Політична лінгвістика як самостійний науковий напрям: етапи розвитку, основні представники та проблеми. Дискурс як багаторівневе мовне явище, його різновиди та відмінні риси. Аналіз політичних і медіа-текстів у вимірі українсько-російського білінгвізму.

Феномен, поняття та визначення концепту дискурс. Історія вивчення його статусу і структури у системі комунікативної діяльності людства з антропологічної точки зору. Систематизація та узагальнення визначення, його прагматична та соціальна спрямованість.

Лінгвістика тексту і дискурсивного аналізу. Дискурс як позначення зв’язного тексту в сукупності з екстралінгвістичними прагматичними та іншими факторами тексту, взятого в аспекті події. Вид мовлення, який розглядається як цілеспрямована соціальна дія.

Аналіз структури дискурсу та кореляції з текстом. Узагальнена характеристика фрейму та гештальту як ментальних структур, що реалізуються в дискурсі. Механізм сприйняття смислу інтерпретатором в дискурсивному просторі під час декодування інформації.

Мова як основний комунікативний інструмент у різнорівневому спілкуванні соціальних суб’єктів. Форми мовного впливу мас-медіа на свідомість аудиторії. Консенсус між суб’єктами комунікації - одне з завдань дискурсу та філософсько-релігійного діалогу.

Аналіз газетно-публіцистичного дискурсу як форми реалізації мовних одиниць. Дослідження особливої групи усно-мовних фразеологізмів. Визначення способів створення нових прийомів впливу на адресата для досягнення комунікативно-прагматичних завдань.

Принципи та види усного спілкування жінок Вікторіанської доби. Особливості формування тендерних стереотипів у англійському побутовому дискурсі. Аналіз комунікативних стратегій увічливості. Дослідження мовленнєвої поведінки британської жінки у XIX ст.

Обоснование изучения региональной идентичности в свете когнитивно-дискурсивной научной парадигмы. Определение содержания дискурс-анализа, который является целостным комплексом приёмов исследования. Характеристика принципов идентичности в лингвистике.

Аналіз підґрунтя для інтерпретацій терміна "дискурс". Характеристика основних проблем оцінки цього поняття, яке залишається в центрі уваги сучасних наукових дискусій. Дослідження мовно-інформативного механізму взаємодії між носієм мови та реципієнтом.

Определение термина "дискурс", исследование его персуазивной функции. Постоянное стремление к доминированию и гегемонии как одна из дифференциальных особенностей дискурса. Влияние недоминирующих и малочисленных процессов на доминирующую культуру.

Виды устойчивых словосочетаний для описания состояний, связанных с гневом. Оценка вербализации эмоциональных деструктивных концептов - метод анализа вариативности дискурсивной реализации номинантов, отражающих трансформации коннотативных значений.

Описание особого вида рекламных текстов, характеризующихся дискурсивной вторичностью. Их видовое разграничение на основе соотношения языковых и внеязыковых особенностей с институциональной прагматикой, а также с учетом трансформаций на различных уровнях.

Анализ лексикализованной метонимии, зафиксированной в словарях. Описание с помощью дискурсивной метонимии реалий первых десятилетий советской власти на материале романа "Двенадцать стульев" И. Ильфа и Е. Петрова. "Расшифровка" эллиптической метонимии.

Дискурсивная реализация фразеологии в поэме С.А. Есенина "Пугачёв". Фразеологические единицы (ФЕ) с компонентами "бог" и "чёрт". Роль ФЕ в объективации эмоционально-оценочной информации как знака, ёмкого по содержанию и имеющего коннотативную базу.

Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі американській кінокомедії, що тлумачиться дослідниками як нео-менестрельний виступ. Значення мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації інтертекстуальних відмінностей.

Перехід до складних форм суспільної діяльності. Комплексне дослідження сутності "прагматичного перевороту", який привів до вирішального переміщення дослідницьких інтересів від питань внутрішньотекстової організації до процесів тексто- і смислопобудови.

Стаття присвячена психолінгвістичній проблематиці: сфері психологічної діяльності, що має переважно дискурсивний характер і побудована на використанні різних способів мовленнєвого впливу. Конструювання дискурсів як реалізації прикладних потреб психолога.

Поняття терміну "еквівалентність", розгляд його характеристик. Сприятливість сучасної розвиненої літературної мови для запозичення комунікативних дериватів, словотвірних композицій та цілих термінологічних речень, поданих в одному структурному вираженні.

Проблема співвідношення концепту і дискурсу. Обґрунтування дискурсо- і концептоцентричного дослідницьких напрямів. Дискурсивна профілізація концепту, багатогранність його образних, ціннісних параметрів. Її переосмислення в різних комунікативних практиках.

Розгляд дискурсивних особливостей втілення комунікативної стратегії завдання образи як підтипу стратегії неввічливості в дискурсі. Огляд моделей неввічливості. Контекстуальні особливості, що впливають на реалізацію стратегій неввічливості в дискурсі.

Загальні, специфічні характеристики, властиві дискурсу для дітей, визначення дискурсу для дітей як лінгвістичного явища. Сукупність текстів для дітей зі своїми властивостями, характеристиками та мовленнєвими жанрами, формування дискурсу творів для дітей.

Дослідження дискурсивних стратегії, тактичних прийомів, засобів мовного та мовленнєвого характеру, що використовуються для реалізації загальної стратегії створення комунікативних порушень. Типологія методології по перешкоджанню кооперативної взаємодії.

Дослідження понять "дискурсивна стратегія" й "дискурсивна тактика" з позиції різних підходів, наявних у сучасній лінгвістиці. Стратегія конструювання позитивного іміджу міжнародної організації ООН в інформативних статтях засобів масової інформації.

Вивчення дискурсивно-прагматичних особливостей мовлення та стратегій як засобів їх вираження. Поняття неавторитарної мовної особистості. Стратегії замовчування та переконання й тактики їх реалізації у англійському суспільстві (на прикладі новел О’Генрі).

Ознаки критики у політичному передвиборчому дискурсі: оцінність, агональність, агресивність та персуазивність. Види, форми, функції критики в електоральному дискурсі як виду політичного дискурсу. Структура та семантичні умови критичного висловлювання.