Застосування при перекладі дескриптивних перифраз або авторських коментарів - інструмент, що полегшить сприйняття чужої культури іншомовному реципієнтові. Інтертекстуальність - один з основних результатів активної взаємодії лінгвокультурних кодів.

Статтю присвячено визначенню ролі інтерфеноменів як багатовимірних інтегрованих явищ чи сутностей у формуванні сучасної постпарадигмальної синкретико-феноменологічної епістеми, яка заступає епістеми гіпотез і методологій (еволюціонізм, структуралізм).

Аналіз наслідків поширення англійських мови та культури серед кельтського населення. Дослідження соціокультурних чинників мовної ситуації в Уельсі. Оцінка ступіню виразності просодичних характеристик з урахуванням гендерних і територіальних факторів.

Розгляд інтерфероване мовлення українських емігрантів в Ізраїлі та Японії, здійснення спроби класифікувати іншомовні слова, що потрапляють до нього, та зміщення мовно-культурної ідентичності емігрантів на основі їхнього інтерферованого мовлення.

Дослідження мовної інтерференції у німецько-українському дискурсі на початку ХХ ст., яке базується на комплексному аналізі мовних змін німецької мови у творі Франца Порубскі Rund um den Rathausturm und den Pruth. Інтенсивність міжмовної інтерференції.

Ставлення державних службовців Києва та Полтавщини до мовних помилок за умов українсько-російського білінгвізму, визначення їх мовної свідомості. Кількісні показники вживання інтерферентних слів в інтерв’ю держслужбовців загалом та окремих фрагментів.

Аналіз письмових текстів болгарською літературною мовою. Виявлення інтерференційного впливу діалекту та російської й української мов на болгарську літературну мову. Встановлення закономірностей їх взаємовпливу на лексичному й граматичному рівнях.

Теоретичні аспекти поняття про явище міжмовної інтерференції на рівні сучасної лінгвістичної думки: причини, сутність та процес. Його класифікація та особливості у мові й мовленні. Аналіз явища міжмовної інтерференції як одного з типів мовної взаємодії.

Висвітлення інтимізуючих властивостей особового дейксису в художньому тексті. Способи його реалізації через особові займенники І та ІІ особи. Егоцентризм мікросистеми особових займенників. Розряд подібних займенників у системі художнього наративу.

Дослідження біографії та авторської манери перекладача М. Лукаша. Аналіз художньої інтерпретації та трансформації поетичних образів лірики П. Верлена у рецепціях українського майстра. Визначення ролі митця у формуванні національного характеру українця.

Аналіз мовних особливостей судового дискурсу. Дослідження системи різновидів модальних значень функціонально-семантичного поля волевиявлення в мовленні суддів. Вивчення їх інтонаційних характеристик і релевантних ознак інтонації спонукання в висловленнях.

Дослідження мелодійних, висотних, силових та темпоральних особливостей афективного мовлення в англомовному художньому кінодискурсі. Авторська класифікація афективних станів. Визначення інтонаційних засобів вираження афекту в англомовному кінодискурсі.

Висвітлюється проблема створення єдиної класифікації інтонаційних моделей німецької мови. Склад інтонаційного типу та місце інтонаційного центру залежно від комунікативної настанови мовця. Встановлено подібності та розбіжності існуючих класифікацій.

Розгляд усталеної традиційної фонетичної дескрипції та інтонаційних паттернів під час проведення ділових переговорів. Аналіз паттернів як основи для декодування семантики висловлювання або значення повідомлення з метою здійснення ефективної комунікації.

На підставі наявних експериментально-фонетичних студій, з’ясування, наскільки важливим є інтонація як компонент діалектного тексту та встановлення основних відмінностей в інтонаційному оформленні усної оповіді у сучасних представників різних діалектів.

Сістэматызацыя і ўнармаванне існуючых тэрмінаў як неабходнай асновай унутрымоўнага ўпарадкавання тэрміналогіі. Значэнне аператыўная інфармацыя спецыялістаў аб новых інтэрнацыянальных тэрмінах для паскарэння абмену навуковай і тэхнічнай інфармацыяй.

Засоби перекладу давньогрецького інфінітива новогрецькою мовою у творі Плутарха "Паралельні життєписи", зокрема у тексті біографії Артаксеркса - правителя стародавнього могутнього царства Персії. Нефінітні форми давньогрецької мови та засоби їх вираження.

Розгляд спектру авторських інтенцій комунікативно-модального плану, втілених через односкладне речення. Розгляд категорії інтенційності як лінгвопрагматичної категорії, що виражає комунікативні потреби мовця (автора). Характеристика реченнєвої структури.

Розгляд основних ознак мовної структури нормативно-правових документів. Мова права як функціональний різновид літературної мови з характерними лінгвостилістичними та структурно-жанровими ознаками. Характеристика особливостей нормативно-правового тексту.

В даній науковій статті автором визначено, що результативнішими у формуванні емпіричної бази фразеології говірки чи групи говірок є матеріали коментарів саме значень слів-компонентів, а не записи, що базуються на доборі фразем за повідомленим значенням.

Лінгвістична сутність інформативно недостатніх слів. Функціональна роль інформативно недостатніх слів у структурі формально-граматичного компонента аналітичної будови. Семантична структура та лексико-семантичні групи інформативно недостатніх слів.

Речення з безособовими конструкціями як одна з важливих стратегій наукового письма. Основні типи безособових конструкцій. Встановлення зв’язку між порядком конституентів у реченні та функцією в дискурсі тієї частини інформації, яку вони представляють.

Лінгвістичне дослідження складнопідрядних речень з атрибутивною залежною клаузою. Будова цієї фразової категорії у термінах генеративної граматики й її тема-рематичне улаштування із врахуванням модулів Теорії принципів і параметрів: X’- та Тета-теорії.

Мета розвідки статті – дослідити роль мікротопоніма (ороніма) Ясенова, що функціонує у творах відомого українського письменника Івана Чендея, та його перехід у літературно-художній антропонім; завдання – розкрити інформаційний заряд оніма Ясенова.

Аналіз інформаційного простору американського комерційного рекламного дискурсу 20-х років XX ст. Дослідження вербальних засобів передачі явного та прихованого змісту. Використання досягнень прагматики і когнітивної лінгвістики в рамках дискурс-аналізу.

Cтворення передумов для вивчення лексики, що тільки виникла в мові. Механізм проникнення новоутвореної лексики інформаційно-комп’ютерних технологій у загальнолітературну та загальновживану мову. Особливості її сприйняття та використання носіями мови.

Лінгвістичні характеристики інформаційно-новинних текстів. Особливості функціонального призначення перифразів у публіцистиці. Підготовка новинних текстів, організація роботи журналіста-перекладача. Вивчення синтаксичної структури газетного заголовка.

Комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. Аналіз просодичної організації речень з інфраструктурою, складників інфраструктурного поля.

Семантична, структурна специфіка звертань, слів автора при прямій мові, вставних та вставлених одиниць як елементів інфраструктури речення в публіцистичному стилі, їх функція в публіцистичному мовленні. Функціональна ідентичність інфраструктурних одиниць.

Аналіз вимог і стандартів Міжнародної морської організації щодо підготовки майбутніх спеціалістів в морській галузі. Способи оволодіння англійської мови як загальноприйнятою робочою у судноплавстві. Підвищення іншомовної компетентності майбутніх моряків.