Основные этапы жизни и творчества Георга Гегеля, первые значительные публикации. Логика, философия природы и философия духа в трактовке Гегеля. Система больших и малых триад. Диалектика Гегеля как высшее достижение немецкой классической философии.

Язык генетических процессов и равновесие жизненных процессов. Истоки жизни и молекулярный уровень материи. Начало жизни и начало первых "циклично замкнутых" процессов. Стохастические тактики, парирование которых осуществляется перестройкой структуры.

"Понятие" как форма мышления: его общая характеристика, свойства и основные признаки. Логические приёмы образования понятий: сравнение, анализ, синтез, абстрагирование, обобщение. Понятие и слово, омонимы и синонимы. Основное содержание и объём понятий.

Понятия с точки зрения содержания и объёма: различия и символы. Понятия вида и рода, их смысловая (охватывающая) особенность (от уровня бытия до более низших порядков). Логическое обобщение понятий и оперирование ими в процессе мышления и умозаключений.

Анализ проблемы объяснения бытия как единства и борьбы противоположностей. Рассмотрение основных представлений онтологии и определение их обоснованности и соответствия фундаментальным гуманитарным и естественнонаучным философским представлениям.

Последовательность этапов интенционального понимания поведения. Подлинные каузальные объяснения в истории и социальных науках. Внешние и внутренние изменения в мотивационной основе действия. Общие различия между двумя концепциями детерминизма в истории.

Сущностные компоненты гендерного аспекта обыденной реальности. Значение социально-философской рефлексии гендерных взаимодействий на уровне современных обыденных практик. Анализ гендерных ситуаций повседневности: проблемы, противоречия, поиск решений.

Характеристика культуры как крайне сложного и многогранного явления, выражающего все стороны человеческого бытия. Анализ современных исследований, посвященных определениям культуры. Обоснование относительного характера различия культуры и цивилизации.

Смешение понятий традиции и обычая вследствие невежества современных людей. Истинная суть традиционных действий, причины их замены на вымышленные обычаи и "псевдообряды". Признаки индивида, оторванного от традиции и утратившего способность к ее пониманию.

Розгляд концептуальних підходів до дослідження спорту як елемента культури. Окреслення основних розбіжностей у трактуванні значимості спорту для суспільства. Дослідження філософського підґрунтя як методології дослідження спорту в оазі гуманітарних наук.

Визначення теоретичних аспектів розвитку духовно-морального світогляду студентської молоді, майбутніх хореографів, що допоможуть внести корективи в освітній процес ЗВО. Становлення професійної особистості, її наукового та філософського світоглядів.

Вивчення "картини світу" як наукової категорії у філософії. Систематизація підходів до визначення структури картини світу та створення їх типологій (розглянуто типи адаптивна, не адаптивна; концептуальна, психологічна, наївна, культурна та ін.).

Феномен кризи в культурі з огляду О. Шпенглера. Намагання К. Ясперса знайти історичні витоки сучасності. "Протестантська етика та дух капіталізму" М. Вебера. Тлумачення феномена масовості Ортегою. Герменевтика Ф. Шлейермахера. Модель суспільства Сорокіна.

Порівняння ставлення до ролі демократії у контексті її ролі у міжнародних відносинах відповідно до її відображення у філософських концепціях міжнародних відносин - "Праві народів" Джона Роулза та передуючому йому "До вічного миру" Іммануїла Канта.

"Социологический портрет" ученого, заложившего основы социологии и внесших наибольший вклад в ее развитие, характеристика О. Конта как социолога, устанавившего единый закон движения истории и человеческого познания. Описание его основного произведения.

Поняття та основні напрямки визначення буття. Концептуальні підходи в онтології. Різноманітність сфер буття. Проблема буття — перша з проблем філософії. Все, про що ми ведемо мову, ми підводимо під буття або небуття, надаємо йому статус буття чи небуття.

Філософсько-антропологічний аналіз сутності етнічного споживання як маркера приналежності до відповідної етнічної спільноти. Аналіз сучасних наукових ресурсів у контексті розуміння етнічної культури споживання, що репрезентує систему символів її носіїв.

Философское осмысление феномена одиночества и его роли в современной культуре, анализ подходов к оценке данного явления в философской мысли. Проблема связи духовной практики и одиночества как одного из факторов, способствующих творческой деятельности.

Анализ философско-антропологической парадигмы предреволюционной эпохи, которая определяется через метафоры. Изучение суждений философов, открывших для современников бытийные вопросы и связанную с ними экзистенциальную проблематику переходной эпохи.

История жизни Оккама Уильяма – монаха, францисканеца, теолога, логика, философа, политического писателя. Творческая деятельность Иоанна Дунса Скота – францисканского богослова, философа, крупнейшего представителя средневекового концептуализма.

Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.

Поняття м’якого права. Взаємопроникнення оксюморонів, коливання маятника пошуку юридичного інструментарію та наукового обґрунтування найбільш доцільних та ефективних алгоритмів здійснення правового впливу на суспільні відносини епохи метамодерну.

Зв'язок життєвого шляху, наукової й літературної діяльності, художньої творчості О. Зінов'єва. Дослідження радянського періоду життєдіяльності філософа-письменника й громадянина. Етапи формування й розвитку творчої індивідуальності художника-науковця.

Розгляд постаті О. Кульчицького в контексті світової філософії, антропології характерології, етнопсихології. Особливості формування типу української людини з точки зору націонал-персоналізму. Український національний характер (світоглядний менталітет).

Ознайомлення з процесом становлення світогляду Ольгреда Бочковського; його самоідентифікація як українця. Розгляд процесу самовизначення письменника з позиції філософії екзистенціалізму. загальнотеоретичні аспекти національної ідентифікації та еміграції.

Анализ топонимической картины среды современного города. Исследование взаимоконструирования социального пространства города через вербальное восприятие человеком окружающей реальности. Формирование реального портрета города на основе ассоциатов.

Дослідження змістовного розрізнення й онтичного поєднання понять (концептів) "дух (ум, розум) міста", "душа (психіка) міста", "тіло (ландшафтне ціле) міста". Аналіз версій можливого переформатування методологічної бази містобудівного планування.

Особенности связей с общественностью как социокультурного феномена. Разработка философско-методологического комплекса для моделирования пиарологии в качестве научного знания, опирающегося на постнеклассическую информационно-коммуникативную онтологию.

Исследование онтологизации как процесса видоизменения знания с целью придания ему образной формы. Анализ процесса трансформации теоретической модели в онтологизированный образ. Разработка методологии внедрения результатов научной теории в практику.

Перспективы использования персоналистской модели доверия в укреплении легитимности науки, как социального института. "Организованный скептицизм" как одна из фундаментальных ценностей научного этоса. Нарастающее недоверие к социальным институтам.