Проблема самоосвіти старшокласників, його зростаюча актуальність в умовах сучасного інформаційного суспільства. Суть поняття самоосвіти і самоосвіти учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Потреби учнів до самоудосконалення і самореалізації.

Формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Характеристика самоосвіти студентів з питань формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей в професійній підготовці.

Тлумачення поняття "самоосвіта" у педагогічному аспекті та його зміст у контексті навчання студентів в закладах вищої'світи. Роль самоосвіти в процесі професійної' підготовки фахівців в умовах Болонського процесу та сучасної цифровізації освіти.

Сутність, зміст дефініції "самоосвіта майбутнього викладача" та особливості розвитку професійної самоосвіти магістрантів-майбутніх викладачів у процесі їх теоретичного навчання та професійного становлення. Специфіка професійного становлення особистості.

Самоосвіта як форма задоволення пізнавальних потреб, розвитку інтелектуальних, вольових, емоційних ознак особистості. Вплив процесів суспільно-політичної трансформації життя країни на формування та розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Аналіз проблеми самовизначення особистості в сучасних умовах, усвідомлення свого місця в житті і ролі самоосвіти в цьому процесі. Дослідження взаємозв'язку самоосвіти особистості із самовизначенням людини. Оцінка готовності до особистого самовизначення.

Аналіз науково-педагогічної термінології: самоосвіта, самоосвіта педагога. Розгляд основних напрямаів самоосвіти вчителя початкової школи: професійного, психолого-педагогічного, методичного, інформаційно-комп'ютерного, гуманітарного, особистісного.

Аналіз поняття "самоосвіта", її ролі у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Характеристика структурно-функціональних етапів організації самоосвіти у формуванні професійних компетентностей фахівців.

Орієнтація системи освіти на активність особистості, самостійність у виборі часу засвоєння інформації. Розгляд демократичного типу організації самоосвіти. Аналіз виходу особистості на новий рівень духовної свободи і реалізації свого творчого потенціалу.

Самоосвітня діяльність як інструмент самореалізації, самовдосконалення. Формування в людини цілісної картини матеріального і духовного світу, що сприяє усвідомленню приналежності до людського співтовариства, сприйняття цінностей духовних, культурних.

Ефективність поєднання особистої ініціативи педагога й контролю його самоосвітньої діяльності з боку адміністрації навчального закладу. Самоосвіта фахівця-фармацевта як значущої особи. Оновлення та вдосконалення змісту стандартів сучасної вищої освіти.

Основна мета модернізації професійної освіти: підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня та профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентного, відповідального. Роль самоосвіти у системі професійного самовдосконалення тренера.

Основний предмет професійної діяльності керівника школи для особистісного переходу на новий якісний рівень професійної діяльності в умовах перебудови правової школи. Вимоги до професійної компетенції керівника, характерні кроки управління, якості освіти.

Теоретико-методологічні засади вдосконалення самоосвітньої діяльності класного керівника сучасної школи в умовах інноваційної роботи. Характеристика самоосвіти як основної умови підвищення його професійної компетентності і ефективності виховного процесу.

Роль професійних інтернет-сайтів, професійних співтовариств, соціальних мережевих сервісів, вебінарів, програм для миттєвого обміну повідомленнями, ігрових програм-симуляторів, курсів у формуванні умінь самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Дослідження особливостей формування у майбутніх вчителів початкових класів структурних компонентів самоосвіти в процесі професійної підготовки та готовності до їх реалізації в професійній самоосвітній діяльності. Освіта в умовах цифрової економіки.

Відповідність вітчизняної системи вищої освіти європейським стандартам у контексті Болонського процесу. Оптимізація взаємозв'язку післядипломного навчання та самоосвіти у системі підвищення кваліфікації. Поняття самоосвітньої пізнавальної діяльності.

Проаналізовано категорію "самоосвіта" в контексті ефективного становлення конкурентоспроможного вчителя. Указано на вагомість умотивованості вчителя до постійного самовдосконалення. Складові індивідуальної програми самоосвітньої діяльності вчителя музики.

Врахування особливостей професійної діяльності майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ та створення дефініції "самоосвітня компетентність майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ". Структура самоосвітньої компетентності, зміст її компонентів.

Розгляд самоосвітньої компетентності як одної з важливих складових життєвої компетентності. Розкриття змісту, системи та форм самоосвіти студента. Визначення якостей особистості, які відображають педагогічні особливості самоосвітньої компетентності.

Сучасні вимоги до професійних якостей майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Самоосвітня компетентність як якість особистості майбутнього вчителя, що характеризується здатністю та готовністю до безперервної самоосвіти під час навчання.

Розвиток самоосвітньої культури та знання здобувачів вищої освіти. Формування ініціативності, цілеспрямованості та самостійності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Використання компетентнісного підходу до професійної підготовки молодших бакалаврів.

Формування самоосвітньої компетентності як однієї з актуальних проблем підготовки майбутніх фахівців фармації. Сутність підготовки фармацевтичного працівника у закладах вищої освіти. Місце самоосвітньої компетентності в програмі професійної освіти.

Доказательство связи между типом преобладающей мотивации подростка и частотой личностных конфликтов и вакуумов. Зависимость структуры самоотношения подростков от типа доминирующей мотивации. Смысловая характеристика единства мотивационной системы.

Выявление различий в отношении юношей и девушек к себе и к родителям при разных видах семейной депривации. Связь факторов семейной депривации в детстве с компонентами структуры самоотношения личности в поздней юности. Динамика отношения личности к себе.

Влияние семейной среды на развитие самосознания и самоотношения ребенка. Изучение особенностей самосознания, Я-концепции и самоотношения детей из неполных семей или из детских домов. Рассмотрение вопроса о влиянии разлуки с родителями в детстве.

Субъективные и объективные показатели, психология семьи и брака, основы понятия "брачный союз". Удовлетворённость браком и оказывающие влияние на неё факторы. Методы диагностики супружеских отношений. Различные потребности в проведении отдыха и досуга.

Профессиональная мотивация выступает как внутренний движущий фактор формирования самоотношения личности учителя. Условия эффективного формирования и развития успешности, профессиональной образованности, культуры и самоотношения личности учителя.

Прогностический анализ психологического инструментария диагностики границ личности в системе ее отношений. Рассмотрены системные аспекты личности как всеобщности Я-концепции. Способы переструктурирования внутренних и внешних пространств этих систем.

Исследование основ самоотношения личности в психологии. Становление субъектности школьников, которая ведет к ее жизненной самореализации. Самоотношение как детерминанта субъективного благополучия личности. Изучение проблемы самосознания в психологии.