Исследование специфики космоса в индуистском мировосприятии. Определение корреляции между мировоззрением, характерным для современных естественных наук, и системой взглядов древнеиндийских школ философии. Оценка ответственности человека перед космосом.

Аристотель как один из величайших из древнегреческих философов, ученик и решительный противник Платона. Простейшая определенность первоматерии: земля, огонь, вода и воздух. Особенности Corpus Aristotelicum, его основные группы. Учение о государстве.

Визначення основних мотивів життя Платона, становлення його космологічних поглядів. Аналіз пізнього періоду його творчості, пізнавальна структура та основи світотворення у діалозі "Тімей", принципи становлення душі та Космосу, ідейного світу людини.

Місце еллінізму в лінійній моделі античної філософії. Дослідження напрямів філософських досліджень стоїків. Встановлення місця і ролі категорії тотожності у філософських системах давніх і римських стоїків в контексті космологічної парадигми ідентичності.

Формування нових основ фізики та аналіз впливу цих процесів на сучасне розуміння Всесвіту. Смислове узгодження герменевтично введених фізичних сутностей і механізмів їх дії. Аналіз шляхів створення ідейних основ новітніх теорій космомікрофізики.

Анализ проблемы трансформации космополитизма и национализма в современных условиях как двух противолежащих реакций на глобализационные процессы, их диалектическая взаимосвязь. Основные факторы, оказывающие влияние на переосмысление роли национализма.

Продемонстрирована трансформация мировоззренческих оснований исследования проблем культурного многообразия. Формирование новой стратегии межкультурного диалога, основанной на идее, что культурные различия преодолеваются равенством базовых прав людей.

Аналіз культурного буття людини. Характерні риси кризи сучасної культури з урахуванням її диференціації на національні світи. Розкриття природи маргінальності у її взаємозв’язку з космополітизмом. Вплив глобалізації на розвиток національних культур.

Выявление последовательного движения картины космогенеза от антропоморфных моделей к биоморфным и физиоморфным. Особенности космологического мышления архаичных людей. Антропоморфно-демиургические модели космогенеза. Человек как исток мироздания.

Причины необходимости активного обживания космоса. Ресурсно-экологические причины необходимости распространения жизни и деятельности человечества в космосе. Изучение проблемы вымывания среднего класса из современной социальной структуры развитых стран.

Головні етапи та напрямки розвитку античної діалектики, апорії Зенона. Атомістичне трактування буття. Поняття сутності та матерії. Космос Геракліта Ефеського. Софісти: людина – міра всіх речей. Принципи етики Епікура: фізичний та соціальний атомізм.

Космологизм ранней греческой философии. Апории Зенона в античной диалектике. Атомистическая трактовка бытия. Понятие сущности и материи. Космос Гераклита Эфесского. Софисты: человек – мера всех вещей. Учения, Сократа, Платона, Аристотеля, этика Эпикура.

Космоцентризм – система философских взглядов. Космологизм ранней греческой философии, онтологизм античной классики. Проблема бесконечности и своеобразие античной диалектики. Атомистическая и идеалистическая трактовка бытия. Понятие сущности у Аристотеля.

Специфика греческой философии. Стремление понять сущность природы, космоса, мира в целом. Освобождение от метафоричности мышления, характерной для ранних натурфилософов. Греческая античная философия. Основные философы и школы досократовской философии.

Понятие античной философии, её отличительные черты. Систематизация досократического периода, его направления. Возникновение первых философских школ Древней Греции. Закат и упадок античной философии, сущность эпикурейства, скептицизма и стоицизма.

Соразвитие - естественный процесс для философской науки античного периода. Глобальный дуализм сознания - особенность, которая отражается на коэволюционном процессе. Соотношение субъективного и объективного в восприятии природы - проблема коэволюции.

Современные тенденции изменения коэволюционного процесса в глобальном интеллектуальном социуме человечества явно указывают на необходимость немедленной кардинальной перестройки сознания людей (не на цели), срочного изменения их ценностей на духовные.

Співвідношення буденного, особистісного та філософського типів світоглядів з міфологічним, релігійним і науковим та концептами "іронія" і "пафос". Аналіз проблеми сенсу життя як фундаментального критерію краси світогляду в філософській антропології.

Дослідження естетичних цінностей національного світогляду в філософській думці визначного періоду в частині прагнення особистості до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття.

Розгляд переваг і функціональних особливостей різних засобів та інструментів, за допомогою яких відбувається сприйняття і відображення людиною світу. Визначення феномену краси як універсального критерія для компаративного аналізу всіх явищ і процесів.

Розгляд краси як універсального критерію і масштабу для компаративного аналізу всіх явищ та процесів. Дослідження переваг і функціональних особливостей інструментів цього феномену. Визначення його ролі у сприйнятті та відображенні людиною світу.

Определение и раскрытие понятия культуры. Любовь как фундамент красоты в человеческих взаимоотношениях. Взаимное влияние культуры и отношений между людьми. Искусство и любовь как концентрация красоты человеческих отношений в контексте мировой культуры.

Биографические известия об Аристотеле - древнегреческом ученом, философе, основателе Ликея. Освещение политико-правовой тематики в работах "Политика" и "Афинская полития". Процесс появления государства, его составляющие. Сущность частной собственности.

Характеристика развития эволюционного процесса в разных сферах человеческой деятельности: от материи до жизни и разума. Матриархальное общество - процесс доминирования и управления матерей. Анализ особенностей фундаментальной парадигмы Просвещения.

Характеристика слова "чарвака" в индийской философии. Основные черты приверженцев системы джайнизма, считающих восприятие единственно достоверным источником познания. Значения учения Будды. Анализ систем ньяйи, вайшешики, санкхьи, йоги, мимансы, веданты.

Основные философские термины и их определения: антропология - учение о человеке; диалектика - искусство спорить, вести рассуждение; субстанция - сущность, то, что лежит в основе. Понятия материализм, дуализм, плюрализм, позитивизм как философские позиции.

Краткая биография Г.В. Лейбница, многостороннего и глубокого философа Запада. Характеристика основных трудов ученого. Его идеализм и критика им дуализма Декарта. Монадология Лейбница и ее характеристика. Термин "теодицея", его введение ученым в философию.

Понятие марксизма как системы философских, экономических, социально-политических взглядов Маркса. Познание и революционное преобразование мира, законы развития общества, природы и человеческого мышления. Развитие политэкономической теории и социализма.

Критика безлюдной философии и обоснование необходимости креативной культурной антропологии как ориентира в обновлении России. Раскрытие сущности и основ универсальности общественного человека. Антропологический аспект производства и обмена по К. Марксу.

Створення інноваційного продукту як актуалізація здібностей та обдарувань у саморозвитку. Готовність продукувати, сприймати та розуміти смисли в творчості інших. Використання синергетичної парадигми як філософської бази розвитку креативної особистості.