Исследование вопроса о социальной легитимации позиции эпистемологического реализма. Стремление к познанию объективной истины как неотъемлемый компонент элитаристской идеологии в метафизике Платона. Социокультурное значение метафизического реализма.

Жизнеописание и краткий обзор научных трудов Фридриха Ницше. Переоценка человеческих ценностей и раскрытие содержания смысла жизни с точки зрения социологии и мораль в работах Ницше. История создания и анализ основных идей работы "К генеалогии морали".

Изложение и анализ первого Трактата Фридриха Ницше "Добро и зло", "хорошее и дурное", характер его философского мировоззрения в целом. Исследование проблемы культуры, вопросов этики и эстетики, в частности музыки, идеи бытия человека в работах Ницше.

Современный контекст осмысления феномена персонализма. Вопрос о месте религиоведения и теологии в системе фундаментального научного знания. Интерпретация диалектического метода Гегеля. Славянофильское движение и идеология "неопатристического синтеза".

Ретроспективный анализ формирования гендерного субъекта и матрицы гендерной нормативности в философской традиции. Критический анализ философского дискурса, иерархически структурирующего гендерный порядок в культуре под эгидой нормативности, объективности.

Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.

Аналіз особливостей зародження та процесу розвитку західноєвропейської цивілізації. Визначення ролі Сходу, який вплинув на становлення європейського світу. Розгляд характерних рис західноєвропейської цивілізації, які зароджувалися в різні історичні епохи.

Визначення й аналіз основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації. Ознайомлення з історією інформаційних революцій. Дослідження поглядів Сократа на моральну філософію та особливі методи діалектики.

Роль інформації в розвитку цивілізації. Визначення основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації, дослідження сутності та специфіки цього феномену в контексті розвитку інформаційного суспільства.

Осмислення генези виникнення феномену легітимації державної влади й аналіз впливу думок філософів, політологів, соціологів і правників на формування досліджуваного поняття. Основні раціоналістичні погляди давньогрецьких і давньоримських філософів.

Філософський аналіз розвитку військової науки, її стратегії і тактики, розвитку військового управління, функцій від Стародавніх часів до Модерну. Автор підкреслює, що в розвитку військового управління здійснюється переформотування його основних принципів.

Тісний зв'язок розуміння сутності прогресу із розумінням свободи людини і розвитком гуманістичних ідей. Загальнотеоретичні підходи різних вчених до визначення категорії "правовий прогрес" та його залежності від суспільного та соціального прогресу.

Роль, місце й ґенеза філософії повсякденної мови як домінуючої методології в межах англо-американської аналітичної філософії середини XX ст. Генеза головних ідей і концепції філософії повсякденної мови, приклад критики цього методологічного напряму.

Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.

Социокультурные предпосылки возникновения и основные этапы развития античной философии. Сущность философских воззрений представителей Милетской школы, Гераклита и Пифагора. Учение о бытии в философии элеатов и античных атомистов (Левкипп, Демокрит).

Истолкование философского смысла доктрины "ученого незнания" в историко-философском аспекте. Генетическая и содержательная связь принципа "умудренного неведения" с апофатической традицией мысли. Генезис принципа docta ignorantia в рамках богословия.

Генетическое противоречие души русской культуры как противоречие между "текучей живостью" и устоявшимися "формами". Черты фаустовской и магической души, аполлонического и дионисийского, черты христианского, языческого или светского мировосприятия.

Анализ символизма и современных ему художественных течений: романтизма, реализма и декадентства. Философское значение формально-содержательных элементов символистских образов. Образ человека в художественной философии символизма: между мистикой и эросом.

Динамика функциональных процессов в онтологической целостности сознания: истоки и генезис нравственности. Современный этап самоорганизации сознания человека. Особенности формирования экологической и событийствующей моделей сознания и общественного бытия.

Анализ адекватности гносеологического аппарата, применяемого в целепостановке в системе деятельности высшей школы. Определение специфических особенностей деятельностного подхода, применяемого в практике образования для решения проблемы целеполагания.

Суть понятия прогресса сквозь призму истории философии. Создание первых циклических теорий развития общества Платоном и Аристотелем. Восприятие идеи общественного прогресса как расцвета и движения к лучшему будущему в философских теориях Нового времени.

Становление и развитие понятия идеи свободы в античной, средневековой и новоевропейской философии – вплоть до философии Р. Декарта. Употребление понятия "свобода" в собственно философском смысле. Понятие "внутренняя свобода" отдельного индивидуума.

Процесс разработки проблематики постижения генезиса, развитие продуцируемых интеллектуалами идей является относительно новой для современной философии. Методологический подход Р. Коллинза, рассматривающий коммуникации между интеллектуалами через сети.

Значения понятия "социальное". Общество как система взаимодействий людей. Характер общественных отношений. Теория локальных цивилизаций. Учение о культуре как множестве замкнутых "организмов". Соотношение стихийности и сознательности в обществе.

Характеристика філософсько-методологічного інструментарію дослідження генезису інформаційної цивілізації. Сутність людини як інформаційної системи. Атрибутивні якості особистості, щодо здійснення інформаційного обміну між людиною та суспільством.

Особенности и содержание миросистемного подхода в изложении ученого Иммануила Валлерстайна. Природа, закономерности развития и функционирования современной капиталистической системы. Характеристика процесса генезиса капиталистической мироэкономики.

Изучение этапов становления механизма управления, его философского статуса. Характеристика перерастания отклонений в обратную связь, гомеостазиса и роли второго контура обратной связи. Обобщение элементов симметрии и асимметрии в механизме управления.

Отделение науки от философии. Проблема периодизации истории науки и этапы ее становления. Классическая (17-19 век), неклассическая (первая половина 20 века), постнеклассическая (вторая половина 20 - начало 21 века) наука. Развитие современной науки.

Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Генезис науки й закономірності її розвитку. Планетарні масштаби діяльності людини, що спирається на наукові знання. Універсальність, багатогранність і глибина впливу науки на сучасну людину і суспільство.

Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.