Изучение проблем, связанных с философским анализом материи. Диалектика процесса познания по Гегелю. Атрибуты материи: пространство, время, системность. Принципы классификаций форм движения материи. Объективная непрерывность пространства и времени.

Категории субстанции, материи и сознания как объект философско-мировоззренческих изысканий. Три исторически сложившихся направления решения основного вопроса философии: материализм, идеализм, дуализм - их отношение к первичности материи или сознания.

Диалектическое понимание движения материи. Изменчивость и устойчивость, как одна из пар противоположностей, определяющих ход действий. Характеристика основ концепций пространства и времени. Философское значение специальной теории относительности.

Признаки материи как объективной реальности. Анализ проблем единства мира и существования тёмной материи. Особенности движения, пространства и времени как способа и формы существования материи. Определение основных форм движения и их взаимосвязи.

Сущность учения о практике, его место и значение в марксистской идеологии. Понятие материи как важнейшей научной абстракции, ее свойства и критерии оценки. Исследование категории материи различными мыслителями XIX-XX столетий и основные выводы их них.

Естественнонаучные и философские доказательства материального единства мира, достоинства и недостатки его субстратного понимания. Материя как субстрат и субстанция, отличительные особенности данных концепций и их распространенность в современном мире.

Концепции материи домарксистской философии: атомистическая, эфирная, вещественная. Современные естественнонаучные представления о строении объективной реальности и присущих ей свойствах. Движение, пространство и время - основные способы ее существования.

Философия - совокупность вопросов о происхождении мира в целом, о его строении. Формирование философского понятия материи, движения, его основных форм. Пространство, время. Специфика пространственно-временных свойств в неживой, живой природе, в обществе.

Описание принципа познаваемости мира, а также существующих форм познаваемости и проявлений материи. Выяснение проблемы поиска места научной веры в процессе познания. Рассмотрение понятия материи как части бытия и всеобщности, в которую надлежит верить.

Структура, основные формы движения и неотъемлемые свойства материи с точки зрения философского и научного познания мира. Определение пространства и времени. Философско-исторические концепции Г.В.Ф. Гегеля и К. Маркса. Содержание христианской морали.

Понятие, история становления и развития общих представлений о материи. Материя в физике и философии. Основные виды материи в современном естествознании, атрибуты и всеобщие формы её бытия. Структурные уровни и специфические формы движения материи.

Понятие материи: краткий анализ существующих определений. Пространство и время как формы организации общечеловеческого опыта; их свойства и взаимосвязь с движущейся материей. Изучение и оценка философских взглядов Канта на время как субъективное условие.

Идея единичного бытия вещи и явления, бог как общемировая сверхчувственная субстанция в философии Аристотеля. Социально-философское учение и труд по логике, теория мышления и его формы, понятия, суждения, умозаключения. Этические взгляды Аристотеля.

Определение сущности материи — философской категории для обозначения физической субстанции. Ознакомление со взглядами Платона. Исследование и характеристика особенностей химического субстратного синтеза. Рассмотрение свойств пространства и времени.

Основне питання філософії і дві його сторони. Людина в концепції Фейєрбаха. Матеріалізм як напрямок в сучасній філософії. Ідеалізм як один з напрямів філософії. Відношення мислення до буття, а буття – до мислення. Філософія як теоретичне ядро світогляду.

Проблема матерії як внутрішній стрижень теоретичного змісту матеріалістичної філософії. Етапи становлення категорії "матерія" в філософії. Характеристика основних властивостей живої матерії. Умови існування матерії, різноманітність форм її руху.

Характеристика формування нової парадигми, яка стане неодмінною умовою оздоровлення сучасної цивілізації. Особливість перетворення базисних підвалин універсалій культури. Осмислення сучасної культурної кризи, пов’язаної з її матеріальною домінантністю.

Розмаїтість поглядів на основи суспільного розвитку. Гегель та його розгортання "абсолютної ідеї". Технократична точка зору та неодарвіністська течія, загальні принципи екзистенціалізму. Соціальні наслідки науково-технічної революції у суспільстві.

Структурні рівні матерії. Неорганічний рівень - мікросвіт, макросвіт, мегасвіт; органічний та соціальний рівень. Форми руху матерії у філософії. Механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна форма руху (дія - протидія; притягання - відштовхування).

Великі сподівання, їхній крах і нові альтернативи. Усвідомлення різниці між володінням та буттям, перший погляд на проблему. Передумови людського вдосконалення і риси нової людини. Аналіз фундаментальних відмінностей між двома способами існування.

Анализ гипотезы происхождения живого процесса и ход его эволюции. Два пола как экономная и совершенно простая форма информационного взаимодействия, позволяющая осуществлять автоматический процесс жизни в огромных масштабах космоса с высокой точностью.

Актуальність матричного підходу, його обумовленість необхідністю розробки системи засобів випереджаючого відображення об’єктивних законів розвитку буття та уніфікацією засобів пізнання і управління розвитком суспільства. Управління соціальними процесами.

Краткие биографические данные о жизни Махатма Ганди - идеолога, руководителя национально-освободительного движения Индии. История создания философии ненасильственного сопротивления - Сатьяграха. Роль революций против колониализма, расизма и насилия.

Рассмотрение миротворческой деятельности Махатма Ганди. Стремление к ненасилию и толерантное отношение к прочим религиям. Обращение к совести и морали соперников. Величайшая заслуга Ганди как выдающегося миротворца. Сатьяграха - восстание без насилия.

Аналіз розвитку історичної науки, формування теоретичних моделей історичного процесу. Зосередження акцентів на циклічній теорії історичних подій у минулому, з'ясування їх причин та паралелей із сучасністю. Пошук людством дороги до вищої розумної мети.

Год Аристотеля и цивилизационный русский нео-аристотелизм (научный органицизм). Тектонические сдвиги в современном мировоззрении и основаниях культуры. Триадологическая (динамическая) теория П.А. Сорокина и современные концепции интегрального развития.

Место и роль конкретного человека в природе и обществе в качестве силы, способной изменить эволюцию природы и общества в целом. Формирование новой системы мировоззрения и способа существования человека, системы образования и воспитания, общества в мире.

Анализ феномена медиакартины мира в контексте его генетической связи с картиной мира и становлением медиакультуры как доминантной формы культуры информационного общества. Формы бытия медиакартины мира (по критериям приближения к реальности, актуализации).

Определение медийного образа как невербального средства коммуникации, передающего субъективное состояние ее участника. Анализ медийного образа через социальные нормы, маски для общения с Другим (самопрезентация), художественный и "сакральный" образы.

Інтелектуальний аналіз ментальних образів і символів в філософії. Дослідження онтологічної складової філософської системи. Застосування методів аналітичного мислення та інтелектуального аналізу під час медитації. Персональні стани свідомості людини.