Аналіз теоретико-методологічних засад лінгвістичного вивчення категорії рекламного дискурсу. Виявлення, класифікація та опис лексичних одиниць і синтаксичної структури, що входять до складу письмових англомовних рекламних оголошень в Інтернеті.
Релевантне відтворення змісту тексту, символів культури, моделі художнього світу. Інтерпретація концептів і семіолінгвістичного аспекту реалій у перекладах творів прозового жанру. Концептуально-методологічні засади сучасних перекладознавчих студій.
Суть інтерпретативної теорії перекладу, започаткованої Даницею Селесковіч і Маріанною Ледерер як раціональної теоретичної моделі, що пояснює перекладацький процес як комунікативний акт. Аналіз джерельного тексту англомовної детективної новели Честертона.
Дослідження онтологічних ознак іронії, які складають її інтерпретативний потенціал. Опис лінгвокогнітивного механізму інтерпретації іронії. Характеристика закономірностей зв’язку між мовним утіленням іронії та когнітивними моделями її інтерпретації.
Вивчення семантичного простору як конструктивної категорії організації і тлумачення тексту. Розгляд нерозривності понять часу і простору в наратології. Аналіз значення авторських інтенцій і задуму під час конструювання семантичних зв’язків у межах тексту.
Розгляд основних питань позиційної лінгвістики стосовно формування дієслів майбутнього часу в сучасній французькій мові. Вивчення випадків вживання теперішнього часу замість майбутнього. Дослідження футуральної семантика дійсного та бажального способів.
Встановлення значущих концептів на основі їх частотності у художньому тексті "Спокута" І. Мак’юена. Окреслення аспектів інтерпретації художніх концептів. Вплив сенсорних деталей, фізичних дій та середовища на загальні теми та повідомлення оповіді.
Визначення переліку обмежень, які можна накладати на нечіткі множини, функції належності та лінгвістичні змінні. Розроблення обмеження при проектуванні та реалізації нечітких методів інтелектуального аналізу для покращення сприйняття та читабельності.
Здійснено дослідження семантичного і прагматичного компонентів речення на матеріалі сучасної німецької мови. Логіко-комунікативну структуру семантичного компоненту речення утворюють пропозиційний, суб’єктивно-комунікативний та організаційний складові.
Функціонально невизначена роль займенників в мові, їх граматична та смислова незавершеність. Необхідність врахування розходження у сприйнятті дискурсу носіями різних культур при перекладі дейктичних елементів "І", "you", що мають індексальний характер.
Дослідження термінів "точка зору", "оповідна перспектива" та "фокалізація". Аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору. Порівняльна характеристика базових досліджень праць основоположників концепту "оповідна перспектива".
Інтертекст - єдність актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому різноманітті художнього втілення. Особливості використання латинської лексики на сторінках історичного роману Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем".
Висвітлення лінгвальних і мультимодальних виявів інтертекстуальності в англомовній православній проповіді. Розгляд дефініції інтертекстуальності у православній проповіді. Дослідження засобів вираження мультимодальності та інтертекстуальності у текстах.
Особливості реалізації різних типів інтертекстуальності в англомовних рекламних повідомленнях. Вербальні компоненти рекламних текстів з візуальною інтертекстуальністю. Способи включення інтертексту та структурно-семантичні прийоми трансформації тексту.
Визначення поняття "інтертекстуальність". Характеристика основних підходів до розуміння терміну "інтертекстуальності". Виявлення й обґрунтування оптимальних перекладацьких рішень. Встановлення специфіки взаємодії інтертекстуальності та перекладу.
Лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація мовної і культурно-літературної деконструкції різних видів цитацій у сучасному російському поетичному дискурсі. Суперечність між "смертю автора" як постмодерністською настановою та природою поетичного дискурсу.
Застосування при перекладі дескриптивних перифраз або авторських коментарів - інструмент, що полегшить сприйняття чужої культури іншомовному реципієнтові. Інтертекстуальність - один з основних результатів активної взаємодії лінгвокультурних кодів.
Статтю присвячено визначенню ролі інтерфеноменів як багатовимірних інтегрованих явищ чи сутностей у формуванні сучасної постпарадигмальної синкретико-феноменологічної епістеми, яка заступає епістеми гіпотез і методологій (еволюціонізм, структуралізм).
Аналіз наслідків поширення англійських мови та культури серед кельтського населення. Дослідження соціокультурних чинників мовної ситуації в Уельсі. Оцінка ступіню виразності просодичних характеристик з урахуванням гендерних і територіальних факторів.
Розгляд інтерфероване мовлення українських емігрантів в Ізраїлі та Японії, здійснення спроби класифікувати іншомовні слова, що потрапляють до нього, та зміщення мовно-культурної ідентичності емігрантів на основі їхнього інтерферованого мовлення.
Дослідження мовної інтерференції у німецько-українському дискурсі на початку ХХ ст., яке базується на комплексному аналізі мовних змін німецької мови у творі Франца Порубскі Rund um den Rathausturm und den Pruth. Інтенсивність міжмовної інтерференції.
Ставлення державних службовців Києва та Полтавщини до мовних помилок за умов українсько-російського білінгвізму, визначення їх мовної свідомості. Кількісні показники вживання інтерферентних слів в інтерв’ю держслужбовців загалом та окремих фрагментів.
Аналіз письмових текстів болгарською літературною мовою. Виявлення інтерференційного впливу діалекту та російської й української мов на болгарську літературну мову. Встановлення закономірностей їх взаємовпливу на лексичному й граматичному рівнях.
Теоретичні аспекти поняття про явище міжмовної інтерференції на рівні сучасної лінгвістичної думки: причини, сутність та процес. Його класифікація та особливості у мові й мовленні. Аналіз явища міжмовної інтерференції як одного з типів мовної взаємодії.
Висвітлення інтимізуючих властивостей особового дейксису в художньому тексті. Способи його реалізації через особові займенники І та ІІ особи. Егоцентризм мікросистеми особових займенників. Розряд подібних займенників у системі художнього наративу.
Дослідження біографії та авторської манери перекладача М. Лукаша. Аналіз художньої інтерпретації та трансформації поетичних образів лірики П. Верлена у рецепціях українського майстра. Визначення ролі митця у формуванні національного характеру українця.
Аналіз мовних особливостей судового дискурсу. Дослідження системи різновидів модальних значень функціонально-семантичного поля волевиявлення в мовленні суддів. Вивчення їх інтонаційних характеристик і релевантних ознак інтонації спонукання в висловленнях.
Дослідження мелодійних, висотних, силових та темпоральних особливостей афективного мовлення в англомовному художньому кінодискурсі. Авторська класифікація афективних станів. Визначення інтонаційних засобів вираження афекту в англомовному кінодискурсі.
Висвітлюється проблема створення єдиної класифікації інтонаційних моделей німецької мови. Склад інтонаційного типу та місце інтонаційного центру залежно від комунікативної настанови мовця. Встановлено подібності та розбіжності існуючих класифікацій.
На підставі наявних експериментально-фонетичних студій, з’ясування, наскільки важливим є інтонація як компонент діалектного тексту та встановлення основних відмінностей в інтонаційному оформленні усної оповіді у сучасних представників різних діалектів.
