Функціонально-комунікативний простір в українському щоденниковому дискурсі. Інформаційні, аксіологічні та психологічні параметри елітарної мовленнєвої культури. Способи організації спілкування. Відображення соціально-комунікативної сфери особистості.

Аналіз елоквенції газетних заголовків, у яких репрезентовано концепти чоловік і жінка за тематичними напрямами. Елоквенція як ефективний інструмент красномовного впливу на адресата. Лаконізм та елоквенція як основна риса сучасних газетних заголовків.

Аналіз лінгвістичної синестезії з позицій теорії емерджентності, що описує спонтанні, незаплановані явища. Основні риси, властиві синестезійним висловам, що дають підстави говорити про емерджентний характер лінгвістичної синестезії; її особливості.

Особливості реалізації пропозиційних структур у семантиці похідних багатозначних субстантивів. Роль пропозиційних структур дієслова у формуванні семантики емотивних іменних похідних. Виявлення потенційно можливих вихідних і вторинних значень дериватів.

Екологічний підхід в комічному дискурсі, який спрямований на аналіз взаємовпливу мовного середовища та середовища людини, регульованого емоціями. Особливість порушення норм в еко-дискурсі як ключового фактору парадоксальності, що є нормою для гумору.

Аналіз й класифікація емотивної лексики на американському сайті "Sprudge", що висвітлює новини індустрії гостинності, пов’язані з кавовою продукцією. Виявлення закономірностей її функціонування. Дослідження частотності емотивних прислівників на сайтах.

Аналіз частотності уживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні, розгляд графемних засобів її реалізації, з'ясування структурних й семантичних особливостей досліджуваних одиниць. Комплексна класифікація емотивної лексики.

Аналіз вживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні. Графемні засоби її реалізації, структурні й семантичні особливості даних одиниць. Фоностилістика й тематичні поля, на яких вибудовуються душевні переживання ліричного героя.

Підходи до аналізу емотивного забарвлення, фону, тональності, спрямованості та модальності на різних рівнях текстової емотивності. Структура та специфіка досліджуваного тексту, обставини написання роману, використовувані лексичні і стилістичні засоби.

Аналіз номінативних речень в італійському мас-медійному дискурсі на наявність в них емотивного компоненту. Використання емоційно забарвленої лексики, що містить компонент оцінки та виражає почуття людини і її сприйняття дійсності для вербалізації емоцій.

Визначення специфіки емотивного профілю радості в українській фраземіці. Опис фізіологічних та поведінкових компонентів радості, зафіксованих у фраземіці. Встановлення складників емотивного профілю радості як фрагмента емотивної картини світу українця.

Характеристика іспанської фразеології та фразеологічних одиниць зокрема, дослідження основних підходів до їхнього вивчення та категоризації. Розгляд поняття емоцій гніву та емотивності, їх вираження в культурному та суспільному житті іспаномовних країн.

Комплексне вивчення емотивності молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні. Співвідношення категорій емотивності, експресивності та емоційності. Класифікація емотивних одиниць згідно з функціями, які вони виконують у художньому тексті.

Розгляд особливостей утілення емотивності парламентських дебатів як типу політичного дискурсу в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Емотивні вигуки учасників дебатів під час засідань Палати громад британського парламенту.

Лакуни з аугментативним та демінутивним модифікаційними значеннями в англійській та українській мовах. Передача одиниць з суфіксами суб’єктивної оцінки у зіставному аспекті, специфіка аналізованих лакунарних одиниць в англійській та українській мовах.

Аналіз емотивних фразеологічних одиниць, які виникли на базі кориди, виявлення їхніх семантичних і структурних особливостей та деяких особливостей формування національно-мовної картини. Форми і засоби вербалізації емоційного стану в іспанській мові.

Вплив субституції на емотивність фразеологізмів, використання німецьких фразеологізмів-евфемізмів та неевфемістичних фразеологізмів. Зв’язок між семантичною субституцією, викликаною потребами евфемії, та емотивними характеристиками фразеологізмів.

Вивчення емотивності як мовної категорії та механізмів утворення емотивного компонента значення у становленні фразеологізмів. Аналіз онтологічних та гносеологічних основ виникнення емоцій у спілкуванні. Особливості мовного відображення емотивності.

Огляд поняття "емотивність". Аналіз природи емотивності художнього тексту шляхом виявлення особливостей зазначеної категорії в семантико-когнітивному аспекті тексту з погляду опредметнених емоціогенних знань про мову й у мові, світ і текстову дійсність.

Дослідження дискурсивної категорії емотивності в сучасному англомовному дипломатичному дискурсі. Характеристика предметної сфери дипломатія та виявлення особливостей її субмови. Дискурсотвірний потенціал метафори у її вербальному і невербальному проявах.

Розгляд лінгвістичного статусу емотивно-оцінної лексики, опис прагматики і семантики емотивної лексики. Аналіз метафоричної образності в сучасних німецьких публіцистичних текстах. Створення оцінного ефекту і образності в газетно-публіцистичному мовленні.

Особливості вербалізації емотивно-оцінного потенціалу просторічних лексем на різних мовних рівнях у процесі дослідження художнього мовлення О. Довженка. Розгляд шляхів аналізу просторічної лексики: генетико-історичний, нормативний та стилістичний.

Розгляд емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови. Причини емоційної вмотивованості. Можливі зміни значення емотивів та емотивів-неологізмів. Встановлення класифікації семантичних типів емоційної лексики, виявлення засобів вираження емоційності.

Характеристика особливостей вербальних і невербальних засобів зображення в художнього тексті емоційних складових комунікації адвоката з усіма ключовими діячами досудового слідства та судових засідань на матеріалі чотирьох романів Е.С. Гарднера.

Огляд випадків позитивного емоційного ставлення носіїв до імен та прізвищ, що були зафіксовані в розвідках XVIII-ХХ століття. Дослідження еволюції поглядів на емоційний зв’язок імені та носія. Можливості антропонімів як засоба маніпуляції у комунікації.

Ознайомлення зі змістом питання щодо реалізації потенціалу емоційного інтелекту в контексті збройних сил. Окреслення потенційних переваг використання емоційного інтелекту для підвищення ефективності виконання завдань, пов’язаних із військовою службою.

Проблеми концептуалізації та вербалізації емоцій у когнітивній лінгвістиці. Підходи до вивчення емоційних концептів. Етимологічний аналіз концепту "щастя", його лінгвістичне дослідження, що передбачає аналіз його номінації, дескрипції, експресії.

Аналіз емоційних характеристик фразеологічних одиниць з соматичним компонентом. Дослідження специфіки фразеологізмів з соматичним компонентом у романі "Хрестоносці" Генрика Сенкевича. Процес формування осмислення картини світу через соматичний код.

Аналіз значення фразеологізмів з соматичним компонентом у романі. Зв’язок лексеми, що передають емоції з їх мовними властивостями: образністю, експресивністю, антропоцентричністю, здатністю створювати позитивний, або негативний вербальний образ героя.

Розмежування категорій емоційності та емотивності і виділення двох типів дискурсу - емоційного й емотивного. Комплексний аналіз мовних і позамовних чинників, які визначають ступінь експресивності цих дискурсів, встановлення критеріїв їхньої диференціації.