Еквівалентність та адекватність перекладу науково-технічних текстів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Еквівалентність та адекватність перекладу науково-технічних текстів

Башук Н.П.

У статті розглядаються поняття еквівалентності та адекватності перекладу у сучасному перекладознавстві. Характеризуються рівні еквівалентності перекладу: на рівні мети комунікації, опису ситуації, висловлювання, повідомлення, мовних знаків. Встановлено, що при перекладі найчастіше застосовуються рівні еквівалентності на рівні висловлювання, повідомлення та мовних знаків. Визначаються особливості науково-технічних текстів: насиченість термінами, інформативність, логічність, об'єктивність, точність, зрозумілість, стилістична нейтральність.

Ключові слова: еквівалентність, адекватність, рівні еквівалентності перекладу, науково-технічний текст.

В статье рассматриваются понятия эквивалентности и адекватности перевода в современном переводоведении. Характеризуются уровни эквивалентности перевода: на уровне цели коммуникации, описания ситуации, высказывания, сообщения, языковых знаков. Установлено, что при переводе чаще всего используются уровни эквивалентности на уровне высказывания, сообщения, языковых знаков. Определяются особенности научно-технических текстов: насыщенность терминами, информативность, логичность, объективность, точность, понятность, стилистическая нейтральность. адекватність переклад еквівалентність текст

Ключевые слова: эквивалентность, адекватность, уровни эквивалентности перевода, научно-технический текст.

The given article highlights the concepts of equivalence and adequacy of translation in contemporary translation studies. Characterized are these levels of translation equivalence: levels of communication objectives, description of the situation, utterance, messages, and linguistic signs. It was determined that the most commonly used levels of equivalence during translation are utterance, messages, and linguistic signs. The following characteristics of scientific and technical texts are defined: terminological richness, informativeness, consistency, objectivity, accuracy, clarity, stylistic neutrality. Key words: equivalence, adequacy, levels of translation equivalence, scientific and technical text.

На переконання Й. В. Гете переклад - це "один з найбільш важливих та суттєвих засобів спілкування між людьми" [2, с.7]. Проблеми перекладу тісно переплітаються з найактуальнішими проблемами сучасної теорії мови. Саме це зробило вивчення теорії перекладу одним з центральних завдань не лише прикладного, алей теоретичного мовознавства. Найбільш проблемною сферою перекладу залишається на сьогодні науково-технічний функціональний стиль, основою якого є науково-технічна література. Оскільки основним завданням науково-технічного тексту є донести конкретну інформацію дійсності до читача, тобто когнітивну інформацію без суб'єктивної емоційності за допомогою різноманітних мовних засобів, різних граматичних конструкцій, складних іменників та сполучень слів, які відповідають нормам німецькою граматики, то надзвичайно важливим стає завдання досягнення еквівалентності тексту перекладу та оригіналу. Переклад науково-технічних текстів стає все актуальнішим у зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу у сучасному світі, що свідчить також про актуальність даного дослідження.

Мета статті - розглянути поняття адекватності та еквівалентності перекладу, спираючись на відомі дефініції вчених; встановити та охарактеризувати рівні еквівалентності перекладу науково-технічних текстів з німецької мови українською.

У перекладознавстві існує велика кількість моделей, парадигм перекладу, за допомогою яких встановлюються відповідності в області словотвору, граматики, лексикології, в опису різних предметних ситуацій. Ці парадигми мають безпосереднє відношення до дослідження глибинних структур як абстрагованих формул змісту, так і їхньої репрезентації в синтаксичній поверхні структури речення (трансформаційна модель, семантична модель, ситуативна модель). Вони розроблялись мовознавцями, які займались граматикою, семантикою, що створили моделі змісте текст, ситуаціям текст, які аналізують механізм створення мовних висловлювань. Наявність таких моделей, парадигм пояснюється лінгвістичною теорією перекладу.

Існують також і моделі перекладу, розроблені теоретиками перекладознавства (теорія закономірних відповідностей Я. Й. Рецкера, теорія рівнів еквівалентності В. Н. Комісарова, теорія функціональної еквівалентності О. Д. Швейцера, динамічна модель перекладу Ю. Найди).

Терміни "еквівалентність" та "адекватність", які використовуються в теорії та практиці перекладу схожі, проте вчені розмежовують їх та вкладають в них різний зміст. Вперше поняття еквівалентності вжив у своїй статті Р. О. Якобсон "On Linguistic Aspects of Translation " у 1959 році.

В. Н. Комісаров розглядає еквівалентність на рівні мети комунікації, на рівні опису ситуації, на рівні висловлювання, на рівні повідомлення, на рівні мовних знаків[4].

По О. Д. Швейцеру адекватним можна вважати лише такий переклад, який відображає комунікативну установку відправника. При цьому мається на увазі, що реакція отримувача повинна відповідати комунікативній установці відправника.

О. Д. Швейцер розглядає еквівалентність як орієнтацію "на відповідність створюваного в результаті міжмовної комунікації тексту відповідним параметрам, які задає оригінал", а "адекватність пов'язана з умовами міжмовної комунікації, з детермінантами та "фільтрами" (селекторами, які визначають вибір конкретного варіанту), з вибором стратегії перекладу, що відповідає даній комунікативній ситуації. Еквівалентність завжди певною мірою спрямована на ідеальний еталон. Вона передбачає вичерпну передачу змісту оригіналу на всіх семіотичних рівнях і в повному обсязі його функцій (повна еквівалентність), або щонайменше стосовно того чи іншого семіотичного рівня чи тієї чи іншої функції (часткова еквівалентність). Адекватність спрямована на вибір кращого з того, що можливе за даних умов [8, с. 34-35].

А. Нойберт та Г. Егер розглядають прагматичну адекватність як основу перекладацького процесу, адекватний переклад повинен зберігати прагматику оригіналу. Г. Егер звертає увагу на однакову комунікативну значущість текстів вихідної мови та мови перекладу.

А. В. Федоров пропонує замінити термін "еквівалентність" терміном "повноцінність", який включає вичерпну точність передачі смислового змісту оригіналу і повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому [7].

Т. Р. Кияк зазначає, що найкращою за значенням терміном для відповідності перекладу оригіналу була б лексема "точність", проте у вітчизняному перекладознавстві використовується її іноземний синонім "адекватність" [2, с. 103].

Поняття адекватності та еквівалентності перекладу розглядалось також у роботах Зарівни О. Т. "Основні способи та прийоми перекладу науково-технічних текстів у вищих навчальних закладах" (2010), Баклан І. М. "Перекладацька еквівалентність текстів науково-технічного стилю" (2012), Івасків Я. Ю. "Рівні еквівалентності в текстах науково-технічної літератури (в перекладацькому аспекті)" (2014), Яна Костіна "Особливості науково-технічного тексту та труднощі його перекладу", О. В. Іванової "Перекладацька еквівалентність і способи її досягнення" (2014), З. В. Чепурної "Досягнення функціональної тотожності як основи перекладацьких перетворень" (2016).

При вирішенні проблеми перекладацької еквівалентності є спроба віднайти у змісті оригіналу якусь інваріантну частину, збереження якої необхідно і достатньо для досягнення еквівалентності перекладу. Роль інваріанта часто приписують функції тексту оригіналу, або ситуації, яка описується в цьому тексті. Тобто, якщо переклад може виконувати таку саму функцію або описує таку ж реальність, - то він еквівалент.

Еквівалентність перекладу не є фіксованою величиною, тому ступінь близькості тексту перекладу і тексту оригіналу може різнитись, а еквівалентність перекладу може встановлюватися на різних рівнях: а) теоретично можлива еквівалентність (визначається співвідношенням структур і правил функціонування двох мов);

б) оптимальна еквівалентність (близькість, яка досягається в конкретному акті перекладу тексту оригіналу).

За спільністю змісту текстів оригіналу і перекладу еквівалентність поділяється на: потенційно досяжну еквівалентність (максимальна спільність змісту двох іншомовних текстів, яка є допустимою внаслідок різниці мов, на яких створені ці тексти) та перекладацьку еквівалентність (реальна змістова близькість текстів оригіналу і перекладу, що досягається перекладачем у процесі перекладу).

Оскільки системи української та німецької мов різняться, то тексти, створені на їхній основі, мають свої особливості, що дещо обмежує можливість повного збереження у перекладі змісту оригіналу, який би повністю відповідав нормам та узусу мови перекладу. В залежності від того, яка частина змісту передається для забезпечення його еквівалентності, розрізняють 5 рівнів еквівалентності перекладу:

Еквівалентність перекладу на рівні мети комунікації. Головним принципом еквівалентності тексту часто називають комунікативно-функціональну ознаку. Згідно концепції лінгвіста Р. Якобсона у будь-якій вербальній комунікації присутні шість обов'язкових компонентів: відправник повідомлення, адресат, референт (про що йдеться у повідомленні), канал зв'язку, мовний код і саме повідомлення, яке має визначену форму. Висловлювання може бути орієнтоване на один з цих компонентів. Якщо висловлювання орієнтоване на відправника повідомлення, то воно виконує емотивну функцію. Якщо висловлювання орієнтоване на адресата, то воно виконує функцію волевиявлення або спонукання (наприклад: Achtung! Nicht geeignet fur Ammoniak und Meereswasser - Увага: не підходить для аміаку та морської води). Якщо висловлювання орієнтоване на зміст повідомлення, то воно виконує референтну функцію. Висловлювання, зорієнтоване на канал зв'язку, виконує контактоустановлюючу функцію, яка має перевірити наявність контакту, налаштувати або підтримати спілкування. Металінгвістична функція забезпечується при орієнтації на мовний код, коли йдеться про структуру самої мови, про форму або значення її одиниць. Поетична функція, яка не притаманна науково-технічній літературі, зорієнтована на форму повідомлення, що створює певне естетичне враження. Важливо зазначити, що незбереження мети комунікації робить переклад нееквівалентним, навіть при збереженні інших частин змісту оригіналу.

Еквівалентність перекладу на рівні опису ситуації. У змісті будь-якого висловлювання присутня інформація, яка дозволяє судити як про те, яка ситуація в ньому описується, так і про те, які ознаки використані для її опису. Проте у змісті висловлювання присутні не самі ситуації чи їхні ознаки, а лише їхні розумові образи, які передаються у вигляді повідомлення. Характер відображення обраних ознак та внутрішня організація інформації про них є логічною структурою повідомлення. При цьому типі еквівалентності не передаються всі смислові елементи оригіналу, оскільки збереження вказівки на однакову ситуацію супроводжується значними структурно-семантичними розбіжностями з оригіналом. Слід розрізняти сам факт вказівки на ситуацію та спосіб її опису, адже кожне висловлювання описує ситуацію, вказуючи на її окремі ознаки, внаслідок чого виникає можливість ототожнення ситуацій, описаних з різних боків. Як наслідок з'являються висловлювання, які сприймаються носіями як синонімічні, незважаючи на розбіжності мовних засобів. В рамках цього рівня перекладу можна виділити наступні випадки опису ситуації: а) ситуація, яка завжди описується одним і тим самим способом (стандартні мовні формули, попереджувальні написи: Vorsicht! Anlage steht unter Spannung - Стій. Напруга; Warnung - Обережно; Nicht beruhren - Не доторкатися); б) ситуаційна лакуна (ситуація, яка описується в одній мові, в іншій вона або не існує, або не згадується);

в) ситуації, які викликають у реципієнта оригіналу певні асоціації, які створюють підґрунтя для висновків, які є недосяжними для реципієнтів перекладу; г) ситуації, описані в оригіналі, які викликають нерозуміння у читача перекладу.

Еквівалентність перекладу на рівні висловлювання, який характеризується збереженням трьох частин змісту оригіналу: мети комунікації, опису ситуації та способу її опису. У перекладах цього типу може спостерігатись, як повне співпадіння структури повідомлення, так і використання синонімічної структури, оскільки кожна мова накладає свої обмеження на можливості сполучуваності окремих понять у складі повідомлення. Розбіжності у закономірностях структури повідомлень викликають необхідність семантичного перефразування при перекладі, яке часто має комплексний характер. Як наприклад; Mit dem IONSCAN SENTINEL II wird der Bedarf einer Personen Kontrolle auf Sprengstoff- und Drogenspuren gedeckt. - Система IONSCAN SENTINEL II відповідає усім вимогам щодо перевірки людей на наявність у них слідів вибухових і наркотичних речовин.

Еквівалентність перекладу на рівні повідомлення характеризується збереженням мети комунікації, вказівки на ситуації, способу її опису та частини синтаксичних структур вихідного тексту. Саме синтаксична структура висловлювання зумовлює можливість використання слів певного типу у певній послідовності з окресленими зв'язками між окремими словами.

Цей тип еквівалентності характеризується наступними особливостями: а) значний (але не повний) паралелізм лексичного складу, тобто відповідники у мові перекладу з близьким лексичним значенням, як наприклад: Es stehen drei verschiedene V-Wellungen, mit den Bezeichnungen "H", "M" und "L", zur Verfugung. - Пропонуються три різних види вертикальних пластин з позначеннями "H", "M" та "L". (у перекладі замінено вислів zur Verfugung stehen (бути в розпорядженні ) на пропонуються) ;

б) використання у перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу або пов'язаних з ними. У кожній мові є синонімічні структури, які можна вивести з вихідної структури або, навпаки, звести до неї за допомогою певних синтаксичних трансформацій. Такі структури мають спільні основні логіко-синтаксичні зв'язк , і одночасно кожна з них має власне синтаксичне значення, яке вирізняє її серед значень інших структур такого трансформаційного ряду. Прикладом синтаксичного варіювання може бути переклад речення: Liegt ein Alarm vor, so werden die wahrend der Kontrolle aufgenommenen Digitalfotos automatisch vom Farbdrucker ausgedruckt. Коли спрацьовує сигнал збою, кольоровий принтер автоматично роздруковує цифрові фотографії, зроблені під час перевірки. Спрацьовує сигнал збою і кольоровий принтер автоматично роздруковує цифрові фотографії, зроблені під час перевірки. Кольоровий принтер автоматично роздруковує цифрові фотографії, зроблені під час перевірки, коли спрацьовує сигнал збою.

Еквівалентність перекладу на рівні мовних знаків, який характеризується максимальним ступенем близькості змісту оригіналу і перекладу та досягається за рахунок високого ступеня паралелізму у структурній організації тексту, максимальній співвіднесеності лексичного складу, збереженні у перекладі усіх основних частин змісту вихідного тексту. Хоча цей рівень еквівалентності зустрічається дуже часто, проте досягнення еквівалентності на рівні семантики слова обмежується розмежуванням значень слів у різних мовах. Значення слова не є автономним, оскільки воно залежить від контексту як в оригіналі, так і в перекладі. Часто одне слово оригіналу передається поєднанням двох або декількох повнозначних слів у перекладі (наприклад, складні слова у німецькій мові), або навпаки слово оригіналу опускається у перекладі (якщо є відомим з контексту) або замінюється займенником. Як наприклад; Die Dichtungen an den profilierten Platten sorgen fur zuverlassige Abdichtung der Flie&spalten und bestimmen die Durchflu&richtungen. - Ущільнення на фасованих пластинах забезпечують надійну герметизацію каналів один від одного, і відсутність перетоків та витікань, і визначають напрямки потоку всередині теплообмінника.

Висновки

Проаналізувавши тексти науково-технічного спрямування, а саме: каталоги технічного обладнання і характеристики інспекційних рентгенотелевізійних установок, специфікації (технічні характеристики обладнання), інструкції по експлуатації пристроїв німецькою мовою та їхній переклад українською мовою було встановлено, що найчастотнішими рівнями еквівалентності є рівні висловлювання, повідомлення та мовних знаків. Ступінь еквівалентності науково-технічних текстів залежить від типу та виду. Науково-технічні тексти характеризуються насиченістю термінами, інформативністю, логічністю, об'єктивністю, точністю, зрозумілістю, стилістичною нейтральністю, тому головна увагу під час перекладу зосереджується на правильному розкритті концептуально-денотативного значення. Головним завданням для перекладача при роботі з науково-технічними текстами є передати думку, суть наукової доктрини, логічну послідовність міркувань. Для цього потрібно нерідко змінювати синтаксичну структуру фраз оригіналу. Рівень еквівалентності перекладу науково - технічного тексту інколи може зменшуватись за рахунок описового трактування термінів та вимагає деяких граматичних трансформацій, логічних та термінологічних уточнень і пояснень, які залежать від характеру наукової праці, прагматичних вимог до перекладу, підготовленості та майстерності перекладача. А отже, він повинен постійно підвищувати свій фаховий рівень та розширювати свої спеціальні знання.

Література

Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода)/ Л. С. Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. - 240 с.

Кияк Т. Р. Теорія і практика перекладу. Німецька мова/ Т. Р. Кияк,

М. Науменко, О. Д. Огуй - Вінниця: Нова книга. - 2006. - 586 с.

Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: учеб. пособие/

Н. Комиссаров - М.: ЭТС, 2001. - 424с.

Комиссаров В. Н. Слово о переводе/ В. Н. Комиссаров - М.: Международные отношения, 1973. - 215 с.

Латышев Л. К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы её достижения/ Л. К. Латышев - М.: Международные отношения, 1981. - 241 с.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода/ Я. И. Рецкер - М.: "Р. Валент", 2004. - 240 с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода/ А. В. Федоров - М.: Высшая школа, 1983. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru