Аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного смислу. Співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики. Основні функції книжної лексики, діалектизмів та розмовно-просторічних елементів.

На основі теоретичних положень когнітивної поетики, психологічного, соціологічного, культурологічного підходів, методу дедукції досліджується індивідуальний авторський стиль, який проявляється на різних текстових рівнях. Дефініція поняття "ідіостиль".

Опис досліджень Галицького Євангелія. Обґрунтування необхідності комплексного вивчення письма давніх рукописів з урахуванням палеографічних та непалеографічних даних. Розгляд прийомів написання літер рукопису. Аналіз особливостей почерків ХІІІ століття.

Аналіз і обґрунтування фонетичних явищ, що зазнали найменших змін. Взаємодія говірок та його вплив на паралелізм. Інтенсивність перебігу змін у реалізації голосних і приголосних фонем і дослідження головних показників, що вплинули на даний процес.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Аналіз специфіки засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативно-прагматичній нормі. Іконічний імператив документування інформації.

Вивчення іллокутивного та перлокутивного складників мовленнєвого акту лестощів у персонажному мовленні англомовного художнього дискурсу. Оцінка псевдощирого позитивно-оцінного маніпулювального синкретичного МА як розрахунку й корисливості у комуніканта.

"Словник української мови" за редакцією Бориса Грінченка як відбиток культури і побуту українців. Історія становлення редакторських підходів до добору цитатного матеріалу. Поняття ілюстративного параметру та розкриття семантики слів у тлумачних словниках.

Вивчення матеріалу "Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.". Огляд апелятивної лексики польського походження, зібраної в пам’ятках XVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території. Виокремлення полонізмів, специфіки їх функціонування.

Основні похідні одиниці іменних частин мови у західнополіському говорі. Характеристика та класифікація словотвірних типів, оцінка їх продуктивності. Паралелі досліджування словотвірних явищ в інших українських діалектах та інших слов’янських мовах.

Рід іменників в англійській мові. Вживання обчислюванних та необчислюваних іменників. Відінки. Функції іменників у реченні. Порівняльна характеристика з іменником в українській мові. Проблеми з вживанням артикля перед іменниками в англійській мові.

Характеристика іменника як частини мови: питання, ознаки, граматичні категорії. Порівняльний аналіз іменника у англійській та українській мові. Аналіз власних, загальних, абстрактних, збірних іменників. Називний і присвійний відмінки в англійській мові.

Синтаксична особа як багато-аспектна семантико-граматична категорія, що об'єднує різнорівневі засоби мови - морфологічні, синтаксичні, інтонаційні. Реалізація граматичних значень особи в іменнику у зіставному аспекті в українській і польській мовах.

Проблеми історичного словотвору німецької мови. Вплив жанрового чинника на значення лексем у середньоверхньонімецькій мові. Семантичні та функціональні особливості іменників. Розвиток семантики дериватів та особливості їх перекладу українською мовою.

Проблеми історичного словотвору німецької мови, семантичні та функціональні особливості іменників на -er, які позначають осіб чоловічої статі. Розвиток семантики дериватів, особливості їх перекладу українською на матеріалі лексикографічних джерел.

Аналіз найуживаніших іменників на позначення осіб жіночої статі, що з’явилися в мові інтернет-видання "Українська правда" на початку ХХІ ст. Окреслення словотвірних типів творення цих мовних одиниць. Виокремлення їхніх тематичних груп і стилістичної ролі.

Реалізація потенційних можливостей, закладених у словотворенні - одне з найважливіших джерел збагачення лексичного складу мови сучасної української публіцистики. Визначення професійної належності осіб - один з важливих соціолінгвістичних факторів.

Розуміння мови як системи одиниць в умовах інтегральної парадигми знання. Поняття лінгвістичної та екстралінгвістичної транспозиції. Розгляд відмінностей між складеним іменним і дієслівним предикатам. Ознаки іменного присудка у науковому мовленні.

Аналіз кількісної і якісної динаміки щодо розвитку словотвірних типів і функційного навантаження іменникових префіксів. Зміст латинсько-середньоверхньонімецьких паралелей в царині префіксальних іменників із метою порівняння належних словотворчих засобів.

З'ясування особливостей реалізації та функціювання фразеологічних одиниць у заголовках українських електронних медіа. Виявлення та опис лексико-граматичних особливостей фразеологічних одиниць. Семантичне наповнення іменникових фразеологічних одиниць.

Вивчення основ класичної риторики Давньої Греції і Давнього Риму. Поняття іміджу оратора. Значення виразу обличчя, ходи та постави промовця. Дослідження впливу на аудиторію за допомогою правил виходу до слухачів, жестикуляції, голосу, погляду, паузи.

Дослідження іміджевого дискурсу міжнародних інституцій і вербальних засобів формування позитивного іміджу організацій. Суть лінгвістичної специфіки мас-медійних текстів. Використання технологій інформаційного впливу для трансляції необхідної інформації.

Опис базових лінгвосеміотичних параметрів категорії "імідж". Систематизація іміджевих ознак мас-медійного тексту за лінгвопрагматичними, риторичними і лінгвокультурологічними показниками. Сутність функціонально-комунікативної специфіки іміджевого тексту.

Імідж ведучих розважальних програм у системі теледискурсу. Моделювання прогнозованих іміджевих типів: комплексний підхід. Вербальні та невербальні характеристики (дистанція спілкування, тактильні контакти, жести, міміка) іміджевого образу телеведучих.

Визначення сутності та особливості імператива як джерела навіювання, встановлення кількості сугестивних виявів і тактик у висловленні. Основні модифікаційні маркери спонукального значення та відповідне інтонаційне оформлення, властиві імперативам.

Аналіз поняття імпліцитного читача, що є адресатом імпліцитного автора та його значущості у структурі наративної комунікації. Реалізація автором-письменником етичних, емоційних та моральних уявлень з використанням мовних позначень розмаїтих концептів.

Просодичні параметри інваріантної інтонаційної моделі статично-динамічних описів природи в англомовних прозових творах шляхом аудитивного аналізу. Інтонаційні ознаки, які уможливлюють визначення актуалізованого опису природи за видовою належністю.

Дослідження інвективної та контекстуально інвективної лексики. Особливості вживання інвективних слів та виразів в конфліктному дискурсі для приниження партнера. Використання зоонімів, пейоративів, вульгарних та жаргонних слів, іронії та лайки в діалозі.

Розгляд інвективної лексики у відкритих листах, її види (експліцитна та імпліцитна інвектива). Класифікація помилок у процесі машинного перекладу даних лексичних одиниць за допомогою комп’ютерної програми "Pragma". Адекватність і варіативність перекладу.

Огляд лексико-семантичної групи аудіовізуальних дієслів у нововерхньонімецькій мові, інвентаризація данної групи дієслів. Семантичні компоненти, які виділяються при розгляді словникових пояснювальних методів за допомогою методу компонентного аналізу.

З’ясування змісту, лінгвальної природи та синтаксичного статусу інверсії на матеріалі простих речень. Систематизація типологічних виявів інверсованих висловлень у сучасній українській мові. Зміна порядку слів для підсилення інтонації та експресивності.