Суть філософського осмислення політичної культури видатними українськими дослідниками І. Франком та В. Липинським. Дослідження формальних ознак владної культури. Розкриття найважливіших складових її структури як політичної діяльності та політичної волі.
Аналіз явища самопожертви й дотичного до нього поняття відповідальності у житті окремої людини і суспільства, висвітлених у творі Франка "Іван Вишенський". Обґрунтування Марселем світоглядних засад щодо розмежування феноменів самопожертви та самогубства.
Оцінка творчості І. Вишенського в історико-філософській літературі. Філософське світосприйняття мислителя. Аналіз його ставлення до світського знання, науки і філософії. Опис освітньої програми для України, яка узгоджувалася з євангельським розумом.
Розгляд філософських поглядів І. Франка, де він показує структуру та засоби духовного збагачення людини і чинники їх формування. Його лекція на першому щомісячному зібранні народознавчого товариства під назвою "Найновіші напрямки в народознавстві".
У статті розглянуто незвичний для вітчизняної літератури ракурс творчості І. Франка – його ставлення до ролі машин у людському житті і до науково-технічного прогресу загалом. Наведено суперечливі оцінки мислителя щодо цієї галузі людської діяльності.
Висвітлення поглядів І. Франка на ідею незалежності українського народу як необхідної умови існування нації й способи її втілення шляхом віднайдення відповідного суспільного устрою. Аналіз позицій І. Франка щодо сучасних йому суспільно-політичних устроїв.
У статті розкривається постать Івана Чендея як явлення високим вираженням духу. Доводиться думка про те, що це енергійна творча особистість, яка реагувала на актуальні питання національного буття, прагнула в слові виразити свої мистецькі інтенції.
Дослідження складових й джерел ідентичності модерної людини як один з ключових сюжетів філософії сучасного канадського мислителя Ч. Тейлора. Чи можливий симбіоз ідентичності і права. Принцип неупередженого ставлення до іншої автентичної культури.
Історико-філософська реконструкція філософсько-правових поглядів Є. Трубецького. Розгляд поняття філософії права та осмислення особливостей методології дослідження історії філософії права у контексті розвитку вітчизняної філософсько-правової думки.
Визначення відмінностей між "ідеалами" і цінностями. Оптимізація повсякденного життя і життєвих ресурсів. Розгляд олімпійського ідеалу як філософії реалізації олімпізму в особистості, де викладається антропологічна концепція "ідеального олімпійця".
Система ідеалістичної діалектики Гегеля: ідеї розбудови філософської системи, феноменологія духу, "логіка". Протиріччя між методом і системою у філософії. Основні структурні елементи методології. Сутність проблеми взаємозв'язку логічного й історичного.
- 6072. Ідеальна держава Платона
Пояснення Платона причин виникнення тиранії, її критика. Його бачення ідеальної держави. Встановлення в ідеальній державі суворої цензури над думками людей. Необхідність знищення приватної власності. Принципова спорідненість платонізму з тоталітаризмом.
Аналіз зв'язку особливостей глобальних проблем людства з організацією сучасної соціально-економічної системи. Характеристика культурних, соціально-філософських та етичних коренів патології сучасної моделі світо устрою. Сутність поняття "екологічна криза".
Зло як антипод істини, як перешкода її здійснення, за переконанням А. Бадью. Чотири родові процедури, здатні породжувати істини: політичне винайдення, поема, матема та любов. Основні виміри, кожному з яких відповідає своє "ім’я" чи "фігура" зла.
Умови й обставини появи ідей громадянського гуманізму в контексті гуманізму ренесансного. Особлива роль ідей громадянського гуманізму в процесі утвердження нового розуміння людини як творчої особистості. Носії ідей громадянського гуманізму в Україні.
Дослідження поняття "гуманізм" та його сучасних інтерпретацій у контексті формування нової соціокультурної реальності. Аналіз підстав переосмислення його класичного трактування. Теоретичні підходи оновлення ідей гуманізму у філософії постмодернізму.
- 6077. Ідеї економічної глобалізації в історико-дискурсивному контексті (філософсько-методологічні підходи)
Огляд теоретичних доктрин щодо проблем глобалізації у соціокультурному вимірі. Риси глобалізації та перспективи її впливу на темпи і напрями культурно-цивілізаційного процесу. Переосмислення історичного досвіду суспільно-економічного розвитку різних епох.
Дослідження сутності трансцендентального повороту у розвитку феноменологічної філософії, засновник феноменології Едмунд Гусерль здійснив у своєму творі "Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша: вступ до чистої феноменології".
Аналіз уявлень про любов та милосердя в західній філософській думці ХХ ст. Виявлення спільних ціннісних основ феноменів любові та милосердя крізь призму західної філософії. Аналіз особливостей визнання цінності іншого, прояв відповідальності за іншого.
Теоретичний аналіз ідей мультикультуралізму, сформульованих у концепції соціальної справедливості Д. Роулза. Ідея "перехресного консенсусу", що передбачає пошук компромісу в різних поглядах на благо та сприяє забезпеченню суспільної згоди і стабільності.
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння. Реалізація ідеї смерті і безсмертя в феномені колекціонування. Процес комплектації археологічної збірки М. Грушевського. Дослідження істориком археології українських земель.
Ознайомлення з життям і творчістю Сократа як одного з найвизначніших філософів античності. Історія пошуку етичного ідеалу, добра і справедливості. Вчення Платона про душу. Розгляд теорії безсмертя душі, продовження її існування після смерті людини.
Дослідження місця творчості Григорія Сковороди у світовому історико-філософському процесі. Обґрунтування закономірностей функціонування ідей античного стоїцизму в філософській думці України ХVІІІ століття. Аналіз стоїчної етико-гуманістичної концепції.
Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.
- 6085. Ідейний простір сучасності: увиразнення змістовних акцентів як теоретико-методологічна потреба
Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.
Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.
Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.
Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.
Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.