Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

Світогляд як форма освоєння світу. Структура та історичні типи світогляду. Філософія в системі культури. Особливості та основна проблематика філософської думки у Стародавній Індії та Китаї. Загальна характеристика та етапи розвитку античної філософії.

Сутність та основні закони діалектики - вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні та розвитку буття. Характеристика позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму. Проведення філософського аналізу проблеми сенсу життя людини.

Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.

Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.

Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.

Владимир Сергеевич Соловьёв (1853—1900) — русский философ, богослов, поэт, публицист, литературный критик. Стоял у истоков русского "духовного возрождения" начала 20 века. Влияние Соловьева на религиозную философию и его основные богословские концепции.

Религиозное и мифологическое мировоззрение. Философия Древней Индии и Древнего Китая. Возникновение и становление античного неотомизма. Гуманистическая мысль эпохи Возрождения. Эмпиризм и рационализм в выработке методологии научного исследования.

Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.

Виникнення й розвиток філософії як комплексу досліджень світоглядних питань і як питання про відношення людини й світу. Вираження буття у філософських категоріях. Суперечливість поглядів матеріалістів та ідеалістів щодо свідомості, духу та матерії.

Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.

Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.

Основні віхи історичного розвитку моралі. Мораль як ідеальний феномен. Сучасні критерії морального прогресу. Визначний моральний прогрес суспільства в епоху Відродження. Особливості моралі рабовласницького, феодального та буржуазного суспільства.

Ідеї, концепції і події на шляху розвитку футурології як окремої наукової дисципліни, мислителі і вчені, яких можна вважати видатними футурологами свого часу. Заснування Всесвітньої федерації футурології та впровадження перших університетських курсів.

Наукова фантастика як жанр художньої творчості, що часто змальовує образи майбутнього, містить елементи утопії чи антиутопії. Загальна характеристика етапів розвитку футурології. Знайомство з діяльністю міжнародної неурядової організації "Mankind 2000".

Логіка як сфера наукового пізнання, галузі та особливості використання її принципів. Сутність та зміст основних законів логіки: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Використання законів логіки в науці, повсякденному житті.

Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.

Розкриття сутності та історії формування світогляду. Дослідження джерел сьогоднішнього світорозуміння. Особливості міфологічного знання. Соціокультурні функції релігії. Створення системи моральних норм та цінностей. Роль філософії в сучасному суспільстві.

Сутність та напрями філософії, її взаємозв’язок з наукою. Буття речей, процесів, станів природи як буття першої передумови людської діяльності. Категорія субстанції в філософії. Теорія відносності А. Ейнштейна як взаємодія простору, часу і руху матерії.

Зв'язки між свідомістю й буттям. Відчуття як елементарна форма психічного. Об'єктивність свідомості. Ступені формування самосвідомості. Філософське трактування феномену безсвідомого. Сутність і структура суспільної свідомості. Політична психологія.

Поняття "життя" як філософської течії XIX - XX століття. Особливості та принципи академічної філософії життя Вільгельма Дільтея, "творчої еволюції" Анрі Бергсона і філософії волі та волюнтаризму Ніцше. Вчення Ніцше про "надлюдину" як смисл Землі.

Сутність проблеми раціональної справедливості в аспекті ідеї суспільної угоди. Зв’язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Дж. Ролза і Д. Готьє. Осмислення принципів вільного досягнення справжньої згоди, що конституюється силою кращого аргументу.

Аналіз головних напрямів дослідження у сучасному постантропологічному дискурсі. Характеристика концептуальних трансформацій суб’єкта в контексті постантропологічних студій. Виокремлення антропологічного типу особистості під впливом наукової еволюції.

Диференціація синкретичної спочатку людської діяльності в процесі розвитку стародавніх суспільств. "Тримірність" часу та його спрямованість у філософсько-історичному пізнанні. Релігійне забарвлення прогресистського трактування історії. Концепція Кондорсе.

Філософія як систематичне знання, духовне осягнення граничних підстав людського буття. Особливості становлення і розвитку філософської думки в Україні (XI-XVII століття). Класична доба української філософії. Відмінні риси сучасної української філософії.

Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.

Основні риси доби постмодернізму: особливості революційного розвитку суспільно-економічних відносин наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення філософських некласичних концепцій і теорій. Сутність та особливості філософії науки і культури постмодерну.

Найважливіші ідеї освіти - ідея знання, освіти й здорового глузду. Світоглядна система Руссо, яка представляє переплетення різних плинів: дуалізму, картезіанства, сенсуалізму, ідеалізму і фідеїзму в області релігійних поглядів. Демократичні ідеали Руссо.

Дослідження історичних передумов щодо виникнення основних філософських поглядів конфуціанства. Сукупність моральних зобов'язань, що їх гуманна людина добровільно бере на себе та обов'язково виконує як одна зі складових почуття обов'язку за Конфуцієм.