Анализ системообразующих принципов конструирования социального пространства. Основные условия виртуализации общества, адекватное понимание которых невозможно без учета амбивалентного влияния виртуального пространства на систему социальных отношений.

Анализ глобальных вызовов и возможных ответов на них. Процесс формирования инновационного общества как основы новой глобальной гибкой силы, предотвращающей негативные последствия ускоренного развития мира. Основа успеха – "мягкая сила" взаимного доверия.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора. Творческое видение мира человеком. Позитивная или негативная оценка его свободного действия социумом. Религиозное и культурное сосуществование современного человечества.

Сущность многомерной онтологии для сложных предметов материальной культуры. Ее концепции и основные проблемы. Характеристика идей многомерной онтологии для сложных технических систем. Анализ проблем онтологии Аристотеля и ее уточнение Францем Брентано.

Знакомство с основными особенностями построения универсальной философии. Рассмотрение роли современных философских дискуссий в определении основных форм развития философии, которые условно обозначаются здесь как "одномерность" и "многомерность".

Основания многообразия философских школ. Структура предмета мировоззрения как основание существования типов философствования. Поиски первоначала мира. Взгляды Людвига Фейербаха. Примеры социоцентрической системы. Теизм, атеизм, материализм, идеализм.

Рассматривается роль акторно-сетевой методологии в концептуализации смерти и географии локусов коммеморации. Заостряется внимание на возникающих в результате интеграции и инфраструктурах, включающих в качестве своих элементов человеческое тело и среду.

Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.

Значення появи нових систем комунікації для розвитку науки і техніки, модифікації традиційних наукових комунікацій, трансформації наукової мови. Виявлення та обґрунтування як позитивних, так і негативних наслідків застосування новітніх технологій.

Розгляд проблем мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Оцінка дихотомії західної/східної лінгвокультури. Владні відношення між глобальною-англійською/локальною-японською мовами. Поняття мовної дифузії.

Особливості проведення соціально-філософського аналізу державної політики, що призводила до виникнення мовних протиріч в період перебування українського народу. Загальна характеристика проблем історичного розвитку міноритарних груп населення країни.

Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

Окреслення інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Проблемні фактори, зумовлені функціонуванням мовної сфери.

Проблеми та суперечності реалізації мовної політики держави. Умови піднесення української (державної) мови до рангу домінанти. Втілення мовної політики в Україні. Пропозиції щодо посилення мотивації використання державної мови та підняття її престижу.

Л. Вітґенштайн як один з найвпливовіших мислителів, який глибоко зрозумів роль мови у філософії. Пошук значення мовних висловлювань - важливе завдання постмодерністської герменевтики. Мова згідно Ж. Дерида - завжди неорганізована гра знаків та слів.

Репрезентація специфіки феномена мовчання через приклади його використання. Дослідження мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. Мовчання сторін у ритуалі весільної церемонії як підстава визнання легітимності шлюбу.

Изучение феномена "моды" в социологической концепции Г. Блумера, ее современная интерпретация. Анализ социальных аспектов моды, роли различных акторов в ее производстве. Зависимость моды от специфики исторического времени, ее изменчивость и повторяемость.

Розкриття поняття моди по відношенню до тіла. Уявлення про тіло та тілесність. Характеристика тіла як фізичної структури людини, яка містить в собі нескінченний потенціал інтерпретацій. Мода як атрибут людського буття, як засіб вдосконалення тіла.

Смысл - метафизическая форма, при помощи которой сознание придает вещам определенность бытия. Значение знаковых выражений, проблема их понимания; специфичность и семантические каноны обретения смысла в существующих вещах между языком, сознанием и миром.

Рассмотрение любви как модальности в бытии человека. Универсальное определение понятия "модальность", изучение изменчивой природы любви, заключающейся в ее актуализации. Представление о модальностях любви, которые делают изменчивым само бытие человека.

Суждение как форма мышления, его сущность и структура, основные элементы и значение. Важные в познавательном отношении и имеющие особую значимость для правового мышления эпистемическая, деонтическая и алетическая модальность суждений, их исследование.

Роль модальных алетических характеристик необходимого, действительного и возможного в описании бытия математического объекта. Категорий необходимости и случайности в математике. Ассерторические модальности в структурировании математического мышления.

Общая характеристика идеологии онтологических моделей в трудах античных философов. Раскрытие и исследование основного содержания субстанциональной, интервальной и монадной модели реальности. Описание типов реальности бытия в трудах различных философов.

Определение культуры в качестве основной характеристики этничности. Рассмотрение человека как "носителя" определенного набора культурных черт, фиксирующих его территориальную, расовую и национальную принадлежность. Эссенциализованные версии культуры.

Изучение трактовки соотношения жизни и смерти как показателя ценностных приоритетов человеческого существования. Описание процесса осознания ценностно-смыслового единства жизни и смерти. Представление единства жизни и смерти в психоаналитической теории.

Парадигма как признанные всеми научные достижения, которые в течение определенного времени дают научному сообществу модель постановки проблем и их решений. Научное сообщество в контексте теории Куна. Характеристика исследовательских программ Лакатоса.

Теория научных революций Т. Куна. Индуктивистская модель развития науки. Гипотетико-дедуктивная модель роста научного знания. Кумулятивистская модель развития научного знания. Процессы дифференциации и интеграции наук в постиндустриальном обществе.

Изучение моделей решения проблемы роли личности в истории. Анализ связи между моделями роли личности в истории и сменой типов научного знания (от классической науки к неклассической). Синергетическая (бифуркационная) модель роли личности в истории.

Тема "Российский проект цивилизационного развития" как комплексная и долгосрочная исследовательская программа. Необходимость изменений в экономике, институциональной среде, политике и психоидеологии, связанной с вековыми архетипами и инерциями сознания.

Изучение неповторимого внутреннего мира человека как психологического механизма, управляемого незыблемыми однозначными законами. Философское исследование глубин человеческой личности - область метафорического сознания, "мерцающих" душевных движений.