Особистість Й.В. Ґете та його вплив на формування ептонімного фонду німецької мови. Чинники та формально-семантичні процеси, які сприяли закріпленню цитат класика в ментальному лексиконі носіїв мови та їх входженню в загальнонімецьку фразеологію.
Вивчення ептонімів як первинно вільних цитат, що в процесі розвитку набули стійкості, чиє авторство усвідомлюється мовцями і які підлягають дериваційним процесам та є результатом адаптації нових знакових явищ до вже існуючого мовного середовища.
Проблеми оцінки якості усного професійно орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Критерії оцінювання тексту, як засіб оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача.
Аналіз проблеми оцінки якості усного професійно-орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Методи оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача магістрів-філологів.
Основні функції ергонімів, зокрема номінативну, емоційно-оцінну, естетичну, рекламну й меморіальну. Меморіальна функція ергонімів (функцію пам’яті), яку найвиразніше демонструють найменування благодійних організацій, названих на честь відомих людей.
Розгляд та аналіз поглядів лінгвістів на розуміння терміну ергонім. З'ясування структурно-семантичних особливостей ергонімів м. Луцька. Виділення іменників, поєднаних сурядним зв'язком за допомогою сполучників. Постійне оновлення енергонімів міста.
Пояснення поняття "ергонім". Аналіз його головних характеристик, серед яких особливу увагу звернено на семантичну вмотивованість. Вивчення семіотичної природи ергонімів міста Миколаєва й області. Розподіл їх за групами відповідно до знакової класифікації.
Місце ергоніміки в ономастиці. Структурно-семантичні типи ергонімів. Взаємозв’язок інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників у процесі номінації ергооб’єктів м. Луганська. Проблема врегулювання мовної політики у сфері найменування ергооб’єктів.
Дослідження ергономічного напряму лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Проведення ергономічного аналізу текстів реклами та інструкцій, як приклад мовлення, створення алгоритму їх ефективної побудови.
До проблеми визначення суті перекладу. Положення про природу та мету перекладу, можливість та неможливість здійснення перекладу і поняття "чистої мови". Провідні традиції німецької класичної теорії перекладу та їх значення для сучасного перекладознавства.
Осмислення есе як жанру для курсу "Академічне письмо". Розмежування значення термінів "есе" та "академічне есе". Інтеграція літературознавчого поняття у сферу методики. Активізація письмової та усної наукової комунікації у процесі творчої роботи.
Розгляд есперантології як спеціальної галузі інтерлінгвістики. Визначення специфіки фонетичної, лексичної та граматичної систем міжнародної планової мови есперанто як успішного проекту, реалізованого в комунікації. Використання есперанто в Україні.
Інтерлінгвістика - галузь мовознавства, що вивчає міжнародні мови як ключовий засіб інтернаціонального спілкування. Специфіка фонетичної, лексичної та граматичної систем планової мови есперанто як найуспішнішого проекту, реалізованого в комунікації.
Роль жестов и поз в устной коммуникации. Анализ языковых номинаций жестов с адаптерами (комплекса знаковых движений тела и звуков от них). Исследование семантических переходов от значения жестов с адапторами к переносным значениям и жестовым идиомам.
Рассмотрение семантических переходов от значения жестов с адапторами к переносным значениям и жестовым идиомам. Сущность понятия "невербальная семиотика". Изучение невербальной семиотики как одно из самых интересных направлений современной лингвистики.
Прикладная лингвистика: развитие состава. Корреляция экстралингвистических условий с содержанием лингвистической методологии. Условия и ограничения развития прикладной лингвистики. Диапазон лингвистических колебаний, вызванных внеязыковыми факторами.
Язык как система знаков, служащая способом общения, передачи информации. Функции и свойства естественного языка. Уровни организации искусственного языка: синтаксис, прагматика. Роль формализации естественного языка в научном познании и в логике.
История развития философии общения. Понятие, свойства и функции естественного языка. Изучение трактатов Кампанеллы и Бэкона. Грамматический строй и словарный состав русской речи. Создание искусственных знаковых систем. Лингвистические проблемы в науке.
Характеристика и виды языков. История возникновения международного языка как "вспомогательного языка" для международного общения и предпосылки для его исследования. Развитие интерлингвистики и типы социальной организации, которую они представляют.
Язык как система знаков, служащая способом общения, передачи информации и выражения личности. Понятие языковой системы как множества элементов языка. Отличительные особенности естественного и искусственного языка, их развитие и способы использования.
Вивчення естетичного підґрунтя спільних та індивідуальних особливостей у поезіях шістдесятників. Дослідження внеску мовотворчості шістдесятників у збагачення системи виражально-зображальних засобів та розбудову естетики сучасної української мови.
Інтерпретація лінгвопоетичного аналізу тексту як такого, що вирізняється багатовекторністю, охоплює особливості мовної організації тексту, функції поетичного інструментарію у його складі й естетичну цінність конструктів. Естетика пейзажу в описовій поемі.
Проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами. Перетворення за допомогою їх на рівні підсвідомості художніх різновидів поетичного мовлення на чуттєвої системи пізнання глибин думки.
Дослідження проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами, які на рівні підсвідомості перетворюють художній різновид поетичного мовлення на чуттєву систему пізнання глибин думки.
Естетична природа національно-культурних конотацій в ідіостилі Тараса Шевченка. Образні засоби вербалізації питомих складників української вдачі, образного осмислення ідеї. Поняття мовно-естетичних знаків культури. Мова як засіб самовираження автора.
Ептонім - слово чи вираз, засіб готового вираження думки, який здатен до дериваційних процесів, що відрізняє його від нестійких цитат. Використання засобів однієї мови в контексті іншої - об’єкт вивчення в транслінгвільному напрямі еколінгвістики.
Естетична функція синтаксичної організації художнього тексту. Дослідження індивідуально-авторської манери синтаксичної організації художньої прози Івана Багряного, творчість якого репрезентує українську літературну мову першої половини ХХ століття.
Рассмотрение вопроса о том, можно ли говорить для русского языка о сентенциальных подлежащих, т.е. о подлежащих, представляющих собой целую клаузу. Анализ проблемы на материале конструкций с глаголом "понравиться" и других эмоциональных предикатов.
Специфика синтаксического подъема конструкций русского языка, имеющих в своей основе неглагольную предикацию. Характеристика матричного предиката с переходными глаголами каузации и параметрической диатезой. Анализ употребления интроспекцией и малых клауз.
Подання огляду лінгвістичної літератури, що пов’язана з дослідженням особливостей асиміляції запозичених лексем. Відсутність чітких та уніфікованих норм щодо передачі матеріальної форми запозичених апелятивів, передача нових лексем з різних мов.
