Осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз методологічних принципів дослідження екзистенційних аспектів риторики. Визначення кореляції екзистенціалів людського буття і феноменів риторики.
Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.
Методологічні та джерелознавчі засади історико-філософського дослідження художньо-філософської спадщини В. Винниченка. Зміст екзистенційно-антропологічної спрямованості творчості письменника на основі критичного опрацювання доробку винниченкознавства.
Дослідження екзистенціальної спрямованості поглядів українського письменника і мислителя, який в своїх творах піднімає питання про місце особистості в соціумі, мотивацію її життя і діяльності, здатність протистояти душевному відчаю, страху, розчаруванням.
Конкретизація явища літературного твору, який презентує у собі низку обов’язкових філософських концептів. Прозові твори українського письменника і мислителя М. Коцюбинського. Аналіз теми самотності особистості, проблеми покинутості індивіда у прозі.
Використання наративу, як основного методу дослідження. Розгляд екзистенційних категорій. Дослідження категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання та смерті. Аналіз феномену пам’яті в умовах війни, як одного із рушіїв до дій.
Комплексний філософський аналіз української літератури ХХ століття крізь призму екзистенційності як її парадигмальної характеристики. Осмислення граней буття людини на рівні літературних рефлексій і на рівні усвідомленого звернення до екзистенціалізму.
Особливості існування екзистенційної естетики, наявної у художньому тексті. Соціально-історичний контекст екзистенціалістської філософії у європейській і вітчизняній філософії. Закономірності між існуванням певних категорій "фено-тексту" і "гено-тексту".
Зміст екзистенційно-антропологічного повороту у філософії В. Шинкарука та його вплив на розвиток української філософської думки. Аналіз феномену світогляду, його категоріальної структури, розробленої В. Шинкаруком. Зміст понять "віра", "надія", "любов".
Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.
Розглянуто особистісно-психологічні аспекти ґенези поняття "духовність". Показано, що екзистенційний вимір духовності характеризується процесом актуалізації смислу буття як людського буття через самовизначення, розвиток та самоактуалізацію особистості.
Оцінка ролі сучасного телебачення, його можливостей і соціально активної ролі в українському суспільстві. Визначення впливу мас-медіа які соціалізують людину, сприяють формуванню її "людяності" в умовах трансцендентності в метафізичному контексті.
Аналіз підходів до визначення екологічної герменевтики. Природа, ландшафт, ставлення до природи та усвідомлення генетичного зв’язку людської спільноти з автентичним довкіллям як невід’ємна частина як культури, так і буття нації в усіх його вимірах.
Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.
Дослідження особливостей кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХІ століття, які пов’язані з розширенням техносфери. Порушення технологічним розвитком людства природного стану космічного простору через запуски штучних супутників.
Поняття і типи екологічної свідомості в сучасному суспільстві та передумови, що впливають на її формування. Сутність і динаміка становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища, її розвиток в різних типах соціуму і в сучасній Україні.
Характеристика перетворювальної діяльності людини, що спрямована на освоєння природного середовища та створення умов для реалізації сутнісних якостей і творчого потенціалу особистості. Визначення соціальної свободи особистості як філософської категорії.
Дослідження еволюції поглядів на природу, зміст і суть економіки знань. Загальносвітові тенденції становлення економіки знань в умовах розгортання глобалізації та інформаційної революції. Основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України.
Розгляд економічної свідомості нації у вимірі її трансцендентальних засад у контексті аналізу інтерналізації та екстерналізації економічного досвіду суспільства. Дослідження співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості.
Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.
Дослідження ролі екологічної освіти для набуття освітньою сферою постнекласичних характеристик у контексті становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Важливість формування екологічної культури та екологічної етики як основи екологічної освіти.
Осмислення екософії як об’єкту філософії і екології. Визначення екософії як системи ментальних установок спільноти, що регулюють взаємини між людьми та їх життям, забезпечуючи збалансованість екосистем з включеними в них антропогенними комплексами.
Особливості зародження та розвитку екоурбанітичних тенденцій. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Екопоселення - житлові освітні проекти. Механізми утворення екоміст.
Екофемінізм є одним із розгалужень фемінізму. Бореться за розвиток нової форми соціальної організації, в якій пануватимуть партнерські рівні відносини між чоловіками та жінками, між людством та природою. Смислове ототожнення землі, природи, жінки.
Актуальність і значущість філософського аналізу суті експертності, як завдяки зверненню до вже наявних напрацювань колег в межах "філософії експертизи", так і через пропозицію авторського бачення даної проблематики. Феномени предметно-чуттєвого світу.
Обґрунтування важливості процедури оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Порівняльний аналіз використання кількісного методу оцінювання ефективності діяльності наукових установ з якісним методом. Оцінка ефективності наукових досліджень.
Основи самоусвідомлення людини, її ідентифікації в культурному просторі. Трансформація духовних цінностей, соціальних інститутів і моральних регуляторів життя. Визначення концепту "історична пам’ять", його структурних та функціональних особливостей.
Знайомство з головними причинами фундаментальної трансформації сучасного суспільства. Розгляд особливостей експлікації концептосфери філософського дискурсу феномена "інформаційне суспільство". Загальна характеристика принципів smart-менеджменту.
Проаналізовано особливості поглядів на категорію свободи в різні історичні періоди. Показано, що попередні філософські системи стали передумовами для розвитку філософії ХХ та ХХІ ст. Розглянуто сучасні дослідження свободи в українській філософії.
Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.
