Развитие и эволюция языка, законы организации и развития языковой структуры. Факторы, влияющие на развитие синтаксической системы. Синтаксические тенденции, их дифференциальные признаки. Тенденции развития синтаксиса современного русского языка.

Сущность и свойства фрейма. Изменения, которые претерпевает категория количества, отраженная во фразеологизмах русского языка, на уровне обыденного сознания современного носителя языка по сравнению с ее представлением во фразеологических словарях.

Применение элементов лингвосинергетического анализа позволит продемонстрировать взаимодействие базовых составляющих драматургического произведения - диалога пьесы и авторского комментария. Анализ глаголов с позиций функционально-семантического подхода.

Умение строить иноязычные эмотивные монологические высказывания как один из важных показателей сформированности иноязычной коммуникативной компетенции. Оценка сформированности коммуникативной компетенции и прогнозирования иноязычной речевой продукции.

Изучение творческой истории художественного произведения. Телеогенетический метод изучения рукописных и печатных текстов произведения. Важность изучения динамической поэтики образа, которая позволяет избежать текстологических неточностей в тексте.

Выявление и анализ состава глаголов движения, использованных в текстах Б. Акунина для отражения динамической ситуации в языке. Определение и характеристика структурно-семантических и структурно-синтаксических свойств сочетаний глаголов движения.

Проведение комплексного исследования характерной для русской коммуникации конструкции "двойного императива" в лингвокультурном аспекте. Попытка рассмотрения в диахронии лексикона снижающих категоричность императивного высказывания этикетных клише.

Оценка системы консонантизма английского языка в динамическом ключе. Абсолютизация принципа диахронического обновления субсистем языка. Мотивированность разложения в системе консонантизма как нарушение принципа сонорности в системе кластерных образований.

Иерархические отношения топонимических единиц как элементов выделенных сегментов; изменения в семантике проприативов, функционирующих в текстах региональных газет 1897–1915, 1940–1950, 1998–2009 г. Сегментная структура регионального топонимикона.

Принципы формирования области "бездуховность", основанная на базе ценностных составляющих концепта "spirituality". Проявления одухотворения души во всех сторонах жизни на основе дефиниционного анализа лексико-семантических слов; вербализаторы концепта.

Анализ ритмической организации англоязычной политической речи. Инвариантные и вариантные динамические характеристики как составляющие ритмико-просодической модели риторически эффективного политического дискурса. Специфика громкости политической речи.

Изучение просодических параметров речи британских шеф-поваров Делии Смит и Гордона Рамзи в момент представления рецептов приготовления блюд. Определение динамических характеристик речи, участвующих в составлении речевых портретов британских шеф-поваров.

Семантическая природа категории глагольного вида в фразеологизмах. Актуализация призначного значения фразеологизмов за счет усиления экспрессивных сем и ослабления видо-временных свойств единицы. Динамичность личных форм процессуальных фразеологизмов.

Роль динамічного чинника у зміні семантичної структури лінгвістичних одиниць; як саме одне мовне явище перетворюється на інше, на прикладі поетичних текстів української пісні. Характерні кольори, що властиві дискурсивним особливостям пісенного твору.

Вивчення антропонімікону м. Тернополя ХХ століття с використанням кількісно-якісного методу Бондалетова. Розмежування п’яти різних статистичних груп імен: найуживаніших (частотний десяток), широковживаних, маловживаних, рідкісних та чужомовних імен.

Аналіз імен з історичних джерел та сучасних імен, зафіксованих в актових записах про народження. Виявлення значного відсотку подвійних імен. Використання кількісно-якісного методу вивчення антропонімікону. Визначення середнього коефіцієнту однойменності.

Розгляд функціонування багатокомпонентних чоловічих імен в антропоніміконі міста Ужгорода протягом ХХ ст. Наведення прикладів найпоширеніших компонентів подвійних і потрійних антропонімів. Найуживаніші угорські, християнські та слов’янські імена.

Територіальна варіативність іменників-назв неістот чоловічого роду в знахідному відмінку однини. Варіативність між формами, які збігаються з називним відмінком, і формами, які збігаються з родовим відмінкомна прикладі української мови Галичини і Буковини.

Дослідження діалектного мовлення на основі тексту. Зв’язок діалектології та історії мови. Вивчення діалектних явищ у динаміці. Наддністрянські говірки південно-західного наріччя, мовленню носіїв яких притаманні риси, зафіксовані в історичних джерелах.

Аналіз результатів клініко-анамнестичних даних хворих після інфаркту міокарда в після лікарняний період реабілітації та аналіз їх динаміки. Аналіз частоти основних суб’єктивних симптомів, а також показників, які доповнюють клінічну картину хвороби.

Аналіз становлення іменникових конфіксів від праслов’янського періоду до XVIII століття. Ступінь їх продуктивності упродовж визначеного періоду розвитку мови. Рівень сформованості конфіксальних словотвірних типів. Тенденції розвитку деривації іменника.

Соціолінгвістична ситуація у Франції доби Відродження та статус французької мови у XVI ст. Склад і характер лексико-семантичних інновацій, що ввійшли у французьку мову. Шляхи входження неологізмів й способи їхньої адаптації до лексико-семантичної системи.

Визначення динаміки лексичних норм сучасної української літературної мови на матеріалі словників ХХ століття. Висвітлення процесів нормування лексики на тлі історичного контексту. Дослідження домінантних напрямів трансформацій семантичної структури слів.

Стилістичні значення слів, у тому числі художні, як засоби збереження й передачі знань, одиниці мовної картини світу. Аналіз системи знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації. Стилістичне значення мовного знаку.

Лексичні одиниці - специфічні конструкти у вигляді масиву інформації, яка зв’язана з ментальністю носіїв мови. Пейоративна лексика - складова лексико-стилістичній диференціації французької мови, що несе відбиток негативного етнічного світосприйняття.

Зіставлення міської і сільської антропосистем, їх сходження і розбіжності. Характер, темп та ступінь оновлення кожної з обстежуваних іменних систем. Форми та ступені варіативності документально фіксованих імен, розмежувавши іменні варіанти та інваріанти.

Знайомство з головними особливостями виявлення чоловічих і жіночих імен в українських і українсько-змішаних родинах сіл Центральної Донеччини в ХІХ-ХХІ століттях. Загальна характеристика проблем розкриття складу й динаміки українсько-змішаного іменника.

Розгляд етапів розвитку словотвору прикметників у слов’ян і зокрема в українській мові. Визначення нерозрізнення прикметників та іменників як окремих частин мови. Етап їх розрізнення при збереженні генетичного зв’язку. Тяжіння прикметників до дієслів.

Проблеми реалізації пунктуаційної норми щодо вживання двокрапки. Динаміка змін у правописних кодексах ХХ ст. щодо реалізації зазначеної норми. Правописні кодекси ХХ ст. щодо вживання двокрапки. Вживання двокрапки в "Українському правописі" 1994 року.

Роботу присвячено проблемі реалізації пунктуаційної норми щодо вживання двокрапки. Звернуто увагу на динаміку змін у правописних кодексах ХХ ст. щодо реалізації зазначеної норми. Актуалізовано зміни у відповідних формулюваннях чинного правопису.