Субъективность, личностная идентичность в контексте взаимодействия Я и Другого. Трансцендентальная субъективность, опыт собственной телесности и аналогизирующей аппрезентации как основа конструирования другого Я. Экзистенциальное понимание бытия человека.

Изучение проблемы оснований науки как возможности возвращения "жизненного мира". Этапы кризиса рациональности в наукознании XX-XXI веков, итогом которого стала трансформация классической методологии и появление феноменологического метода Э. Гуссерля.

Ознаки предмету та їх класифікація. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Істинне і хибне судження. Умовивід і доведення, їх структура. Сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні.

Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Філософія Стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Антична діалектика, атомістичне трактування буття. Погляди Демокріта, Епікура, Платона, Арістотеля і Сократа. Основи матеріалізму і теоцентризму.

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Особливості та основні етапи розвитку античної філософії. Основні ідеї античної етики. Людина і суспільство епохи Відродження. Французький матеріалізм і просвітництво другої половини XVIII ст.

Функції, форми та методи філософського осмислення людського буття. Виникнення та розвиток вчень про закономірності життя. Осмислення єдності світу з людиною. Синтезуюча природа творчості в суспільстві. Концепція взаємозалежності всіх держав світу.

Основні теми філософських роздумів. Основні риси та особливості філософії стародавнього світу та середньовіччя. Філософська система Л.А. Фейербаха та Гегеля. Класичний психоаналіз та неофрейдизм. Категорії буття, місце матеріалізму в історії філософії.

Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.

Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

Світогляд як форма освоєння світу. Структура та історичні типи світогляду. Філософія в системі культури. Особливості та основна проблематика філософської думки у Стародавній Індії та Китаї. Загальна характеристика та етапи розвитку античної філософії.

Сутність та основні закони діалектики - вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні та розвитку буття. Характеристика позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму. Проведення філософського аналізу проблеми сенсу життя людини.

Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.

Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.

Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.

Владимир Сергеевич Соловьёв (1853—1900) — русский философ, богослов, поэт, публицист, литературный критик. Стоял у истоков русского "духовного возрождения" начала 20 века. Влияние Соловьева на религиозную философию и его основные богословские концепции.

Религиозное и мифологическое мировоззрение. Философия Древней Индии и Древнего Китая. Возникновение и становление античного неотомизма. Гуманистическая мысль эпохи Возрождения. Эмпиризм и рационализм в выработке методологии научного исследования.

Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.

Виникнення й розвиток філософії як комплексу досліджень світоглядних питань і як питання про відношення людини й світу. Вираження буття у філософських категоріях. Суперечливість поглядів матеріалістів та ідеалістів щодо свідомості, духу та матерії.

Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.

Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.

Основні віхи історичного розвитку моралі. Мораль як ідеальний феномен. Сучасні критерії морального прогресу. Визначний моральний прогрес суспільства в епоху Відродження. Особливості моралі рабовласницького, феодального та буржуазного суспільства.

Наукова фантастика як жанр художньої творчості, що часто змальовує образи майбутнього, містить елементи утопії чи антиутопії. Загальна характеристика етапів розвитку футурології. Знайомство з діяльністю міжнародної неурядової організації "Mankind 2000".

Ідеї, концепції і події на шляху розвитку футурології як окремої наукової дисципліни, мислителі і вчені, яких можна вважати видатними футурологами свого часу. Заснування Всесвітньої федерації футурології та впровадження перших університетських курсів.

Логіка як сфера наукового пізнання, галузі та особливості використання її принципів. Сутність та зміст основних законів логіки: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Використання законів логіки в науці, повсякденному житті.

Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.

Розкриття сутності та історії формування світогляду. Дослідження джерел сьогоднішнього світорозуміння. Особливості міфологічного знання. Соціокультурні функції релігії. Створення системи моральних норм та цінностей. Роль філософії в сучасному суспільстві.