Картина мира о сущности человека и его месте в мире. Представление в религиозной картине мира о всесильном, вечном, наделенном абсолютной властью Боге. Отношения науки и философии. Развитие и смена картин мира – закономерное явление в процессе познания.

Представления о возникновении и устройстве мира и человека. Определение мировоззрения в целом. Определение мифологического мировоззрения. Формирование подобий в процессе изучения окружающей среды. Мифологическое пространство в человеческом сознании.

Теоретические аспекты понятия "мировоззрение" как системы глубокого и правильного понимания мира. Общая характеристика основных положений философии Востока. Особенности деятельности школ китайской и индийской философии, анализ их ключевых проблем.

Исследование особенностей архаичных сельских локальных обществ, для которых было характерно мифологическое мышление. Определение значения мифологических представлений в повседневной жизни человека, их влияние на скорость адаптации к социальному миру.

Возникновение религиозных представлений о мире. Создание человеком мифов как его первый шаг к творчеству и познанию самого себя. Место мифотворчества в культурно-историческом процессе. Основные функции и формы существования религии современного мира.

Основные понятия о мифах; выражение их интеллектуального своеобразия через конкретные эмоциональные, поэтические образы. Сущность религиозной веры, ее проявление в поклонении высшим силам. Выявление связи между философским и религиозным мировоззрением.

Понятие и функции мифологии, анализ ее связи с философией, их сходство и различия. Особенности мировоззренческого характера мифов и его влияние на общественное сознание. Теории происхождения мира и его строения, место человека в нем и поиск знаний.

Миф - специфический язык, с помощью которого человек с древнейших времен описывал мир, интерпретируя, классифицируя и приводя в определенную систему свои знания. Философия как форма мировоззрения. Философские представления о мире древнего человека.

Изучение мифов в разные периоды времени, определение их характеристик и сущности в трудах мировых исследователей. Формирование мифологического мировоззрения в архаическом обществе, его дальнейшая рационализация и разделение на теологию и философию.

Идеи укорененности концептуально-понятийного каркаса философских и научных онтологий в глубинах древнего дотеоретического жизненного опыта архаических людей. Анализ судьбы как культурная универсалия, содержание которой представляет комплекс мифообразов.

Рассмотрение идеи укорененности концептуально-понятийного каркаса философских и научных онтологий в глубинах древнего дотеоретического жизненного опыта архаических людей. Смысложизненные и мировоззренческие представления и образы в мифосозерцании.

Миф в классической антропологии. Преодоление мифологического сознания с использованием мифологического наследия. Слияние мифотворчества и политических интересов. Мифологическое сознание в трудах А.Ф. Лосева. Различие поэтической и мифической образности.

Особенности исторической судьбы России, ее миссия и призвание в мире, роль интеллигенции. Миф как наиболее реальное и наиболее полное осознание действительности. Мифологичность христианства, идеи всеединства, софийности, богочеловечества, соборности.

Ознакомление с биографией Михаила Васильевича Ломоносова. Рассмотрение его взглядов на всеобщность движения. Разработка аспектов, которые послужили основой для формирования его философских воззрений. Анализ вклада Ломоносова в развитие философской мысли.

Реконструкция научной биографии выдающегося мыслителя ХХ века М.М. Бахтина, влияние которого на развитие гуманитарных наук в России и за ее пределами не просто сохраняется в XXI веке, но становится более заметным. Охарактеризованы его основные достижения.

Аналіз проблем дослідження творчої спадщини М. Драгоманова. Реактуалізація його ідей за умови переосмислення ретроспективних підходів до його спадщини та поміщення їх в контекст європейської ліберальної культури за допомогою методів історії політичного.

Биография французского мыслителя Мишень Де Монтеня. Анализ его учения о мудрости повседневной жизни. Уникальная философия "Опытов". Бесконечность, скептицизм, культура разума, относительность оценки человека, бытие - основные направления его рассуждений.

Краткий очерк жизни и направления деятельности М. Монтеня как известного французского писателя, философа и педагога. Содержание самого известного научного произведения философа - "Опыты". Отражение в нем проблемы формирования человеческих идеалов.

Мишель Монтень - великий французский мыслитель позднего Возрождения. "Опыты" как основное произведение писателя: раскрытие образа человека, сущности человеческого знания, критика антропоцентризма, осмысление собственного "Я", нравственность туземцев.

Краткая биография Мишеля Монтеня. "Опыты" Мишеля Монтеня – один из замечательных памятников французской культуры. Проявление интереса к индивидуальной психологии. Вопрос об отношении между душой и телом. Осуждение стоического и религиозного аскетизма.

Общая философская методологическая база для сравнения Фуко и Лефора. Теоретические предпосылки эволюции историософской проблемы. Эволюция концепта истории у Фуко. Критика классического историцизма, направленная на осознание смысла исторической реальности.

Філософський вимір багатоаспектного поняття "культура" у межах учення філософа-феноменолога ХХ ст. Б. Вальденфельса. Концепція міжкультурного та міжособистісного діалогу на базі критики дискурсу Е. Гуссерля, взаємодії між "рідним" та "іншим світом".

Розрізнені фраґменти єдиної та великої Праці або Сказання його життя Я.Е. Голосовкера. Виклад відомих міфів задля просвіти дітей старшого віку. Найдіалектичніше звільнення остаточної істини з-під гніту всіляких шифрів, софізмів та умоглядних схиблень.

Аналіз протиріччя між католицькою церковною доктриною і досвідом "живої віри". Алгоритм реакції філософії конформізму та нонконформізму на тиск цивілізаційних змін. "Серединний шлях" католицької церкви. Секуляризація усіх сторін життя і суспільства.

Мета наукової статті: виявити головні підходи до аналізу феномену "імідж" у порівняних сферах гуманітарного знання з наміром визначення філософсько-антропологічного напрямку дослідження. Показані науково-теоретичні результати вивчення феномену іміджу.

У статті досліджуються основні підходи до розуміння поняття "норми", актуальність дослідження останньої зумовив її універсальний характер. Автор визначає кількісно-статистичний і якісно-унітарний підходи як найбільш загальні щодо розуміння норми.

Сутність і зміст, форми міжкультурної комунікації, вплив стереотипізації та упереджень на її ефективність. Поняття етноцентризму та мультикультуралізму, їх роль у комунікативних процесах. Особливості національно-культурного розвитку в сучасній Україні.

Розгляд значення філософії освіти як дослідницької галузі. Формування образу людини майбутнього, зорієнтуючи педагогіку новими знаннями, методами та цілями. Втілення філософії освіти в конструювання внутрішнього світу конкретного покоління людей.

Дослідження причини формування релігійної толерантності та інтолерантності. Огляд містичних вчень, які прагнуть досягнення рівня просвітленої свідомості через подолання егоцентризму. Аналіз особливостей гендерної, вікової, міжнаціональної толерантності.

Історичний аналіз вчення німецьких містиків у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Феномен надзвичайного як основи духовної культури. Явище жіночого чаклунства в західній філософії, його важливість та роль у формуванні німецької містики.