Определение времени из Большой Российской Энциклопедии, процесс эволюции с позиций физического конструктивизма. Движущий стимул эволюции, субъективное восприятие длительности. Рассмотрение основной разницы между физическим временем и длительностью.
"Философия жизни" как направление западной философской мысли конца XIX - начала XX вв. Вклад в исследование сознания и бессознательного. Творчество немецкого философа и писателя Ф. Ницше. Вклад, внесенный Дильтеем в философию, его сближение с Гегелем.
Философия, особенности воззрения Фридриха Ницше и ведущие начала концепции философии жизни. Теория о сверхчеловеке и культуре в контексте теории жизни. Анализ концепции философии жизни в ее связи с концепциями о сверхчеловеке и концепции о науке.
Общепринятая эволюция развития человека как духовного существа, гуманистический подход. Индивидуальность человека как духовного носителя. Концепция целостности духовно-материальной природы человека. Принцип неделимости человека и духовного мира.
Исследование концепции о ценностях современного образования, о перспективах его развития в будущем. Системный анализ образования по следующим аспектам: образование как ценность, как система, как процесс, как результат. Содержание кризиса образования.
Альтернативы постсоциализма как направления исторического развития, особенности и принципы концепции. Сущность и значение цивилитарного права в контексте диалектики прогресса. Характеристика цивилизма как национальной идеи России во всемирной истории.
Проблема концепций человека в классической китайской философии. "Исходное равенство" людей в трактовке природы человека. Основные течения классической китайской философско-религиозной мысли: конфуцианство и даосизм. Концепция космологического порядка.
Диалог христианства и неоплатонизма как философская идея Возрождения. Анализ метафизических предпосылок изменений в понимании человека и нравственном идеале. Особенности процесса трансформации понимания человека в философии и в художественном творчестве.
Особенности идеи "материализма" К. Маркса. Стремление к материальной выгоде как главный мотив человеческой деятельности. Проблема человеческого сознания в учениях К. Маркса. Определение термина "отчуждение", его роль в капиталистическом обществе.
Особенности философии экзистенциализма. Основы философии С. Кьеркегора и протестантское влияние на нее. Стадии развития личности: эстетическая, этическая и религиозная жизнь. Основные причины выбора этического начала. Учение о линейном бытии Единичного.
Религиозное чувство среднего платоника. Исследование учения, согласно которому человеческое счастье определялось, как "жизнь в соответствии с природой". Характеристика четырёх добродетелей, в котором проглядывается платонико-перипатическая основа.
Анализ концепции экзистенциалов в фундаментальной онтологии М. Хайдеггера. Предмет изучения "раннего" Хайдеггера - человек в бытии, выраженный как Dasein, экзистенциал-матрица, которая позиционирует все другие экзистенциалы как свои возможные предикаты.
Исследование философии Эпикура, размышление о приятном и неприятном. Понимание антропологии при условии теоцентрического понимания мира. Место удовольствий в системе этических предпочтений Эпикура. Концепция добродетели у древнегреческого философа.
Экономика – необходимая область жизни современного человека, выполняющая функции производства, распределения, накопления, обмена, потребления. Описание концепции этической экономии в философском учении немецкого социолога и экономиста П. Козловски.
Аналіз традиційного християнського вчення про чудо і спроби сучасних теологів модернізувати це вчення. Інтерпретація даних науки, відкриття природи мікросвіту та нелінійне розуміння детермінізму як сфери чудесного, фокусу зосередження божественної сили.
Проаналізовано концепції інформаційного суспільства та його найбільш досконалу форму - "суспільство знань". Концепція "суспільства ризику" у викладі німецького дослідника трансформацій суспільства Готтхарда Бехманна. Прагнення до міждисциплінарності.
Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
Соціально-філософське дослідження реалізації концепцій Постмодерну як нового стосовно Модерну етапу у розвитку культури західноєвропейської цивілізації 1970-х рр. Аналіз філософських концепцій Ж.-Ф. Ліотара, П. Козловського, Дж. Ваттімо, Ю. Хабермаса.
Секуляризація як основна тенденція релігійної динаміки країн Глобальної Півночі, що постає контрастом на тлі високих показників релігійності країн Глобального Півдня. Кореляція між високими показниками соціально-економічного розвитку та секуляризацією.
Філософські концепції суспільного прогресу. Історико-філософські дослідження проблеми суспільного розвитку. Концепції сучасних мислителів про сенс і призначення історії. Значення історичних досліджень Ясперса та Бердяєва в сучасній філософській науці.
Поняття універсального дизайну, судження про моральні цінності, опис філософсько-антропологічних фактів. Можливість інтеграції людей з інвалідністю у суспільство. Уявлення про соціальні, етичні та естетичні проблеми в області інклюзивного дизайну.
Положення концепції "заколотовійни" Є. Месснера, яка розглядається ним як новий тип "неправильної", "єретичної" війни. Мета, стратегія і тактика, принципи і особливості заколотовійни, чотири групи її суб’єктів. Основні характеристики заколотовійни.
К. Ясперс - видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітні дослідження про теорію "осьового часу". Характеристика "осьового часу". Осьові народи та народи, що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.
Дослідження системи взаємовідносин між імператором Юстиніаном І. Використання в основі "симфонії" принципу гармонічного світською владою і церквою. Виявлення візантійського цезарепапізму в країнах православного світу та його прояви в сучасній Україні.
Соціально-філософський аналіз ідеї "сродної" праці Г. Сковороди як основи особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини в контексті сучасного розвитку та відродження українського суспільства. Новітній характер ідейних основ концепції.
Висвітлення людиномірних аспектів в антропоцентричній світоглядній парадигмі некласичної науки. Роль суб’єктивновимірного чинника в природничо-науковому та гуманітарному науковому дискурсі. Спроба перейти від філософського об’єктивізму до суб’єктивізму.
Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.
Впровадження у вжиток поняття "громадянське суспільство". Життєвий шлях філософа Гегеля, його становлення як науковця. Дослідження концепції громадського суспільства німецького філософа Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля. Огляд основних творів філософа.
Головні етапи та напрямки розповсюдження російського космізму, зокрема ідей М. Лосського. Обґрунтування вченим необхідності набуття фізикою ХХ століття метафізичного фундаменту, аналіз його гіпотез і аспекти: волюнтаристський, еволюційний, панпсихічний.
Розробка на основі поняття міфосимволу методології дослідження концепції духовної реальності П.О. Флоренського. Виявлення моделі духовної реальності у "конкретній метафізиці". Аналіз наявності в антроподицеї філософа релігійно-антропологічного аспекту.
