська реконструкція, теоретичне узагальнення та критична оцінка Кантової моральної філософії. Оцінка можливостей реалізації моралі в світі.

Становлення кантового вчення про судження, розбудова таблиці суджень на ґрунті вольфівської філософської традиції й поступове відмежування від неї. Запровадження терміна "асерторичне судження". Використання Кантом "Витяг зі вчення про розум" Георга Маєра.

Кантова теорія генія, дослідження джерельної реконструкції. Дискусії про витоки Кантової теорії генія. Кантова теорія й інтелектуальні контексти. Особливості змістових моментів в Кантовому тлумаченні феномена генія. Підсумкова характеристика генія.

Аналіз Кантового вчення про генія, як воно викладено в "Критиці сили судження", у зв’язку з дискусійним для сучасних дослідників питанням: який саме автор того часу міг справити вирішальний вплив на концепцію Канта. Суть експлікації природи генія.

Аналіз філософських творів І. Канта та з’ясування місця релігійної тематики в критичній філософії. Розкриття головного положення вчення про віру розуму та його місце в філософії Канта, визначення моральної релігії в контексті німецького просвітництва.

Кантове вчення про віру розуму та моральну релігію в контексті німецького просвітництва. Дослідження головних позицій у розв’язанні проблеми взаємовідношення віри і розуму, динаміка їхньої еволюції в історико-культурному поступі європейської думки.

Рассмотрение философских позиций в определении сущностного содержания и природы ценностей в этическом учении Канта. Философское внимание к ценностной значимости бытия, последовательно и систематизированно сформированное именно в кантовской традиции.

Анализ основных идей кантовской "Критики чистого разума". Схема механизма и принципы действия познавательного аппарата животных и людей. А priori эволюционной и генетической эпистемологии. Современные представления о механизме познания мира человеком.

Изучение трактовки Кантом философии как метафизики через вводимую им метафору суда разума и сферу власти разума. Вывод о том, что сцена суда переводит вопрос из сферы фактичности в сферу легитимации, трансформируя тем самым способ философствования.

Капитализм как характерный элемент современного постиндустриального общества. Осмысление данного явления с критической точки зрения. Анализируется вопрос о дальнейших перспективах функционирования капитализма в современном обществе и его культуре.

Капитализм как экономическая система, в которой преобладает частная собственность на факторы производства, а распределение произведенного продукта осуществляется посредством рынка. Отчуждение - главный фактор современного капиталистического общества.

Капитализм как характерный элемент современного постиндустриального общества и его культуры. Осмысление данного явления в работах ряда авторитетных исследователей. Перспективы функционирования капитализма в современном обществе и в пространстве культуре.

Основные идеи книг К. Маркса "Коммунистический манифест" и "Капитал". Анализ зависимости уровня нормы прибыли от развития промышленности и появления новых отраслей. Оценка колониального капитализма. Принципы накопления капитала, циклы перенакопления.

Общая характеристика средневековой патристики. Географическое распространение византийской традиции. Каппадокийские Отцы Церкви, их роль в развитии русского православия. Общие идеи в философии капподокийцев. Место каппадокийцев в философии России.

В статье автор исходит из понимания феномена культуры (как в искусстве, так и в философии) как культуры, способной жить и развиваться только в одновременном диалоге с другими культурами, который В.С. Библер назвал "культурологическим парадоксом".

Анализ идей англоязычного марксизма на примере теории М. Корнфорта. Воззрения Рассела и Поппера на материалистическую философию, марксизм и коммунизм. Критика аналитическими философами марксизма за материализм, экономизм, идеологический догматизм.

Связь философии Маркса с проблемой гуманизма в том ее виде, в каком она возникает в послевоенной западноевропейской философии. Антропологизация диалектического мышления. Человек, реализующий свою свободу в истории. Рассмотрение дилеммы "двух Марксов".

Комплексное рассмотрение связи философии К. Маркса с проблемой гуманизма в том ее виде, в каком она возникает в послевоенной западноевропейской философии. Ключевая роль французского неогегельянства в становлении гуманистической традиции марксизма.

Диалектико-материалистическая философия К. Маркса, его понимание источников общественного прогресса: совершенствование средств и организации труда, рост производительных сил общества, отношения между классами и смена общественно-экономических формаций.

К. Поппер - классик философии ХХ века. Теория познания. Формирование теории трех миров. Мир физических вещей, мир индивидуального мышления, мир объективного содержания мышления. Воображение как организм рефлексивной организации. Различия теории миров.

Карл Теодор Ясперс как немецкий философ, психолог и психиатр, один из главных представителей экзистенциализма, краткий очерк его жизни, этапы личностного и творческого становления. Характеристика и идеи экзистенциализма как направления в философии.

Биография немецкого философа Карла Ясперса. Влияние Ясперса на религиозное направление философии существования XX в. Теория о едином происхождении человечества и единой истории культуры. Четыре гетерогенных периода мировой истории по К. Ясперсу.

Взаємозв’язок розвитку філософських ідей Карла-Отто Апеля з його життєтворчістю, реконструйованою на матеріалах інтерв’ю. Інтеграція філософських ідей та рольової реальності філософа у життєвому світі. Виявлення життєвих коренів дискурсивної етики.