Исследование биологических самоорганизующихся систем. Объяснение связи сознания, мозговых процессов и ментальной причинности. Критический анализ экспериментов Хамероффа. Обоснование несостоятельности объяснения сознания с позиций радикального физикализма.

Рассмотрение положений теории сознания, связанной с операцией "объективной редукции". Критические аргументы А. Шимони, Н. Картрайта и С. Хокинга в отношении теории Пенроуза-Хамероффа. Несостоятельность физикалистских подходов к объяснению сознания.

На основании критического анализа определение взаимосвязи основных идей философии науки К. Поппера, таких, как антииндуктивизм, фальсификационизм, фаллибилизм, антифундаментализм, критический рационализм, индетерминизм, концепция предрасположенностей.

Специфика критических дискурсных исследований Н. Фэркло, парадигма дискурс-анализа, ее потенциал для научных исследований. Понятие дискурса в трудах М. Фуко, Ж. Лакана, З. Фрейда, К. Маркса, Л. Альтюссера. Роль социальных практик в разных сферах жизни.

Изучение малоисследованного периода жизни и деятельности Н.А. Бердяева на рубеже XIX-XX веков. Критическая философия социализма в переписке с К. Каутским. Бердяевская ревизия марксизма и его переход от марксизма "ортодоксального" к "критическому".

Объяснение основ религиозной веры как традиционная проблема философской науки. Ф. Аквинский - схоласт, который сформулировал пять рациональных доказательств существования Бога. Православие для России как важный этап эволюции национального сознания.

Тенденции духовного процесса переоценки ценностей, изменение отношения к разуму и принципов философствования в XX веке. Причины возникновения, сущность и направления экзистенциализма. Психоанализ как философская концепция, З. Фрейд и его последователи.

Краткая биографическая справка из жизни К.Р. Поппера. Эмпирический и теоретический уровень знания. Особенности дедуктивно-номологической схемы объяснения. Критерий демаркации науки и ненауки. Методология научно-исследовательских программ И. Лакатоса.

Влиятельное направление западной философии. Философская концепция критического рационализма, проблема демаркации и принцип фальсификации, фаллибилизм и теория трех миров. Учет и анализ социокультурных факторов возникновения и развития науки и критики.

Роль и значение критического мышления и рационализма в системе философских взглядов Лаврова, его значение для развития российского гражданского общества в XIX в. Решение Лавровым проблемы исторического возникновения и развития критической мысли.

Сравнительный анализ критического мышления в трансцендентальной философии и буддийских онтологиях. Основные предпосылки критического мышления рассматриваемых философских традиций. Принципы философской мысли. Базовое проблемное поле мысли Канта и буддизма.

Рассмотрение видов критического мышления, характерных для них видов аргументации, различных соотношений логического и когнитивного компонентов. Распространение технологии развития критического мышления через письмо. Умения критического мышления.

Розгляд програми суспільного розвитку і навчання. Аналіз моделі критичної соціальної філософії освіти. Обґрунтування їх єдності в системі моральних і соціальних цінностей. Заклик людей провадити самостійне й оригінальне дослідження себе, соціуму та знань.

Застосування критичного мислення як засобу подолання буденної некомпетентності, що поширюється на сфери суспільної діяльності, до яких залучена людина: родинні стосунки, інтернет-спілкування, роботу, освіту, обговорення політичних подій, реакцію на них.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Його універсальність та достатність означень.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу, що ґрунтується на культурно нейтральних й об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. універсальність та достатність означень критичного мислення.

Здійснення концептуалізації критичного мислення як типу моделі мислення, що вимагає філософської саморефлексії на основі звернення до постмодерністського дискурсу. Сутнісне значення критичного мислення, його функціональність та перспективність розвитку.

Автори статті розкривають сутність критичного мислення з позицій психології і педагогіки: його структуру, функції, внутрішню сутність й зовнішні зв’язки з мисленням будь-якого виду, формальною і неформальною логікою. Опанування основ критичного мислення.

Аналіз особливостей інформаційної війни як маніпулятивної технології. Роль інструментарію критичного мислення у протидії інформаційним диверсіям. Здійснення інформаційних атак з метою деструктивного впливу на свідомість та культивування ненависті.

Розглядається проблема становлення та розвитку психологічної теорії критичного мислення у філософській та психологічній ретроспективі. Висвітлено віхи розвитку уявлення про критичне мислення у різні історичні періоди філософської та психологічної думки.

Зміст критичної раціональної сутності людини як обов'язкової складової формування обдарованості. Пізнавальна активність людини. Зміст феномену мислення. Філософська модель критичного бачення світу людиною в сучасних соціокультурних трансформаціях.

Розгляд історії та розвитку наукової думки щодо творчого та креативного мислення, як складової для створення ефективного продукту пізнання. Характеристика видів вправ та завдань для успішного розвитку обох видів мислення під час занять англійської мови.

Дослідження базових понять і категорій марксизму та діалектичного матеріалізму з подальшою перевіркою їх наукової достовірності. Виявлення філософських витоків марксизму. Обмеженість та помилковість умовиводів Енгельса з філософської точки зору.

Теоретичні здобутки представниці канадської школи неформальної логіки Труді Говьє в сфері теорії аргументації, бачення сутності неформальної логіки та процесу аргументації, ключові моменти критики логічного формалізму, поняття раціональної конфронтації.

Досліджено проблеми соціального відчуження особи в сучасній державі, З’ясування його наслідків для правової системи. Умови правової соціалізації особи в авторитарній державі. Причини соціальної ізоляції особи в сучасних умовах право- та державотворення.

Еволюція філософського знання XX ст. Раціоналізм концепції Карла Поппера, перехід до плюралистичних та толерантних поглядів. Методологія дослідницьких програм Імре Лакатоса. Принцип фальсифікованості як критерій демаркації. Критичний формалізм у науці.

Аналіз аргументів про неможливість індуктивної логіки в науковому правовому дослідженні. Необхідність вважати в межах критично-правового мислення усі правові теорії припущеннями, які можна перевіряти критично з допомогою чіткої дедуктивної логіки.

Значение книги для развития личности человека. Природа и движущие силы страха, мысль и время как его факторы. Понятие и значение времени, его важность в нашей жизни. Конфликт в человеке, который выливается в честолюбие, в стремление к реализации.

Філософське визначення феномену крос-культурної комунікації як ключового елементу формування освітнього простору інформаційного суспільства. Тенденції академічної мобільності сучасного українського студентства у встановленні крос-культурної комунікації.

Анализ понятия кросскультурной методологии, формируемой в рамках кросскультурных исследований, что становится аспектом механизма "вечного возвращения" в современную эпоху. Необходимость кристаллизации собственной культурной идентичности в эпоху.