Обзор истории возникновения и развития информационно-вычислительных идей в рамках когнитивных наук и философии сознания. Концептуальные трудности, с которыми сталкиваются основанные на них теории. Критика компьютерной метафоры сознания Х. Патнэма.

Изучение истории развития электронных вычислительных машин и их интеграция в жизнь человеческого социума. Прогресс в сфере компьютерной техники. Обозначение социальных перспектив компьютерной революции. Оценка последствий компьютерной революции.

Феномен компьютерного творчества, его специфические признаки, этапы развития и предпосылки широкого распространения. Создание образа "Я" в процессе виртуального общения. Компьютерная реальность как часть обыденного мира, анализ персональной активности.

Изучение особенностей современных компьютерных игр, которые проявляют себя как фактор виртуализации человеческого бытия, изменения мировоззрения, психики, СМИ-инструмент, произведение искусства. Оценка важности и значимости компьютерных технологий.

Потеря онтологической релевантности вследствие замещения подлинных вещей, действий, процессов электронными практиками и симуляцией - один из основных признаков виртуализации культуры. Компьютерные социальные сети – виртуальный модус бытия человека.

Дослідження особливостей традиційної та критичної теорії на основі їх об’єкту, цілі, настанови, характеру та механізмів підтвердження цінностей. Аналіз вузлових понять теорії комунікативної дії Ю. Габермаса, зумовленої лінгвістичним поворотом у філософії.

Продуктивна уява як засіб комунікації. Розгляд продуктивної уяви у контексті дійсної породжувальної основи людського буття, суцільних звернень людської суб’єктивності до суб’єктивності інших у пошуках спорідненості, злагоди, співчуття, співрозуміння.

Сфера впливу знакових процесів. Комунікативна природа смислу та оцінка перспектив формування оптимальної методології дослідження. Створення єдиної філософської методології. Діалектичний метод та його принципи об'єктивності, розвитку й системності.

Порівняльний аналіз підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах. Порівняльний аналіз головних концепцій смислу у філософії ХХ ст. Створення єдиної філософської методології дослідження.

У статті акцентовано увагу на базисі комунікативної організації суспільства, який передбачає логіко-філософську основу аналізу та зумовлюється загальнолюдськими цінностями, що мають визначати суспільно-природну основу нормативної побудови та регуляції.

Суперечка, яка виникла між формальною прагматикою з її домаганням універсальної валідності і сучасною теорією аргументації. В "Теорії комунікативної дії" Габермас уводить ідею універсальних вимог валідності в контексті дискусії зі Стівеном Тулміним.

Основні типи критеріїв валідності в теорії комунікативної дії. Модель аргументації С. Тулміна та її критика Ю. Габермасом. Універсальні вимоги валідності: поняття і його застосування. Життєсвіт як доповнювальне поняття до трьох формальних світів.

Імідж як симуляція культури ХХ, характер трансформації його змісту від гіперінтерпретативного сенсу до більш конкретно технологічних ознак комунікацій. Проблема екології комунікації дизайну в інформаційному вимірі, напрямки та перспективи її вирішення.

Загальнокультурні принципи комунікації. Порівняльний аналіз домінантних комунікативних практик науки та релігії, виявлення специфіки релігійної комунікації та її роль в комунікативному просторі культури. Взаємовідношення Я – Інший в даному контексті.

Особливість принципової залежності реалізації соціальної свободи у зовнішній суспільній інстанції. Аналіз безпосередньої близькості моралі з її особливою нормативною функцією. Взаємозв’язок громадського взаємопроникнення з міжлюдськими відносинами.

Характеристика особливостей функціонування міжнародних політичних інститутів в аспекті модифікації проблеми легітимності в умовах глобалізації. Використання дискурсу як механізму комунікативної теорії в імплементації нормативних засад легітимності.

Аналіз моделі організації зв’язків державних установ з громадськістю у процесі розбудови правового суспільства. Актуалізація переосмислення цієї комунікативної моделі в напрямі симетризації та врівноваження інтересів громадян з інтересами держави.

Соціально-філософські аспекти комунікативних процесів у духовній сфері усамітненої особистості. Специфіка взаємовідносин індивіда з Надприродним та соціальним буттям на прикладі роману Д. Дефо. Аналіз суспільних відносин в умовах ізольованого існування.

Аналіз традиційних і нових форм взаємодії вчених у процесі виробництва нового знання. Вплив соціокультурних чинників на трансформації традиційних форм співпраці вчених. Розгляд феномену інтелектуальної міграції в контексті проблеми комунікації в науці.

"Онтос" як філософська категорія. Універсальна інфраструктура, де розгортаються фізичні, хімічні, біологічні, геологічні, соціальні, духовні процеси. Форма прояву "буттєвості". Особливості космічної інфраструктури. Часово-просторова версія реальності.

Специфічні особливості та історичні передумови формування комуністичної моралі. Її обґрунтування та відображення в наукових працях філософів К. Маркса та Ф. Енгельса. Характер і напрямки деформацій ставлення людини до праці в рамках даної ідеології.

Концепция научно-исследовательской программы Имре Лакатоса. Ключевые моменты конвенционализма, инструментализм как его крайняя степень. Отрицание и сущность достоверности "по соглашению". Связь отрицательной и положительной эвристики с конвенционализмом.

Методологический плюрализм научного знания. Конвенционалистская концепция природы научного знания. Научный консенсус, научная конвенция. Формирование консенсуалистской эпистемологической парадигмы. Легитимация научного плюрализма, теория множеств Кантора.

Еволюція та функціонування екосистеми аудіовізуального виробництва, як і кіноіндустрії, залежить від конвергенції творчих та технологічних ресурсів галузі, котра генерує естетику кінообразу. Спроба розкрити вплив технічної та художньо-творчої складової.

Гештальт, отвечающий за целостность в глубинах сознания как основной компонент любой когнитивной модели. Особенности применения понятия "субъект-предикатное конструирование" к невербальной сфере культуры. Артикулируемость - признак иерархичности.

Определение гуманной сущности человека как носителя любви и мудрости с точки зрения научной философии. Характеристика мировоззренческого, нравственно-философского отношения к смыслу смерти и бессмертия; научное понимание сути конечного и бесконечного.

Анализ проблемы конечности человека. Необходимость постановки вопроса о смысле смерти, который может быть решен только в контексте целостного исследования сущности человека и его ценностных ориентаций. Различия в отношении к смерти в науке и философии.

Психологическое мышление человека. Концепция жизни и смерти представляют собой их величайшие загадки. Вера человека подразумевает наличие ряда ожиданий, сформулированных в виде гипотез, которые регулируют действия и отношения субъекта с окружающим миром.

Исследование философских и научных концепций конечности и бесконечности в их различных проявлениях — от математических понятий до экзистенциальных вопросов человеческого бытия. Значение понятий для понимания природы реальности и человеческого сознания.

Жизненные стратегии - динамическая система перспективного ориентирования личности, направленная на сознательное изменение своей будущей жизни в данном социокультурном контексте. Конкурентоспособность - один из показателей социальной компетентности.