Енергійний дискурс православного богослов'я як евристично-філософський процес формування некласичної онтології. Переосмислення ідеї діалогу та автономності філософії від теології, яка існує поряд з ессенціальним дискурсом класичної філософської парадигми.

Філософсько-освітня проблематика формування та ціннісно-світоглядного обґрунтування особистісної здатності до добровільної та вмотивованої стриманості як складової антикризових споживацьких соціально-економічних моделей. Визначення поняття енкратії.

Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.

Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Класифікація умовиводів та їх коротка характеристика. Види дедуктивних умовиводів. Епіхейрема та її характеристика. Можливість й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших. Поняття терміну "силогізм". Види опосередкованих умовиводів.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.

Проблема першооснови у представників матеріалізму в античності. Створення гіпотези про атомістичної будову матерії. Виникнення ідеалізму. Вчення Фалеса про воду. Теорія Демокрита про атоми як основу світу. Людська свідомість і розумова діяльність.

Сутність і характеристики компаративістського методу в історико-філософській методології. Логічні підґрунтя компаративістського методу. Компаративістський аналіз еристичної проблематики в концепціях представників Західної та Східної філософських культур.

Рассмотрение проблемы существования информации в природе и меры распространения естественной информации. Описание информации с привлечением метафизических категорий материи и формы. Метафизическое обоснование существования естественной информации.

Исторический экскурс о жизни Аристотеля. Общая характеристика подхода в теории о душе философа и ее сущности, иерархия функций. Душа как первая энтелехия органического тела. Растительная, животная и разумная части как составляющие человеческой души.

История возникновения политической и правовой мысли, процесс развития познания природы государства и права. Философско-правовые воззрения основателя томизма, крупнейшего систематизатора философско-теологической схоластики и ее обоснователя Аквинского.

Основные идеи становления естественнонаучного знания и образования. Проблема становления постнеклассического естественнонаучного знания и многоаспектность, сложность, системность этой проблемы, измерения для ее решения. Эволюция научного знания.

Возможность редукции ментальных свойств к свойствам физических систем. Детерминистские способы решения данной проблемы – интеракционизм, материалистический и идеалистический эпифеноменализм – и два индетерминистских способа – параллелизм и коррелятивизм.

Способы получения достоверной информации в пределах ментальной информационной системы. Основные факторы, способствующие развитию интуитивных способностей личности. Онтологические, синтаксические и операциональные свойства нерефлексивных форм познания.

Естественные науки — разделы науки, отвечающие за изучение внешних по отношению к человеку, природных явлений. Базис естественных наук - математика. Философия в системе научного знания. Соотношение категорий различных общественных и гуманитарных наук.

Обозначены истоки скептицизма представителей специальных дисциплин в отношении философских разработок, перспективы улучшения положения вещей в этой сфере. Слабые места господствующих на сегодняшний день представлений и пути их эффективной коррекции.

Ідея суверенності морального суб'єкта, на якій базувалася духовна опозиція в епоху середньовіччя, закономірності та етапи її формування, напрямки та особливості вивчення вченими різних часів. Специфіка етичної філософської думки епохи Нового часу.

Естетико-філософський аналіз сюжетної традиції виконання жінками домашньої роботи. Розгляд причин виникнення американського культурного міфу про "ідеальну домогосподарку" та його реалізації у дискурсах популярної культури та феміністичного мистецтва.

Естетична культура - змістовність, форма, обсяг, результативність естетичної діяльності та передбачення гармонійної взаємодії людини з навколишнім середовищем. Складові елементи естетичної культури - мистецтво, естетична діяльність, естетичне виховання.

Соціально-філософський аналіз особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції. Аналіз її як компонента суспільної свідомості. Місце і роль естетичного серед духовних пріоритетів молоді.

Організація життєдіяльності особистості за законами краси. Роль естетичної свідомості у розвитку гармонійної особистості. Характеристика цивілізаційного підходу до розвитку суспільства. Вплив естетичної свідомості на різновиди життєдіяльності людини.

Роль естетичного виховання в логіці розвитку гуманістичного світоставлення. Історія становлення та розвитку гуманістичного світосприймання. Проблема естетичного виховання в динаміці культурно-історичних процесів. Гуманістичний рух як рух до досконалості.

Аналіз проблеми здійснення філософської рефлексії ідеї естетичного, що передбачає розгляд його в онтологічному, гносеологічному, антропологічному та аксіологічному вимірах у контексті історико-культурного сходження людства та зміни філософських парадигм.

Характеристика людиновимірності феномена естетичного у філософській рефлексії представників Київської філософської школи. Можливості долучення людини до буття через призму переживання у зрізі оприявленості всього розмаїття духовних почуттів людини.

В статье предлагается отказаться от подмены конкретной задачи вынесения судом справедливого приговора абстрактным определением его истинности. Пересмотр прав и обязанностей суда при исследовании доказательств. Оценка значения унификации полномочий судьи.

Авторське послідовне осмислення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Зміст, смислові рівні актуалізації теми, авторські інтерпретації есхатології. Виявлення історико-філософських, теологічних, теософських та наукових репрезентацій есхатології.

Особливості класичних канонів української філософії та роль творчого внеску в них Г.С. Сковороди. Наукова систематизація, аналіз та спроби дефініції творчості Г.С. Сковороди. Специфіка екзистенційно-есхатологічних мотивів творів українського філософа.

Погляди російських філософів кінця XIX - початку XX ст. на есхатологічні проблеми. Оцінка стану соціальних і духовних процесів у соціумі у період кризи. Сучасні конотації есхатологізму. Укорінення есхатологічного світосприймання в історії християнства.

Виокремлення філософських поглядів есхатологічного змісту Платона. Уявлення мислителя про людину як мікрокосм, відображення макрокосму, Всесвіту. Есхатологія в контексті платонівського вчення про душу, в просторі якого осмислюються її додаткові конотації.