Опис філософського виміру неоплатонічного вчення Н. Кузанського в контексті містичної проблематики Античності та Середньовіччя. Аналіз онто-гносеологічного аспекту системи вченого, особливості діалектики ренесансного неоплатонізму. Проблема Богопізнання.

Обґрунтування моралі як духовного феномена в контексті сучасного етичного пізнання. Дослідження процесу використовування містичного досвіду як культурологічної джерельної бази для виявлення меж можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом.

Спектр особливостей, структура та значущість духовно-містичної практики ісихазму як гілки східного православного християнства. Особливості духовно-містичної інтерпретації філософсько-релігійної догматики у вченнях філософів М. Сповідника та Г. Палами.

Характеристика масонського будівельного символізму та масонського уявлення про будівництво "ідеальних міст", як процесу "покращення природи - приборкання Хаосу". Філософія "масонської урбаністики" на прикладі Одеси, яка планувалася як "ідеальне місто".

Розгляд творчості сучасного українського письменника-постмодерніста. Визначення ролі міста як території спасіння у любовно-еротичному ландшафті Ю. Андруховича. Пошук ключа до порятунку зруйнованої душі. Аналіз аспектів символіки як апоретичної території.

Аналіз наукового потенціалу діалектики в середньовічній системі тривіуму та квадріуму, Характеристика логічно-мовленнєвої культури випускників Турської та Ахенської шкіл. Особливості конструктивно-мовної діалектики в освітній системі Алкуїна Йоркського.

Взаємозалежність змістів онтологічних конструктів онтології міфу і науки. Формування під егідою цих онтологій соціальних просторів. Християнський міф як своєрідний аттрактор, навколо якого формується і конкретизується система сучасної цивілізації.

Методологічне значення інтеркультурної комунікації, крізь яку здійснюється розкриття її евристичного потенціалу. Поняття "інтеркультурність". Філософська рефлексія предметного поля інтеркультурної освіти. Розвиток та зміни філософії навчання і виховання.

Уточнення дефініції терміна "аргументація". Висвітлення ролі особистісних характеристик дієвця у процесі вибору й ухвалення рішень. Прийоми та методи мультимодальної самоарґументації. Використання вербальних і візуальних аргументів у діловому дискурсі.

Епоха постсекулярності - свідчення суттєвого падіння авторитету науки у наш час. Застосування методологічного інструментарію герменевтики і поетики. Специфіку використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук.

Етимологічний та концептуальний аналіз термінів "поетика" і "герменевтика". Розкриття специфіки використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук. Конвергентна схема взаємодії поетики та герменевтики.

Виявлення характерних рис і функцій "соціального кіно" в системі кіномистецтва. Аналіз еволюції кінематографу в європейській та вітчизняній традиціях. Визначення відмінностей між комерційним і соціальним кіно, основні виховні функції останнього.

Комплексний аналіз місця та ролі П. Демчука в історії філософської думки УСРР епохи "Розстріляного Відродження". Системне дослідження та аналіз бібліографії наукових праць ученого й з'ясування специфіки розвитку та особливостей його наукового пошуку.

Особливості соціальних процесів у трансформаційний період розвитку суспільства. Аналіз різних аспектів теорії соціальних конфліктів. Мінімізація негативних наслідків конфліктогенних процесів. Демократизація економічного і духовного життя суспільства.

Аналіз специфіки української культурно-історичної парадигми на тлі глобального і регіонального процесу взаємодії культур та цивілізацій. Гуманізація і демократизація міжнародних зв'язків України як найкращий шлях до забезпечення прав сучасної людини.

Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.

Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.

Тлумачення діючого у сфері матеріальної культури наріжного для світу людини "міфу про кредит" у світлі про чудесне здійснення бажань з урахуванням європейських практик міфологізації, досвіду реконструкції діалектики міфу в річищі концепції О.Ф. Лосєва.

Ознайомлення з порівняльним історико-філософським аналізом проблеми міфу й музики. Розгляд стратагем міфологічної й музичної творчості. Характеристика ролі ідей Вагнера в розвитку теоретичної й практичної бази впливу на свідомість людини міфу й музики.

Здійснення логіко-понятійної аналітики міфу як специфічної форми свідомості і способу організації людської поведінки. Розгляд концепту міфу як чинника історичного процесу, виявлення двох векторів його розуміння, що певною мірою виключають один одного.

Семіотичний підхід до феномену міфу. Дослідження міфології як способу духовно-практичного освоєння світу. Роль уяви та фантазії, ілюзії та вигадки у міфологічному осягненні світу. Джерела міфологічного мислення. Особливості формування знаку в уяві.

Розгляд міфу у якості іманентної онтологічної сутності людини як істоти. Духовно-світоглядні, буттєві, сутнісні основи людської життєдіяльності. Місце і роль міфу в історичному та культурному процесі. Трансформація соціокультурних цінностей цивілізації.

Основні етапи становлення філософського знання, огляд найвідоміших мислителів різних часів та філософських шкіл. Характеристика міфоепічних засад філософії, передумови міфологічного мислення. Ознаки релігії, етапи її становлення та філософське підґрунтя.

Розгляд трансформації основних уявлень та настанов, що пов’язані з категорією гендерної ідентичності. Дослідження ідеї андрогінності як поєднання чоловічого та жіночого. Характеристики гендерної ідентичності, що залежать від культурної ситуації.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Оценка ситуации в русскоязычном научном дискурсе. Публикационная гонка как атрибут общества потребления. Навязывание количественного измерения научной деятельности, ее превращение в "поглощение знаков". Противодействие фальсификации научных исследований.