Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.

Аналіз структурно-композиційного аспекту енциклопедичної біографічної статті британської лінгвокультури. Статус і характер функціонування лексичних одиниць (аксіологем, топонімів, антропонімів, лексем темпоральності) на сильних і слабких позиціях тексту.

Розгляд основних методів вільного та спрямованого асоціативного експерименту на прикладі концепту "смерть", особливості епідигмальних ознак його номінантів. Найбільш стійкі й частотні асоціації, пов’язані з концептом "смерть", їх характеристика.

Аналіз опису епідигматичних характеристик німецького іменника Flegel. Встановлення ієрархії значень у його семантичній структурі на основі етдигматичного аналізу етимологічних і тлумачних словників та публіцистичних текстів. Характеристика лексеми Flegel.

Опис тенденції до зниження в англійській мові ролі морфологічного флективного засобу вираження достовірності/недостовірності. Визначення прагмалінгвістичних параметрів структур з обов’язковим вживанням засобів вираження епістемічної модальності.

Виокремлення локальних стратегій забезпечення стабільно-гармонійного спілкування, спонукання, презентації інформації, співпереживання, позитивного оцінювання. Використання тактик спростування відповідальності адресанта за обвинувачення адресата.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Ж. Дельоза. Аналіз понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Поняття історичної комунікації й епістеми як її складника.

Дослідження аспектів взаємодії знань між мовцем та слухачем. Розгляд підстав для маніпулятивного впливу мовця на адресата на основі аналізу механізму стратегій політика. Дискурсивні маркери у функції прагматичних одиниць як засоби викривлення інформації.

Аналіз зародження і розвиток наративної філософії історії. Характеристика епістемних позицій радикально та помірковано налаштованих наративістів. Визначення епістемологічних засад наративного підходу (у його поміркованому варіанті) в історії педагогіки.

Вивчення ролі української прогресивної еліти - Лесі Українки, - у збереженні національного мовного коду та утвердженні статусу цієї мови. Дослідження епістолярного та науково-публіцистичного доробку письменниці у контексті розкриття цієї проблеми.

Розгляд домінувальних розрізнювальних ознак родинної комунікації Косачів на матеріалі епістолярних текстів, аналіз особливої стильової тональності їхнього листування. Особливості мотивації, функціонування, типові контексти вживання лексеми уліта.

Необхідність вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані.

Розгляд сенсорних епітетів, що класифікуються на зорові, звукові, смакові, одоративні й тактильні. Роль епітетних структур у творенні індивідуального стилю Теокріта. Оригінальні складні епітети, які додають ідиліям Теокріта високої художньої цінності.

Аналіз проблем, пов’язаних з тлумаченням епітета як найпростішого універсального стилістичного засобу. Характеристика дефініцій епітета, запропонованих літературознавцями і мовознавцями. Граматичні методи вираження епітета, його синтаксичні функції.

Проаналізовано та описано функціонування такого лексичного стилістичного засобу як епітет для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Засоби інтенсифікації експресивності епітету. Відмінності інвертованих епітетів.

Дослідження тематичних й семантичних типів епітетних структур як важливого тропа, за допомогою якого у мові української поезії вербалізуються уявлення про простір, конкретизуються мовні засоби, пов’язані з відтворенням національної мовної картини світу.

Українські епонімічні терміни, які широко представлені в терміносистемах природничих галузей знань і мають окремий статус у термінологічний лексиці. Особливості процесу апелятивації у сфері наукової термінології. Структурні типи епонімічних найменувань.

Проблеми оцінки якості усного професійно орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Критерії оцінювання тексту, як засіб оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача.

Аналіз проблеми оцінки якості усного професійно-орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Методи оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача магістрів-філологів.

Основні функції ергонімів, зокрема номінативну, емоційно-оцінну, естетичну, рекламну й меморіальну. Меморіальна функція ергонімів (функцію пам’яті), яку найвиразніше демонструють найменування благодійних організацій, названих на честь відомих людей.

Місце ергоніміки в ономастиці. Структурно-семантичні типи ергонімів. Взаємозв’язок інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників у процесі номінації ергооб’єктів м. Луганська. Проблема врегулювання мовної політики у сфері найменування ергооб’єктів.

До проблеми визначення суті перекладу. Положення про природу та мету перекладу, можливість та неможливість здійснення перекладу і поняття "чистої мови". Провідні традиції німецької класичної теорії перекладу та їх значення для сучасного перекладознавства.

Інтерлінгвістика - галузь мовознавства, що вивчає міжнародні мови як ключовий засіб інтернаціонального спілкування. Специфіка фонетичної, лексичної та граматичної систем планової мови есперанто як найуспішнішого проекту, реалізованого в комунікації.

Язык как система знаков, служащая способом общения, передачи информации. Функции и свойства естественного языка. Уровни организации искусственного языка: синтаксис, прагматика. Роль формализации естественного языка в научном познании и в логике.

История развития философии общения. Понятие, свойства и функции естественного языка. Изучение трактатов Кампанеллы и Бэкона. Грамматический строй и словарный состав русской речи. Создание искусственных знаковых систем. Лингвистические проблемы в науке.

Характеристика и виды языков. История возникновения международного языка как "вспомогательного языка" для международного общения и предпосылки для его исследования. Развитие интерлингвистики и типы социальной организации, которую они представляют.

Язык как система знаков, служащая способом общения, передачи информации и выражения личности. Понятие языковой системы как множества элементов языка. Отличительные особенности естественного и искусственного языка, их развитие и способы использования.

Проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами. Перетворення за допомогою їх на рівні підсвідомості художніх різновидів поетичного мовлення на чуттєвої системи пізнання глибин думки.

Естетична функція синтаксичної організації художнього тексту. Дослідження індивідуально-авторської манери синтаксичної організації художньої прози Івана Багряного, творчість якого репрезентує українську літературну мову першої половини ХХ століття.

Подання огляду лінгвістичної літератури, що пов’язана з дослідженням особливостей асиміляції запозичених лексем. Відсутність чітких та уніфікованих норм щодо передачі матеріальної форми запозичених апелятивів, передача нових лексем з різних мов.