Характеристика типів антонімічної асиметрії: структурна, граматична, логічна. Знайомство з явищами антонімічної асиметрії на матеріалі художньо-літературного дискурсу Ж. Куяви. Розгляд проблем асиметричної антонімії. Особливості сучасного мовознавства.

Дослідження закономірностей виникнення та функціонування різних типів асиметрії. Класифікація основних типів асиметрії та їх характеристика. Аналіз співвідношення перекладацьких трансформацій та типів асиметрії у перекладі на різних мовних рівнях.

Аналіз співвідношення семантичної структури похідного іменника з багатозначністю твірного вербатива на позначення внутрішнього стану істоти. Встановлення типології семантико-дериваційних зв’язків, які полягають у відображенні семантичної структури.

Питання співвіднесеності модального виміру діалогічного мовлення в художньому перекладі. Характеристики модальності як функційно-семантичної категорії, що виражає різні види ставлення мовця до висловлюваного. Мовні ресурси суб’єктивної модальності.

Дослідження проблеми відтворення промовистих власних назв у рамках художнього твору та розгляд труднощів, що виникають при їх перекладі. Визначення основних причин асиметрії тлумачень читацькою аудиторією промовистих власних назв оригіналу та перекладів.

Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Відбиття цих явищ на письмі. Поширення регресивного уподібнення глухих приголосних до дзвінких та приголосних місцем. Особливості говіркового мовлення у Полтавському краї.

Розгляд особливостей асиміляції акцентних структур лексичних запозичень в аспекті британської та американської кодифікованих вимовних норм. Генетична характеристика іншомовних слів, акцентні типи, які беруть участь у формуванні акцентних структур.

Запозичені слова як органічна складова сучасної мови. Розгляд питань семантичної і словотвірної асиміляції іншомовних слів на ґрунті української мови. Особливості розробки класифікації типів співвідносності значення слів-етимонів та запозичених слів.

Подсистема словесных репрезентаций единиц и средств невербальной семиотики. Однозначные, полисемантичные, синонимичные, омонимичные, антонимичные кинемы. Лексическое значение слов-передатчиков. Особенности отражения мимики, жестов вербальными средствами.

Эволюция категории симметрии/асимметрии в естественнонаучных и гуманитарных исследованиях. Трактовка асимметрии как переводческого феномена с позиции переводческого пространства. Проявления этнолингвокультурной асимметрии в сопоставительном аспекте.

Сущность и прицнипы этнолингвокультурной асимметрии как текстоформирующего фактора в переводческом пространстве художественного текста. Особенности ее проявления как фактора гармонизации смыслов в художественном переводе с немецкого языка на русский.

Изучение семантического потенциала заимствованного слова "бойкот" и его дериватов "бойкотирование", "бойкотировать", "бойкотируемый", "бойкотированный" в сопоставлении с их прототипами в английском языке – "boycott", "boycotted" и "boycotting".

Формально-содержательная асимметрия местоименных и наречных слов с эмоционально квалифицирующим значением, обусловленная языковой природой, на морфологическом и синтаксическом уровнях языка. Зависимость планов содержания и выражения слов-квалификаторов.

Анализ проблемы социальной обусловленности функционирования языка, зависимости его использования от социальных и ситуативных переменных. Особенности употребления грамматического просторечия в речевом поведении персонажей англоязычных романов XX–XXI вв.

Раскрытие структуры функционально-семантического поля таксиса во французском языке. Средства выражения таксисной семантики, их стратификация в оппозиции "ядро/периферия", что является манифестацией асимметрии функционирования конституентов данного поля.

Тонкий анализ несоответствий в строении языковых планов и сдвигов в отношениях между единицами плана выражения и единицами плана содержания у Н.Д. Арутюновой. Пять типов синтагматических отношений между элементами планом содержания и планом выражения.

Формально-синтаксичні характеристики асиндетичного зв’язку та моделі порядку слів асиндетичного гіпотаксису у середньоверхньонімецькій мові. Суть складного речення та його конституентів (складнопідрядного речення, поєднаного асиндетичним зв’язком).

Искусственный язык, созданный в рамках антиутопического общества в произведении для описания несуществующих явлений, понятий и мировоззрений. Образование новых слов и их употребление. Словарный состав новояза. Системные переносы значения слов.

Специфика механизма введения в онтологию объектов посредством употребления аскриптивных выражений обыденного языка. Выявляется сложная перформативная составляющая аскриптивных выражений. Определяются внеязыковые предпосылки для осуществления аскрипции.

Вывучэнне спосабаў утварэння слоў. Апісанне з'яў, што супадаюць або падобныя ў беларускай і рускай мовах. Гістарычныя змены структуры слова. Асноўныя граматычныя катэгорыі назоўніка, прыметніка, дзеяслова, числителя, назоўніка. Службовыя часціны мовы.

Апісанне лінгвістычных умоў функциониpования пpиставки С ў чистовидовом значэнні, а таксама опpеделение шляхоў фоpмиpования гэтага значэння. Асаблівасці прыстаўкі як марфемы. Лінгвістычныя ўмовы выкарыстання та спалучальнасць прыстаўкі С з дзеясловамі.

Потреба у виявленні специфіки національно-мовного образу світу різних народів із метою подолання перешкод у процесі міжкультурного спілкування. Лексико-граматичний клас пропонованого слова-стимулу. Специфіка мовний відображення емпіричного матеріалу

Аналіз асоціативно-семантичної кореляції назв частин доби та лексем з якісно-об’єктивним значенням. Характеристика складу і структури асоціативно-семантичних груп з вершинними словами "ранок", "день", "вечір" і "ніч", визначення як смислових ознак.

Пошук інструментів для реконструкції ціннісних картин світу представників різних етнокультур. Етносеміометричний і тематичний аналіз асоціативного поля "INTEREST" як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців Британських островів.

Аналіз особливостей відтворення символів у художній літературі. Характеристика символу як лінгвопоетичної та філософської одиниці, яка набуває сакрального змісту та представляє собою концептосферу тієї епохи, до якої відноситься той чи інший твір.

Екстралінгвістичні чинники актуалізації образу зовнішнього ворога у російському медіапросторі та лінгвокультурі. Аналіз змін мовної свідомості росіян після початку війни з Україною. Базові когнітивні ознаки, що формують вербальну модель концепту "ворог".

Вивчення структури асоціативного поля концепту tolerance та динаміки змін когнітивних ознак. Розуміння особливостей категоризації та концептуалізації в лінгвокультурі. Емоційні й аксіологічні характеристики концепту, які є значущими для носія мови.

Визначення особливості концепту мовна політика в контексті процесів глобалізацій та інтернаціоналізації на прикладів таких країн, як Україна, Франція, Німеччина, Польща, США у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням його мультилінгвальних особливостей.

Виявлення рис концепту мовна політика на лінгвістичному регіональному та на міжнародному рівнях. Розгляд семантичної структури поняття мовна політика і деяких аспектів її впливу на процес розвитку українського суспільства в мyльтилінгвальному аспекті.

Виклад результатів комплексного експериментального дослідження лінгвокультурного концепту Monti/ Berge/Гори. Ефективність проведення асоціативного експерименту як засобу реконструкції мовної свідомості італійської, німецької та української спільнот.