Оцінка важливості сленгу як мовного елементу та його місце у лінгвістиці. Основні мотиви його вживання. Комплексне дослідження функціонально-семантичних особливостей англійського сленгу. Причини появи і зникнення деяких слів із лексикону його носіїв.

Аналітичний огляд теоретичних концепцій вивчення членів речення в традиційному і новітньому мовознавстві. Проведення цілісного дослідження мінімальних синтаксичних одиниць, яке ґрунтується на їхній формальній, семантичній і комунікативній диференціації.

Способи та особливості перетворення лексичних одиниць. Характеристика словникових відповідників. Традиційний переклад та його трактування як одного із найважливіших шляхів взаємодії національних культур і дієвого способу міжкультурної комунікації.

Знайомство з головними напрямами дослідження неофраземіки. Розгляд процесів збагачення фразеологічних одиниць української мови у вітчизняному мовознавстві. Характеристика особливостей оновлення фразеології. Сутність поняття "фразеологічні інновації".

Дослідження і систематизація поліпарадигмальності сучасного термінознавства. Обґрунтовання крос-парадигмального, крос-аспектуального та крос-дисциплінарного опису метамови. Соціолінгвістичний, цивілізаційний, лінгводидактичний та маргінальний напрями.

Визначення й систематизація основних напрямів досліджень сучасного термінознавства з огляду на його поліпарадигмальність. Обґрунтовання і аналіз метамови опису цих напрямів. Характеристика особливостей антропоцентричної парадигми лінгвістичного знання.

Основні фонетичні одиниці української мови: звук, склад, фонетичне слово, фраза. Голосні: огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані), групи приголосних. Фонема, видозміна голосних і приголосних звуків. Синтагма – відрізок усного мовлення.

Дослідження та характеристика поняття технічного тексту та тексту комп’ютерної тематики. Розгляд і аналіз комп'ютерного дискурсу та його особливостей. Ознайомлення з труднощами перекладу текстів комп’ютерної тематики з англійської мови українською.

Етапи розвитку наукового стилю сучасної української літературної мови, його особливості та загальні екстралінгвістичні ознаки. Сфера застосування наукового стилю. Характеристика структури текстів різноманітної стилістики. Функціональна підсистема мови.

Дослідження звукового складу німецької мови та його відображення в наукових працях вчених різних періодів. Сучасна німецька система консонантизму, її структура та компоненти, підходи до класифікації: артикуляційний, акустичний, за способом творення.

Аналіз дефініцій понять "фахова мова", "термін", "термінологія", "терміно-система". Джерела формування нових наукових термінів. Основні процеси зміни обсягу значення лексичних одиниць. Асоціативно-метафоричне перетворення семантики слова-терміна.

Дослідження феномену професійного мовлення, що сприяє вдосконаленню процесу формування комунікативних навичок спеціаліста. Визначення аспектів функціонування професійної комунікації. Специфіка понять "термін", "термінологічна база", "професійний дискурс".

Короткий аналіз основних підходів до вивчення феноменів свій і чужий у сучасних лінгвістичних розвідках. Головні особливості співвідношення загальномовних і спеціалізованих недійних засобів, на основі протиставлення системного та функціонального значень.

Аналіз термінів, дотичних до агробіологічної царини знань у контексті вирішення проблеми доповнення пунктів аналізу термінів та здійснення практичного аналізу терміна "Агрономія". Приклад аналізу відповідно до зазначених категорій з доповненням.

Виділення фразеологізмів, класифікація їх за чинною в українському мовознавстві системою. Дослідження походження фразеологізмів та з’ясування їх лексичного значення. Дослідження явища синонімії, антонімії, омонімії вжитих у творі фразеологізмів.

Особливості специфіки мовного знака. Семіотика як наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем, особливості зародження. Розгляд основних ознак знака: матеріальність, інформативність, системність. Мова як складна ієрархічна система.

Складні випадки керування при перекладі. Синтаксичні особливості професійних текстів. Особливості використання займенників у ділових паперах Мовленнєвий етикет спілкування. Правопис слов’янських прозвищ та імен. Вживання аналітичних форм прикметника.

Принципи аналізу психотерапевтичного дискурсу. Роль взаємозв’язку між картиною світу особистості та її психологічними проблемами в процесі продукування висловлювань. Комунікація у психотерапевтичному дискурсі як мовна форма цілеспрямованої соціальної дії.

Узагальнення основних концепцій щодо розвитку наукових парадигм у мовознавстві. Опис дискусійного питання існування лінгвопрагматичного методу та обґрунтування доцільності використання дискурсивного й інтенційного видів аналізу в політичному дискурсі.

Вивчення лексичної системи української мови в іншомовній аудиторії. Створення універсального лінгвокраїнознавчого словника української мови для інокомунікантів. Інформація, що містить цей словник. Робочий варіант словникових статей "хустка" і "злидні".

Особливості розуміння художніх творів. Проблеми в процесі поетичного перекладу. Експресивність й емоційність поезії. Методи передачі структурно-змістовного аспекту тексту оригіналу, роль етнічного та психологічного досвіду перекладача в перекладі.

Розгляд особливостей перекладу як особливого виду міжмовної та міжкультурної комунікації. Аналіз основних рис перекладу юридичного німецькомовного тексту, роль перекладача, від якої залежить прагматичний результат, сприйняття та вплив на реципієнтів.

Вплив мов різних країн на англійську мову. Приклади іншомовних запозичень та їх відмінності у лексичних і граматичних особливостях в залежності від мови. Зміни в англійській мові під впливом інших мов, поява нових запозичень в ній у XV–XVI столітті.

Роди красномовства: дорадчі, судові та похвальні промови. Аналіз промов з певної нагоди, прощальних похоронних та вітальних гостьових промов, епітафій. Види красномовства: академічне, політичне, дипломатичне, суспільно-побутове, суспільно-політичне, ін.

Репрезентовано явище антонімічного перекладу як складника перекладацьких трансформацій, що вживають для зняття міжмовного бар’єру. Представлено основні види експлікації антонімічного перекладу у мові засобів масової інформації. Позитивація та негативація.

Поняття складних та складноскорочених слів, способи їх творення та написання. Рухомість сучасної української мови та способи творення дієслів. Злиття прийменниково-відмінкових форм, набуття нових синтаксичних функцій. Продуктивні способи творення слів.

Тенденції змін аксіологічного значення в американізмах. Семантична структура лексем, пейоративних переосмислень. Вивчення типових для американської мовної спільноти засобів аксіологічної вторинної номінації. Формування та реалізації новоутворених слів.

Визначення труднощів, що виникають при перекладі нестандартної лексики англійської мови на українську. Облік всіх особливостей одиниць мови оригіналу, їх денотативних та конотативних семантики, особливостей та підбір еквівалентних одиниць мови перекладу.

Розгляд можливості віршованих перекладів з української мови російською. Аналіз аматорського перекладу вірша сучасного українського автора С. Жадана. З’ясування ступеня адекватності обраних перекладних текстів оригінальному віршу та їх порівняльний аналіз.

Культура мовлення в житті професійного комункатора. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української мови. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Поняття національної та літературної мови. Комункативні ознаки культури мови.