Використання наративу, як основного методу дослідження. Розгляд екзистенційних категорій. Дослідження категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання та смерті. Аналіз феномену пам’яті в умовах війни, як одного із рушіїв до дій.
Особливості існування екзистенційної естетики, наявної у художньому тексті. Соціально-історичний контекст екзистенціалістської філософії у європейській і вітчизняній філософії. Закономірності між існуванням певних категорій "фено-тексту" і "гено-тексту".
Зміст екзистенційно-антропологічного повороту у філософії В. Шинкарука та його вплив на розвиток української філософської думки. Аналіз феномену світогляду, його категоріальної структури, розробленої В. Шинкаруком. Зміст понять "віра", "надія", "любов".
Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.
Розглянуто особистісно-психологічні аспекти ґенези поняття "духовність". Показано, що екзистенційний вимір духовності характеризується процесом актуалізації смислу буття як людського буття через самовизначення, розвиток та самоактуалізацію особистості.
Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.
Дослідження особливостей кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХІ століття, які пов’язані з розширенням техносфери. Порушення технологічним розвитком людства природного стану космічного простору через запуски штучних супутників.
Поняття і типи екологічної свідомості в сучасному суспільстві та передумови, що впливають на її формування. Сутність і динаміка становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища, її розвиток в різних типах соціуму і в сучасній Україні.
Дослідження еволюції поглядів на природу, зміст і суть економіки знань. Загальносвітові тенденції становлення економіки знань в умовах розгортання глобалізації та інформаційної революції. Основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України.
Розгляд економічної свідомості нації у вимірі її трансцендентальних засад у контексті аналізу інтерналізації та екстерналізації економічного досвіду суспільства. Дослідження співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості.
Дослідження ролі екологічної освіти для набуття освітньою сферою постнекласичних характеристик у контексті становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Важливість формування екологічної культури та екологічної етики як основи екологічної освіти.
Осмислення екософії як об’єкту філософії і екології. Визначення екософії як системи ментальних установок спільноти, що регулюють взаємини між людьми та їх життям, забезпечуючи збалансованість екосистем з включеними в них антропогенними комплексами.
Особливості зародження та розвитку екоурбанітичних тенденцій. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Екопоселення - житлові освітні проекти. Механізми утворення екоміст.
Обґрунтування важливості процедури оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Порівняльний аналіз використання кількісного методу оцінювання ефективності діяльності наукових установ з якісним методом. Оцінка ефективності наукових досліджень.
Основи самоусвідомлення людини, її ідентифікації в культурному просторі. Трансформація духовних цінностей, соціальних інститутів і моральних регуляторів життя. Визначення концепту "історична пам’ять", його структурних та функціональних особливостей.
Знайомство з головними причинами фундаментальної трансформації сучасного суспільства. Розгляд особливостей експлікації концептосфери філософського дискурсу феномена "інформаційне суспільство". Загальна характеристика принципів smart-менеджменту.
Проаналізовано особливості поглядів на категорію свободи в різні історичні періоди. Показано, що попередні філософські системи стали передумовами для розвитку філософії ХХ та ХХІ ст. Розглянуто сучасні дослідження свободи в українській філософії.
Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.
Види електричних мереж. Розрахункові навантаження та методи їхнього визначення. Живлячі лінії усередині будинку. Приклади схем розподілу електроенергії в громадських будинках. Визначення перетину проводів і кабелів. Системи захисного заземлення.
Розвиток російського політичного режиму від демократури, гібридного до авторитарного режиму із елементами фашизму. Легітимація і поширення кримінальної культури, виникнення особливої форми кримінального фольклору. Переслідування за політичні погляди.
- 2571. Елементи логіки
Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.
Аналіз уявлень про владу і державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична думка періоду Київської Русі. Відбиття у тексті родового принципу, що був основою суспільної ієрархії.
Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.
Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.
Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.
Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.
Основні концепції емпіричної традиції у філософії Нового часу, заснованої Ф. Беконом. Посилення ролі дедуктивного методу в пізнанні, механістичний світогляд Т. Гоббса. Сутність сенсуалізму та феноменалізму. Дослідження свідомості та причинності Д. Юмом.
Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.
"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.
Виклад апофатичної концепції православ’я. Визначення природи енергій. Антиномічність догмату Трійці та вчення про непізнавану Божественну сутність та пізнаванні його "нетварні енергії", існування яких для людини є основною умовою можливості обоження.