Историко-философский экскурс в онтологическую проблематику. Сущность и значение этого понятия в мировой философии. Понимание бытия как фундаментальный вопрос диалектико-материалистической науки. Проблема существования в логико-лингвистическом аспекте.

Понятие бытия и его основные формы, категория бытия в истории философии. Характеристика материи, изменение представлений о ней в философии и науке. Движение и развитие как атрибуты материального бытия, пространственно-временная организация жизни.

Историческое и логическое начало онтологического знания. Категория бытия, связанная с поиском объединяющего начала в многообразном мире вещей. Наиболее фундаментальная философская проблема - проблема отношения бытия и небытия, формы их проявления.

Понятие и содержание онтологии как научного направления в философии, история ее становления и развития, выдающиеся представители и их наследие. Формы бытия и направления их исследования. Бытие отдельного человека как диалектическое единство тела и духа.

Онтология как философское учение о бытии. Формы и способы бытия объективной реальности, ее основные понятия: движение, уровни, пространство и время. Структурные уровни организации материи. Пространство и время в современной научной картине мира.

Содержание основных направлений философских представлений о мифотворчестве в античный период. Ключевые аспекты становления мифа как специфической реальности. Онтологизация мифа рассматривается через призму аллегорического и эвгемерического подходов.

Анализ проблемы правопонимания в рамках "естественного" и "позитивного" права. Определение смены правовых концепций, что продиктовано правопониманием действительности, основными тенденциями гуманитарного знания и процессуального применения права.

Рефлексия как центральный феномен внутренней активности человека, базовый механизм самоорганизации психической активности, механизм регуляции взаимодействий человека в мире. Методологические основы понимания рефлексии: интенциональность и граница.

Мировоззренческая специфика антропокосмизма как порождения традиции этико-философского гнозиса. Анализ философской методологии изучения сознания и проблемы философского языка в исследованиях сознания. Идеи философии сознания евразийского антропокосмизма.

Объективность и реальное функционирование феноменов онтологического аспекта сознания. Возможности психологической регуляции в произвольном режиме. Социальный и этнический аспекты проблемы ментальности. Рациональное и иррациональное, разум и вера.

Становление дарования творческого человека через осмысление оснований когнитивных и креативных возможностей субъекта эстетической деятельности. Технология проясненного сознания, восприятия гармонично прекрасного. Закономерности эстетической рефлексии.

Рассмотрение проблем формирования онтологии человеческого мира, имеющей исторически-парадигмальный характер. Структура философского дискурса с тройственной формой реализации. Расхождение конкретности философской мысли и её востребованности в обществе.

Исследование коэволюции знания и материальных носителей информации. Рассмотрение истории и теории медиа при внимании к истории культуры и вызовам современности. Изучение критического понимания цифровой революции и медианосителей в философском осмыслении.

Бытие как тема философии. Изменчивость и устойчивость бытия. Понятие материи, "первоначала", "существования" и "присутствия". Существование и структура вещи. Платоновская модель соотношения устойчивости и изменчивости бытия. Жизнь как реальность.

Сущность и структура феноменологической онтологии как научного направления. Содержание идеи онтологической проблематики как основной для феноменологических исследований. Исследование и оценка мотивационной основы для проекта философской герменевтики.

Изучение учений о бытии в античной философии и в эпоху Ренессанса, в которых исследуются всеобщие основы, его принципы, структура и закономерности. Анализ онтологии Платона и Аристотеля и ее воздействия на всю западноевропейскую онтологическую традицию.

Визначення характерних дій природного права у своєму життєвому просторі. Особливості вчення про простір та поняття просторової інверсії. Онтологічні атрибути природного права у просторі. Метафізична взаємодія окремих об'єктів матерії в просторі.

Аналіз дискурсивних чинників конструювання онтологічних засад картини світу класичного наукового дискурсу за допомогою методології дискурс-аналізу. Дослідження специфіки формування онтологічних засад постнекласичної філософської науки у дискурсі.

Філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу: глобальний та конкретний аспекти. Співвідношення правового прогресу з правовою діяльністю всесвітніх організацій, розумінням правової реальності.

Необхідність поновлення проблеми про зміст буття. Формальна структура, функції, мета і мотиви поняття, що досліджується. Подвійне завдання в розробці питання. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення обрію для інтерпретації змісту буття взагалі.

Аналіз явища "лінгвістичного детермінізму" в аспектах соціально-філософського аналізу онтологічних засад мови в комунікативному просторі суспільства. Розкриття філософських передумов просторово-часової визначеності мови в огляді теоретичних джерел.

Розгляд сутнісних характеристик феномену соціальної агресивності та аналіз основних труднощів його концептуального визначення. Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології, з'ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності.

Історично сформована ментальна відмінність між росіянами та українцями як одна з причин війни Росії в Україні. Її аналіз для розширення контексту причинно-наслідкових зв’язків, розуміння ситуації, вибору механізмів вирішення геополітичної ситуації.

Поняттєво-категоріальний апарат соціально-філософського дискурсу про онтологічні, аксіологічні та антропологічні принципи розвитку світу та наявні проблеми сфери управління, політики, влади. Теоретико-праксеологічна концепція соціальної антропології.

Дослідження філософського стилю мислення Ґ. Кониського: онтологічних основ природи та антропоанімалогії. Визначення напрямів і шкіл, філософські ідеї представників яких впливали на формування онтологічно-антропологічної моделі філософування Ґ. Кониського.

Книга М. Хайдеггера "Буття і час" як перший проект екзистенціалістичного вчення про буття (онтологію). Особливості та суперечливість індивідуального буття людини. Боротьба феноменологів і екзистенціалістів проти "натуралізації" або біологізації людини.

Вивчення онтології суфізму в авторській праці Ахмада Аль-Кримі Насіха "Настанова для розгублених та ключ до вимогливих". Викладення типової перипатетичної концепції буття. Верифікація апофатичних тверджень абсолютного буття у поглядах Ахмада Аль-Кримі.

Базисні історичні типи ментальності, суттєві характеристики кожного типу. Основні ментальні настанови в контексті міфології, релігії, науки. Традиції в філософії і суміжних науках, котрі зумовили актуалізацію проблеми ментальності в сучасній філософії.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Свавілля - вищий модус свободи ніж пара модальностей необхідність-випадковість, оскільки репрезентує суто антропологічний рівень.

Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань. Розділи філософії у системі Вольфа: онтологія, раціональна теологія, космологія і психологія. Категорія і реальність, зміст і функції буття, поняття його "абсурдності". Логічне місце матерії і духу.