Екзістенціальна філософія як одна з провідних течій суспільної думки. Джерела екзистенціалізму у вченні філософа К'єркегора. Основна ідея феноменології Гуссерля. Розгорнута концепція людського буття Ясперса. Американська персоналістська філософія.

Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і буття світу. Людина в умовах відчуження і соціальних криз, особливість проблематики екзистенціальної філософії. Філософські концепції М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.

Передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Вирішення проблеми життя і смерті, сутності та існування людини в концепціях М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.

Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій, сутнісна особливість проблематики екзистенціальної філософії. Рішення проблеми життя і смерті.

Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.

Висвітлення екзистенціальних положень філософії Ф. Метьюз та Дж. Берклі. Розкриття сутності "Екологічного Я", як внутрішнього буття людини. спільні тенденції у поглядах Ф. Метьюз та Дж. Берклі в системі філософського знання та історичному контексті.

Основні причини формування некласичної філософської думки та її актуалізації у філософії ХІХ ст. Процес формування ірраціоналізму в інтелектуальній, соціальній і матеріальній сфері. Основної ірраціоналістичної течії, дослідження К’єркегора і Шопенгауера.

Проаналізовано світоглядні аспекти есеїстики письменника Євгена Сверстюка в зіставленні з екзистенціалістською феноменологією часу. Людське життя мислитель розглядає як "буття-до-смерті" - людина в його роздумах завжди історична та обмежена часом.

Розгляд парадигми екзистенцйних станів персонажів "тюремного циклу" прози Івана Франка. Усвідомлення сенсу існування і абсурдності буття, прагненню свободи, смерті як "поверненню екзистенції". Філософсько-психологічний потенціал творчості І. Франка.

Пошук нових форм екзистенційного осягнення людського буття, його автентичності, морально-гуманістичних вимірів особистості, яка живе в умовах глобалізації. Екзистенціалізм як одна з провідних течій філософії Західної Європи XX ст., його виникнення.

Розгляд ключових ідей філософії екзистенціалізму. Основні ознаки природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі А. Камю. Визначення головного призначення людини у філософії Камю. Роль мови у формуванні людської психіки та мислення.

Характерні риси української національної філософії: духовність та екзистенційність. Духовний зміст трансцендування як таїнства. Дослідження проблеми осягнення Бога в творчості Сковороди. Роль філософського діалогу у вдосконаленні духовності людини.

Феномен риторики в людському бутті, її екзистенційні аспекти в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз та розробка методологічного апарату принципів дослідження екзистенційних вимірів риторики. Кореляція екзистенціалів людського буття.

Осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз методологічних принципів дослідження екзистенційних аспектів риторики. Визначення кореляції екзистенціалів людського буття і феноменів риторики.

Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.

Дослідження екзистенціальної спрямованості поглядів українського письменника і мислителя, який в своїх творах піднімає питання про місце особистості в соціумі, мотивацію її життя і діяльності, здатність протистояти душевному відчаю, страху, розчаруванням.

Конкретизація явища літературного твору, який презентує у собі низку обов’язкових філософських концептів. Прозові твори українського письменника і мислителя М. Коцюбинського. Аналіз теми самотності особистості, проблеми покинутості індивіда у прозі.

Особливості існування екзистенційної естетики, наявної у художньому тексті. Соціально-історичний контекст екзистенціалістської філософії у європейській і вітчизняній філософії. Закономірності між існуванням певних категорій "фено-тексту" і "гено-тексту".

Зміст екзистенційно-антропологічного повороту у філософії В. Шинкарука та його вплив на розвиток української філософської думки. Аналіз феномену світогляду, його категоріальної структури, розробленої В. Шинкаруком. Зміст понять "віра", "надія", "любов".

Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.

Розглянуто особистісно-психологічні аспекти ґенези поняття "духовність". Показано, що екзистенційний вимір духовності характеризується процесом актуалізації смислу буття як людського буття через самовизначення, розвиток та самоактуалізацію особистості.

Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.

Дослідження особливостей кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХІ століття, які пов’язані з розширенням техносфери. Порушення технологічним розвитком людства природного стану космічного простору через запуски штучних супутників.

Поняття і типи екологічної свідомості в сучасному суспільстві та передумови, що впливають на її формування. Сутність і динаміка становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища, її розвиток в різних типах соціуму і в сучасній Україні.

Дослідження еволюції поглядів на природу, зміст і суть економіки знань. Загальносвітові тенденції становлення економіки знань в умовах розгортання глобалізації та інформаційної революції. Основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України.

Розгляд економічної свідомості нації у вимірі її трансцендентальних засад у контексті аналізу інтерналізації та екстерналізації економічного досвіду суспільства. Дослідження співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості.

Дослідження ролі екологічної освіти для набуття освітньою сферою постнекласичних характеристик у контексті становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Важливість формування екологічної культури та екологічної етики як основи екологічної освіти.

Осмислення екософії як об’єкту філософії і екології. Визначення екософії як системи ментальних установок спільноти, що регулюють взаємини між людьми та їх життям, забезпечуючи збалансованість екосистем з включеними в них антропогенними комплексами.

Особливості зародження та розвитку екоурбанітичних тенденцій. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Екопоселення - житлові освітні проекти. Механізми утворення екоміст.

Обґрунтування важливості процедури оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Порівняльний аналіз використання кількісного методу оцінювання ефективності діяльності наукових установ з якісним методом. Оцінка ефективності наукових досліджень.