Розгляд системи освіти як найважливішої ланки реалізації морально-етичних цінностей. Визначення її ролі у становленні аксіосфери моралі окремої особистості. Аналіз специфіки реалізації цього процесу на рівні індивідуальної свідомості у сучасному соціумі.

Особливості процесу трансформації українського суспільства. Висвітлення тих аспектів освіти, які виявляються засадничими в розвитку особистості в умовах ринкових трансформацій. Модернізація освіти в контексті наближення до людини як особистості.

Розгляд ролі освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність української державотворчої традиції. Дослідження суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення його параметрів, основних інституцій та динаміки.

У даній статті розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій "загальнолюдське" та "класове". Показується актуальність розробки принципів "субординованої діалектики" у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень.

Особливості сучасного освітнього простору. Аналіз стратегії формування політико-освітнього простору особистості. Пошуки світоглядно-методологічної парадигми, спроможної осмислювати сучасну реальність, продукувати стратегії управління для нинішнього буття.

Культура як ціннісний імператив суспільного буття. Антропологічний та аксіологічний підхід до розуміння культури. Зміст концепції Ю. Лотмана, поняття про семіосферу. Культура інноваційного типу. Роль тексту у структурній композиції освітнього простору.

Дослідження діяльності цифрових хабів на базі бібліотечного фонду та Українських освітніх хабів. Важливість доступу до освітніх послуг, які стали недоступними унаслідок воєнних дій, право на їх отримання. Перспективи подальшого розвитку освітніх хабів.

Дослідження освітньої мобільності у вимірах сучасного глобалізованого суспільства, як суттєвого фактору професійної успішності, внутрішнього механізму розвитку людини та якісного й ефективного перетворення оточуючого професійного та життєвого середовища.

Проведення аналізу поглядів на освіту та виховання мислителів Стародавнього Сходу й античних філософів. Розгляд наукових ідей щодо освіти Ле-цзи, Конфуція, Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки та інших. Визначення їх впливу на сучасну освітню парадигму.

Решение актуальной проблемы интеграции объективируемого и трансцендентного аспектов "Я" на языке сюжетно-игровой методологии. Интерпретация мифа о Прометее с точки зрения древнеиндийской картины мира, онтологических аспектов мифа о совершенном человеке.

Проблема разума и экзистенции в философии. Понятие философской веры, её отличие от религиозной в работах Карла Ясперса. Единство мирового исторического процесса, понятие экзистенциальной коммуникации. "Ось" мировой истории, смысл осевого времени.

Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причини їх класифікаційної і термінологічної неоднозначності. Етапи протікання, зміст і діалектика осмислення людської скінченності. Закономірності цього процесу на різних рівнях свідомості.

Дослідження формування світогляду інформаційного суспільства. Оцінка впливу ідеології космізму на розвиток цивілізації, становлення єдності та глобального взаємозв’язку людства. Сучасні способи та форми комунікабельності, соціальної організації життя.

Изучение проблематики сакрального. Значимые признаки сакрализации. Взаимосвязь и трансформация феноменов сакрального и профанного, двойственность динамики сакрального (десакрализация и ресакрализация) в пространстве современного секулярного общества.

Осмысление в православном религиозном сознании такого сложного и этически неоднозначного явления как война. Стремление религиозного сознания к наделению войны особым нравственным смыслом, как испытания, посылаемого Богом, и средства защиты справедливости.

Анализ предельной фрагментаризации современного научного знания. Построение здания науки по образцу математического естествознания, попытка формализации всех природных и социальных процессов. Общественно-культурные последствия технического развития.

Основные формы бытия в философии: бытие вещей, бытие человека, бытие духовного, бытие социального. Формирование и эволюция философского понятия материи. Материя как объективная реальность. Современные естественнонаучные представления о структуре материи.

Принципы развития истории человечества, ее перводвигатель. Анализ влияния инстинкта самосохранения и самооценки человека на его эволюцию. Понятие свободы в христианстве. Характеристика пороков новоевропейской философии. Строение пирамиды общества.

Одиночество и ее роль в развитии философской мысли. Интерпретационные модели одиночества в брахманизме, индуизме и буддизме. Образ жизни отшельников. Искажение нравственного учения Будды. Китайская философская картина мира. Японская философская поэзия.

Субъективность, личностная идентичность в контексте взаимодействия Я и Другого. Трансцендентальная субъективность, опыт собственной телесности и аналогизирующей аппрезентации как основа конструирования другого Я. Экзистенциальное понимание бытия человека.

Изучение проблемы оснований науки как возможности возвращения "жизненного мира". Этапы кризиса рациональности в наукознании XX-XXI веков, итогом которого стала трансформация классической методологии и появление феноменологического метода Э. Гуссерля.

Ознаки предмету та їх класифікація. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Істинне і хибне судження. Умовивід і доведення, їх структура. Сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні.

Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Філософія Стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Антична діалектика, атомістичне трактування буття. Погляди Демокріта, Епікура, Платона, Арістотеля і Сократа. Основи матеріалізму і теоцентризму.

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Особливості та основні етапи розвитку античної філософії. Основні ідеї античної етики. Людина і суспільство епохи Відродження. Французький матеріалізм і просвітництво другої половини XVIII ст.

Функції, форми та методи філософського осмислення людського буття. Виникнення та розвиток вчень про закономірності життя. Осмислення єдності світу з людиною. Синтезуюча природа творчості в суспільстві. Концепція взаємозалежності всіх держав світу.

Основні теми філософських роздумів. Основні риси та особливості філософії стародавнього світу та середньовіччя. Філософська система Л.А. Фейербаха та Гегеля. Класичний психоаналіз та неофрейдизм. Категорії буття, місце матеріалізму в історії філософії.

Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.