Истоки конструктивистской методологии и ее общая характеристика. Конструктивистский подход в трактовке наций и национализма. Определение термина "изобретенная традиция". Социальное конструирование реальности, описание концепции "власти-знания" М. Фуко.

Рассмотрение религии и науки как равноценных областей знания. Формулирование основных положений конструктивизма о природе знания. Некорректность сравнения религиозных учений и научных теорий по критериям "истина-ложь" и "жизнеспособность" модели.

Краткий обзор главных течений конструктивизма. Преемственность и взаимовлияние этих течений в процессе развития. Выделение ключевых конструкт, на которых базируются данные течения и которые служат концептуальными скрепами. Оптимальный метод классификации.

Дослідження місця конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Зміст і когнітивні імплікації конструктивізму та релятивізму як взаємопов’язаних парадигм у теорії пізнання. Методологічна несумірність теології та релігієзнавства.

Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.

Аналіз проблем референції та концептуальності знання, їх ролі в еволюції епістемології XIX-ХХ ст. Ефективність застосування методологічного принципу плюралізму для побудови нерепресивної конструктивістської епістемології та конструктивістської онтології.

Исследование проблемы "вестернизации" культурных ценностей в России и сохранения культурной идентичности и единства российского социума. Рассмотрение глобализационных процессов, влияющих на мировоззрение человека, определяющих модели поведения и мышления.

Характеристика конструктивных исчисления высказываний В.И. Гливенко и А.Н. Колмогорова. Проведение исследования проблемы конструктивного понимания логических связок, в частности отрицания и импликации. Анализ редукционного отрицания высказывания.

Искусство правильно мыслить. Конструктивные и интуиционистские логики. Проблема конструктивного понимания логических связок. Направления современной неклассической математической логики. Законы и принципы формальной логики. Интуиция и интуитивная ясность.

Понимание социальной утопии и утопического дискурса в социальной философии. Анализ функционирования и эволюции утопических идей в общественном сознании. Исследование типологий и функций утопических концепций. Конструирование должного социального идеала.

Обсуждение проблемы виртуальной реальности и "пост-правды". Утверждение идеи о перспективности позиции конструктивного (деятельностного) реализма как стратегии исследований в области эпистемологии, философии науки, когнитивной науки и социальных наук.

Эстетическое познание как одна из искусственных форм представления реальности. Изображение неожиданности и непредсказуемости разворачивающихся событий - особенности использования Н.В. Гоголем конструкта "немой сцены" в своем литературном творчестве.

Феномен індустріалізації людської тілесності в сучасних соціокультурних реаліях. Аналіз культурних смислів і кодів, закладених в образах людської тілесності, які безперервно транслюються засобами масової інформації. Канони фемінінності і маскулінності.

Детство и молодость, личная жизнь французского философа, основоположника социологии Огюста Конта. Последние годы жизни. Этапы его творчества. Идея Конта об интеллектуальной эволюции человечества. Его социально-научная концепция и философия позитивизма.

Аналіз діалогічних ідей мислителя, асиметричний характер відношення поміж Я та Іншим у його наукових творах. Поглиблення та радикалізація Левінасом окремих положень діалогічної парадигми завдяки, місце та значення впливу іудаїзму на даний процес.

Описание дискуссий вокруг каплановской семантики для индексных терминов, в которых вопрос о природе контекстной зависимости денотата оказывается нетривиальным. Рассмотрение проблемы контекстной зависимости и "отложенной" интерпретации считывания.

Рассмотрение науки во всем многообразии ее аспектов. Вычленение из аспектов контекстов, имеющих значение при решении вопросов о генезисе, развитии и функционировании знания. Взаимодействие между философским и специально-научным анализом данных контекстов.

Изучение концепции М.К. Мамардашвили, который рассматривал событие "мысли" как подлинную реализацию человеческой природы. Анализ связи красоты и истины в глубоком, бытийном смысле. Эстетика мышления и способы аккумуляции и трансляции знания в культуре.

Суть теорії суспільної угоди Д. Готьє, який своїми роздумати розвиває протилежну контрактуалізму Дж. Ролза ідею контрактаріанізму, яка має своїм витоком власне гоббсівський варіант політичної антропології. Особливість обґрунтування моральної філософії.

Анализ контрмодерна в качестве варианта глобального исторического проекта, противопоставляющего себя проекту модерна. Взаимосвязь между культурным "устареванием" постмодернистской идеологии и формированием контрмодернистского философского дискурса.

Формулюється робоче визначення контроверзи як проміжної категорії. Проводиться спроба каталогізації контроверз філософії освіти. Розглядаються контроверзи іпостасей філософії освіти, взаємодії між освітою та філософією освіти у системі "брудних систем".

Проблема постмодерністського мислення, яке визначило культурну ситуацію сучасної епохи. Критика класичного раціоналізму, його основ — об’єктивізму, фундаменталізму, істинності. Деконструкція як засіб реалізації принципів нового мислення в постмодернізмі.

Философия - наука, которая исходит из презумпции предельных оснований, искомой полноты картины мира. Столкновение незавершенного позитива модерна с экстремальным политическим постмодернизмом - фундаментальная цивилизационная проблема нынешней России.

Предпосылки порождения ситуации постсекулярности. Классическое определение конфликта в социологии. Реактуализация религиозного чувства в эпоху постсекулярности. Новая ситуация постсекулярности в России. Анализ реакции на выставку "Осторожно, религия!".

Связь между глобализацией и конфликтом цивилизаций. Кризис культурно-цивилизационной идентичности России в условиях конфликта цивилизаций. Проблема модернизации и культурно-цивилизационного выбора России в контексте глобализации и конфликта цивилизаций.

Особенности коммуникации в цифровом пространстве. Оценка конфликтогенного потенциала общения в Интернете. Культура коммуникации в сети и решения, которые помогут снизить конфликтогенность интернет-коммуникации, способствовать разрешению конфликтов.

Изучение постконфликтного знания моделями науки. Изменение взаимоотношения мирового порядка и геополитического противоборства, сопровождающегося конфликтами. Эволюция конфликтологического знания и представление его в контексте постнеклассической науки.

Обсуждение корневых вопросов развития науки, связанных с появлением новых идей, гипотез и теорий. Анализ возможностей и значения конфликтов и компромиссов в науке. Формулирование закона сохранения целостности. Интерпретация новых идей в научном познании.

Розгляд відчуження особистості від суспільства в творчості Достоєвського. Виявлення місця індивідуалізму в концепції особистості. Аналіз самогубства як засобу вирішення протиріч між особистістю і суспільством. Виявлення шляхів досягнення гармонії.

Дослідження поняття "конфлікт" за допомоги міждисциплінарного підходу, спроба виявлення наукових позицій щодо його сутності. Співвідношення "конфлікту" з такими категоріями як: "конфліктне протистояння", "суперечність", "суперництво (змагання)".