Визначення категоріальних елементів терміносистеми "благодійність" та її фундаментальних ознак в історії філософської думки. Основна характеристика негативістського, етичного і структурно-функціонального підходів до виявлення феномену доброчинності.

Аналіз феноменів війни та миру, простеження парадигмальних відмінностей в концептуалізації відповідних понять в етико-культурному аспекті. Культивування мирних практик, що виступають як дійові засоби протидії поширення мілітаризованого світогляду.

Риси постнекласичної методології: усвідомлення того, що наука це соціальний інститут, і тому наукові картини світу значною мірою визначають цілі і цінності наукової діяльності. З’ясування впливу сучасної "філософії історії" на вітчизняну суспільну думку.

Анализ проблемы иррационального воздействия языка. Определение границ сущностных изменений языка, границ его влияния на сознание и подсознание всего человечества в глобальном масштабе. Решение проблемы воздействия языка на современную культуру общества.

Классическая философия и бытие. Постклассическая мысль и неустранимость ускользающего мира в плазмагме, которая до какого-то предела поддается сознательному и целенаправленному усилию, но потом неожиданно возвращается и обнаруживается по проявлениям.

Динамика аутопоэзной структуры и ее раскрытие в диалектике исторического и конструктивистского ракурсов. Представление синтеза гносеологического и онтологического подходов в осуществлении аутопоэзной структуры. Живой организм как аутопоэзная структура.

Роль когнитивной метафоры в процессе концептуализации знаний и опыта. Гносеологический подход к изучению концептуальной метафоры как необходимой формы познания, связанной с ограниченностью научных парадигм. Метафорические трансляции в осмыслении мира.

Разработка концептуальной триадической модели творческого развития личности в условиях глобальных вызовов современности. Воспитание человека-созидателя, способного создавать прекрасное. Общефилософская рефлексия проблемы творческого развития личности.

Тенденції трансформації концептуального поля філософування. Вивчення мови філософії в умовах глобалізації властивої сучасному суспільству. Формування єдиної концептуальної системи поглядів інформаційного соціуму. Побудова світоглядної картини світу.

Комплексний розгляд концептуальних засад дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біо-владу, як сучасну її форму.

Розгляд раннього етапу розвитку феноменологічної філософії, вчення, що завершує собою довгий, складний і багатоплановий процес, в рамках якого відбувалося формування нової філософської методології. Базові положення феноменологічної теорії свідомості.

Категорія "смак" у тканині світоглядної освіти. Ідентифікація підходів до розгляду поняття естетичного смаку в Україні та поза її межами. Мистецько-естетичний, культурологічний, когнітивістичний, лінгвістичний та чуттєво-афективний аспекти поняття.

Аналіз підходів до інтерпретації феномену ірраціонального у вольовій активності індивіда і соціальної групи. Відображення ірраціонального начала вольової активності в античній філософії, науці епохи середньовіччя, Просвітництва, ХІХ – початку ХХ ст.

Аналіз світоглядних та моральних основ буттєвої самореалізації сучасного підприємця. Концептуалізація та систематизація досліджень у формуванні людини економічної. Дослідження принципів формування сучасного підприємця на основі комплексного підходу.

Досліджено авторизовані ініціативи концептуального переосмислення ідеології патернів культури Р. Бенедикт за останні тридцять років. Розглянуто прояви "мультиплікативної критики" з праці "Патерни культури". Поняття "диспозиційної дескрипції" Дж. Буна.

Узагальнення і систематизація концепцій соціального простору. Обгрунтовання категорії соціального простору і його онтологічних підстав. Дослідження поєднання різних підходів представлених в різних наукових напрямках в рамках соціальної філософії.

Конкретизація змісту і значення терміну "світогляд". Роль освіти у сучасному суспільстві. Картина світу як індивідуальна система уявлень людини, система переконань та форма свідомості. Особливості національного самоусвідомлення. Релігійне ядро ідеології.

Знакомство с особенностями выявления концептуально-теоретических ресурсов в изучении идеологии в контексте повседневности. В.Д. Лелеко как известный отечественный культуролог и философ. Рассмотрение общетеоретических источников анализа повседневности.

Аналіз концепцій вчених зосереджених на визначенні природи та проявах вітальності. Розгляд цього феномену як біологічного потенціалу живого організму; визначення рівня "особистісної відносності", прояву життєвої сили, характеристики соціальної системи.

Специфика, структура и сущность этнического сознания. Парадигмальное значение этнической картины мира. Концептуальные модели этничности в гуманитаристике XIX-XX вв. Основы неклассической и постнеклассической моделей индивидуального этнического сознания.

Сущностные характеристики и структурные компоненты этнического сознания. Значение этнической картины мира для становления индивидуального этнического сознания как условия его самоидентификации. Теоретическая модель индивидуального этнического сознания.

Философский анализ концептуального искусства, выявление его философских источников и содержания. Отказ от развития традиционных художественных методов и приемов. Произведение становится объектом интеллектуального познания, а не эстетического восприятия.

Философская интенция, объектом которой является новая религиозно-эстетическая форма, утверждающая целостность разума в ойкумене духа как особенность концептуальности мышления В.С. Соловьева. Основные положения альтруизма в учении данного философа.

Возможность интегрального понимания религиозности. Идентификация личности с конкретной конфессией. Специфическое переживание индивидуумом религии. Духовные и материальные особенности разных народов. Создание традиций внутри всей вероисповедной группы.

Анализ философского, культурологического смысла терминологического выражения "нигитология культуры". Определение специфических особенностей онтологической маргинальности, амбивалентности феномена пустоты при помощи языкового и поэтического материала.

Концепции спиралевидного, циклического, эволюционного и революционного развития культуры и общества. Взаимодействие различных цивилизаций и "закон встреч". Понятие "социокультурное взаимодействие", его аспекты. Основные черты современной кризисной морали.

Анализ коллективной памяти с точки зрения философских концептов на примере работ европейских исследователей. Анализ способности памяти формировать социальную идентичность за счет трансляции культурных и традиционных особенностей из поколения в поколение.

Современные представления о содержании понятия "информация". Семантическая теория информации Ю.А. Шрейдера. Виды информации, ее свойства и особенности их взаимодействия. Теория информации Бриллюэна. Недетерминированный подход к понятию информации.

Анализ смежности концепта SHAME с другими концептами. Исследование субконцептов "эмоциональное состояние" и "оценка", корреляция SHAME с разными родственными концептами, соответствующими тому или иному субконцепту. Связь стыда с другими эмоциями.

Вклад в формирование современного социально-философского мировоззрения путем исследования противоположных мировых процессов и парных категорий, их отражающих, начиная с основополагающих - космос и хаос. Представление о неустойчивости бытия людей и мира.