Задачи и роль саморегулируемых организаций профессиональных участников рынка ценных бумаг (СРО) в системе выработки детальных норм и требований к рынку ценных бумаг, контролировать их соблюдение и тем самым приближать регулятора рынка к его участнику.

Понятие "саморегулируемые организации" в российском законодательстве. Форма и методы регулирования рынка ценных бумаг. Требования, предъявляемые к саморегулируемым организациям. Деятельность ассоциаций, профессиональных союзов и общественных организаций.

Особливості правового забезпечення діяльності СРО у сфері цифрової економіки в Україні. Розробка та запровадження Концепції розвитку саморегулювання у цифровій економіці в Україні, у якій би було враховано специфіку розробки СРО правил та стандартів.

Визначення та опис стратегій саморегульованого навчання студентів вищих навчальних закладів для обґрунтування впровадження саморегульованого навчання в навчальний процес. Визначення найкращих практик використання стратегії саморегульованого навчання.

Сталий розвиток суспільства як одна з головних проблем світового масштабу. Розгляд механізму функціонування саморегулівної організації в напрямку реалізації концепції корпоративної соціальної відповідальності в межах банківської системи України.

Механізм функціонування саморегулівної організації в напрямку реалізації концепції корпоративної соціальної відповідальності в межах банківської системи України. Нефінансова звітність як передумова формування рейтингу соціально відповідальних банків.

Выявление и анализ аспектов преодоления неопределенности. Структурное рассмотрение понятия саморегуляции. Роль самосознания на верхних личностных уровнях систем саморегуляции. Исследование соотношения понятий саморегуляция, неопределенность и выбор.

Общее понятие о саморегуляции. Специфика приемов психофизического тренинга для людей с различными индивидуально-типологическими особенностями. Основные способы регуляции эмоциональных состояний, управление дыханием. Комплексы упражнений для саморегуляции.

Вопросы регуляции жизненных процессов всех живых организмов в природе, направления и особенности, главные уровни его исследований на современном этапе, значение и использование полученных результатов. Концепция структурных уровней организации жизни.

Депрессивные состояния, как наиболее распространенный тип психической патологии, определение основных причин ее возникновения и критерии развития. Саморегуляция временной перспективы при депрессивных расстройствах. Профилактика депрессии у молодежи.

Проблема саморегуляции детей подросткового возраста в двигательной деятельности. Формирование саморегуляции детей подросткового возраста в двигательной деятельности. Уровень овладения подростками саморегуляции на этапе экспериментального исследования.

Исследование проблемы психической саморегуляции в деятельности и применения различных техник саморегуляции состояния. Анализ факторов, влияющих на эффективность приемов регуляции. Формы проявления мышечной напряженности. Рассмотрение техник релаксации.

Социокультурная специфика субъективного благополучия, его психологические детерминанты, ресурсы. Исследование взаимосвязи осознанной саморегуляции и толерантности к неопределенности с субъективным благополучием у молодых людей разных этнических групп.

Понятие гомеостаза и гомеокинеза. Стабильность физико-химических условий во внутренней среде в теории К. Бернара. Формирование инстинктов и процессов высшей нервной деятельности. Иммунный гомеостаз организма и гомеокинетические процессы организма.

Исследование связи между признаками латеральной организации мозга и механизмами саморегуляции. Оценка выраженности эмоционального неблагополучия у студентов с признаками латеральной организации. Анализ вклада темперамента в свойства саморегуляции.

Саморегуляция как принцип объяснения психологических явлений. Особенность сохранения внутренней стабильности человека. Суть теории деятельности А.Н. Леонтьева. Особенность развития механизмов регуляции собственного поведения для принятия сложности мира.

Исследование в рамках интеграционного подхода вопросов саморегуляции: механизмов регуляции функциональных состояний, деятельности и психических процессов. Выявление взаимосвязи показателей психической напряженности и отдельных компонентов саморегуляции.

Место и роль психической саморегуляции в жизни человека. Особенности целостной функциональной структуры регуляции психических состояний. Роль эмоционального состояния в педагогическом процессе. Особенности саморегуляции у учителей по А.О. Прохорову.

Экспериментальное изучение саморегуляции как компонента психологической готовности к школе старших дошкольников с задержкой психического развития. Разработка рекомендаций по формированию саморегуляции школьников для родителей, педагогов и психологов.

Социально-психологические свойства потребительских предпочтений. Сущность потребительского поведения. Саморегуляция как психологическое явление. Социально-психологические детерминанты поведения потребителей. Оценка регулятивных аспектов личности.

Юность как промежуточный период между подростковым возрастом и зрелостью. Знакомство с проблемами выявления особенностей саморегуляции учебной деятельности в юношеском возрасте. Рассмотрение методики Г.С. Прыгина по определению уровня автономности.

Характеристика саморегуляційно-рефлексивного критерію вихованості лідерських якостей майбутніх учителів у системі студентського самоврядування. Аналіз відповідних показників критерію: самопізнання, самоаналізу та аналізу діяльності, адекватної самооцінки.

Розкриття поняття емоційного інтелекту особистості як психологічного феномену, аналіз його структурно-функціональної особливості. Генеза здійснення індивідуальності. Стресозахисна, адаптивна функції емоційного інтелекту. Вирішення мотиваційного конфлікту.

Саморегуляція у якості суб'єктної властивості, координатора різномодальних особистісних якостей, що забезпечує успішність дії вчителя та виконання музично-педагогічних функцій. Фахова підготовка майбутніх учителів; саморегуляція музично-виконавських дій.

Теоретико-методологічні аспекти, структура, функції і специфіка професійного мислення. Концепція саморегуляції професійного мислення у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів.

Основні компоненти формування особистості. Адекватна та неадекватна самооцінка, шляхи її виправлення. Вплив виховання на самовиховання, слова та волі на процес саморегуляції. Мовно-розумовий рівень регуляції, його роль у діях самоконтролю людини.

Дослідження особливостей саморегуляції психічних станів у рятувальників засвідчило, що найбільш розвиненими стилями саморегуляції є самостійність, планування, а найменш розвиненими – програмування та оцінка результатів. Загальний рівень саморегуляції.

Зміни у підходах до освітнього процесу, який має спонукати студентів планувати та контролювати своє навчання, брати на себе відповідальність за своє навчання, роботу та постійний професійний розвиток. Освіта, орієнтована на життєво необхідні навички.

Теоретичний аналіз поняття саморегуляції особистості та міжособистісних стосунків. Розгляд проявів саморегуляції, емоційного інтелекту та емоційних бар’єрів у спілкуванні молоді. Визначення кореляційного зв'язку між саморегуляцією і емоційними бар'єрами.

Аналіз взаємодії живих організмів між собою та їх пристосування до умов існування. Сутність визначення позитивного чи негативного приросту популяції. Основна характеристика саморегуляції біогеоценозів. Особливість головних закономірностей сукцесії.