Очерчены философские предпосылки абсолютизации конструктивистских установок в современной теории познания. Феноменологический конструктивизм заложил глубокий философский фундамент усиления антиреалистических тенденций когнитивного "бегства от реальности".

Принципы, согласно которым функционирует процесс познания. Анализ перспективности исследования роли метафор в системе коммуникации как средства описания опыта. Преимущества способности различать системы репрезентации. Роль метафоры в репрезентации знаний.

Истина как критерий применения форм познания. "Правдоподобность" как критерий оценки мнений. Нахождение и обоснование регулятива когнитивной деятельности, позволяющего произвести оценку и выбор из двух и более мнений, посвященных общему для них предмету.

Изучение человека и его взаимодействия с окружающим миром с помощью лингвокультурологии. Картина мира как идеальное образование, ее структурно организованные компоненты и закономерное развитие. Наиболее значимые варианты значения слова "культура".

Изучение материала постсредневековой теологии: Суареса, Уртадо де Мендоса, Педро де Аррубаля. Species impressa: об интенциональных формах в когнитивных концепциях постсредневековой схоластики. Исследование теологической темы богопознания блаженных.

Ретроспективный анализ определения "социальный капитал" с позиции парадигмального похода. Определение базовых знаний осмысления понятия "когнитивный социальный капитал" личности, содержания термина и его компоненты. Совокупность групповых норм, ценностей.

Характеристика явления когнитологии. Исторические формы познавательного моделирования мира: онтология, гносеология, эпистемология, когнитология. Трансцендентализм Канта и Гуссерля как его философское основание. Трансцендентализм - философия когнитивности.

Когнитология как теория информационно-коммуникационного мышления без сознания, образов, а также психики. Знакомство с особенностями формирования в среде духовной элиты навигаторов по процессам взаимодействия качественной и когнитивной форм бытия.

Дослідження проблеми "когнітивності" в системі сучасної природничо-наукової та гуманітарної науки. Вплив "комп'ютерної революції" на вдосконалення технології виробництва знань, інформації та моделей мислення. Розгляд мислення як функції інтелекту.

Подібність методологічних підходів синергетики та історичної антропології в філософії. Застосування діалогового підходу, пізнавального принципу міждисциплінарності в наукових дослідженнях. Альтернативність розвитку як природних, так і соціальних систем.

Осмислення проблеми взаємовпливів філософії науки та історичної антропології. Аналіз когнітивних особливостей концептуальної парадигми синергетики, принципів розвитку природних і соціальних систем. Застосування діалогового підходу в наукових дослідженнях.

Огляд когнітивних засад трансляції культурного досвіду. Аналіз характеристик інструментальних, соціальних, лінгвістичних типів когнитивних схем. Адаптаційний потенціал механізмів культурної трансляції, їх інформаційний вплив на напрямки культурного руху.

Аналіз когнітивних процесів трансляції культурного досвіду. Розгляд схеми, їх типологічних та методологічних характеристик, зокрема інструментальних, соціальних та лінгвістичних типів схем. Огляд адаптаційного потенціалу механізмів культурної трансляції.

Розгляд віри, як форми ірраціонального відношення людини до світу, світосприйняття. Визначальні елементи релігійного світогляду. Віра як ознака людини незалежно від ставлення до релігії. Психологічна установка на сприйняття уявної реальності як дійсності.

Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.

Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.

Исследование антропологии и персонологии культурного кода как одного из универсальных механизмов культуры. Изучение идей, разрушающих семиотическую однозначность культурных кодов советской системы. Связь культурного кода с идеологическими доктринами.

Виявлення основних тенденцій історичного розвитку соціального та культурного стану в’єтнамського суспільства. Етапи поширення католицизму у В’єтнамі. Значення Католицької Церкви в процесі становлення духовної культури на протязі декількох століть.

Аналіз механізмів колективної дії, які призводять до згуртовування членів формальних груп та організацій з огляду на уявлення про спільні цілі та спільне благо. Дослідження механізмів підкорення авторитету, лояльності, розщеплення моральної свідомості.

Дослідження феномену "русского мира", питання атомної енергії. можливостей онтичної репрезентації феномену "русского мира". Особливості політичної ідеології, яка є частиною релігійного догматико-ритуального комплексу. Ідентифікація закінченням філософії.

Формально-логічний та специфічний метафізичний дискурс щодо проблеми істини. Синтаксичний, семантичний та прагматичний рівні мови і мовлення. Опис радикального скептицизму про значення, відмови від активного оперування концептом значення мовних виразів.

Пространство, облаченное в сферу деятельности человека, в гуманитарную "оболочку". Взгляд на условия жизни человека, существующего в противоречиях городского мира. Духовный фактор как один из аспектов городской среды. Уникальный "культурный слой" города.

Изучение взаимоотношений между религией, философией и наукой в современных условиях. Возможности диалога между философией и богословием в технологизированном обществе. Возможность диалога при условии сохранения взаимной толерантности и терпимости.

Основные черты и отражение эпохи Возрождения в философии. Характеристика деятельности флорентийских гуманистов. Основные положения философии выдающихся мыслителей того времени, понимание значения человека и государства в рассуждениях Колюччо Салютати.

Социальная миссия и сущность комического, исследование его природы. Многозначность смеха, его грани и оттенки. Несовместимость комического с осмеянием, издевкой над человеческим страданием, смертью, физическим недостатком. Исторические формы сатиры.

Проблема изменившегося в современной культурной ситуации места комментария по отношению к комментируемому тексту и его интерпретации. Смена философской и гуманитарной парадигмы, произошедшей в культуре. Необходимость философского комментирования.

Воспроизведение хода мысли Платона в диалоге "Филеб", разъяснение некоторых трудных мест. Дополнительное обоснование позиции Платона и логики рассуждений собеседников. Определение разумения и удовольствия. Выявление характера блага. Четыре рода сущего.

Изучение коммерциализации культуры, особенностей ее влияния на трансформацию традиционной культуры этнических групп КНР. Анализ процесса растворения культуры национальных меньшинств в культуре ханьцев, который приводит к ассимиляции этнических групп.

Деструктурирование природы как планетарный процесс. План конструктивно-созидательного начала. Рассмотрение развития человека с естественнонаучного на социокультурный уровень. Сведение материалистического понимания. Будущее по восприятию Марксом.

Структура коммуникации, возможность рационального соглашения и идеальной речевой ситуации. Познание и социальная норма. Дискурсивная теория этики Хабермаса. Условие нетавтологического разума. Трансцендентальная возможность процесса аргументации.