Аналіз закономірностей передачі прихованих значень у кожній з мов і можливості й умови їх збереження: номінативні речення англійської та української мов, їх інгерентно експресивна синтаксична сутність; форма і стилістична семантика; структурні схеми НР.

Проблема доцільності використання експресивних компонентів у сучасному українськомовному науковому дискурсі. Визначення найефективніших засобів української мови, які формують впевнене й захопливе наукове мовлення, не порушуючи його стильової однорідності.

Огляд домінантних стилістичних ознак текстів анонсів ток-шоу. Аналіз способів реалізації експресивності та підвищення прагматичності цих текстів за допомогою стилістичних засобів. Розгляд модальності як складової експресивності у текстуальному вимірі.

Підходи до тлумачення категорії експресивності через поняття виразності, конотації, ненейтральності, прагматично орієнтованої категорії. Механізми її функціонування в мові та мовленні. Існування експресивності в мові в емотивно-конотативному аспекті.

Проблема адекватного сприйняття у дослідженні щоденникових текстів. Аналіз факторів, які зумовлюють емоційно-ефективну комунікацію. Проблема розмежування категорій емоційності, оцінності, експресивності. Категорія оцінки в щоденникових текстах.

Прагматичні засади мистецького синтезу в поезії ХХ століття. Мовні та позамовні засоби виражальності лексики української та французької поезії. Міжмовні типологічні ознаки синтаксису. Причини та засоби перенесення в поезію ефектів музики та живопису.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.

Аналіз специфіки функціонування лексичних засобів в усному спортивному дискурсі. Виявлення поширених лексичних засобів у футбольних телерепортажах. Оцінно-експресивний потенціал найбільш поширених лексичних засобів в усному спортивному дискурсі.

Підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Трансформація мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття "дискурсивний акт". Комунікативні комплекси як механізми взаємовпливу в ході емпатійного спілкування.

Відображення ідеологічних змін, політико-соціальних і культурних перспектив української нації у творах О. Пахльовської. Активації емоцій читача за допомогою заголовків концептосфери національної ідентичності, вивчення їх екстралінгвальної детермінації.

Дослідження механізмів впливу О. Пахльовської на реципієнта, використаних авторкою з метою трансляції основних концептів концептосфери національної ідентичності. Психолінгвістичний потенціал заголовків, які містять ключові слова згаданої концептосфери.

Методика визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць за допомогою зіставлення їхньої внутрішньої форми. Особливості формування семантики сталих виразів, компонентами яких є псевдотопоніми.

Розгляд позамовного та мовного статусів псевдотопонімів в етно та лінгвокультурологічному аспектах. Визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць шляхом зіставлення їхньої внутрішньої форми.

Вивчення міжособистісної діалогічної взаємодії. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних та екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу. Міжособистісна комунікація та її роль у формуванні індивіда як людини розумної.

Дослідження та психологічне обґрунтування міжособистісної діалогічної взаємодії як форми безпосереднього спілкування осіб. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних і екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу.

Екстралінгвальні фактори, що впливають на поповнення словникового складу сучасної англійської мови, до яких входять культурно-історичні й соціально-політичні умови життя й діяльності мовної спільноти. Джерела поповнення саме суспільно-політичної лексики.

Визначення та дослідження понять "ойконім", "ойконімія", "топоформант", встановлення місця ойконімів серед інших топонімічних назв. Аналіз екстралінгвальних факторів, що вплинули на формування ойконімів США з’ясування їх етимологічного походження.

Аналіз дискурсивної практики псевдоновин як форми соціальної практики, яка організовує суспільне життя фальсифікованими засобами, визначає комунікативно-мовленнєві форми поведінки з метою ввести в оману. Специфічні інтердискурсивні практики псевдоновин.

Вплив таких екстралінгвальних чинників, як діяльність законодавчої влади, громадських організацій, преси, греко- католицького духовенства на розвиток та становлення української літературної мови на теренах історичного Закарпаття у 20-40-х рр. ХХ ст.

Дослідження основних особливостей мовної картини, особливостей лексичного складу і культурно значущої лексики сучасного мексиканського національного варіанту іспанської мови. Формування концепту "ідентичність" в сучасній мексиканській лінгвокультурі.

Роль позамовних чинників у процесі творення нової суспільно-політичної лексики. Аналіз активно вживаних неологічних одиниць, що виникли у світлі революційних подій в Україні 2013-2014 рр. Поширення емоційно-забарвлених слів у засобах масової інформації.

Принципи електронної лексикографії для реєстрації медичних термінів у медичних словниках. Електрона лексикографія використовує методи, сформовані в англомовній термінографії. Лексикографування неологізмів, полісемії й етимології в медичній термінографії.

Визначення елементарних девіацій графічного оформлення англомовного постколоніального художнього тексту в контексті тенденції тяжіння англійських авторів до візуального способу репрезентації тексту та збільшення графічних та параграфемних елементів у них.

Чинники, що впливають на структуру морфологічних парадигм власних назв водних об’єктів, які в сучасній українській літературній мові відмінюють за зразком першої відміни мішаної групи. Система елементарних парадигматичних класів власних назв водних об’єкт

Висвітлено головні чинники, що впливають на структуру морфологічних парадигм українських власних назв водних об’єктів. Виокремлено 18 елементарних парадигматичних класів українських власних назв водних об’єктів чоловічого роду другої відміни м’якої групи.

Засоби сучасної міжособистісної та міжкультурної комунікації. Розгляд зв’язку між мовною та словесною діяльністю з культурно-когнітивними процесами, які відбуваються в макро- і мікро-соціумах. Реалізація категорій еристичного в соціальному дискурсі.

Аналіз есеї І. Славінської "Побачимось у Бахчисараї" крізь призму поетики кінонаративу. Застосування міжмистецьких стратегій прочитання до творів сучасної літератури, де вони свідчить про зміну способів комунікації в добу інформаційного суспільства.

Дослідження виявів процесу демократизації староукраїнської мови на основі драматичного тексту XVII ст. "Царство Натури Людской". Аналіз процесу лібералізації мовної системи, проникнення окремих народно-розмовних елементів низького стилю у високий слог.

Розгляд способів побудови досконалого тексту переважно в межах наукового та офіційно-ділового стилів. Знайомство з елементами ораторського мистецтва у форматі занять з курсу "Українська мова (за професійним спрямуванням)" для студентів-аграріїв.