Головні аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом. Значення філософських концепцій в антропологічному вченні мислителя.

Людська персональність як індивідуалізована людська цілісність. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Сутність цінностей та свободи. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

Обґрунтування суверенності людини як морального суб’єкта - одна з характерних особливостей щодо розуміння ідеї гідності в епоху Нового часу. Специфіка відображення людської самоцінності епохи Ренесансу в українській історико-філософській традиції.

Причини освітньої кризи в декогеренції культурного середовища. Створення освітньої методології, адекватної викликам часу, на основі розуміння культури як ціннісно-символічного підмур'я освіти й за умови залучення філософією освіти культурологічної науки.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.

"Виховна екстраполяція" культурологічних еквівалентів матеріальних вершинних орієнтирів як принцип наочного представлення елементарних базових підвалин культурно-цивілізаційного процесу. Її аналіз при розгляді тематичних творів живописця І. Труша.

Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Дослідження онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в умовах сучасного суспільства. Оцінка фундаментальних наслідків впливу інформації і освіти на сучасний світ. Дослідження філософських основ "суспільства знань".

Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.

Шляхи та особливості ґенези ідеї цілісної освіти особистості в європейському освітньо-філософському просторі від найдавніших часів до наших днів. Характеристика античної концепції "Kalokaraoia" та ренесансної педагогічної системи "pietas litterata".

Аналіз естетико-мистецтвознавчого аспекту гедоністичних ідей, що сформувалися від Відродження до Нового часу (XVI-XVIII ст.). Специфіка гедонізму в контексті суміжних понять. Реконструкція логіки розвитку конкретних видів мистецтва означеного періоду.

Егоїзм та індивідуалізм, розглянуті М. Монтенем в контексті гедонізму. Особливості теоретичної позиції Д. Юма. Специфіка естетико—художньої сутності гедонізму. Особливості новоєвропейської теоретичної думки. Особливості філософсько-етичних вчень.

Розвиток класичної концепції правди в християнській філософії і теології. Відхід від класично-християнської концепції істини в епоху Просвітництва в XVIII ст. Концепція істини в її класично-християнському розумінні. Причини появи феномену постправди.

Причини появи феномену постправди. Термін "постправда" в просторі риторики медіа-політичного простору. Джерела цього феномену, його зв’язок з поглядом на концепцію істини. Детронізація істини як наслідок ідеї смерті Бога, проголошеної Ніцше у ХІХ ст.

Соціально-філософське дослідження дискурсивних стратегій переходу від мультикультуралізму до постмультикультуралізму. Позбавлення від архетипів посттоталітарної і постколоніального свідомості. Епістемологічні стратегії дослідження мультикультуралізму.

Поняття "єресі" та "догми" у контексті динаміки європейської філософсько-теологічної думки у епоху пізньої античності та початку Середньовіччя. Визначення вербально-змістовних метаморфоз їх інтерпретації в давньогрецькій філософії та вченнях отців церкви.

Місце проблематики національної ідентичності в соціогуманітарному дискурсі. Обґрунтування необхідності перенесення акценту у формуванні соціокультурної ідентичності українського народу з негативної ідентичності й ідентичності спротиву на проективну.

Розгляд творчої спадщини доктора філософських наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. Аболіної. Створення інтелектуальної ніші для занять наукою. Аналіз моральнісної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.

Еволюція відображеного в Біблії морального мислення щодо Чужого як шлях від агресивної ксенофобії й зумовленого нею насильства до його повної асиміляції. Подолання ворожнечі та втілення ідеї філоксенії, покладеної в основу ставлення до Чужинця-гостя.

Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.

Знайомство з сутнісними ознаками й основними тенденціями розгортання вітчизняного простору освіти в епоху тоталітаризму. Характеристика змістових та структурних особливостей освітнього простору в 1920-1930 роках. Сутність поняття "простір освіти".

Огляд процесу формування ринкового середовища. Радянська система заборонних і дозвільних законодавчих положень щодо зайнятості. Проблема зайнятості як соціальна проблема. Самозайнятість як наслідок економічних системних змін пострадянського періоду.

Дослідження у філософії цілісної особистості, людини взагалі, її прагнення до самоактуалізації, психодуховного розвитку. Об’єктна, аналітична, структурно-функціональна методологія Лумана. Системно-теоретичне трактування постсучасного суспільства.

Еволюція поглядів щодо тлумачення мови, як універсального методу, який так чи інакше впливає на філософський дискурс. Зародження діадичних та тріадичних моделей структуралістів і постструктуралістів з їх репрезентативністю часово-просторових опозицій.

Соціально-етична проблематика у філософській спадщині К. Войтили. Формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Етика Войтили як розвиток персоналістичної рефлексії над особистісним людським буттям у феноменологічному та метафізичному ключі.

Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.

Дослідження та характеристика ідеї Бога в системі світогляду в епоху Середньовіччя. Ознайомлення з головними соціокультурними та економічними передумовами виникнення антропоцентризму. Визначення та аналіз специфіки антропоцентризму в епоху Ренесансу.

Причини транзисторної парадигми розвитку електроніки. Визначення науково-технічного потенціалу та прогнозованих антропосферних загроз впровадження мемристорної електроніки. Зв'язок мемристорної парадигми електроніки з реалізацією проекту "коннектом".