Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.
Аналіз розвитку філософсько-правової рефлексії в умовах кризи раціоналістичної парадигми та появи некласичних типів праворозуміння. Феноменологічна методологія дослідження права в законодавчій системі. Евристичний потенціал інтегративного праворозуміння.
Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів. Інформаційно-освітнє середовище як середовище інституційного розвитку людини. Взаємодія глобального і локального в інтеграційних процесах.
Місце українського культурно-історичного досвіду як прояву загальнолюдського феномена в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної і східної цивілізацій. Особливості і характер національної самосвідомості, її роль в об’єднанні народу.
Передумови інтеграції науки і мистецтва в античну епоху. Розгляд мистецтва як "techne". Вчення про число та пропорції, яке розроблялося школою піфагорейців. Відображеннями "речі" у свідомості людини через субстанційні образи землі, води, повітря і вогню.
Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.
Дослідження розвитку наукової та освітньої діяльності, їх ролі в сучасному суспільстві. Розкриття практичної інноваційної цінності знання за умов військової обстановки. Розгляд проблем використання штучного інтелекту у педагогічній і технологічній сферах.
Процес інтелектуалізації планетарного світу з ІІІ тис до н.е. до 1543 року з виходом на його суб’єктивованість і об’єктивованість. Вплив появи мови та писемності на процес інтелектуаліації. Характер та ознаки інтелектуалізації в період аграрної доби.
Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.
"Блумсбері" - елітарне угруповання англійських мислителів, письменників і художників, об’єднаних складними сімейними, дружніми, творчими стосунками. Вплив філософських поглядів Дж.Е. Мура на світоглядну позицію цього інтелектуального угруповання.
Виявлення базових системотворчих ідей, покладених Е. Жільсоном в осердя його концепції християнської філософії. Потенціал томізму як парадигмальної системи метафізичного та епістемологічного реалізму. Його переосмислення як діалогічної системи ідей.
Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.
- 6194. Інтенції Св. Августина в питанні синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного
Розкриваються Августинові інтенції синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Він радив, незважаючи на природу державної влади, навчитися використовувати її в спільній справі наближення до Граду Божого. Ідеї історичного прогресу.
- 6195. Інтенції Св. Августина в питанні синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного
Характеристика Августинових інтенцій синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Пропозиції ряду державницьких концептів для гармонізації протиріч індивідуального і колективного та наближення до доброчесного вдосконалення богослов.
Прояв творчих актів особистості в сучасних умовах. Врахування у творчій діяльності закономірностей і швидкоплинності змін, переважання інтелектуальних видів праці сучасного періоду розвитку суспільства. Інновація як ознака, затребувана суспільством.
Обґрунтування положення про недостатність використання моністичних, дуалістичних та пантеїстичних шляхів, принципів, методів та засобів розкриття плюралістичної природи народу та його інтересів. Саморозгортання інтересів народу на субстанційному рівні.
- 6198. Інтеркультурна комунікація в освіті: тенденції розгортання у сучасних соціокультурних контекстах
Структура інтеркультурної комунікації. Аналіз функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в сучасній освіті. Роль освіти і виховання як регуляторів глобалізаційного тиску на людину, інтеркультурний діалог у ситуації транскультурності.
Філософське осмислення інтеркультурного освітнього діалогу. Філософське бачення Ясперса та його експериментуюча техніка мислення. Вирізнення філософії епохи Відродження як особливого етапу в історії філософської думки. Погляд на розум у добу Ренесансу.
Розгляд проблеми поширення світових інформаційних ресурсів, що зумовлюють необхідність різкого розвитку комунікаційних мереж, що символізують матриці нового соціуму. Роль Інтернету як глобальної тенденції, зумовленої розвитком мережевого суспільства.
Інтернет-мем як особливий інформаційний продукт в символічному виробництві. Поширення "медійного вірусу" в сучасній комерційній рекламі. Використання художніх образів для створення Інтернет-мемів: анімаційні й художні фільми, скульптура, твори живопису.
Обґрунтування інтернетики як творчого інструменту розуміння техногенного суспільства. Інтернетика - наука про творчість людини, яка можлива в нових умовах, про виявлення та розвиток здібностей, які особистість не мала раніше або не знала про них.
Розглядається інтернетика як творчий інструмент розуміння техногенного суспільства. Прагнення до науково-технічного прогресу останні роки привело суспільство до стану, коли сутність соціального буття набула великої кількості принципово нових акциденцій.
Встановлення природи джерел єврейського права на ранньому (біблійному) та пізнішому (постталмудичному) етапах його розвитку. Виявлення закономірностей та причин змін на рівні джерел права, запропоновано богословське розуміння і пояснення таких процесів.
Звертаючи увагу на певні особливості та аспекти окремих історико-філософських явищ й здійснюючи суб'єктивну інтерпретацію, П.В. Копнін формував власне розуміння їхньої сутності, напрацьовуючи подальші орієнтири для майбутніх філософських розвідок.
Характеристика проблеми страху як важливого феномена буття людини в соціальному середовищі. Основні різновиди феномену страху: страх смерті, самотності, старості, грошей. Характеристика ефективних засобів, які застосовуються для боротьби зі страхом.
На основі філософсько-освітніх досліджень висвітлено поняття "академічна свобода" як головної ідеї сучасного університету. Аналіз європейських документів, законодавчих актів, програмних документів, міжнародних декларацій, що розкривають зміст феномену.
Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.
Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.
Місце проблематики інтерсуб’єктивності і соціальності у сучасній філософії. Трансцендентально-антропологічна інтерпретація життєвого світу. Соціальність свідомості і особистісних структур. Методологічне значення досліджуваних понять для соціальних наук.