Розгляд Дж. Остіном "складного експліцитного наміру" адресанта комунікативного акту. Трактування П. Стросоном наміру та перлокуції в результаті наявності крочевської інтуїції-експресії у висловлюванні чи повідомленні і естетичному впливові на реципієнта.

Філософський аналіз поняття "об'єктність", запропонованого авторами акторно-мережевої теорії. Аналіз зв'язку поняття "об'єктність" із поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера. Застосування поняття "об'єктність" у соціальній філософії та антропології.

Аналіз концепту "образ" у його розвитку в західноєвропейській філософській думці. Історично образ людини розвивається під впливом уявлень про ідеальне, яке визначало його зміст. Можливості практичного використання "образу" щодо створення іміджу людини.

Філософський аналіз поняття об’єктність, яке було запропоновано авторами акторно-мережевої теорії, його застосування в сфері соціальної філософії та філософської антропології. Зв'язок поняття "об’єктність" з поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера.

Исследование основных факторов, умещающих в себе фундаментальное содержание концепта "поздний капитализм". Анализ их социально-философского осмысления сквозь призму онтологической проблематики пространственных связей в концепциях философии постмодерна.

Предметне поле і методологічні засоби аналізу концепту "природа" в сучасному філософському дискурсі. Феноменологія сумісних імплікативних зв'язків природи як предмету природничих наук. Визначення топосів взаємодії науки і донаукових форм пізнання.

Три современных варианта решения проблемы постмодернистского понятия-метафоры "смерть субъекта": радикальный отказ, диалектический отказ, "возвращение субъекта". Содержание и принципы "диалектического возвращения субъекта" в постмодернистской философии.

Анализ взглядов современных исследователей на концепт "современное/индустриальное общество". Предложение авторского видения концепта и его особенностей. Рассмотрение тезиса о большей эффективности комплексного подхода при определении данной дефиниции.

Анализ новых онтологических подходов к понятию "сообщество". Оценка теоретических предпосылок Ж.-Л. Нанси и Дж. Агамбена. Десакрализация трансцендентального в современном обществе. Сингулярность единичного как имманентная целостность и совместность бытия.

Аналіз дослідницьких підходів до розуміння "хронополітики". Філософсько-методологічний інструментарій дослідження сутності терміна, соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Соціально-пізнавальне та методологічне значення концепту.

Філософсько-методологічний інструментарій дослідження "хронополітики" в якості метатеоретичного концепту. Соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Характер трансформаційних процесів в українському суспільстві з огляду на хронополітику.

Рассматривается концепт "чистого знания" Сеземана в качестве структурно-целостного, самостоятельного и оригинального феномена. Доказательства неспособности основных теоретико-познавательных концепций: неокантианства, интуитивизма и феноменологии.

Вивчення особливостей об’єктивації фреймової структури концепту Spiel / Гра. Найчастіше об’єктивовані фрейми та їх зв’язок з концептосферою Mensch / Людина. Фрейм як структура знань, що являє собою частину інформації про певний фрагмент людського досвіду.

Теория недиалектического дискурса христианства в современной философии. Деконструкция текстов апостола Павла о смерти и воскресении, законе и благодати, знании и вере Дж. Агамбеном. Сущность и задачи антифилософии по Бадью. Политическая теология Шмитта.

Литературное произведение как диссипативная, открытая саморегулирующаяся структура. Знакомство с деятельностью С.А. Аскольдова, анализ познавательных концептов. Рассмотрение фундаментальных идей философа Г. Фреге. Сущность понятия "концептуализм".

Трансформация понятий дух, душа, духовность, тело, телесность в истории философии и культуре. Влияние различных философских учений на телесные практики развития личности. Анализ схемы социально-философского анализа взаимосвязи духовности и телесности.

Характеристика концепта виртуальности в его философско-методологическом аспекте, корреляций методологии сложного мышления (Э. Морен) и постмодернистской онтологии Ж. Делеза. Обоснование возможности интерпретации виртуального существования как складки.

Концепт виртуальности в контексте корреляций методологии сложного мышления (Э. Морен) и постмодернистской онтологии Ж. Делёза. Интерпретация виртуального существования как складки. Анализ концепта виртуальности в его философско-методологическом аспекте.

Генезис концепта гражданского общества в философском дискурсе и культуре античности. Реконструкция культурно-идеологических и антропологических смыслов данного концепта в конституционных текстах Соединенных Штатов Америки, Франции и Великобритании.

Приоритетное значение ценности здоровья в традиционном русском культурном сознании. Философский анализ проблемы внутренней формы в языке. Модель отношения к здоровью. Основные эстетические стандарты телесности. Разнообразные варианты пожелания здоровья.

Феномен дегенерації в культурній свідомості: вимисли і дійсність. Аналіз образу диявола як релігійно-філософського і культурно-історичного феномена, а також виявлення і дослідження основних складових образів зла в сучасних видах і жанрах мистецтва.

Аналіз естетико-художніх характеристик концепту зла в різних історико-культурних інтервалах розвитку суспільства. Етапи еволюції образу диявола в релігійній, суспільній думці. Причини і наслідки присутності в світовій культурі дегенеративного компонента.

Изучение эвристический потенциал концепта интерсубъективности в общефилософском, эпистемологическом, социально-эпистемологическом и культурно-антропологическом контексте. Исследование историко-философские истоки в европейской философии Новейшего времени.

Філософське осмислення співвідношення культури і релігії, їхньої взаємодії в сучасному світі. Виявлення базових ціннісних положень щодо культури в її історичному русі, розмаїття філософських і релігійних пошуків на різних етапах становлення людства.

Визначення та характеристика рефлексивного концепту філософії освіти, яка за своїм змістом і спрямованістю відповідає конкретному соціокультурному континууму, в якому вона реалізовується. Дослідження й аналіз особливостей категоріального апарату освіти.

Механизм концепта как естественной формы мышления, его применение при работе с художественным текстом в рамках концептологического подхода, эмоциональная, субъективная, коммуникативная, ценностная природа. Теоретические и практические стороны концепта.

Разработка философского понимания концепта. Исследование классической философии, современной западной философии и отечественной философии как поля актуализации идеи концепта. Пути решения проблем, связанных с идеей концепта. Существование смутных понятий.

Осмысление концепта лада как целостного феномена, выраженного в знаково-символических словесных формах различных языков русской культуры и представленного во всем многообразии взаимоинтенциональных речевых актов национального культурного дискурса.

Вивчення освітнього процесу та його філософських принципів у Японії та США. Визначення і детальний розгляд парадигм та принципів освітнього процесу Сполучених Штатів Америки та Японії. Розгляд фундаментальних речей японської та американської освіти.

Рассмотрение ключевых положений раннего теоретического трактата В. Розанова "О понимании", являющегося образцом русского философского идеализма. Автор анализирует различные аспекты творчества Розанова. Реконструируется розановское толкование идеи разума.