Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.
Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
Підходи, інтерпретації та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Історико-філософська інтерпретація як ключ до розуміння проблеми безсмертя, важливий для подолання "вічних" факторів зовнішнього середовища.
Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.
Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.
Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.
Сутність і зміст трактування імперативності у духовній сфері як найважливішого принципу формування культури. Імперативи філософського способу життя - умова та засіб життєтворчості філософа, рівень відповідальності, вірність принципам та переконанням.
Філософсько-правовий аналіз проблеми імплементації міжнародного державотворення у національну ідею в контексті філософії української реальності. Особливості сучасної глобалізації країн. Підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародному рівні.
Розгляд імпресіонального переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Комунікативні властивості враження-події, та редукуючі функції враження-епохи. Аналіз експресивних модифікацій імпресії з приводу їх смислової автентичності.
Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.
Ритуал як традиційний порядок проведення якоїсь церемонії, вироблений звичаєм. Знайомство з особливостями філософії мови у дослідженнях Львівсько-Варшавської філософської школи. Розгляд головних питань, пов’язаних з іменем, у контексті семіотики.
Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.
Аналіз проблеми розумного мислення в контексті наукової раціональності. Необхідність визначення поняття "раціональності" та "розумності", їх різниця. Розумність як фундамент формування розумного мислення. Характеристика формування розумних особистостей.
Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.
Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.
Розглянуто індивідуалістичну настанову, способи її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії К. Поппера. Акцентовано увагу, що критико-раціоналістична методологія містить значний евристичний потенціал.
Соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму на тлі демократизації сучасного українського суспільства. Сутність, перспективи розвитку, інновації його тлумачення в залежності від становлення історичних епох, політичних режимів, культур і релігій.
Послідовне осмислення релігійних ідей есхатологічного змісту у просторі стародавньої свідомості. Виявлення смислових рівнів теми у межах картини світу єгиптян. Розгляд есхатологічних думок під кутом зору уявлень та вірувань про долю людини та Всесвіту.
У дослідженні відзначено, що становлення філософських поглядів О.О. Потебні відбувалося під значним впливом ідей німецького філософа В. фон Гумбольдта. Увагу приділено роздумам мислителя стосовно відсутності символічності слова в міфологічній свідомості.
Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.
- 6171. Інженерна діяльність
Поняття "інженерна діяльність" у контексті системи сучасних комунікаційних технологій з позицій філософії техніки. Соціальна комунікація в усіх сферах життєдіяльності людини. Інженерія інформації та функціонування й розвиток суспільства нового типу.
Оновлення освітньої сфери України з метою кореляції діяльності з реаліями світового розвитку та глобалізаційними процесами. Аналіз думок провідних науковців-педагогів стосовно шляхів модернізації освіти. Вплив неоліберальної доктрини на процес освіти.
Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.
Характеристика тенденцій освіти та моделей інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.
Філософська засада інституціоналізму як постулат про невизначеність розвитку домінуючої точки зору на світ. Зв'язок постулату невизначеності з ідеєю суб'єктивізації постіндустріального суспільства. Цивілізаційна єдність економіки та демократичної держави.
Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.
Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.
Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.
Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Аналіз феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму.
Школа інтегрального традиціоналізму як інтелектуальне явище європейської культури XX-XXI століть. Історія формування, напрямки, персоналії і ключові поняття феномена. Зв’язок традиціоналізму з ідеалістичною філософією, романтизмом, правими ідеологіями.