Аналіз проблеми визначення такого поняття когнітивної лінгвістики як "концепт" (на матеріалі німецької мови). Аналіз підходів до аналізу та вивчення даного лінгвістичного явища. "Концепт" як стале ментальне утворення, яке збережено у свідомості людини.

Художественный текст как симбиоз индивидуального видения мира, философского подхода к осмыслению действительности, авторской эстетики и языкотворчества. Интерпретативная теория перевода, учитывающая не лингвистические, а смысловые основания для перевода.

Рассмотрение истории основания социологической школы в языкознании. Анализ введения в сравнительное изучение индоевропейских языков А. Мейе. Правила лингвистической непрерывности. Оценка трудов Ж. Вандриеса. Э. Бенвенист о природе языкового знака.

Рассмотрение достоверности как многомерного междисциплинарного феномена в философском, логическом, гносеологическом, юридическом контексте. Анализ реализации коммуникативной категории "достоверность" в типических моделях коммуникативного поведения.

Обзор основных характеристик электронных и бумажных словарей. Использование словарей в процессе перевода. Плюсы и минусы русско-английского словаря Мюллера. Наиболее перспективные пути развития систем автоматизации перевода текстовой информации.

Исследование языка официально-делового общения, который имеет высокий статус и является образцом для книжно-письменной коммуникации в Швеции. Реформирование языка официально-делового общения и разработка политики так называемого "доступного языка".

Анализ проблемы противоречий между единственностью формы текста как воплощения замысла автора и множественностью вариантов интерпретации его смысла. Анализируется фактор дотекстовых ожиданий адресата, интерпретация политического (инаугурационного) текста.

Розгляд пунктуаційної культури регіонального медіапростору на прикладі друкованих, електронних ЗМІ Волині. Аналіз частотності помилок пунктуаційного типу, з’ясування причин їхньої появи. Укладання банку даних типових лінгво-анормативів для редакцій медіа.

Проблема розвитку мовної комунікації дітей дошкільного віку. Розгляд поняття норми та відхилення у мовленнєвому розвитку. Суть мовлення як складного організованого процесу, нормального формування якого забезпечується механізмами мовленнєвого формування.

Аналіз питання відтворення національно-історичної специфіки драматичного тексту в перекладі. Установлено, що для адекватної передачі національно-історичної самобутності тексту перекладач має усвідомлювати розбіжності в культурному фонді носіїв різних мов.

Аналіз усного діалогу й драматургійного діалогу як типізованого варіанта усного мовлення. Лінгвістичні категорії, що мають специфічне виявлення в усному й драматургійному діалогах. Аналіз категорії спонтанності, образності, адресатності, інформативності.

История формирования территориально-обособленных диалектов английского языка. Древнеанглийские письменные памятники. Переводы трудов на латинском языке, выполненные при участии короля Альфреда (IX в.). Поэтические памятники древнеанглийского языка.

Понятие исторической диалектологии, ее основные задачи и функции. Процесс изучения древненовгородского диалекта по берестяным грамотам. Сущность палатализации, ее проявление. Особенности фонетической системы, порядок сочетания согласных и гласных.

Возникновение письменности у восточных славян, история алфавита. Лексика и словообразование, особенности звуковой структуры, морфология и синтаксис древнерусского языка. Литературный язык и диалекты Древней Руси. Памятники древнерусской письменности.

Система письма, существовавшая в представлениях древнерусских писцов-профессионалов XVI-XVII вв. Устав ("книжное письмо"), скоропись и метное письмо - полноценные древнерусские термины, использовавшиеся в специальной "каллиграфической", учебной литературе

История древних германцев и германской письменности. Торговые отношения с Римом. Обычаи, нравы и верования древних германцев. Великое переселение народов. Специфика применения рунического письма. Развитие готического шрифта на базе латинского алфавита.

Оронимы как ядерная система лексического фонда языковой структуры, особенности их связи с историческим формированием лингвистической ментальности носителя. Исследование оронимии современного Кыргызстана, манифестирующей отголоски древнего ареала.

Особенности и отличительные черты свободной формы эго-текста. Дневник, дружеское письмо, автобиография. Лингвокультурологический и лингвосоциологический аспект в изучении эпистолярия. Лингвопрагматический анализ экспрессивности эпистолярного текста.

Сущность просодической детерминанты и маркированной единицы в украинском языке. Сужение и расширение диапазона частоты основного тона в различных типах коммуникативных предложений. Наличие двух разнокачественных просодемных пространств в одном языке.

Изучение общности между акциональным и вербальным кодом в выражении этнокультурных смыслов. Исследование особого места процесса сочетания "дуть слова" в лексическом ряде лоемских названий. Сюжетика заговорных текстов славян в сравнительном изучении.

Рассмотрение проявлений духовно-нравственного потенциала советского народа в годы войны. Анализ патриотической деятельности духовных лидеров православия и ислама, оказывавших значительную поддержку фронтовикам, работникам тыла, широким слоям населения.

Изучение истоков бытования русского духовного стиха как национально-культурного наследия, который является частью совместной лингвокультуры русского и сербского народов. Рассматриваются лексические и стилистические особенности русского духовного стиха.

Суть представлений о духовных религиозных категориях, проявленных в дискурсе диалектоносителей на территории Волго-Двинского Междуречья. Описание в живых рассказах информантов таких понятий, как "душа", "бог", "грех", "представления о загробной жизни".

Асаблівасці ўжывання дыялектызмаў у творы. Лексіка народных гаворак – невычэрпнае багацце народа. Стылістычная функцыя дыялектызмаў. Ужыванне дыялектызмаў у аповесці В. Быкава "Знак бяды". Тэматычныя групы, да якіх адносяцца выкарыстаныя дыялектызмы.

Особливості застосування категорії евіденційності в публіцистичних текстах сучасної німецької мови. Вживання інференційної та репортативної евіденційності у німецькомовному медійному дискурсі для підтвердженняити чи спростуваня достовірності інформації.

Розгляд способів поповнення фразеологічного складу військової підмови у ХХ і на початку ХХІ ст. Визначення структурно-семантичних властивостей військових фразеологічних одиниць і фразеоматичних зворотів. Розгляд прикладів військових лінгвальних інновацій.

Розгляд номінативних одиниць на позначення жінок від індоєвропейського періоду до виникнення української писемності та державності. Аналіз лексичних одиниць, що іменують жінок, які утворилися в праслов’янський період і збереглися в українській мові.

У дисертаційному дослідженні вивчаються характеристики мовленнєвих актів директивів та тенденції їх історичного розвитку в англійській мові XVI – XX ст. Аспектно-блочне моделювання виявило діахронічні сталі та змінні прагматичної системи директиву.

Дослідження розвитку категорії заперечення у деяких романських мовах (італійській, французькій, португальській, каталанській, румунській), передусім різних заперечних засобів: заперечних часток, займенників, прислівників. Приклад різних видів заперечення.

Етимологічні, структурні, стилістичні, функціональні, словотворчі та семантичні характеристики ядерних лексем англійської та німецької мов, особливості їхнього розвитку та механізми взаємодії з периферійними прошарками відповідних лексичних систем.