Проблема виявлення прямих зв’язків чи типологічних збігів релігійних концептів хасидизму в літературно-мистецьких і філософських течіях доби модернізму та постмодернізму. Пошук сенсу людського буття як ключова інтенція філософії екзистенціалізму.

Поступ філософського знання. Метафізика тотальності як запорука тотальності в мисленні та онтологічної несвободи. Відкриті філософські системи як запорука толерантності, інакшості в мисленні та онтологічної свободи й громадянськості в соціальному бутті.

Антропоцентризм як основна риса філософії Відродження. Визначення змісту світогляду та відкриття людини як індивідуальності в епоху Відродження. Перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування нової культури.

Станіслав Оріховський та стратифікація суспільства. Стани класичного поділу на: філософів (правителів), воїнів (охоронців), ремісників-землеробів (рабів), представників духівництва та визначені для них справи. Перехід від одного стану до іншого.

Дослідження основних складових синтезу та мети історичного процесу у Ф. Достоєвського. Аналіз сутності універсалізму в історіософії Вол. Соловйова, його уявлень про мету історичного процесу. Визначення відмінностей інтерпретації історіософських ідей.

Інтерпретація історіософських ідей слов’янофільства і західництва, а також відмінностей у спробі їх поєднання у Федора Достоєвського та Володимира Соловйова. Уявлення про кінцеву мету історичного розвитку людства та синтез способів вирішення проблеми.

Філософська інтерпретація відношення світоглядних категорій "світ" та "людина" на прикладі творчості Т.Г. Шевченка. Дослідження християнсько-релігійних, ідеалістичних, антропологічних та структуралістських проявів в літературі української діаспори.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Специфіка застосування поняття обраності до відповідальності, його суміжність із поняттям месіанства. Сутність моральної свідомості та зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософській концепції Е. Левінаса. Сутність моральної свідомості в іудаїзмі. Поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства. Зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Головні особливості асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Зміст та сутність поняття ізраїльського партикуляризму. Специфіка застосування Е. Левінасом поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства.

Розгляд суті і основних ознак культури українського бароко. Особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. Аналіз ідей професорів Києво-Могилянської академії. Розкриття на основі нього змісту барокового мислення.

Аналіз моральних цінностей, віри та вчинків героїнь у творах Сюй Ді-Шаня як основи до розуміння філософських ідей, що впроваджує філософ. Розкриття внутрішнього світу людини, підкреслення його унікальності, впровадження ідеї "не дії" та "прийняття".

Аналіз впливу Ф. Ніцше на мистецтво авангардизму. Творча спадщина німецького мислителя як духовний орієнтир та інтелектуальна підстава для подолання кризових явищ у сучасній художній культурі. Головна тенденція в поглядах цього філософа і публіциста.

Дослідження феномену відображення фундаментальних положень християнської онтології права у кардіоцентричній філософії. Окреслення відмінних постулатів, котрі характеризують християнську онтологію права. Перевага духовних чинників права над раціональними.

Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.

Обґрунтування понятійно-категоріального апарату феномену відповідального громадянства в межах онтології права. Поняття та концептуалізація явища відповідального громадянства в контексті формування соціально-правового відповідального суспільства.

Відповідальність суб’єкта управління в предметному полі соціальної філософії. Розвиток поняття "відповідальність" від античних до сучасних теоретичних концепцій. Особливості морального та юридичного аспектів відповідальності суб’єкта управління.

Розглянуто проблему відповідальності у філософській літературі як етико-правової. Описано критичне переосмислення відповідальності у ХХ сторіччі класичних філософських парадигм. Охарактеризовано співвідношення справедливості та відповідальності.

Системний аналіз відповідальності соціального суб’єкта. Розкриття своєрідності цього суб’єкта, структури та форм вияву відповідальності. Вивчення особливості розуміння відповідальності соціального суб’єкта на різних етапах розвитку філософської думки.

Проблема відповідальності в історико-філософському аспекті та її функціонування в сучасних соціальних практиках. Аналіз онтологічного, аксіологічного та праксіологічного вимірів відповідальності. Практична реалізація етики сучасних біомедичних технологій.

Дослідження рівня правосвідомості громадян і розвиненості демократичного законодавства. Аналіз характеристик відповідальності у контексті розвитку правового суспільства. Розгляд проявів на особистісному та суспільному рівнях. Вивчення її різновидів.

Культурно-освітні та соціальні умови становлення Київської Духовної Академії на початку ХІХ ст. Сутність поняття патристична традиція. Характеристика та аналіз поглядів викладачів філософів-академістів щодо основних ідей і положень патристичної спадщини.

Розгляд феномену відчуження як сутнісного явища людського життя. Дослідження проблеми відчуження в сучасному масовому суспільстві. Сутність феномену відчуження як важливої педагогічної проблеми. Вивчення феномену відчуження інформаційного суспільства.

Філософсько-антропологічний аналіз відчуження, як складного, амбівалентного феномену, що має не тільки негативні, а й позитивні наслідки. Проблема відчуження у контексті сучасного знання. Вирішення проблеми можливості та доцільності подолання відчуження.

Систематизація історії поля візуальної антропології, концептуалізація етапів становлення цієї дисципліни відповідно до логіки саморозуміння її представників, з урахуванням ґенези оптичних медіа. Аналіз інструментальної ролі візуальної антропології.

Проблема осмислення формування ідентичності людини з боку технології практики візуальних метафор. Здійснення філософської рефлексії ролі візуальної діяльності в процесах ідентифікації та ідентичності. Приховування або викриття громадських антагонізмів.

Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.

Проаналізовано результати дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розкрито ключові пункти аналітики поняття гри, визначено статус феномена гри в концепції Й. Гейзінги.

Аналіз методологічних засад та результатів дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розгляд статусу феномена гри як визначального фактора генези та розвитку культури.

Соціально-філософські засади аналізу війни та миру. Глобалізація війни як суттєва характеристика розвитку сучасної цивілізації. Діалектика феномену війни, його сучасне концептуально-філософське відображення. Причини виникнення війн, засоби їх уникнення.