Звернення до економічних положень Аристотеля, що ґрунтуються на засадах його етики. Застосування етичного принципу середини стосовно майнових відносин в галузі користування майном, ставлення суб’єктів господарської діяльності до розпорядження багатством.

Зміст та сутнісні характеристики етичного релятивізму. Аналіз природи ірраціонального. Розкриття етичного релятивізму у філософії та специфіки етичного виміру постмодернізму. Своєрідність переосмислення проблеми відповідальності в етиці постмодернізму.

Тематичний виклад і аналіз етичної системи Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. Томістичні філософські категорії "закон" і "чеснота". Вчення Шептицького про природний закон. Критика кантіанської суб'єктивно-ідеалістичної етики.

Соловйов як російський філософ, богослов, поет, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства з українським корінням. "Виправдання Добра" і її вершина філософської творчості Володимира Сергійовича.

Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією. Ґенеза його етичних ідей та становлення його думки в рамках вчення про свободу. Повинність як центральна категорія моралі Канта. Відділення питання про існування Бога від питання практичної свідомості.

Етика як однна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Етика як одна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Формування філософсько-етичних поглядів Г. Сковороди, його вчення про три світи та дві натури. Педагогічні і морально-етичні принципи видатного філософа, педагога, поета і письменника, роль Києво-Могилянської академії у його становленні як ученого.

Дослідження принципів масової культури в творчості У.С. Моема, форми і засоби відображення дійсності в творах письменника. Якість і характер змін етико-естетичної концепції Моема, вплив еволюції поглядів від доктрини чистого мистецтва до масової культури.

Філософське осмислення сутності етнічного споживання як світоглядно-антропологічного феномену на основі комунікативної дії між різними етнічними спільнотами. Аналіз чинників впливу на світоглядно-антропологічні особливості етнічної споживчої поведінки.

Філософсько—антропологічний вимір ідентичностей через дослідження понять "етнічності" та "етичного вибору". Значення етики та етичного вибору у формуванні етнічності і засад громадянського суспільства. Принципи формування і функціонування ідентичностей.

Особливості розвитку етнічних груп, умови їхнього формування у Придунав’ї та становлення етносвідомості. Соціально-філософський аналіз особливостей існування духовної етнокультури в Придунав’ї, дослідження стану збереження народної культури її носіями.

Посилення соціально-гуманітарного підходу як одна з характерних особливостей філософського аналізу сучасної науки. Неможливості розуміння характеру будь-яких понять незалежно від контексту їх вираження - основний предмет досліджень етнометодології.

Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.

Пошук смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку в контексті нових освітніх практик. Аналіз ролі вчителя у формуванні філософсько-антропологічних та ціннісних основ освіти. Етика покликання в аспекті міжособистісної взаємодії педагога та учня.

Етосно-естезисний стан розвитку особистості в умовах сучасного глобального суспільства під кутом зору філософської антропології. Морально-естетичні цінності людського життя та обов’язок особистості реалізувати у ньому ідеали істини, правди, добра, краси.

Рассмотрение специфических особенностей художественно-философского метода Ф.М. Достоевского. Рассуждения Достоевского о границах и пределах современной ему науки. Философский анализ отрывка из романа "Бесы", действующим лицом которого является клоп.

Эволюция философского изложения темы отчуждения. Проблема отчуждения в работах Маркса. Отчуждение и разотчуждение в "Капитале" и подготовительных рукописях к нему. Немарксистские концепции отчуждения. Теория отчуждения в североамериканской социологии.

Критический анализ концепции смысла вопроса "В чем смысл жизни?", предложенной А.К. Секацким. Связь негативного отношения к проблеме смысла жизни в современной феноменологической философии с осознанием объективного отсутствия означенного смысла.

Особенность отношения мышления к бытию. Исследование генезиса и дальнейшего развития философского знания. Возможность и целесообразность включения некоторых разделов формальной логики в гносеологию. Суждение и умозаключение философии о себе самой.

Теоретичне осмислення феноменів "Євромайдан" та "Майдан" за допомогою біополітичного проекту М. Хардта та А. Негрі і визначення меж його застосування при аналізі цих феноменів. Актуальні проблеми протестних рухів останніх років що проходили в Україні.

Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.

Дослідження поняття європейської класичної філософії та її головної ідеї раціонального панування людини над природою та суспільством. Характеристика основних рис філософії Нового часу: гносеологізму, емпіризму, дуалізму, раціоналізму та матеріалізму.

Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.

Збірка Карла-Маркуса Гаусса "Європейська абетка". Це "доросла абетка" про національну нерівність, економічний расизм, міграцію. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями.

Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.

Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.

Взаємозв’язок людини і природи, основні закономірності їх взаємодії у світі. Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії у різні періоди: у період античної та середньовічної філософії. Особливості проблеми "людина-природа" у Нові часи.

Відмінність тлумачення розуму у філософії І. Канта та у філософії трансцендентальної прагматики. Розгляд проблематики єдності теоретичного та практичного розуму. Інтеріоризація віртуального комунікативного партнера реальної спільноти мовців і дієвців.

Аналіз, на підставі спадщини українських мислителів, єрархічності контексті філософо-релігійних ідей - Божества і системи Його наймень, а також ідеї Бога в структурі людини і світобудови. Функціонування єрархічністості у руслі (між)релігійних комунікацій.