Сутність соціально-політичної складової симуляційної концепції французького мислителя. Демонстрація його вчення як інструмента теоретико-політичного аналізу сучасного стану соціуму. Аналіз ролі комунікації загалом та ЗМІ у процесі "втрати соціального".

Проблема научного языкознания. Философские взгляды средневековых ученых. Влияние платоников и неоплатоников на взгляды средневековых философов. Спор о природе универсалии. Связь философии и теологии Средних веков. Гонения против учения Абеляра.

Спроба обґрунтувати теоретичну та практичну актуальність "спортософії". Гармонізація інтелектуального, морального та фізичного виховання у філософсько-педадогічній парадигмі. Тенденції погіршення стану здоров'я молоді. Розвиток комерціалізації спорту.

Аналіз лексики, якою користувалися українські інтелектуали другої половини XVI-XVIІ ст. для позначення морально-етичних понять. Бажання бути законослухняними громадянами - суспільна цінність в ранньомодерному шляхетському середовищі Речі Посполитої.

Розгляд "сродності" як схильності до визначеного виду трудової діяльності. Дослідження реалізації принципу "сродності", особливостей життєздійснення української людини, природності проявів та задоволення її "нужностей" у творчості Г.С. Сковороди.

Визначення поняття "суб'єкта" у філософії та педагогіці як носія певного рівня свідомості і свободи. Протиставлення суб'єктивної достовірності, самосвідомості суб'єкта і світу об'єктивної дійсності у працях Декарта. Суть некласичної освітньої парадигми.

Выдержки из работы Н. Бердяева "Судьба России". Анализ особенностей русского национального характера, их воздействия на сущность и специфику русской культуры. Обоснование черт русской ментальности: бинарность, мессианизм, максимализм, тоталитаризм.

Потребность в понимании факта неконгруэнтности высоких показателей социально-экономического уровня жизни и (непропорционально) низких показателей "индекса счастья"; разрешение проблемы. Неконгруэнтность как индикатор главного "ноогенного невроза" ХХ в.

Виявлення елементів театральності в наукових містифікаціях та філософське осмислення їх впливу на соціальну реальність. Дослідження ґрунтується на методах соціокультурного аналізу в рамках концепції театральності соціокомунікативних проявів культури.

Німецька протестантська богослужбово-співацька традиція, її репрезентанти, що вже давно стали предметом музикознавчих та історико-культурознавчих розвідок. Текстова основа християнського славословно-глоріозного обиходу, представлена у Gloria, Te Deum.

Своеобразие подходов к идеям милосердия и оформлению основ "теории призрения". Социально-христианские и законодательные подходы к теории милосердия. Развитие законодательства и существенные коррективы в традиционные христианские догматы о милосердии.

Понятие неразрывного единства формы и содержания, осуществляемого за счет энергии, в философии Аристотеля. Проблема целостности человека с Творцом. Создание теории потребностей. Жизнь как потребность быть. Проблема целеполагания, целостность потребности.

Розкриття суті та значення порад щодо "терапії", які можна виокремити на ґрунті наукового доробку З. Фройда. Розгляд елементів фройдівської програми соціалізації інстинктів та зв’язку розвитку західної культури ХХ - ХХІ ст. з реалізацією її елементів.

Концептуальне культурологічне осмислення тілесності. Поняття "тіло" як багатофункціональний феномен. Комбінація інтерпретативних версій аналізу смислових перспектив концепту "тіло" у просторі пам’яті, сучасного культурного виробництва, споживання.

Война, как новая форма жизни. Взгляды Э. Юнгера, который обозначил Первую мировую войну как "событие, определившие облик нашей эпохи". Философские размышления о том, что овладение технологией и ее массовое применение обернулось против своего создателя.

Диалог философии и литературы, начавшийся в русской культуре на рубеже XIX-XX вв. Анализ литературного творчества М. Лермонтова в наследии П.А. Флоренского в религиозно-философском контексте. Способность Лермонтова созерцать "запредельную сторону жизни".

Интерпретация "технетики" и "третьей научной картины мира" с точки зрения проектно-системного подхода. Совпадение технетического и модернистского пафосов движения к "природе" и "естествознанию". Сущность модернистской диалектики антропоцентризма.

Розкриття суспільно-політичного, політико-ідеологічного і історико-філософського змісту "трьох народних принципів" Сунь Ятсена. Принципи націоналізму та самовизначення китайського народу, знищення пригнічення та відновлення статусу нації, народовладдя.

Апологетические и полемические диалоги в произведении выдающегося русского религиозного философа Владимира Соловьева. Повесть об антихристе как приложение к произведению. Взаимосвязь трех диалогов и краткой повести об антихристе с прилагаемыми статьями.

Анализ понятия "историческая форма труда", которое отражает труд как процесс, совершающийся между человеком и обществом. Элементы исторической формы труда: предмет, средства труда, целесообразная деятельность, отношения между людьми, разделение труда.

Критический анализ понятия и концепции "умного города", существующих подходов к ее внедрению в практику. Необходимость повышения значения городского сообщества в управлении развитием городов. Основные перспективы развития человеческого сообщества.

Зарождение капиталистических отношений в странах Европы XV века. Биография Томаса Мора, его отрицательное отношение к церковной политике короля, казнь. Мор-гуманист и "Утопия": религиозно-этическая концепция и отношение автора к общественному строю.

Анализ научно-философского проекта молодого М.М. Бахтина Невельско-Витебского периода его жизни и творчества. Определение понятий "конкретная историчность", "участное мышление", "событие бытия" в проекте Бахтина. Мотивы бахтинского философского проекта.

Характеристика "Фалсафа" - светского варианта арабо-исламской философии. Разработка проблемы единства бытия, как философской проблемы. Анализ концепции творения мира вещей: необходимосущее и возможносущее бытие. Картина строения бытия, эволюции сущего.

Анализ учебника Коменского "Физика" в контексте "философии сомнения и надежды", разработанной в трудах В. Дитериха и А. Лишевского. Порядок познания вещей в материальном и духовном мире. Объединение знаний о Боге, природе и человеке в целостную систему.

Религиозные взгляды П.Я. Чаадаева – ключ к пониманию "Философических писем". Понимание философом ответственности человека за творение истории, разрушающей силы индивидуальной свободы как следствия первородного греха. Христоцентрическое понимание истории.

Изучение особенностей христианской философии Чаадаева. История создания "Философических писем". Чаадаев о прошлом и настоящем России. Современная картина и актуальность философических писем. Славянофильское и западническое направления будущего России.

Противоречивость мира и бытия, смысл жизни, отношение к свободе, неоднозначная оценка места и роли человека в мире и в обществе. Проблемы абсурда в философии Камю. Стремление человека к абсолюту. Изменения философских и политических воззрений Камю.

Рассмотрение мировоззрения академика Ухтомского как сложнейшего духовного феномена. Изучение проблематики учения мыслителя в соотношении социального (самопознание личности) и биологического (нетождественность индивидуальностей) в природе человека.

Философия истории в современном представлении как универсальное историческое обозрение человеческой культуры. Своеобразие подхода Ф. Гегеля к объяснению исторического процесса - в сочетании им сразу двух способов: телеологического, и каузального.