Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.

Аналіз специфіки функціонування лексичних засобів в усному спортивному дискурсі. Виявлення поширених лексичних засобів у футбольних телерепортажах. Оцінно-експресивний потенціал найбільш поширених лексичних засобів в усному спортивному дискурсі.

Підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Трансформація мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття "дискурсивний акт". Комунікативні комплекси як механізми взаємовпливу в ході емпатійного спілкування.

Відображення ідеологічних змін, політико-соціальних і культурних перспектив української нації у творах О. Пахльовської. Активації емоцій читача за допомогою заголовків концептосфери національної ідентичності, вивчення їх екстралінгвальної детермінації.

Дослідження механізмів впливу О. Пахльовської на реципієнта, використаних авторкою з метою трансляції основних концептів концептосфери національної ідентичності. Психолінгвістичний потенціал заголовків, які містять ключові слова згаданої концептосфери.

Методика визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць за допомогою зіставлення їхньої внутрішньої форми. Особливості формування семантики сталих виразів, компонентами яких є псевдотопоніми.

Розгляд позамовного та мовного статусів псевдотопонімів в етно та лінгвокультурологічному аспектах. Визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць шляхом зіставлення їхньої внутрішньої форми.

Використання у політичному дискурсі різноманітних засобів лінгвістичної природи: комунікативних стратегій і тактик, стилістичних прийомів, лексичних одиниць із закладеним у семантичну структуру прагматичним потенціалом, просодичних елементів тощо.

Вивчення міжособистісної діалогічної взаємодії. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних та екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу. Міжособистісна комунікація та її роль у формуванні індивіда як людини розумної.

Дослідження та психологічне обґрунтування міжособистісної діалогічної взаємодії як форми безпосереднього спілкування осіб. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних і екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу.

Розгляд концепції двосторонньої залежності утворення оказіоналізмів від екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників. Особливість мови української періодики кінця ХХ ст. Роль екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників у виникненні оказіоналізмів.

Дослідження екстралінгвальних умов та лінгвістичних особливостей утворення лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час пандемії коронавірусу. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик. Контамінація як спосіб словотвору.

Дослідження питань впливу позамовних чинників на переклад, зокрема, на рівні лексики, граматики та стилістики. Особливості застосування перекладацьких трансформацій. Дослідження екстралінгвальних труднощів при перекладі національно маркованої лексики.

Дослідження впливу позамовних чинників на переклад, на рівні лексики, граматики та стилістики. Мова як поштовх до рушійних змін у суспільстві. Мовні та немовні фактори повноти передачі змісту перекладу на прикладі інавгураційного слова Д. Трампа.

Екстралінгвальні фактори, що впливають на поповнення словникового складу сучасної англійської мови, до яких входять культурно-історичні й соціально-політичні умови життя й діяльності мовної спільноти. Джерела поповнення саме суспільно-політичної лексики.

Дослідження аспектів фразотворчих процесів. Визначення впливу позамовних факторів (прогрес у науці, розвиток суспільних ідей, окремі історичні події, різни форми контактів з іншими націями) на поповнення фразеологічного фонду німецької мови ХХ століття.

Особливості географічних та екстралінгвальних факторів розвитку США. З’ясування етимологічного походження американських топонімічних назв. Дослідження лінгвокультурного походження ойконімів. Оцінка запозичень англійських і французьких мовних одиниць.

Визначення та дослідження понять "ойконім", "ойконімія", "топоформант", встановлення місця ойконімів серед інших топонімічних назв. Аналіз екстралінгвальних факторів, що вплинули на формування ойконімів США з’ясування їх етимологічного походження.

Аналіз дискурсивної практики псевдоновин як форми соціальної практики, яка організовує суспільне життя фальсифікованими засобами, визначає комунікативно-мовленнєві форми поведінки з метою ввести в оману. Специфічні інтердискурсивні практики псевдоновин.

Вплив таких екстралінгвальних чинників, як діяльність законодавчої влади, громадських організацій, преси, греко- католицького духовенства на розвиток та становлення української літературної мови на теренах історичного Закарпаття у 20-40-х рр. ХХ ст.

Дослідження основних особливостей мовної картини, особливостей лексичного складу і культурно значущої лексики сучасного мексиканського національного варіанту іспанської мови. Формування концепту "ідентичність" в сучасній мексиканській лінгвокультурі.

Аналіз аспектів екстралінгвістичної зумовленості професійної номінації. Дослідження варіантів зміни методологічної бази дослідження. Виокремлення неоднакових домінант в окремі періоди розвитку професійного дискурсу, зокрема ролі запозичених лексем.

Дослідження особливостей виникнення та становлення німецької екологічної термінології, формально-структурний і семантичний аналіз термінів, що її складають. Виявлення основних способів та джерел поповнення німецької термінології сфери "екологія".

Аналіз основних екстралінгвістичних чинників, що призводять до виникнення етнофобізмів на позначення найбільш численних національностей-меншин і їх нащадків у США. Узагальнений образ певних народів, їхній стереотип, що лежить в основі етнофобізмів.

Вивчення екстралінгвістичних чинників, що впливають на відбір прецедентних текстів, встановлення ними інтертекстуальних зв’язків з метатекстом. Функціонально-стилістична приналежність і тематична схожість пре-тексту і текстових елементів другого порядку.

Визначення ролі позамовних чинників у процесі творення нової лексики на прикладі суспільно-політичної. Дослідження на матеріалі публіцистичних текстів активно вживаних неологічних одиниць, що виникли у світлі останніх революційних подій в Україні.

Роль позамовних чинників у процесі творення нової суспільно-політичної лексики. Аналіз активно вживаних неологічних одиниць, що виникли у світлі революційних подій в Україні 2013-2014 рр. Поширення емоційно-забарвлених слів у засобах масової інформації.

Екфраза як вербальна або візуальна експліцитна репрезентація форм мистецтва у науковому дискурсі, яка демонструє взаємодію науки і мистецтва, що є способами дослідження, відкриття та пізнання світу. Екфраза як посередник між світом науки та мистецтва.

Лінгвістичний підхід до вивчення явища екфразису в есеїстичному дискурсі про мистецтво. Аналіз когнітивно-дискурсивних механізмів, завдяки яким екфразис в есе С. Хустведт про картину Я. Вермера "Жінка з перловим намистом" синкретично виконує свої функції.