Неизменный характер бытия в философском учении греческого философа Зенона Элейского. Поиск нужного значения функции как метод дихотомии снижающий вычислительную сложность задачи, парадокс Зенона. Применение метода дихотомии в математики и педагогике.

Исследование творчества Фрейда как философа. Развитие новых методов изучения психики и способов психологической помощи. Оценка и понимание развития человеческого общества. Раскрытие содержательных характеристик бессознательного и возможности его познания.

Краткая биография Зигмунда Фрейда. Проблема происхождения и сущности религии в учении Фрейда. Тотемистическая религия. Эрих Фромм как ярчайший представитель неофрейдизма. Основные различия взглядов учителя и ученика. Антирелигиозная позиция Фрейда.

Введение в психоанализ Зигмунда Фрейда. Сознание как главный регулятор человеческого поведения. Фрейдовский метод исцеления души, психоанализ. Фрейдовская теория и ее место в науках, ее влияние на психологию, психотерапию, психиатрию в зарубежных странах.

Особистість і суспільство у вченні Фрейда. Свідомість як головний регулятор людської поведінки. Фрейдівський метод лікування неврозів й істерії. Психоаналіз як метод аналізу людської свідомості. Поняття перенаправлення потягу. Критика і влив на філософію.

Уявлення про погляди на проблеми буття, питання пізнання світу та історії розвитку людської думки, зіставлення оптимізму і песимізму в творчості великих німецьких філософів ХІХ століття Шопенгауера і Гегеля. Досягнення світової філософської думки.

Міжнародний порядок, заснований на цивілізаціях, як найнадійніший захід попередження світової війни. Можливий варіант геополітичного майбутнього світу, запропонований в цивілізаційній моделі С. Гантінгтона. Дослідження концепції зіткнення цивілізацій.

Розгляд феноменологічних й частково онтологічних аспектів проблеми зла в праці Ж. Бодрійяра "Прозорість зла". Аналіз правомірності симетричної опозиції категорій "Добро" і "Зло". Порятунок людини від "ери невагомості" й "тоталітаризму позитивності".

Одним из главных возражений против существования Бога является т.н. аргумент от зла. Понятия зла и "божественных обязательств", которые лежат в основе атеистической мотивации. В качестве примера рассматривается классический аргумент Джона Л. Мэки.

Культура вины и культура стыда. Скверна, зло и "злодеи". Чувство вины и "верный шанс для грешника". История с "Аум-синрикё" и буддизм Алмазной колесницы. Деятельность "Аум-синрикё" и уязвимость современного японского общества. Сознание японской культуры.

Характеристика основных мотиваций противозаконного поведения человека. Определение вреда, наносимого коллективным интересам, а с Нового времени - еще и индивидуальным интересам людей. Исследование разных поступков, нарушающих господствующие ценности.

Исследование соотношения трех главных человеческих ценностей - истины, добра и красоты. Обсуждение противоречия между требованием о приоритете истины перед добром. Группы позитивных иллюзий. Основные негативные эффекты безудержной погони за добром.

Восприятие времени человеком. Представление о времени Платона. Непроявленные планы бытия с их атрибутами, как ритм, мгновенность, вечность. Ньютон как один из основоположников современной науки. Всеобщее и единственное время, принадлежащее миру в целом.

Анализируется "экзистенциальная" проблематика существования современного человека, решаемая различными философскими направлениями. Свобода выбора современного человека детерминируется логикой культуры, институтами "открытого" общества и глобализацией.

Причини антропогенного характеру, які призвели до проблеми зміни клімату. Розгляд діяльності міжнародних організацій по вирішенню кліматичної проблеми в контексті глобалізації. Механізми заохочення світової спільноти щодо скорочення споживання палива.

Дослідження постматеріальних змін в системі цінностей Р. Інглхартом. Мета та механізми модернізації суспільства за К. Марксом. Диверсифікація економіки та застосування інформаційних технологій. Забезпечення саморозвитку та творчих здібностей людини.

Вивчення співвідношення міфологічного і раціонального в контексті творення філософії. Відмінні риси філософського досвіду від міфологічної свідомості. Сакрально-міфологічний образ світу, пристосований до множинності існування філософських працях Фалеса.

Новації в управлінні соціальними структурами. Зв’язок розвитку науки з процесами ідеологізація, деідеологізація тареідеологізація суспільства. Встановлення концептуальної кореляції та демаркації між державотворчою ідеологією та вимогами влади до науки.

Аналіз особливої ролі інформації як одного з потужних чинників адаптивних і дезадаптивних змін культури в умовах глобалізації. Відмінність інформаційної революції у сучасному світі від традиційних підходів інтерпретації культурогенезу і культурних змін.

Проблема суттєвих світоглядно-аксіологічних, соціокультурних, поведінково-мотиваційних змін в орієнтаціях людини глобальної доби соціальної турбулентності. Підкреслюється, що провідним трендом розвитку сучасної науки стає її трансдисциплінарність.

Пояснювальні моделі глобальних змін. Яке місце у сучасному світі у розумінні соціальних зрушень належить філософії та культурі. Уявлення про сучасну реальність. Головний мотив ідеологів постмодерну. Неприйняття тоталітарності в будь-якій формі.

Аналіз механізму формування успіху особистості в період перебудови. Функціонування біполярних та незрозумілих фреймів соціальної взаємодії в умовах відсутності єдиного суб’єкта фреймування. Характеристика відходу від принципу гарантованої зайнятості.

Оцінка курсів філософії професорів Києво-Могилянської академії. Вивчення універсалії Йосипом Кононович-Горбацьким, аналіз онтологічних проблем у "Метафізичному трактаті" Гізеля. Дослідження Барановича, Іоаникія Галятовський та Еофана Прокоповича.

Особливості методології дослідження історії, розробленої Бердяєвим. Дослідження теми соціальної революції М. Бердяєвим. Аналіз проблеми соціального прогресу у вивченні якої Бердяєв виступає як послідовний, принциповий скептик і як радикальний критик.

Знання як результат пізнавальної діяльності людини. Постмодерністська філософія - теоретико-методологічний базис для формування філософського розуміння парадигмальних основ освіти. Сутність парадигмального підходу Т. Куна до характеристики науки.

Ознайомлення з особливостями аксіологічного, когнітивного, діяльнісно-творчого та особистісного компоненту освіти. Розгляд та характеристика основних завдань особистісного розвитку майбутнього фахівця та істотного підвищення його професійної культури.

Дослідження соціально-філософською наукою проблеми визначення змісту та форми соціального потенціалу особистості, його повноцінного розкриття, примноження, використання. Становлення особистості, її політична самоактуалізація та самореалізація в дозвіллі.

Зміст виразу М.О. Бердяєва про істину філософії, його відображення в книзі "Сенс творчості". Огляд основного завдання філософії. Характеристика матеріалістичного емпіризму як філософського напряму. Основні напрямки філософії французького Просвітництва.

Комунікація - природна потреба людини, за допомогою якої вона може пізнавати світ та сприймати культурну спадщину людства. Розуміння - процес, який являє собою дію виявлення та засвоєння смислу. Проблема змісту - ключова ідея філософських напрямів.

Освітня програма Дж. Локка, мета якої полягає в розвитку в учнів здібностей до самостійних суджень і умовиводів, а також повідомленні початкових відомостей з різних дисциплін. Розкриття змісту феномену "досвіду" в емпіричній системі Дж. Локка.