Обоснование морали и нравственности как важных элементов познания и его определенных границ. Рассмотрение античного понимания морали и бытия как объективных и рассмотрение особенностей средневековой философии и соответствующего ей мировоззрения.

Исследование значимости социального обмена, общения, общественных отношений в развитии мышления. Обоснование исторической типологии объективных основ мышления и сознания. Обзор влияния меновых отношений капиталистической экономики на развитие мышления.

Развитие интуитивных способностей человека. История развития интуиции как специфического познавательного процесса. Мифологические и религиозно-идеалистические интерпретации творчества. Основные причины возникновения и развития логических исследований.

Сравнение персонализма с системно-функциональным подходом, теорией рационального выбора и экзистенциализмом. Выявление преимуществ персоналистского подхода к изучению действительности. Специфика восприятия человеческой личности в политической философии.

Основные этапы развития представлений о природе пространства и времени в истории философии и естествознания: анализ теорий Аристотеля, Декарта, Ньютона. Общие свойства, характеризующие пространство и время, как коренные формы существования материи.

Сравнение идей Ж. Валя с идеями русского философа-неогегельянца И.А. Ильина. Особенности отражения любви в их научных работах. Концепция любви как возможное решение проблемы несчастного сознания. Существующие подходы к анализу философской системы Гегеля.

Анализ влияния базовых концептов христианских религиозных традиций на процессы становления и трансформации современного информационного общества. Истоки формирования идеи исключительности американского народа. Протестантская этика и дух капитализма.

Творчество А. Курбского и его значение в переориентации отечественной мыслительной практики в освоении достижений античной культуры к рационалистическому методу. Рассмотрены выработанные А. Курбским новые критерии освоения достижений античной философии.

Изучение жизненного пути и философских взглядов Фомы Аквинского - выдающегося философа и богослова, систематизатора ортодоксальной схоластики, основателя одного из двух господствующих ее направлений - томизма. Теория познания. Этика Фомы Аквинского.

Изучение биографии и философских учений Артура Шопенгауэра – одного из самых известных мыслителей иррационализма - направления в философии, настаивающего на ограниченности человеческого ума в постижении мира. Шопенгауэр и современная западная философия.

Духовность как особая форма активности человека, связанной с поиском. Смысловое значение создания виртуальных объектов в духовной жизни человека. Анализ метафорических мотивов понятий "мокша" и "спасение". Виртуальные объекты в буддизме и христианстве.

Характеристика особенностей возникновения и развития философии. Основы её становления как самостоятельной науки. Рассмотрение основных функций философии. Изучение её роли и места в культуре. Анализ материального, духовного и производство человека.

Попытки преднамеренного выбора инструмента философствования в современной философии. Неустранимая анизотропность среды познания. Сюжетный ход, связанный с психоанализом и его современными модификациями. Философия контраразведывательной деятельности.

Изучение значимости философской рефлексии в отношении современных достижений научной геронтологии. Условия выхода мысли за рамки локального, биогеронтологического понимания и сопряжения вопроса пролонгации жизни с проблемами земной судьбы человечества.

Роль и значение человека и его антропологической сущности в развитии религии. Понятие личности, ее формирование и развитие. Проблема свободы человека и ее решения в философии, фатализм и волюнтаризм. Жизненные психологические кризисы по теории Э. Эриксон.

Учение и образ жизни, исходящие из идей Эпикура и его последователей. Составляющие счастливой жизни человека. Основной этический принцип эпикурейцев. Добродетель человека как средство для получения естественного наслаждения. Невозмутимый покой души.

Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.

Визначення ключових переваг та недоліків деліберації як одного із шляхів досягнення леґітимації соціальних інституцій. Виявлення і ствердження легітимних демократично-ліберальних процедур у державах, у яких наявний різний рівень прав та свобод.

Філософське визначення феномену успіху, багатогранної природи досягнень та самореалізації в контексті цілей, прагнень та цінностей людини. Виявлення сутнісних характеристик соціальних феноменів успіху та удачі, їх диференціація та функціональні значення.

Визначення приналежності інтеліґенції до "етичної еліти" мірою відповідальності та причетності до загальнонаціонального буття. Існування духовного образу нації, що виявляє свою сутність в тяглості традицій і досвіду. Аналіз чуттєвих проявів певної особи.

Характеристика особливостей сучасного життєсвіту людини, який зазнає постійних глибинних трансформацій та змін. Дослідження та аналіз сутності суперечки комунітаристів та антикомунітаристів (глобалістів) стосовно майбутньої глобальної спільноти.

Деконструкція найбільш поширеного підходу до критичного мислення як форми участі та політичної дискусії. З’ясування специфіки критичного мислення сучасного соціального (політичного) суб’єкта в контексті понять "свобода совісті", "автономія особистості".

Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.

Проаналізовано процеси розвитку міського простору та міської цивілізації, роль міста у процесі самоідентифікації людини. Розкрито поняття міської ідентичності, її значення і вплив на свідомість жителів міста. Розглянуто роль міста у житті громади.

Зв’язок сучасної суспільно-культурної політики Китаю з педагогічними ідеями Конфуція щодо виховання достойних громадян. Погляди мислителя на формування особистості людини, її стосунків з довкіллям. Виникнення держави з точки зору теологічної теорії.

Аналіз поняття "простір" та його зв'язку з поняттям "тілесність" на основі робіт Е. Гусерля. Огляд важливості цих понять у розумінні інтерсуб'єктивної тематики, що стала однією з основних тем у феноменології. Встановлення екзистенційного характеру понять.

Наукові принципи дослідження сутності людини, розкриті філософами-матеріалістами Нового часу. Розвиток релігійних та нерелігійних вчень, що прагнули розкрити природу людини. Ідеї антропоцентризму, дослідження вчинків людей на основі їх самосвідомості.

Конфуціанська філософія як одна з найбільш розроблених, розгорнутих і виважених філософських систем у світі. Розгляд особливостей вчення Мен Цзи. Загальна характеристика основних напрямів філософської думки стародавнього Китаю: даосизму, моїзму, легізму.

Особливості розкриття специфіки андрагогічного процесу через виявлення його темпоральної структури. Загальна характеристика основних темпоральних образів: лінійний час, живий творчий процес, час звершення. Знайомство з системою неперервної освіти.

Філософія Ясперса як одна з головних версій екзистенційної філософії, пов’язана з осмисленням потенціалу удосконалення підготовки фахівців з роботи у екстремальних ситуаціях, від селекційної та організаційної, до мотиваційної та світоглядної складових.