Сутність та напрями філософії, її взаємозв’язок з наукою. Буття речей, процесів, станів природи як буття першої передумови людської діяльності. Категорія субстанції в філософії. Теорія відносності А. Ейнштейна як взаємодія простору, часу і руху матерії.

Зв'язки між свідомістю й буттям. Відчуття як елементарна форма психічного. Об'єктивність свідомості. Ступені формування самосвідомості. Філософське трактування феномену безсвідомого. Сутність і структура суспільної свідомості. Політична психологія.

Поняття "життя" як філософської течії XIX - XX століття. Особливості та принципи академічної філософії життя Вільгельма Дільтея, "творчої еволюції" Анрі Бергсона і філософії волі та волюнтаризму Ніцше. Вчення Ніцше про "надлюдину" як смисл Землі.

Сутність проблеми раціональної справедливості в аспекті ідеї суспільної угоди. Зв’язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Дж. Ролза і Д. Готьє. Осмислення принципів вільного досягнення справжньої згоди, що конституюється силою кращого аргументу.

Аналіз головних напрямів дослідження у сучасному постантропологічному дискурсі. Характеристика концептуальних трансформацій суб’єкта в контексті постантропологічних студій. Виокремлення антропологічного типу особистості під впливом наукової еволюції.

Диференціація синкретичної спочатку людської діяльності в процесі розвитку стародавніх суспільств. "Тримірність" часу та його спрямованість у філософсько-історичному пізнанні. Релігійне забарвлення прогресистського трактування історії. Концепція Кондорсе.

Філософія як систематичне знання, духовне осягнення граничних підстав людського буття. Особливості становлення і розвитку філософської думки в Україні (XI-XVII століття). Класична доба української філософії. Відмінні риси сучасної української філософії.

Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.

Основні риси доби постмодернізму: особливості революційного розвитку суспільно-економічних відносин наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення філософських некласичних концепцій і теорій. Сутність та особливості філософії науки і культури постмодерну.

Найважливіші ідеї освіти - ідея знання, освіти й здорового глузду. Світоглядна система Руссо, яка представляє переплетення різних плинів: дуалізму, картезіанства, сенсуалізму, ідеалізму і фідеїзму в області релігійних поглядів. Демократичні ідеали Руссо.

Дослідження історичних передумов щодо виникнення основних філософських поглядів конфуціанства. Сукупність моральних зобов'язань, що їх гуманна людина добровільно бере на себе та обов'язково виконує як одна зі складових почуття обов'язку за Конфуцієм.

Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття. Наукова ідея. Гіпотеза (наукове припущення). Судження про предмет або явище. Наукова концепція. Поняття. Науковий факт.

Роль основних принципів діалектики у пізнанні. Особливості законів взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності і боротьби протилежності. Діалектичне заперечення як критичний метод освоєння й розвитку всього нагромадженого людством досвіду.

Походження, основні поняття діалектики, етапи її розвитку, принципи, структура. Метафізика - протилежний до діалектики метод. Діалектика стародавніх мислителів, поєднана з матеріалізмом та ідеалізмом. Принципи розвитку та взаємозв'язку, закони діалектики.

Виникнення, розвиток, основні принципи та ідеї конфуціанства. Життєвий шлях Конфуція. Проблема людини у конфуціанстві. Визначення політико-історичної ролі конфуціанського вчення. Питання про взаємини правителя і народу. Ідея абстрактного гуманізму.

Основні риси просвітницької концепції філософії історії А.Р. Тюрго в його роботі "Міркування про всесвітню історію". Зв’язок історії розумової діяльності людини з історією її трудової, господарської діяльності та з розвитком форм громадської організації.

Сутність та основні напрямки сучасного етапу науково-технічної революції, її соціальні наслідки. Проблема подальшого вдосконалення системи освіти. Глобалізація як основна тенденція світового розвитку. Аналіз складності глобальних проблем сучасності.

Аналіз впливу індустріалістської та постіндустріалістської парадигм на соціально-філософські дослідження нових проявів феноменів "мас". Взаємозумовленість "масовості" та ідентичності в інформаціональному суспільстві в контексті концепції М. Кастельса.

Виявлення характерних тенденцій у розвитку моральності та релігійності сучасного суспільства. Аналіз особливостей їх співвідношення та взаємозв’язку. Вивчення питання нормативно-ціннісної структури моральності в сучасних умовах, місце в ній цінностей.

Визначення правового розуміння категорії діяльності в аспектах сутності та змісту, а також як результату поєднання філософських підходів та уявлень про норму як принцип діяльності та системи правовідносин, що використовується в процесі діяльності.

Розгляд поглядів провідних американських мислителів XVIII cm. Аналіз інтелектуального середовища тогочасної Америки. Зміна атеїстичних інтересів на деїстичні, котра пов’язана з плюралістичною релігійною картиною тогочасних колоній в Сполучених Штатах.

Характеристика історичних етапів становлення філософії Стародавньої Греції. Мілетська школа (наївно-стихійна філософія Фалеса). Італійська філософія (Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл). Космогонічна гіпотеза Анаксагора. Атомістичне вчення.

Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.

Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.

Характеристика філософії як особливого виду духовної діяльності і системи знань. Визначення класифікації філософських навчань. Розгляд закону як форми стійкості і необхідного зв'язку явищ. Опис властивостей прогресу і регресу у суспільному розвитку.

У науковій статті авторами розкрито питання творчого підходу до основних етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики.

Определение и характеристика сущности техносферы, как результата стремления человека изменять окружающий мир, его активной и деятельной сущности. Рассмотрение значения неолитической революции. Ознакомление с особенностями машинного производства.

Общая характеристика логики Нового времени. Исследование вклада в изучение логики таких мыслителей как Ф. Бэкони, Т. Гоббс, Р. Декарт, А. Арно, П. Николь, Я. Коменский, Б. Паскаль, Бенедикт Спиноза, Г. Лейбниц, Иммануил Кант, Г. Гегель, Д. Локк, Д. Дидро.

Изучение аспектов учения основоположником рационализма в философии XVII-XVIII вв. Декарта. Изучение путей отыскания истины. Анализ способностей, нужных человеку для познания предметов. Характеристика непосредственного и опосредствованного умозаключений.

Принципы и функции философии, ее роль в обществе. Характеристика разновидностей материализма и идеализма как базовых направлений философии. Сущность и значение основного вопроса философии. Основные этапы формирования философских представлений о материи.