Рассмотрение истории эволюции понятия "сообщество судьбы" в социологической теории. Этимологический анализ латинского концепта "fatum". Особенности представления о трансцендентном порядке в различных религиозных доктринах. Идеи забвения и бессмертия.

Сравнение учений Фомы Аквинского и Маймонида. Соотношение знание и веры в контексте решения конкретных проблем. Разработка теории познания у Фомы Аквинского. Проблема познаваемости Бога у Рамбама и Аквината. Вопрос о вечности мира, его рассмотрение.

Сутність соціально-політичної складової симуляційної концепції французького мислителя. Демонстрація його вчення як інструмента теоретико-політичного аналізу сучасного стану соціуму. Аналіз ролі комунікації загалом та ЗМІ у процесі "втрати соціального".

Особенности "спекулятивной теологии" в религиозной мысли Древнего Египта XVI-XIII веков до нашей эры. Становление онтологической и этической проблематики в предфилософской мысли. Взаимодействие категорий культуры с возникающими философскими категориями.

Аналіз формування уявлень людства з проблеми трактування темпоральності, часу, вічності. Вічність як потойбічне, надчуттєве, що знаходиться поза звичним світом, містить все, що існувало, існує і буде існувати, в якій кожна мить пов'язана з усіма іншими.

Формування уявлень людства щодо проблеми трактування темпоральності, часу, вічності. Вічність як потойбічне, надчуттєве, що знаходиться поза звичним світом, містить все, що існувало, існує і буде існувати, в якій кожна мить пов'язана з усіма іншими.

Проблема научного языкознания. Философские взгляды средневековых ученых. Влияние платоников и неоплатоников на взгляды средневековых философов. Спор о природе универсалии. Связь философии и теологии Средних веков. Гонения против учения Абеляра.

Спроба обґрунтувати теоретичну та практичну актуальність "спортософії". Гармонізація інтелектуального, морального та фізичного виховання у філософсько-педадогічній парадигмі. Тенденції погіршення стану здоров'я молоді. Розвиток комерціалізації спорту.

Аналіз лексики, якою користувалися українські інтелектуали другої половини XVI-XVIІ ст. для позначення морально-етичних понять. Бажання бути законослухняними громадянами - суспільна цінність в ранньомодерному шляхетському середовищі Речі Посполитої.

Розгляд "сродності" як схильності до визначеного виду трудової діяльності. Дослідження реалізації принципу "сродності", особливостей життєздійснення української людини, природності проявів та задоволення її "нужностей" у творчості Г.С. Сковороди.

Гетеротопия - категория пространств, каждое из которых является "странным объектом" для своих временных или постоянных обитателей. Движение, дрейф, децентрализация - основные характеристики, которые философия ХХ столетия приписывает пространству.

Рассмотрение функций научной парадигмы, проблемы роста и развития знания с позиции философии. Описание этапов развития науки согласно теории Т. Куна: допарадигмального, формирования парадигмы, этапа нормальной науки, революции и поиска новой парадигмы.

Визначення поняття "суб'єкта" у філософії та педагогіці як носія певного рівня свідомості і свободи. Протиставлення суб'єктивної достовірності, самосвідомості суб'єкта і світу об'єктивної дійсності у працях Декарта. Суть некласичної освітньої парадигми.

Общая характеристика онтологических проблем деконструкции. Нигилизм как сущность современности, против которой модернизм и выступает, анализ основных этапов развития. Рассмотрение основных причин распада единого онтологического и социального порядка.

Естонський науковець та освітянин Юло Вооглайд презентує своє бачення розвитку суспільства й відповідно освіти як рушія суспільного життя. Він переконує, що освіта є лише середовищем для розвитку й навчання. Освітній заклад як оазис розвитку дитини.

Анализ идеологической роли канонической литературы в буддийских сообществах. Мировоззренческая значимость и своеобразная светскость - причины популярности "Сутры золотого света". Чтение - наиболее важная часть культовой практики буддистской религии.

Потребность в понимании факта неконгруэнтности высоких показателей социально-экономического уровня жизни и (непропорционально) низких показателей "индекса счастья"; разрешение проблемы. Неконгруэнтность как индикатор главного "ноогенного невроза" ХХ в.

Оригинальная интерпретация гегелевской философии, предложенная А.Д. Власовым, но невостребованная в отечественной историко-философской науке. Переосмысление теоретического содержания гегелевской философии и её места в истории философии и культуры.

Рассматривается лирика поэта из Петрозаводска А.И. Авдышева, чье мировосприятие содержало философскую систему взглядов на мир и человека. Целью статьи является внесение вклада в развернувшуюся в современном российском литературоведении научную разработку.

Виявлення елементів театральності в наукових містифікаціях та філософське осмислення їх впливу на соціальну реальність. Дослідження ґрунтується на методах соціокультурного аналізу в рамках концепції театральності соціокомунікативних проявів культури.

История взаимоотношений науки и религии в XIX веке. Защита теории эволюции от христианских реакционеров в работах зоолога Т. Хаксли, физика Дж. Тиндалла и философа-эволюциониста Г. Спенсера. Осмысление "Тезиса о конфликте" и нового "тезиса о сложности".

Німецька протестантська богослужбово-співацька традиція, її репрезентанти, що вже давно стали предметом музикознавчих та історико-культурознавчих розвідок. Текстова основа християнського славословно-глоріозного обиходу, представлена у Gloria, Te Deum.

Своеобразие подходов к идеям милосердия и оформлению основ "теории призрения". Социально-христианские и законодательные подходы к теории милосердия. Развитие законодательства и существенные коррективы в традиционные христианские догматы о милосердии.

Понятие неразрывного единства формы и содержания, осуществляемого за счет энергии, в философии Аристотеля. Проблема целостности человека с Творцом. Создание теории потребностей. Жизнь как потребность быть. Проблема целеполагания, целостность потребности.

Розкриття суті та значення порад щодо "терапії", які можна виокремити на ґрунті наукового доробку З. Фройда. Розгляд елементів фройдівської програми соціалізації інстинктів та зв’язку розвитку західної культури ХХ - ХХІ ст. з реалізацією її елементів.

Оценка двух связанных между собой и популярных философских терминов, фигурирующих в весьма неоднозначном высказывании Н.А. Бердяева, которое поднимает проблему негативного влияния техники и прогресса на внутренний мир человека и на общество в целом.

Понятие о технологической культуре и технологической революции. Общие закономерности и характеристика уровней научно-технического прогресса. Новые перспективные технологии в оценке Министерства торговли США и Агентства экономического планирования Японии.

Концептуальне культурологічне осмислення тілесності. Поняття "тіло" як багатофункціональний феномен. Комбінація інтерпретативних версій аналізу смислових перспектив концепту "тіло" у просторі пам’яті, сучасного культурного виробництва, споживання.

Исследование инновационных возможностей диалога как универсальной формы диалектической дискуссии. Анализ понятий "инновация", "диалог", "диалектика". Обоснование важности существования этических рамок диалога. Интерпретация текста "Топики" Аристотеля.

Изучение основных принципов и положений философской герменевтики М.М. Бахтина. Рождение "тотальной ответственности ответа", являющейся условием понимания, из событийных взаимоотношений "я" и "другого". Анализ связи проблемы понимания с "психологизмом".