Екологічна лексика як об’єкт перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

На сучасному етапі розвитку цивілізації, коли питання безпеки навколишнього середовища набули надзвичайної ваги й актуальності, на межі технічних, природничих і гуманітарних наук виникають такі дисципліни, як соціальна екологія, екологічна етика, естетика, культура, психологія. Не оминули своєю увагою екологічну проблематику й лінгвістику: з'ясовано особливості формування екологічної терміносистеми української мови (С.В. Овсейчик); досліджено термінотвірні механізми й окремі тематичні групи екологічної терміносистеми англійської мови (Т.А. Алесенко, І.Г. Гусєва, Н.Г. Кантишева, М.А. Ковязіна, О.М. Іващишин); розглянуто інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери сучасної англійської мови (Е.Г. Балюта, Ю.А. Зацний); висвітлено особливості комунікації в галузі екології, зокрема, виділено концептуальну базу екологічного дискурсу, встановлено його комунікативні моделі (І.О. Розмаріца); окремі аспекти екологічного дискурсу проаналізовано на матеріалі англійської (С.В.Баранова, Н.А. Красильникова, С.Н. Семенова, Л.В. Сологуб, О.Г. Хітарова), німецької (О.В. Іванова, З.І. Ломіліна, Н.І. Рогожникова) і французької (В.В.Колош'ян) мов. Проте комплексних досліджень екологічної лексики в перекладацькому / перекладознавчому й інтеркультурному аспектах на сьогодні не здійснено.

У теорії та практиці перекладу найбільш дискусійними залишаються питання вичленування й диференціації екологічної лексики. Більш детального розгляду потребує принцип системності перекладу екологічної лексики. Крім того, малодослідженою є специфіка перекладу екологічної лексики і в текстах екологічного дискурсу, і в текстах інших дискурсів, присвячених екологічній тематиці, що значно ускладнює процес розпізнання екологічної лексики у вихідному тексті, а отже і впливає на вибір адекватних стратегій її перекладу.

Актуальність дослідження зумовлена загальним спрямуванням сучасних перекладознавчих студій на максимальну експлікацію аналізу процесу перекладу під час вивчення різномовних лексичних мікросистем і способів відтворення семантики окремих одиниць цих систем, а також необхідністю комплексного вивчення екологічної лексики з позицій перекладознавства для вироблення адекватних стратегій і моделей її відтворення в текстах різного типу.

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки перекладу екологічної лексики в різних типах текстів екологічної тематики.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких основних завдань:

– уточнити поняття «екологія», «екологічна лексика», «екологічний дискурс», «текст екологічної тематики» з позицій перекладознавства;

– здійснити відбір і систематизацію методик, найбільш адекватних для перекладацького / перекладознавчого аналізу екологічної лексики й визначення стратегій і тактик її перекладу;

– установити загальні перекладацькі / перекладознавчі критерії ідентифікації екологічної лексики та її відтворення в перекладі;

– виявити лінгвокультурну специфіку екологічних термінів-концептів у діахронічному аспекті;

– визначити домінантні способи та прийоми перекладу різних груп екологічної лексики, а також одиниць екологічної лексики різного статусу в спеціальних і неспеціальних текстах екологічної тематики.

1. Екологічна лексика як об'єкт перекладу: теоретичний і методологічний аспекти

Встановлено теоретичні й методологічні засади вивчення екологічної лексики з позицій перекладознавства.

Вичленування екологічної лексики (далі - ЕкоЛ) ґрунтується на науковому понятті «екологія» і соціокультурному лінгвоконцепті (термін М.О. Новикової) ЕКОЛОГІЯ. Спеціальним поняттям «екологія» позначається комплексна наука про виживання в навколишньому середовищі (М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков, О.В. Брайон та ін.). Це поняття співвідноситься з власне екологічною терміносистемою, що насамперед обслуговує вузькоспеціальну галузь екологічних знань і утворює базовий корпус ЕкоЛ. Проте, зважаючи на сучасні тенденції прагнення суспільства подолати притаманну ХХ століттю технократичну парадигму мислення та сформувати глобальну екологічну свідомість, започатковується нова екологічна концептосфера. Вона відтворює не лише біологічні й техногенні, а й антропогенні (філософські, релігійні, культурні, соціальні) параметри взаємин людини з довкіллям. Екологічна термінологія в сукупності з усіма лексичними одиницями, що прямо чи опосередковано розкривають зміст понятійного, ціннісного і / або образного компонентів лінгвоконцепту ЕКОЛОГІЯ, формують ширший корпус екологічної лексики. Специфіка його перекладу визначається співвіднесенням певного компонента лінгвоконцепту ЕКОЛОГІЯ з тією чи іншою екологічною лексемою в кожному конкретному контексті. Відтак, обов'язковим для перекладача постає збереження не лише екологічної семантики, а й додаткових (оцінних, емотивних, асоціативних) семантичних комплексів.

Основною сферою функціонування ЕкоЛ є екологічний дискурс, що визначається як сукупність текстів, макротемою яких є екологічні відношення, реалізовані на рівнях «організм - середовище існування», «суспільство - довкілля» чи «людина - природа». Соціокультурна специфіка екологічного дискурсу виявляється в таких його ознаках, як динамічність і неоднорідність. Динамічність екологічного дискурсу зумовлена тим, що крім власне екологічної наукової сфери, екологічна тематика й проблематика все частіше висвітлюються в текстах різних дискурсів (релігійному, політичному, економічному, медіа-дискурсі, рекламному тощо). Відтак, екологічний дискурс виникає на перетині багатьох значущих ділянок людської діяльності, що й спричиняє його ситуативну неоднорідність, яка, у свою чергу, породжує неоднорідність текстову.

Динамічність і неоднорідність екологічного дискурсу призводять до зростання частоти вживання ЕкоЛ та збільшення гнучкості валентності її одиниць. Мікро- й макроконтексти, де вживається ЕкоЛ, усе частіше містять емотивні, оцінні, асоціативні, образні елементи. Це зумовлює неоднорідність перекладацьких настанов і, відповідно, стратегій перекладу при відтворенні ЕкоЛ у різних типах текстів.

Текстами екологічної тематики (далі ЕкоТт) ми вважаємо такі тексти, у яких ЕкоЛ 1) є обов'язковою, 2) є лейтмотивною, і 3) структурно посідає сильні текстові позиції. Неоднорідність і динамічність екологічного дискурсу виявляються в тому, що не зважаючи на макротематичну єдність, різні типи ЕкоТт мають суттєво відмінних адресатів. Тому перекладачеві / перекладознавцеві доцільно диференціювати ЕкоТт на спеціальні (адресовані насамперед фахівцям у галузі екології і в суміжних із нею) та неспеціальні (призначені широкому колу адресатів-непрофесіоналів). За ступенем текст-типологічної регламентованості ЕкоТт поділяються на жорстко детерміновані й не жорстко детерміновані. Типологія ЕкоТт за адресатним критерієм і за ступенем детермінованості дозволяє встановити ступінь варіативності перекладацького вибору при відтворенні ЕкоЛ у різних ЕкоТт.

За тематичним критерієм ЕкоТт поділяємо на три зони: 1) природно-орієнтована (biosphere, biodiversity, екосистема, природний відбір, биоразрушение), 2) техно-орієнтована (technosphere, manufacture, атомна енергетика, техногенна аварія, отходы) і 3) соціально-орієнтована (anthrosphere, sustainable development, екополітика, екологічна свідомість, экологическое воспитание). Проаналізувавши співвідношення цих тематичних зон і типів ЕкоЛ, ми дійшли висновку, що в техно-орієнтованій зоні переважають терміни. У зоні природно-орієнтованій, разом із термінами, широко вживаються реалії. У соціально-орієнтованій тематичній зоні зростає частота використання і значущість символів, до того ж символізуються насамперед ті одиниці ЕкоЛ, що позначають екологічні загрози чи вже минулі негативні екологічні події. Крім того, саме в цій тематичній зоні екологічні терміни-концепти втрачають статус власне термінів і набувають статусу лінгвоконцептів. Домінування тих або інших видів ЕкоЛ порушує перед перекладачем різні завдання й вимагає відмітних перекладацьких стратегій і тактик.

З позицій перекладу в ЕкоЛ виділяємо:

1) екологічні терміни (habitat, dew point, neritic zone, вогнестійкість, метабіоз, ґрунтотворний процес, плывун);

2) екологічні реалії (Yellow Stone National Park, Good Friday Earthquake, Alaska oil spill, чорнобильці, восточно-уральский радиоактивный след);

3) екологічні символи, що з огляду на національно-культурну зумовленість можуть бути етноспецифічними (Three Male Island accident, аварія на Чорнобильської АЕС) й універсальними (nuclear winter, global warming, Mother Earth);

4) екологічні терміни-концепти (nature protection, природокористування, антропогенна пустеля, стихийное бедствие).

Екологічні терміни-концепти ми розглядаємо як трикомпонентні утворення, що містять фактуальний, ціннісний і образний компоненти. Ціннісний компонент екологічних термінів-концептів може бути позитивним (environmental safety, resource preservation, rehabilitation, екобаланс, екорозвиток, экологическая безопасность) і негативним (depletion, pollution, радіація, екологічна катастрофа, ядерный взрыв), що й визначає їх місце на шкалі екологічних цінностей / екологічних небезпек. Культурна зумовленість ціннісного компонента екологічних термінів-концептів передбачає специфіку їх перекладу. З одного боку, процес пошуку адекватних перекладацьких відповідників ускладнюється, але з іншого - діапазон можливостей при відборі певного відповідника в кожному конкретному випадку розширюється.

Вузькоспеціальна частина ЕкоЛ, з якою достеменно обізнані лише вчені-екологи, не належить до загальновживаної лексики й використовується тільки в наукових текстах, розрахованих на фахівців, представлена переважно термінами, що не міняють свого функціонального статусу, навіть за межами спеціальних контекстів. Водночас чимало одиниць ЕкоЛ більш широкої семантики залежно від контексту можуть перетворюватися з терміна на реалію чи з реалії на термін і у зворотному напрямі. Отже, в кожному конкретному випадку для адекватного перекладу таких одиниць ЕкоЛ на етапі передперекладацького аналізу вихідного тексту важливо вірно встановити їх статус із урахуванням типу тексту, що уможливить виявлення облігаторних для відтворення в перекладі елементів семантики.

2. Екологічна лексика як об'єкт перекладу: текст-типологічний аспект

Здійснено аналіз текст-типологічної специфіки ЕкоТт різного типу: словникової статті термінологічного словника з екології, анотації до наукової статті /дисертації, екологічного звіту, публіцистичної статті екологічної тематики й установлено найбільш значущі перекладацькі критерії відтворення ЕкоЛ у зазначених ЕкоТт.

При перекладі ЕкоЛ у текстах різного типу до уваги береться, чи є її елемент: 1) ядерним / периферійним / маргінальним; 2) облігаторним / факультативним / не релевантним; 3) інваріантним / варіативним; 4)універсальним / етноспецифічним. Особливості перекладу ЕкоЛ зумовлюються насамперед типами ЕкоТт і статусом ЕкоЛ (екологічні терміни, екологічні реалії, екологічні символи, екологічні терміни-концепти). Різний статус цих одиниць зумовлює й відмінні типи домінантних перекладацьких відповідників, а іноді й відмітні стратегії перекладу.

З-поміж спеціальних ЕкоТт словникова стаття спеціального словника є найбільш жорстко детермінованим типом тексту. Одиниці ЕкоЛ, що в інших текстах можуть функціонувати як екологічні реалії, екологічні символи, екологічні терміни-концепти у словниковій статті виступають власне термінами. Тому при перекладі словникової статті обов'язковим є відтворення її інформативної функції, а сам критерій термінологічності постає облігаторним та інваріантним.

Анотація - це жорстко детермінований тип тексту, який, по-перше, має відповідати загальним вимогам до наукового дискурсу, і по-друге, має власні текст-типологічні особливості, а саме: невеликий обсяг, лаконічність викладу, відсутність емотивних, асоціативних, образних елементів. Ядерними одиницями ЕкоЛ в анотації також є екологічні терміни, облігаторно представлені на всіх сильних позиціях тексту. Екологічні реалії переважно виражені топонімами і / або будь-якими іншими хронотопними маркерами. Екологічні символи в анотаціях майже не фігурують. Одиниці ЕкоЛ, що в інших типах текстів можуть функціонувати як символи, в анотаціях набувають статусу терміна, втрачаючи символічне значення. Цей тип тексту маркується відсутністю екологічних термінів-концептів, оскільки вони функціонують тут як власне терміни. Основною вимогою при перекладі анотації є збереження інформативності й термінологічності, критерій етноспецифічності є варіативним і факультативним, критерій символічності - нерелевантним, а критерій емотивності - облігаторно забороненим.

За адресатним критерієм екологічний звіт посідає проміжне положення між спеціальними й неспеціальними ЕкоТт. Таке становище зумовлюється тим, що різні типи звітів можуть адресуватися як професіоналам, так і непрофесіональному читачеві. Відповідно, розподіл одиниць ЕкоЛ різного статусу варіюється залежно від тематичного контексту. Екологічні терміни переважають у тих частинах звітів, де наводяться технічні описи і статистичні дані. Розділи звітів, присвячені зв'язкам підприємств та організацій із громадськістю, впливу їх діяльності на населення та еколого-просвітницькій роботі, містять не лише терміни, а й втілюють терміни-концепти. У цьому випадку, разом із критерієм інформативності, неабияку роль відіграє і критерій оцінності. При перекладі текстів цього типу дотримання критеріїв термінологічності й аксіологічності варіативне, проте облігаторне, а дотримання критеріїв етноспецифічності й символічності варіативне й факультативне.

У публіцистичній статті екологічної тематики, що належить до неспеціальних ЕкоТт, власне екологічна семантика екологічних термінів зазнає певного послаблення. Чимало екологічних термінів набувають статусу екологічних термінів-концептів і часто супроводжуються додатковою оцінною, емотивною та образною лексикою. Частота уживання екологічних реалій і символів у цьому типі тексту значно зростає. Відтак, при перекладі публіцистичної статті екологічної тематики, разом із збереженням інформативності, облігаторними постають відтворення аксіологічності, символічності й етноспецифічності, при цьому критерій термінологічності для зазначеного ЕкоТт є факультативним.

Отже, аналізовані типи текстів утворюють парадигму: від типів текстів, де переважає інформативна функція, до текстів із домінуванням оцінної, директивної, сугестивної функцій. Основним завданням перекладу текстів усіх зазначених типів є збереження екологічної семантики. Проте не менш вагомими є вужчі завдання перекладу, зумовлені кожним конкретним типом тексту. Так, для спеціальних типів ЕкоТт облігаторним постає збереження термінологічності, що передбачає максимальне застосування прямих перекладацьких відповідників. У неспеціальних типах ЕкоТт з переважанням директивної та оцінної функцій облігаторним є відтворення аксіологічності й символічності, а збереження термінологічності стає факультативним і варіативним. Це уможливлює використання в перекладі не лише прямих інваріантних і варіантних, а й контекстуальних відповідників, та різних видів лексико-семантичних трансформацій.

3. Лінгвокультурні характеристики екологічних термінів-концептів: діахронічний аспект

Описано глибинну культурну й історично зумовлену семантику екологічних термінів-концептів ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА й ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА, що охоплює часовий проміжок від давнього язичництва до сучасності та ґрунтується на відмінних у культурно-історичному відношенні ціннісних пріоритетах. При цьому найбільш архаїчні семантичні шари екологічних термінів-концептів можуть проявлятися в конкретних авторських контекстах не жорстко детермінованих текстів, у публіцистичних, та особливо, у художніх, наділених властивістю «воскрешати» пам'ять культури. Наскільки більш усвідомленою «культурною ерудицією» або «культурною інтуїцією» (терміни М.О.Новикової) володіє автор, настільки вище вірогідність того, що в його творах актуалізуватимуться значення периферійні або маргінальні для жорстко детермінованих типів текстів, і, відповідно, перекладачеві буде складніше ці значення виявити, інтерпретувати та відтворити. З іншого боку, навіть у найменш жорстко детермінованих сучасних текстах елементи певної лінгвокультурної картини світу ймовірно не будуть актуалізовані в чистому вигляді. На підставі домінантних елементів семантики екологічних термінів-концептів у кожному конкретному тексті можна виявити домінантні елементи певної лінгвокультурної картини світу і відповідно до цього визначити пріоритети, якими зумовлена вербальна об'єктивація цих елементів. Усе це дає перекладачеві об'єктивні підстави для вибору адекватної стратегії відтворення того або іншого терміна-концепту при перекладі конкретного тексту.

4. Екологічна лексика і процес перекладу

Розглянуто переваги й обмеження ймовірних способів і прийомів перекладу одиниць ЕкоЛ у спеціальних і неспеціальних ЕкоТт. Для аналізу специфіки відтворення екологічних лінгвоконцептів маргінальним, фоновим, обрано поетичний текст, оскільки за своїми функціями він є найбільш контрастним щодо спеціальних ЕкоТт.

З урахуванням вимог до перекладу термінів при трансляції термінів у спеціальних ЕкоТт використовуються переважно інваріантні / еквівалентні чи варіантні відповідники, зафіксовані у спеціальних словниках. За способом перекладу такі відповідники поділяються на три групи.

Перша група представлена транскодуванням (транскрипцією і транслітерацією), причому найчастіше транскодування застосовується в тих випадках, коли терміни складаються з інтернаціональних терміноелементів латинського чи грецького походження (cytotoxicity - цітотоксичність - цитотоксичность, genovariation - геноваріація - геновариация, reacclimatization - реакліматизація - реакклиматизация, nutrient - нутріент - нутриент).

До другої групи належать кальки: 1) поморфемні (microsubspecies - мікропідвид - микроподвид, photocontrol - фоторегуляція - фоторегуляция,) і 2) семантичні (wintering area - місце зимування - место зимовки, dystrophic lake - дистрофне озеро - дистрофное озеро, license for useful mineral development - ліцензія на розробку корисних копалин - лицензия на разработку полезных ископаемых).

Третя група репрезентована тлумаченням значення / описовим перекладом / дескриптивною перифразою (harmosis - адаптивна реакція організму на дію зовнішнього середовища, biolator - круглый аэротенк с концентрическим наружным отстойником, genecology - генетика популяций с учетом их экологических ниш, rawin - определение параметров ветра методом радиолокации). Варто зауважити, що дескриптивна перифраза найчастіше застосовується при перекладі з англійської мови на українську чи російську, тоді як при російсько-українському та українсько-російському перекладі перевага надається відповідникам з однаковою кількістю лексем, що зумовлено різним ступенем міжмовної асиметрії.

Крім того, при англо-українському та англо-російському перекладі багатьох термінів широкої семантики для контекстуальної конкретизації значення часто застосовується ампліфікація / дописування: Dancee will assist Ukraine in fulfilling its policies for action on environment and health. - ДАНСИ буде надавати Україні допомогу в розробці загальної стратегії та плану дій в галузі охорони навколишнього середовища та здоров'я населення. (A book of papers. International congress “ETEWS-2001”).

У перекладі екологічних термінів, що не мають словникових відповідників, домінує дескриптивна перифраза (body burden - вміст радіонуклідів у тілі людини, содержание вредных или радиоактивных веществ в организме, bioventing - вентилирование загрязненных грунтовых вод для стимуляции микробиологического разложения ).

Екологічні реалії у спеціальних ЕкоТт становлять периферію ЕкоЛ. У словникових статтях спеціальних словників домінантні типи реалій представлені: 1) назвами національних природоохоронних і дослідницьких організацій: Soil Conservation Service - Служба охорони ґрунтів Міністерства сільського господарства США; 2) назвами національних законодавчих документів, що регулюють природоохоронну діяльність, техногенний і / або антропогенний вплив на довкілля: Oil Pollution Act - Закон США про забруднення нафтою, 1990 р.; 3) назвами національних природоохоронних проектів і програм: Migratory Bird Conservancy - Государственная программа США по защите перелетных птиц. Як свідчать наведені приклади, способом відтворення таких реалій обрано комбіновану реномінацію, що складається з лексичної кальки у сполученні з дескриптивною перифразою або лексичної кальки та ампліфікації / дописування, залучених із метою введення до тексту перекладу вказівки на місце і / або час, чим і досягається його максимальна інформативність.

Особливу групу одиниць ЕкоЛ, представлену в спеціальних ЕкоТт, становлять назви великих природних катаклізмів, техногенних аварій і катастроф. У спеціальних словниках такі одиниці ЕкоЛ здебільшого перекладаються шляхом комбінованої реномінації, що містить кальку й дескриптивну перифразу, або кальку й коментар із відомостями про характер аварії та її час і місце: The Exxon Valdez Oil Spill - Виток нафти з танкера Ексон Вальдез 24 березня 1989 р., що стало причиною серйозного забруднення навколишнього середовища.

Варто зауважити, що екологічно-небезпечні події, що мали серйозні наслідки, у різних типах ЕкоТт можуть мати різні назви: the 1964 Alaska earthquake - Great Alaskan Earthquake - Portage Earthquake - the Good Friday Earthquake; the Great Smog - the Big Smog - London Episode; Кыштымская трагедия - кыштымская авария 1957 г. - взрыв на химзаводе «Маяк». Проте, навіть у разі використання в оригіналі нетермінологічного варіанта такої назви, перекладачі керуються вимогами до типу тексту й послуговуються дескриптивною перифразою: This research examines the environmental effects of the Great Alaska earthquake. - В данном исследовании рассматриваются экологические последствия землетрясения, произошедшего на Аляске в 1964 году (The Open Ecology Journal, № 2, 2009).

Екологічні символи у спеціальних ЕкоТт набувають статусу термінів або реалій і передаються переважно інваріантними чи варіантними відповідниками (nuclear winter - ядерна зима - ядерная зима, radiation - радіація - радиация, Midas syndrome - синдром Мідаса - синдром Мидаса), дескриптивною перифразою (biodiversity - биологическое разнообразие видов, conservation - охорона довкілля), кальками різного типу чи комбінованою реномінацією (the Grand Canyon - Великий Каньйон (топонім) або Національний парк Гранд-Каньйон, Three Mile Island accident - авария на АЭС Три-Майл-Айленд, США, Аскания-Нова - biosphere reserve Askania-Nova).

У спеціальних ЕкоТт актуалізується насамперед фактуальний компонент екологічних термінів-концептів, що вербалізується неодноразовим повторенням ключового терміна і / або тематично пов'язаних із ним термінологічних одиниць, які перекладаються способами, характерними для відтворення екологічних термінів у спеціальних текстах (інваріантні та варіантні відповідники, калька, дескриптивна перифраза).

Більшість неспеціальних ЕкоТт мають широке коло адресатів і висвітлюють не так власне екологічні проблеми у вузькому розумінні, як їх економічні, політичні, соціальні, психологічні, морально-етичні аспекти. Тому в цих текстах переважають екологічні терміни широко відомі та зрозумілі навіть нефахівцям. Здебільшого такі терміни перекладаються за допомогою еквівалентних чи варіантних словникових відповідників, наприклад: biotechnology - біотехнологія - биотехнология, greenhouse effect - парниковий ефект - парниковый эффект, environment - навколишне середовище, довкілля - окружающая среда, среда обитания, окружение.

Як правило, у неспеціальних ЕкоТт такі частково десемантизовані терміни слугують не для того, щоб максимально точно відтворити певне поняття, а для того, щоб позначити, з якою предметною галуззю співвідноситься цей текст. Тобто, вони створюють певний тематичний контекст, чим і пояснюється регулярне використання контекстуальних відповідників при їх перекладі, наприклад: radioactivity -поширення радіації, veterinary equipment to combat avian influenza - устаткування для забезпечення біобезпеки.

Проте ця закономірність не є сталою. В окремих випадках замість контекстуальних застосовуються оказіональні відповідники. Так, наприклад, reference laboratory перекладається як референс-лабораторія (Inozmi glavred.info), тоді як словник пропонує регулярний відповідник метрологічна / перевірна лабораторія. Ще один приклад: <...>ми маємо насамперед говорити не про глобальний, а безпосередньо про національний сталий розвиток (День, 21.11.2002). <...>we must speak first of not global but the national stable development (The Day, 26 Nov. 2002). У цьому випадку також маємо регулярний відповідник sustainable development. Такі оказіональні перекладацькі відповідники призводять не лише до детермінологізації, а й до часткової десемантизації термінів у свідомості іншокультурного одержувача, що перешкоджає достовірному сприйманню вихідної інформації та порушує адекватність перекладу.

Для перекладу екологічних термінів у неспеціальних ЕкоТт широко залучається дескриптивна перифраза: electrosmog - електромагнітне забруднення; climate refugees - постраждалі від глобального потепління; consumerism - идеология потребления; frankenfood - генно-модифицированные продукты, renewables - альтернативные источники энергии. Як правило, у такий спосіб перекладаються екологічні неологізми та оказіоналізми, що контекстуально реалізують екологічну семантику: The Deeps preach eco-catastrophe is inevitable. - Приверженцы глубинной экологии проповедуют неизбежную экологическую катастрофу (ИноСМИ.ru).

На позначення екологічних проблем у неспеціальних ЕкоТт широко використовуються узуальні метафори, які відтворюються в перекладі за допомогою інваріантних чи варіантних відповідників: maps of pollution hot spots - карти гарячих точок забруднення (Inozmi glavred.info),`Europe's Sewer' - клоака Европы (о реке Рейн) (Водный сектор Германии, 2001), ticking toxic timebombs - «бомби сповільненої дії», (о загрязнении Дуная) (Inozmi glavred.info).

До основних способів і прийомів відтворення реалій при перекладі неспеціальних ЕкоТт належать: комбінована реномінація (Diablo Canyon - АЭС Диаболо Каньон, АЕС Diablo Canyon), транскодування (Полонина - Polonine) калькування (Mormon cricket - мормонский сверчок, Sagebrush Rebellion - полынный бунт, the Donora episode - Донорський епізод), дескриптивна перифраза (The Blue Grass Country - центральні райони Кентуккі, Clear Skies Initiative - предложенная президентом Дж. Бушем стратегия по снижению выбросов в атмосферу, Yucca Mountain - хранилище ядерных отходов Юкка Маунтин).

У разі заміни реалій мови оригіналу реаліями мови перекладу, відбувається часткова або повна втрата етноспецифіки: 456 самоселам довоиться жити в умовах „вимушеної свободи” (День, 5.04.2002). 456 squatters have to live under conditions of compulsory freedom (The Day, 16 Apr. 2002).

Етноспецифічність моноетнічного символу висуває певні вимоги до відтворення всіх елементів його семантики. Символ не сприймається таким, якщо його значення не зрозуміло доволі широкому колу іншокультурних адресатів. Тому одним з найпоширеніших способів відтворення символу в неспеціальних ЕкоТт є комбінована реномінація. Вона може базуватися на гіперонімії чи містити значний за обсягом внутрішньотекстовий коментар: The Great Smog befell London starting on 5 December 1952 - Великий смог 1952 г. окутал Лондон 5 декабря и рассеялся только к 9 декабря, став настоящей катастрофой, в результате которой погибло несколько тысяч человек (www.bellona.org)

При відтворенні символів у перекладі можливі й контекстуальні заміни: Hazard or healer - Небезпечна цілюща вода (Inozmi glavred.info). У наведеному прикладі адекватність досягається завдяки тому, що перекладач звернувся до найглибших язичницьких («жива й мертва вода») і християнських («цілюща, чиста, свята вода») шарів національного менталітету.

Якщо до відтворення символу залучається дескриптивна перифраза, денотативні елементи семантики зберігаються, та водночас символічне значення може бути частково або повністю втрачено: How Green are You? - Как бережно вы относитесь к природе? (ИноСМИ.ru).

При перекладі неспеціальних ЕкоТт, де домінують емотивна, оцінна чи директивна функції лексичні одиниці, які вербалізують екологічні терміни-концепти, передаються за допомогою прямих чи варіантних відповідників. У багатьох випадках ціннісний компонент екологічних термінів-концептів відтворюється ампліфікацією чи внутрішньотекстовим коментарем, що дозволяють репрезентувати їх етноспецифіку, асоціативність і оцінність.

Специфіка поетичного тексту виявляється в тому, що на відміну від спеціального тексту, де автор допомагає читачеві зрозуміти сутність того чи іншого екологічного явища, поет за допомогою художніх образів ніби переносить читача в це саме явище, змушуючи пережити його суб'єктивно. Тому екологічна лексика в художньому дискурсі метафоризується й символізується, що уможливлює залучення до перекладу контекстуальних відповідників різних видів. Аналіз способів відтворення екологічних лінгвоконцептів у перекладі поетичних текстів дозволив дійти таких висновків: точність збереження поетичної композиції та повнота відтворення лейтмотивної образності сприяють адекватності сприймання читачем перекладу екологічних лінгвоконцептів як одиниць саме цього статусу. Відтак, дотримання загальних вимог до перекладу поетичного тексту й відтворення його метасеміотичної функції забезпечує й адекватне відтворення власне екологічних лінгвоконцептів.

Висновки

лінгвокультурний діахронічний екологічний переклад

У прямому значенні поняття «екологія» застосовується лише до спеціальних текстів екологічного дискурсу. Лінгвоконцепт ЕКОЛОГІЯ може бути ключовим для будь-якого тексту цього дискурсу. Соціокультурна специфіка перекладу екологічної лексики в текстах екологічного дискурсу зумовлена такими його критеріями, як динамічність і неоднорідність, що спричиняють неоднорідність ситуативну й текстову, а відтак, динамічність і неоднорідність самих перекладацьких настанов.

Екологічний дискурс перебуває на стадії формування й тому поки що не має зафіксованих і описаних ученими самостійних типів текстів. Він переймає типи текстів інших дискурсів, у яких із певною регулярністю висвітлюється екологічна тематика. Тому релевантним для перекладача / перекладознавця вбачається розмежування завдань перекладу текстів екологічної тематики спеціальних / неспеціальних, жорстко детермінованих / не жорстко детермінованих.

З позицій перекладознавства екологічна лексика поділяється на: 1) екологічні терміни, 2) екологічні реалії, 3) екологічні символи й 4) екологічні терміни-концепти. Найменші труднощі при перекладі викликають екологічні терміни, оскільки вони досить швидко набувають статусу інтернаціональних і / або проходять процес кодифікації, і відповідно, одержують прямі відповідники. Головним завданням при перекладі екологічних реалій та екологічних символів є збереження їх понятійного компонента, з одного боку, та етноспецифіки (включаючи символічність) - з іншого боку.

Екологічна лексика містить у собі такі тематичні зони: 1) техно-орієнтовану, 2) природно-орієнтовану і 3) соціально-орієнтовану. Перша тематична зона представлена переважно екологічними термінами. У другій, разом із термінами, високою частотою використання характеризуються реалії. У третій тематичній зоні домінують екологічні символи й екологічні терміни-концепти. Переважання в оригіналі екологічних лексем, приналежних до одного з трьох зазначених типів, зумовлює різні завдання перекладу й, відповідно, вимагає різних перекладацьких стратегій і тактик.

При перекладі спеціальних текстів екологічної тематики обов'язковим є дотримання критеріїв інформативності й термінологічності, а при перекладі неспеціальних текстів облігаторним постає дотримання критеріїв символічності й аксіологічності. Перекладачеві важливо враховувати зворотне співвідношення цих критеріїв. Так, у спеціальних текстах будь-які одиниці екологічної лексики тяжітимуть до термінологічності, а в неспеціальних текстах - до символічності й аксіологічності. Тому для різних типів текстів екологічної тематики адекватними є відмінні типи перекладацьких відповідників: для спеціальних типів текстів - це відповідники прямі (повні й часткові), для неспеціальних - це відповідники варіантні й контекстуальні, а також лексико-семантичні трансформації.

Лінгвокультурна специфіка екологічної лексики зумовлюється тим, що в системі цінностей різних культурно-історичних періодів ключові екологічні терміни-концепти можуть посідати різні позиції та, відповідно, потребувати відмінних підходів до інтерпретації й відтворення в перекладі сучасних і глибинних шарів, що спираються на різні картини світу (космоцентричну, теоцентричну, техноцентричну).

У спеціальних типах текстів екологічні терміни перекладаються за допомогою кальок, більшість яких уже стали стійкими відповідниками, прямими чи варіантними (повними й частковими) та дескриптивної перифрази. Можливість використання в перекладі трансформацій генералізації та модуляції, а також елімінації істотно обмежена й жорстко регламентується контекстом. Екологічні реалії відтворюються за допомогою комбінованої реномінації, заснованої на гіперонімії. Екологічні символи набувають статусу термінів або реалій і відтворюються прямими чи варіантними відповідниками та комбінованою реномінацією, що ґрунтується на калькуванні й дескриптивній перифразі. Екологічні терміни-концепти у спеціальних текстах екологічної тематики вербалізуються як власне терміни й передаються за правилами перекладу термінів.

У неспеціальних типах текстів екологічної тематики переважають такі перекладацькі відповідники і трансформації: для екологічних термінів - варіантні й контекстуальні відповідники, дескриптивна перифраза; для екологічних реалій - дескриптивна перифраза, комбінована реномінація, контекстуальні заміни; для екологічних символів - контекстуальні відповідники, комбінована реномінація, контекстуальні заміни, дескриптивна перифраза. Лексеми, що вербалізують екологічні терміни-концепти відтворюються інваріантними чи варіантними відповідниками із застосуванням ампліфікації та внутрішньотекстових коментарів. Крім того, у неспеціальних типах текстів екологічні терміни-концепти можуть метафоризуватися чи генералізуватися. У такому разі вони підпорядковуються іншим принципам перекладу - принципам відтворення символів чи універсальних понять.

Адекватне відтворення екологічних лінгвоконцептів у неспеціальних типах текстів досягається дотриманням не так спеціальних, як загальних вимог до перекладу текстів зазначених типів. Оскільки лінгвоконцепти в них метафоризуються і / або символізуються, обов'язковим постає відтворення не лише прямих значень цих лінгвоконцептів, а й додаткової глибинної семантики. Посилені емотивність і аксіологічність також облігаторні для перекладу.

У поетичних текстах екологічна лексика, залишаючись лейтмотивною, може мати невисоку частотність. Проте зважаючи на високий ступінь когерентності, синонімічності й семантичної атракції всередині таких текстів зростає кількість контекстуальних синонімів, що оказіонально реалізують екологічну семантику. Таким чином, при перекладі поетичних текстів кількість лексем власне екологічної семантики може скорочуватися, натомість збільшується численність контекстуальних синонімів, що сприяє збереженню загального тематико-семантичного поля.

Результати дослідження відкривають широкі перспективи для подальшого вивчення проблем вибору перекладацьких стратегій і тактик з урахуванням взаємозв'язку між статусом екологічних лексем, частотю їх уживання й адекватністю їх відтворення не лише в текстах екологічного дискурсу, а й у текстах суміжних дискурсів. Запропонована в дослідженні методика може бути екстрапольована на вивчення інших соціально й культурно значущих лексичних мікросистем з позицій перекладознавства.

Література

1. Руденко Н.С. Экологические термины-концепты: лингвокультурный аспект / Н.С. Руденко // Південний архів. Філологічні науки : Зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2004. - Вип. ХХІV. - С. 230-234.

2. Руденко Н.С. Экологические термины-концепты с негативным значением: символическая интерпретация / Н.С. Руденко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2005. - Том 18 (57). - № 2. - С. 186-189.

3. Руденко Н.С. Экологические термины-концепты с негативным значением: когнитивно-культурологический аспект / Н.С. Руденко // Мова і культура : науковий щорічний журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8 - Т. III. - Ч. 1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Мова сучасного мистецтва. - С. 66-70.

4. Руденко Н.С. Экологическая безопасность: концепт славянский - концепт западноевропейский / Н.С. Руденко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2006. - Том 19 (58). - №3.- С. 147-151.

5. Руденко Н.С. Экологические термины-концепты с позитивным значением: когнитивный и лингвокультурный аспекты / Н.С. Руденко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». - Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. - Вип. 4. - С. 308-312.

6. Руденко Н.С. Экологические концепты в дискурсах разного типа (на материале научно-технического и поэтического дискурсов) / Н.С. Руденко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2007. - Том 20 (59). - №1.- С. 197-201.

Размещено на Allbest.ru