Філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу: глобальний та конкретний аспекти. Співвідношення правового прогресу з правовою діяльністю всесвітніх організацій, розумінням правової реальності.

Необхідність поновлення проблеми про зміст буття. Формальна структура, функції, мета і мотиви поняття, що досліджується. Подвійне завдання в розробці питання. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення обрію для інтерпретації змісту буття взагалі.

Аналіз явища "лінгвістичного детермінізму" в аспектах соціально-філософського аналізу онтологічних засад мови в комунікативному просторі суспільства. Розкриття філософських передумов просторово-часової визначеності мови в огляді теоретичних джерел.

Розгляд сутнісних характеристик феномену соціальної агресивності та аналіз основних труднощів його концептуального визначення. Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології, з'ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності.

Поняттєво-категоріальний апарат соціально-філософського дискурсу про онтологічні, аксіологічні та антропологічні принципи розвитку світу та наявні проблеми сфери управління, політики, влади. Теоретико-праксеологічна концепція соціальної антропології.

Дослідження філософського стилю мислення Ґ. Кониського: онтологічних основ природи та антропоанімалогії. Визначення напрямів і шкіл, філософські ідеї представників яких впливали на формування онтологічно-антропологічної моделі філософування Ґ. Кониського.

Книга М. Хайдеггера "Буття і час" як перший проект екзистенціалістичного вчення про буття (онтологію). Особливості та суперечливість індивідуального буття людини. Боротьба феноменологів і екзистенціалістів проти "натуралізації" або біологізації людини.

Вивчення онтології суфізму в авторській праці Ахмада Аль-Кримі Насіха "Настанова для розгублених та ключ до вимогливих". Викладення типової перипатетичної концепції буття. Верифікація апофатичних тверджень абсолютного буття у поглядах Ахмада Аль-Кримі.

Базисні історичні типи ментальності, суттєві характеристики кожного типу. Основні ментальні настанови в контексті міфології, релігії, науки. Традиції в філософії і суміжних науках, котрі зумовили актуалізацію проблеми ментальності в сучасній філософії.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Свавілля - вищий модус свободи ніж пара модальностей необхідність-випадковість, оскільки репрезентує суто антропологічний рівень.

Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань. Розділи філософії у системі Вольфа: онтологія, раціональна теологія, космологія і психологія. Категорія і реальність, зміст і функції буття, поняття його "абсурдності". Логічне місце матерії і духу.

Дослідження поняття онтології та узагальнення її основних визначень. Формування науково-філософського поняття матерії. Рух, простір і час як форми існування матерії. Характеристика специфіки і різноманітності виявів людського буття. Суть трансценденції.

Характеристика операций с понятиями (отрицание, умножение, сложение, вычитание, обобщение, ограничение, деление, определение). Сущность логического закона противоречия. Принцип непротиворечивости мышления. Определение логических отношений между понятиями.

Четыре основные операции, которые совершаются в процессе мышления. Виды определений понятий. Описание, характеристика и сравнение как приемы, заменяющие определения. Основные правила определения и деления понятий, возможные ошибки при их нарушении.

Логічні операції обмеження й узагальнення понять. Види поділу за видотвірною ознакою і дихотомію та їх класифікація на наукову і ненаукову. Операції з обсягами понять: додавання, множення і віднімання. Визначення через найближчий рід і видову ознаку.

Сущность социально-философской концепции "креативной индустрии". Ее структурно-содержательные особенности, возможности и перспективы применения при разработке программ социально-экономической и культурной политики (на примере Республики Беларусь).

Аналіз практики описання наукового творчого процесу через метафори як культурного феномену в контексті історії науки (на прикладі легенди-метафори про яблуко, завдяки якому Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння). Оригінальна емблема Non Solus Ісаака.

У статті запропоновано застосувати метафоричну опозицію легкість-важкість для характеристики історичних типів суспільств: від традиційних (аграрних та доіндустріальних) до сучасних (індустріальних та постіндустріальних). Здійснено концептологічний аналіз.

Історико-філософське описання головних ідей праці М. Шлемкевича "Галичанство". Аналіз можливостей їх застосування для осмислення сучасного політичного світу української національної культури. Проблема "сходу" та "заходу" в українській політичній культурі.

Актуализация философских программ в контексте современных нейронаук представленых в оппозициях компатибилизма и инкомпатибилизма в вопросе о свободе воли, натурализма и социокультурного подхода в отношении моральных феноменов, позитивизма, юснатурализма.

Современные концепции, раскрывающие проблему соотношения естественного и искусственного, типология их взаимоотношений. Проблемы, связанные с противопоставлением естественного и искусственного, сравнение их репрезентации в художественном дискурсе.

Анализ проблем соотношения добра и зла в трактате В. Соловьева "Оправдание добра". Общая характеристика чувств жалости, стыда и благоговения как гарантов "добра и нравственности в человеческой природе". Описание противоречий влечения человека к добру.

Никколо Макиавелли - итальянский мыслитель, писатель, политический деятель, объект его исследований – государство. Способы действия для достижения целей: путь закона и путь насилия. "Макиавеллизм" - политика, основанная на пренебрежении нормами морали.

Характеристика содержания, изучение строения и исследование форм правил определения понятий. Описание объема, соподчиненных членов и признаков основания как элементов деления понятия. Класс признаков и раскрытие содержания индуктивного умозаключения.

Определение или дефиниция - логический прием, позволяющий отличать, отыскивать, строить какой-либо объект, формулировать значение вновь вводимого или уточнять значение уже существующего в науке термина. Задачи и логическая структура определения.

Намечены пути корректировки традиционных представлений о темпах и путях трансформации идей западноевропейских мыслителей XVI-XVIII вв. о чудесах. Аналитический обзор и сводная обработка главных идей Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спинозы и Г.В. Лейбница.

Логика как наука в недрах древнегреческой философии. Степень разработанности философской проблематики. Определение, предмет, роль и задачи логики как науки. Роль мышления в познании. Понятие о формах и законах мышления. Чувственное и логическое познание.

Определение понятия как логическая операция, которая раскрывает содержание понятия или устанавливает значение термина. Явные и неявные, реальные и номинальные определения. Ошибки, возможные в определении. Приемы, сходные с определением понятий.

Парадигмальные подходы к определению понятия "истина". Сущность, специфика и сравнительный анализ онтологических и гносеологических интерпретаций понятия. Лингвистический способ истолкования истины, характеристика ее временных и вневременных концепций.

Философия как мировоззренческая форма сознания. Система ценностных ориентаций. Эволюция представлений о таинственных духовных силах, лежащих в основе явлений природы. Важнейшие атрибуты религии: вера и культ. Соотношение философии и мировоззрения.