Ефективність поєднання особистої ініціативи педагога й контролю його самоосвітньої діяльності з боку адміністрації навчального закладу. Самоосвіта фахівця-фармацевта як значущої особи. Оновлення та вдосконалення змісту стандартів сучасної вищої освіти.

Основна мета модернізації професійної освіти: підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня та профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентного, відповідального. Роль самоосвіти у системі професійного самовдосконалення тренера.

Основний предмет професійної діяльності керівника школи для особистісного переходу на новий якісний рівень професійної діяльності в умовах перебудови правової школи. Вимоги до професійної компетенції керівника, характерні кроки управління, якості освіти.

Дослідження соціальної ролі самоосвіти в удосконаленні особистості молодими фахівцями та в процесі їх професійної самореалізації. Характеристика особливостей процесу професійної самореалізації молодих фахівців в сучасному українському суспільстві.

Аналіз проблем самовизначення особистості в сучасних умовах, усвідомлення свого місця в житті, в суспільстві і ролі самоосвіти в цьому процесі. Розгляд поняття саморозвитку особистості, людських сутнісних сил — одного із проявів діяльної сутності людини.

Теоретико-методологічні засади вдосконалення самоосвітньої діяльності класного керівника сучасної школи в умовах інноваційної роботи. Характеристика самоосвіти як основної умови підвищення його професійної компетентності і ефективності виховного процесу.

Роль професійних інтернет-сайтів, професійних співтовариств, соціальних мережевих сервісів, вебінарів, програм для миттєвого обміну повідомленнями, ігрових програм-симуляторів, курсів у формуванні умінь самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Дослідження особливостей формування у майбутніх вчителів початкових класів структурних компонентів самоосвіти в процесі професійної підготовки та готовності до їх реалізації в професійній самоосвітній діяльності. Освіта в умовах цифрової економіки.

Відповідність вітчизняної системи вищої освіти європейським стандартам у контексті Болонського процесу. Оптимізація взаємозв'язку післядипломного навчання та самоосвіти у системі підвищення кваліфікації. Поняття самоосвітньої пізнавальної діяльності.

Проаналізовано категорію "самоосвіта" в контексті ефективного становлення конкурентоспроможного вчителя. Указано на вагомість умотивованості вчителя до постійного самовдосконалення. Складові індивідуальної програми самоосвітньої діяльності вчителя музики.

Врахування особливостей професійної діяльності майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ та створення дефініції "самоосвітня компетентність майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ". Структура самоосвітньої компетентності, зміст її компонентів.

Розгляд самоосвітньої компетентності як одної з важливих складових життєвої компетентності. Розкриття змісту, системи та форм самоосвіти студента. Визначення якостей особистості, які відображають педагогічні особливості самоосвітньої компетентності.

Сучасні вимоги до професійних якостей майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Самоосвітня компетентність як якість особистості майбутнього вчителя, що характеризується здатністю та готовністю до безперервної самоосвіти під час навчання.

Розвиток самоосвітньої культури та знання здобувачів вищої освіти. Формування ініціативності, цілеспрямованості та самостійності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Використання компетентнісного підходу до професійної підготовки молодших бакалаврів.

Формування самоосвітньої компетентності як однієї з актуальних проблем підготовки майбутніх фахівців фармації. Сутність підготовки фармацевтичного працівника у закладах вищої освіти. Місце самоосвітньої компетентності в програмі професійної освіти.

Доказательство связи между типом преобладающей мотивации подростка и частотой личностных конфликтов и вакуумов. Зависимость структуры самоотношения подростков от типа доминирующей мотивации. Смысловая характеристика единства мотивационной системы.

Качественное описание системы взаимосвязи самоотношения и стиля родительского отношения у матерей, воспитывающих детей больных сахарным диабетом и без патологии. Определение ключевых аспектов формирования психосоматических связей в детском возрасте.

Выявление различий в отношении юношей и девушек к себе и к родителям при разных видах семейной депривации. Связь факторов семейной депривации в детстве с компонентами структуры самоотношения личности в поздней юности. Динамика отношения личности к себе.

Влияние семейной среды на развитие самосознания и самоотношения ребенка. Изучение особенностей самосознания, Я-концепции и самоотношения детей из неполных семей или из детских домов. Рассмотрение вопроса о влиянии разлуки с родителями в детстве.

Субъективные и объективные показатели, психология семьи и брака, основы понятия "брачный союз". Удовлетворённость браком и оказывающие влияние на неё факторы. Методы диагностики супружеских отношений. Различные потребности в проведении отдыха и досуга.

Профессиональная мотивация выступает как внутренний движущий фактор формирования самоотношения личности учителя. Условия эффективного формирования и развития успешности, профессиональной образованности, культуры и самоотношения личности учителя.

Прогностический анализ психологического инструментария диагностики границ личности в системе ее отношений. Рассмотрены системные аспекты личности как всеобщности Я-концепции. Способы переструктурирования внутренних и внешних пространств этих систем.

Психологическое здоровье и его роль в развитии личности. Создание системы безопасности жизни и развития ребенка в образовательной среде. Становление самосознания личности в подростковом возрасте, сопровождаемое рядом психосоциальных противоречий.

Исследование основ самоотношения личности в психологии. Становление субъектности школьников, которая ведет к ее жизненной самореализации. Самоотношение как детерминанта субъективного благополучия личности. Изучение проблемы самосознания в психологии.

Описание результатов исследования самоотношения подростков с девиантным и нормативным поведением. Анализ низкой самооценки, высокого уровня самообвинения и видения преимущественно недостатков как основ самоотношения подростков с девиантным поведением.

Проблемы самоотношения в подростковом возрасте. Факторы, которые оказывают прямое влияние на формирование самоотношения подростков. Отрицательное отношение к себе и заниженная самооценка как главные причины формирование девиантного поведения подростков.

Проблема формирования личности в младшем и старшем подростковом возрасте. Формирование позитивного и адекватного представления о себе. Изучение самоотношения школьников с нарушениями слуха. Развитие самоотношения как компонента личностного становления.

Рассматривается проблема развития самостоятельности студентов вузов. Представленная методика поэтапного оценивания письменных работ, нацелена на формирование у обучающихся умения определять достоинства и недостатки самостоятельно выполненных заданий.

Оценивание обучающимися своих коммуникативных компетенций сквозь призму определенных видов самостоятельной учебной деятельности. Исследование взаимосвязи между самооцениванием и постановкой дальнейших индивидуальных целей изучения иностранного языка.

Обобщение результатов исследования субъективной оценки эффективности устранения заикания у взрослых. Установление роли самооценивания как диагностического инструмента контроля речевого поведения и устойчивости положительных психических состояний.