Изучение правил составления логических описаний, использования сравнимых и несравнимых понятий, их обобщения и ограничения при характеристике понятия. Методы анализа и деления определений. Классификация суждений, выявление отношений между ними.

Закон достаточного основания. Ошибка "мнимого следования". Отсутствие логической связи между аргументами и тезисом. Ошибка в индуктивном умозаключении и "поспешное обобщение". Гипотезы, имеющие вероятностный характер. Автономное обоснование аргументов.

Анализ, синтез, сравнение, абстрагирование, обобщение как основные логические приемы формирования понятий в логике. Описание основных признаков каждого из этих понятий, их взаимосвязь. Применение логических приемов в формировании научных понятий.

Алгоритм подбора перекрещивающихся, противоречащих и подчиненных понятий. Определение логических отношений между высказываниями, их выражение при помощи кругов Эйлера. Составление символической записи сложных суждений. Виды демонстративных умозаключений.

Понятие о логическом выводе. Непосредственные умозаключения. Особенности превращения суждений, противопоставление предикату. Противопоставление субъекту как преобразование категорического суждения. Проверка истинности заключения, правильности силлогизма.

Описания правил, связанных с умозаключением, используемым в процессе аргументации или критики. Характеристика отражения мысли о качественно определенном предмете. Определение языка общения физиков-атомщиков с точки зрения его логических характеристик.

Раскрытие понятия по видовым логическим характеристикам. Вид отношений приведенных в примере понятий, их отображение в помощью кругов Эйлера. Правила логического "деления понятий". Исследование правильности осуществления операции обобщения и ограничения.

Высказывание и предложение. Логическая структура высказываний, способы образования сложных форм, операции над ними. Логическое следование. Анализ рассуждений естественного языка. Непосредственные умозаключения традиционной логики. Модальность суждений.

Естественный отбор – универсальный принцип биологической эволюции, играющий ведущую роль в преобразовании местных популяций. Причины усложнения организации животных на сверхвидовом уровне - одна из проблем для теоретического философского познания.

Понятие философии как науки, три основные стадии её эволюции, функции и место в системе культуры. Исторические формы философствования. Взаимоотношение логического и исторического как категорий материалистической диалектики, их единство и различие.

Понятие как форма мышления. Основные виды суждений и отношения между ними. Схема "логического квадрата". Логическая характеристика видов понятий. Особенности закона исключенного третьего. Сущность и структура доказательства. Логическая структура понятия.

Отношения между простыми суждениями по "логическому квадрату": отношения противоречия, подчинения, противоположности и подпротивоположности. Распределенность терминов в простых суждениях. Дедуктивные и индуктивные умозаключения, основные законы логики.

Рассмотрение понятия "логика" как науки о формах и законах мышления. Значение трудов выдающегося древнегреческого мыслителя Аристотеля. Характеристика аналогии, дедуктивных и индуктивных умозаключений. Изучение методов полной и неполной индукции.

Аль-Кинди как родоначальник арабоязычного перипатетизма. Исследование и трактование философского наследия Аристотеля. Простые и сложные атрибуты субстанций. Приоритет онтологического содержания философии. Диалектическая логика философии Аль-Кинди.

Логика и логическая культура. Зарождение логической проблематики в древней Греции. Логичекая система Аристотеля и ее научная база. Учения о понятии, предложении и доказательстве. Аксиомы, предположения, постулаты. Теория силлогизма. Законы мышления.

Співвідношення між словом, словосполученням та поняттям. Матриця подвійної імплікації як логічна операція, суть мистецтва критики аргументів спростування. Отношения между суждениями регулируемые формально – логическим законом исключенного третьего.

Узагальнення та обмеження обсягу понять: республіка, зірка, газета. Визначення суджень за їхніми якісно-кількісними характеристиками. Побудова простої конструктивної і деструктивної дилеми. Сутність та правила визначення та поділу понять, класифікація.

"Логіка Пор-Рояля" одна з найвідоміших праць у сфері логіки й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у XVII ст., вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Погляди німецького філософа та логіка Зігварта.

Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

Уявлення про формалізовану мову. Принципи відношення іменування. Логічні операції з обсягами понять. Загальна характеристика основних законів логіки. Види індуктивних умовиводів. Правила та можливі помилки в ситуаціях аргументацій і спростувань.

Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

Основоположна характеристика сучасних розробок аргументативної проблематики в межах аргументаційної семантики. Головна особливість врахування аргументативної складової риторичних фігур в алгоритмах щодо добування аргументів з текстів природної мови.

Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.

Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.