Сутність емоційних аспектів, виражених у художньому творі негативною характеристикою людини. Особливості відтворення інвективи німецькою мовою на прикладі творів письменників-постмодерністів та їх перекладів. Зоонімічна інвектива на позначення жінки.

Систематизація лексичних одиниць на позначення негативних якостей людини за сферою їх походження і функціонування, а також характеристика зоонімічної інвективи на позначення жінки. Визначення змісту понять "нецензурна, лайлива лексика", "мова гніву".

Аналіз емоційно забарвленої лексики як одного із засобів суб’єктивізації художнього тексту роману Володимира Лиса "Століття Якова", вияв оригінального ідіостилю письменника. Дослідження лексем, які набувають оцінного значення у процесі словотвору.

Використання емоційно забарвленої лексики в сучасних українських проповідях. Виокремлено експресивну лексику, що називає певні емоції та переживання, емоційно забарвлену лексику яка надає жанру церковно-релігійного красномовства емоційності, виразності.

Аналіз мови оповідань та повістей О. Забужко зі збірки "Після третього дзвінка вхід до зали забороняється". Можливості застосування, запропонованих методик аналізу для подальшого вивчення семантико-функціональних особливостей лексики української мови.

Аналіз використання вульгарних, фамільярних і жаргонних іменників в лексикографічних українських виданнях. Дослідження експресивів на позначення назв осіб у романах Л. Дашвар. Уживання експресивних лексем для стилістичного маркування мовлення персонажів.

Дослідження давньогрецьких фразеологічних одиниць, які репрезентують емоційно-оцінну характеристику давніми еллінами різних професій і видів діяльності. Розгляд результатів кількісного аналізу фразеологічних одиниць за типом аксіологічної складової.

У статті виявлено та проаналізовано новостворені лексичні одиниці, які використовують комуніканти, виділено основні тематичні групи та підгрупи неологізмів соціальної мережі Twitter та Facebook. Охарактеризовано емоційно-оцінний компонент інновацій.

Проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів вираження емоційно-оцінних висловлювань у політичному дискурсі. Розглянуто види структурно-семантичних трансформацій фразеологізмів: еліпсис, субституція.

З’ясування вербальних і риторичних стратегій політики України. Види семантичних трансформацій фразеологізмів в українському дискурсі. Виявлення закономірностей вербалізації складних когнітивно-психологічних, ментальних, культурно-історичних категорій.

Роботу присвячено дослідженню взаємодії системи фонетичних засобів у створенні емоційного повчального висловлення у сучасних англійських притчах. Визначено провідні емоції і повчальні повідомлення притчі, яким властивий певний набір просодичних засобів.

У статті розглянуто особливості реалізації концепту душа в романі-медитації у віршах "Паломник" Ігоря Павлюка. В основі дослідження методологія вивчення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, "психолінгвістичної теорії літератури" О. Потебні.

Згода та незгода як поняття, які присутні в різних формах комунікації. Стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими.

Культурологічний концепт ВАМПІР як конституєнт загальнолюдської концептуальної картини світу і як вербалізований компонент англомовної картини світу. Мовне й мовленнєве втілення концепта ВАМПІР, відбите в англомовних словниках і творах масової літератури.

Розкриття вербальної репрезентації емоцій у сфері конфліктної комунікації. Аналіз специфіки емоції гніву, характерної для конфліктної комунікації. Своєрідність репрезентації емоції гніву засобами українсько- та англійськомовних фразеологічних одиниць.

Взаємовідношення ввічливості та емпатії в стратегії збереження обличчя з позиції теорії мовленнєвих актів. Встановлення іллокутивного потенціалу емпатійних висловлювань у типах емпатії, аналіз функціонування детермінант емпатії в оцінних експресивах.

Процентилі розподілу даних за психолінгвістичними маркерами для визначення груп досліджуваних відповідно до прояву комунікативно-мовленнєвих стилів. Зіставлення стилів з емоційними й мотиваційними стилями в загальній стильовій організації особистості.

Пояснення концепції "мовних ігор" Вітгенштайна, синтез цієї концепції з ігровими функціями знаків emoji, що зумовило елімінацію поняття "громадянське суспільство" з його складниками ідентифікації. Логіко-семантичний підхід при аналізі трансгресії знаків.

Відмінності моделювання даних при мовленнєвій взаємодії людини і комп’ютера. Основні параметри моделей знань та способи їх вербалізованого представлення у англомовному дискурсі програмного забезпечення, лінгвістичні засоби реалізації емулятивних моделей.

У статті виокремлено такі способи створення емфази (на матеріалі роману "Чуття і чутливість"): графічне виокремлення слова: курсив, великі літери і т. ін.; використання особливих підсилювальних службових слів; вигуки які є вербальним вираженням емоцій.

Аналіз та характеристика головних засобів вираження емфази у юридичному трилері Джона Ґрішема "Сторони", розгляд її стилістичного потенціалу та реалізація на різних мовних рівнях. Особливості стилістичної значимості емфази та її образного потенціалу.

Лінгвопрагматичне вивчення новинних текстів на веб-сайті CNN каналу. Специфіка політичного дискурсу, принципи його використання для переконання та маніпуляції аудиторії. Обґрунтування доцільності вживання емфатії на синтаксичному та лексичному рівнях.

Особливості вираження емфатії на синтаксичному та лексичному рівнях. Вираження емфатії на синтаксичному рівні в текстах політичних новин за допомогою пасивних конструкцій, парцеляції, паралелізму, вставних синтаксичних структур, риторичних запитань.

Сутність енантіосемії та особливості її взаємозв'язку з іншими лексико-семантичними явищами. Причини появи енантіосемії в лексико-семантичній системі сучасної болгарської мови та особливості класифікації її лексичних та фразеологічних енантіосем.

Аналіз поглядів Е. Честермана, Ґ. Турі та Т. Германса щодо норм і еквівалентності перекладу. Порівняння прескриптивного і дескриптивного напрямів науки, їхніх позитивних й негативних сторін. Дослідження ролі еквівалентності у сучасній теорії перекладу.

Особливості механізмів енергетичного впливу комунікативних чинників на засоби мовленнєвої поведінки підлітка. Використання певних форм мовного вираження підлітками із врахуванням емоційного забарвлення комунікації, особистих якостей співрозмовників.

Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.

Лінгво-когнітивний підхід до вивчення галузевої термінологічної лексики. Ономасіологічне розмежування понять "термін" та "номен". Явище прецедентності у процесах номінації. Принципи термінотворення на прикладі англійської ентомологічної терміносистеми.

Аналіз структурно-композиційного аспекту енциклопедичної біографічної статті британської лінгвокультури. Статус і характер функціонування лексичних одиниць (аксіологем, топонімів, антропонімів, лексем темпоральності) на сильних і слабких позиціях тексту.

Розгляд основних методів вільного та спрямованого асоціативного експерименту на прикладі концепту "смерть", особливості епідигмальних ознак його номінантів. Найбільш стійкі й частотні асоціації, пов’язані з концептом "смерть", їх характеристика.