Основи самоусвідомлення людини, її ідентифікації в культурному просторі. Трансформація духовних цінностей, соціальних інститутів і моральних регуляторів життя. Визначення концепту "історична пам’ять", його структурних та функціональних особливостей.

Знайомство з головними причинами фундаментальної трансформації сучасного суспільства. Розгляд особливостей експлікації концептосфери філософського дискурсу феномена "інформаційне суспільство". Загальна характеристика принципів smart-менеджменту.

Проаналізовано особливості поглядів на категорію свободи в різні історичні періоди. Показано, що попередні філософські системи стали передумовами для розвитку філософії ХХ та ХХІ ст. Розглянуто сучасні дослідження свободи в українській філософії.

Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.

Види електричних мереж. Розрахункові навантаження та методи їхнього визначення. Живлячі лінії усередині будинку. Приклади схем розподілу електроенергії в громадських будинках. Визначення перетину проводів і кабелів. Системи захисного заземлення.

Розвиток російського політичного режиму від демократури, гібридного до авторитарного режиму із елементами фашизму. Легітимація і поширення кримінальної культури, виникнення особливої форми кримінального фольклору. Переслідування за політичні погляди.

Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.

Аналіз уявлень про владу і державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична думка періоду Київської Русі. Відбиття у тексті родового принципу, що був основою суспільної ієрархії.

Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.

Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Основні концепції емпіричної традиції у філософії Нового часу, заснованої Ф. Беконом. Посилення ролі дедуктивного методу в пізнанні, механістичний світогляд Т. Гоббса. Сутність сенсуалізму та феноменалізму. Дослідження свідомості та причинності Д. Юмом.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Виклад апофатичної концепції православ’я. Визначення природи енергій. Антиномічність догмату Трійці та вчення про непізнавану Божественну сутність та пізнаванні його "нетварні енергії", існування яких для людини є основною умовою можливості обоження.

Енергійний дискурс православного богослов'я як евристично-філософський процес формування некласичної онтології. Переосмислення ідеї діалогу та автономності філософії від теології, яка існує поряд з ессенціальним дискурсом класичної філософської парадигми.

Філософсько-освітня проблематика формування та ціннісно-світоглядного обґрунтування особистісної здатності до добровільної та вмотивованої стриманості як складової антикризових споживацьких соціально-економічних моделей. Визначення поняття енкратії.

Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.

Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Класифікація умовиводів та їх коротка характеристика. Види дедуктивних умовиводів. Епіхейрема та її характеристика. Можливість й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших. Поняття терміну "силогізм". Види опосередкованих умовиводів.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.

Проблема першооснови у представників матеріалізму в античності. Створення гіпотези про атомістичної будову матерії. Виникнення ідеалізму. Вчення Фалеса про воду. Теорія Демокрита про атоми як основу світу. Людська свідомість і розумова діяльність.

Сутність і характеристики компаративістського методу в історико-філософській методології. Логічні підґрунтя компаративістського методу. Компаративістський аналіз еристичної проблематики в концепціях представників Західної та Східної філософських культур.

Рассмотрение проблемы существования информации в природе и меры распространения естественной информации. Описание информации с привлечением метафизических категорий материи и формы. Метафизическое обоснование существования естественной информации.

Исторический экскурс о жизни Аристотеля. Общая характеристика подхода в теории о душе философа и ее сущности, иерархия функций. Душа как первая энтелехия органического тела. Растительная, животная и разумная части как составляющие человеческой души.

История возникновения политической и правовой мысли, процесс развития познания природы государства и права. Философско-правовые воззрения основателя томизма, крупнейшего систематизатора философско-теологической схоластики и ее обоснователя Аквинского.

Основные идеи становления естественнонаучного знания и образования. Проблема становления постнеклассического естественнонаучного знания и многоаспектность, сложность, системность этой проблемы, измерения для ее решения. Эволюция научного знания.

Возможность редукции ментальных свойств к свойствам физических систем. Детерминистские способы решения данной проблемы – интеракционизм, материалистический и идеалистический эпифеноменализм – и два индетерминистских способа – параллелизм и коррелятивизм.