Рассмотрение моделирования как инструмента гносеологии культуры. Моделирование в онтологии и гносеологии культуры в философской концепции М.С. Кагана. Процесс моделирования культуры в системе бытия. Анализ структурных составляющих онтологической системы.
Моделирование — установление или раскрытие некоего подобия. Цель предвидения будущих состояний мира, опираясь на знание прошлых состояний. Моделирование действительности, которую этот человек воспринимает. Соответствие между моделью и ее "оригиналами".
Анализ сущности методов моделирования и метода математической гипотезы. Изучение принципов отбора математических гипотез. Классификация моделей по области использования, фактору времени, отрасли знаний, форме представления. Типы информационных моделей.
Понятие моделирования, его сущность и особенности, роль и значение в процессе познания или разработки теории явления. Гипотезы как необходимые признаки, определяющие свойства разработанной модели. Применение теоретических знаний в практических заданиях.
Проблемы онтологии и теории познания культуры. Соотношение бытия и сущего, анализ их форм, уровней, диалектической связи с культурой. Моделирование единства и взаимодействия бытия природы, культуры, общества, человека с опорой на модель М.С. Кагана.
Средство поддержки целеполагания в сложных объектах производственной сферы. Анализ семиотической системы логико-лингвистического типа, которая моделирует рассуждения о целях и способствует решению проблемы. Средства формализации рассуждений о целях.
Субъективная реальность как модель оригинала, то есть объективной реальности. Система ощущения и осознания реальности. Вопросы инициации данной системы, обеспечения её информацией и применения выданной оценки. Концепция объективной модели реальности.
Дослідження філософських аспектів першого національно-культурного відродження в Україні (кінець XVI-XVII століття). Аналіз уявлень І. Вишенського та К.Т. Ставровецького про ідеальне людське життя в межах світоглядної парадигми української духовності.
Інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії концепцій інструменталізму прагматизму, неопрагматизму у формуванні соціально-ціннісних орієнтацій. Аналіз, характеристика концепції менеджменту та філософії інструменталізму.
- 6220. Модель как форма знаний
Модель как объект-заместитель, который в определенных условиях может заменять объект-оригинал, воспроизводя интересующие нас свойства и характеристики оригинала. Характерные свойства и использование. Типы: статистические и динамические, сферы применения.
Реконструкция модели личности в философско-антропологической концепции К.Г. Юнга. Анализ философской укорененности антропологических воззрений мыслителя. Исследование представлений философа о функционировании человеческой психики. Теория индивидуации.
- 6222. Модель особистості у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст.: активність, динаміка, синергія
Проблема людини та її буття, людського та божественного розгортається на рівні осмислення іманентного і трансцендентного. Важливими є праці вчених, які представляють сферу філософської антропології, що вивчає універсальне в житті людей і особистості.
- 6223. Модель особистості у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст.: активність, динаміка, синергія
Простежено концептуальні підходи до окреслення моделі людини у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст. Теоретичний екскурс здійснюється на основі праць учених: О. Кульчицького, А. Єрмоленка, В. Шинкарука, В. Табачковського, В. Калуги, Н. Хамітова.
Анализ трудов зарубежных и отечественных философов, психологов. Особенности внутренних и внешних источников, которые сформировали западный вариант самореализации личности взрослого. Модель самореализации личности взрослого в изобразительной деятельности.
- 6225. Модель совместного сосуществования цивилизаций: компаративный подход к практике Востока и Запада
Исследование с точки зрения сравнительного подхода модели и практики совместного сосуществования мультикультурализма цивилизаций Востока и Запада. Азербайджанский опыт в совместном сосуществовании культур как перспектива мультикультурализма в ХХI веке.
З’ясування міста і ролі тілесності в окремих філософських та культурологічних позиціях. Дослідження проблеми тілесності загалом та моделі "буденне тіло" в концепції представників танцю постмодерн, розгляду теоретико-практичного спадку М. Каннінгема.
Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Межі застосовності теорій знакового аналізу моделі М1. Аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістської моделі М2. Завдання синтаксної моделі знака М3.
Визначення меж застосовності теорій знакового аналізу та аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістській моделі. Завдання синтаксної моделі знака М3 на основі узагальнення М1 і М2 і виявлення її реалізація М3(к) в культурі в цілому.
Аналіз теоретичних підстав моделювання інформаційно-комунікативного процесу складних соціальних систем, що має велике значення для рефлексії зворотних зв’язків єдиного соціального організму. Аналіз здійснення комунікацій у складних соціальних системах.
Лабораторний журнал як один із основних видів первинної документації. Етапи процесу моделювання. Загальнонаукові та специфічні методи дослідження. Зв'язок змінних у моделях. Класифікація друкованих джерел інформації. Робота над літературними джерелами.
Мысли М. Вебера о модерне и его социальный смысл. Общество как продукт модернистского проекта. Негативные стороны развития западноевропейской рационалистической цивилизации. Элементы в системе ценностей модели "техногенной цивилизации" по В. Степину.
Описание постмодернистский воззрений в книге Вольфганга Вельша "Наш постмодерный модерн", их оценка, дифференциация и систематизация. Отслеживание преемственности философского плюрализма. Рассмотрение основных положений теории трансверсальности.
- 6233. Модерн как дискурс
Публикация книги Ю. Хабермаса "Философский дискурс о модерне". Обозначение периодов или промежутков времени, духовных направлений, характеризующихся чем-то новым, отличным от старого или имевшего место ранее. Модерн как идеология, общекультурное течение.
Проблема співвідношення процесів секуляризації та формування модерної ідентичності. Особливості змін у філософській та соціально-політичній площинах. Зведення секуляризаційного процесу до процедури змирщення як реабілітації сфери мирського, чуттєвого.
Определение причины взаимосвязи модерна и рационализации в теории Вебера и анализ обоснования его теории. Восприятие рационализации Вебером, которая приводит к модернизации и противопоставляется постмодерну. Модерн и постмодерн в работах Гегелем, Кантом.
Постмодернизм как современное мироощущение – своеобразный протест против действительности, полемика с модернизмом, а также своего рода подведение итогов и переосмысление. Подходы к трансцендентальному поиску истинного идеала, поиск модели сверхмира.
Дослідження сутності проблеми скінченності людини і їх вплив на формування модерністської парадигми. Аргументи на користь оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті в науковій, релігійній та філософській спадщині епохи.
Розгляд проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Впровадження принципу державного суверенітету. Індивідуалізований порядок раннього модерну. Становлення абсолютиської монархії та релігійного вільнодумства.
Соціальні трансформації сучасності. Категоріальне розуміння модернізації. Модернізаційний процес як інтегративний елемент і домінанта суспільного розвитку. Феномен модернізації в роботах філософів, ідеї яких заклали основи нової соціальної реальності.
Семіотично-філософські аспекти проблематики, пов’язаної зі становленням і здійсненням феномену сучасності в історії західної цивілізації. Стратегічне значення модернізаційних процесів у соціальності, політиці, економіці, науці, художній культурі.
