Визначення наслідків процесів глобалізації та інформатизації. Дослідження та характеристика особливостей антропологічних інтенцій філософії географії. Окреслення культурно-антропологічного повороту у визначенні географічної (геософської) проблематики.

Обоснование понятия соборности как правового концепта, обозначающего уровень социального развития. Анализ учения Гурвича об автотеургии как способе обоснования социокультурной реальности. Идентификация любого социального факта как правового факта.

Цели создания и поиск новых смыслов виртуальной реальности. Исследование взаимоотношений разума, сознания и физического тела в компьютерной симуляции. Анализ метафизической матричной гипотезы Д. Чалмерса. Отличие биологического субъекта от цифрового.

Аналіз проекту соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального життєустрою. Виділення антропотипу воїна, радикалізованого Е. Юнгером.

Дослідження проекта соціальної неоантропології. Розробка Е. Юнгером типології мас. Створення соціального образу технолюдини та тоталітарної спільноти. Рефлексія соціального атомізму й роз’єднаності як одного з наслідків радикальної модернізації.

Исследование значения дескриптивной и нормативной релевантности концепта транскультурности для формирования новой образовательной парадигмы. Анализ динамики осмысления культуры в концептах отдельных культур, интеркультурности и мультикультурности.

Анализ концепта труд в американском философском дискурсе XIX в. Исследование работ Генри Торо и Ральфа Эмерсона. Анализ черт мировоззрения философов и реконструировать фрагмент картины мира, вербализованный в текстах крупнейших американских мыслителей.

Концепція синегретичного детермінізму. Положення про парадигмальність лінгвістики, відносну системність наукових термінів. Поняття моделі світу, концепта, лексеми, семеми, семи. Дослідження в зіставному аспекті концепту обов’язок у різносистемних мовах.

Дослідження історико-політичних та державно-правових аспектів проблеми виникнення, розвитку, взаємозв’язку та взаємодії держави, державної влади та громадянського суспільства. Антропологічні та етологічні аспекти становлення держави, права та суспільства.

Концептуальні підходи до формування парадигми гуманізації освіти і політики XXI ст. Розробка світоглядно-аксіологічних концептів поглядів молоді, що виховується і зростає в умовах дегуманізаційних впливів глобального соціально-турбулентного простору.

Жизнь семьи как органическая часть духовной жизни общества. Знакомство с процессами содействия становлению и развитию ребенка. Общая характеристика проблем определения сущности и аксиологии русской семьи. Анализ потенциала отечественного воспитания.

Модерністське розуміння соціокультурної реальності з подальшим створенням нових міфологем і "історій". Дослідження характеру трансформацій гендерних міфологем і ролі нових міфологій фемінінності в концептуальному полі філософії і культури постмодернізму.

Раскрытие и обоснование содержания понятия ценность в контексте философской системы Канта. Определение первичных фундаментальных познавательных интенций познающего субъекта в философии И. Канта. Противопоставление свободы природе в воззрениях Канта.

Эволюция интерпретаций феномена идентичности. Интегративное осмысление индивидуального и общественного уровней идентичности с учетом культурно-исторического аспекта ее динамики. Основные проблемы идентичности в современном социокультурном пространстве.

Характеристика основных исторических, антропологических и социокультурных факторов динамики религиозного сознания. Предложение интерпретации представления о религии, расширяющей методологический горизонт философских исследований религиозной проблематики.

Обзор существующих концепций представителей западных философских школ на феномен компьютерных симуляций в контексте философии науки. Определение термина "компьютерная симуляция". Эпистемическая ценность симуляций как предмета философии науки по критериям.

Анализ концептуализации проблемы одиночества как типа личности в религиозной антропологии и неофрейдизме. Расхождения во взглядах на условия и пути достижения собственного подлинного бытия человеком. "Выдвижение" в одиночестве особого типа личности.

Психолого-девиантологическая концептуализация феномена "актуальный ресурс юной личности". Установка на самопознание своих способностей, самооценку возможностей - базовая в системе экзистенциальных ценностей. Авторская дефиниция концепта "справедливость".

Изучение основных подходов к анализу проблемы времени в истории философии с точки зрения современных концептуальных оппозиций. Выявление концепций и моделей времени в естественных науках. Специфика гуманитарного познания времени и форм его проявления.

Анализ разных попыток концептуализации режимных трансформаций на постсоветском пространстве, которые предпринимались за последние тридцать лет. Эмпирические знания об автократиях за пределами постсоветской Евразии и выстроенные на их основе теории.

Разработка концепции социальной безопасности региона, представляющей комплексное видение разных аспектов взаимодействия человека и общества как основы безопасного существования и учитывающей цивилизационные, системные, структурные, ценностные параметры.

Исследование проблем лени, гражданского бездействия, внутренней и внешней несвободы. Попытка примирить два феномена: Деятельности и Бездеятельности. Обнаружение их дополнительности, взаимозависимости и обоюдной важности посредством смещения акцентов.

Цель исследования состоит в том, чтоб задать философский текст как концепт, показав субъективацию текста с помощью разрабатываемого понятия "пред-текст". Необходимость рассмотреть историю философии как хронологическую целостную последовательность текстов.

Певні асоціації, які пов’язувались завжди з ростом дерева - результат розвитку людської свідомості. Мандала - сакральний центр універсуму стародавнього світу. Специфічні особливості визначення моделі світоустрою у християнській релігійній моделі.

Утвердження постметафізичного мислення та розуміння мови як особливої форми буття знання і способу мислення. Вихід за межі картезіанської мовної гри у примат. Розробка концепції "слабкого" натуралізму. Дискурсивний підхід до концептуалізації життя.

Поняттєво-категорійний апарат ноосферного розвитку соціуму та його застосування до сучасності. Ноосфера як сфера розуму, моралі і справедливості. Ноосферна економіка країни та освіта інформаційного суспільства. Філософія ноосферного розвитку соціуму.

Проблеми вивчення статусу та ролі освіти в сучасному історико-філософському контексті. Співвідношення освіти епохи Німецької класичної філософії та сьогодення. Проблематика світоглядних конструкцій в контексті культурно-історичних трансформацій освіти.

Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

Результати теоретичної роботи в межах просторового повороту на прикладі концептів - "структуралістського епохе", "екзистенціальної географії" і "топографічної методології", на підставі феноменологічного прочитання структуралістського вчення Мишеля Фуко.

Аналіз постмодерністської цивілізації в контексті якої розвивається інформаційне суспільство. Сутність терміну "постмодерн", визначення нового періоду еволюції західного цивілізаційного комплексу. Характерні риси та умови постмодерністської глобалізації.