Мировоззрение Руссо и морально-философское учение о природе и человеке. Характеристика рационалистического подхода к проблеме религии. Исторические и логические причины возникновения общественного неравенства. Богатство как способ подчинения ближнего.

Противоречивые концепции сторонников спонтанного зарождения жизни из неживого вещества и ее вечного существования. Время появления современного человека. Доказательство его родства с животными. Роль социальных факторов в эволюции человека разумного.

Особливості підходів до вивчення та викладу ідей філософського атомізму на сучасному етапі. Напрямки та шляхи вивчення фізичного та математичного варіантів філософського атомізму в прив'язці до природничо-наукової концепції глибинної будови матерії.

Проблема порядка в социальной жизни, основные акценты. Значение отклоняющегося девиантного поведения. Основной социальный недуг общества это аномия. Понятие первичной и вторичной девиации, их особенности. Природа отклоняющегося поведения, ее группы.

Соціальна значущість дослідження проблеми відхилень у поведінці людини. Вплив процесу комп'ютеризації суспільства на формування проявів девіантної поведінки людини. Комп'ютерна та інтернетна залежність як одна з форм відхилення в поведінці індивіда.

Характеристика девіантності як соціального явища. Виявлення особливостей прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі та у філософському ракурсі. Дослідження форм позитивної девіантності творчої особистості в художньої діяльності.

Феномен творчості у художній діяльності з точки зору соціальної філософії. Особистість в ракурсі творчої реалізації. Девіантність як феномен і предмет соціально-філософського осмислення. Виявлення специфіки позитивних форм відхилень від соціальної норми.

Соціально-філософська сутність поняття "девіантність", порівняльний аналіз його з поняттям "консеквентність". Чинники та детермінанти, які найбільше впливають на кримінально-девіантну поведінку особистості та соціальних груп в сучасному суспільстві.

Концептуальний аналіз методологічних засад співпричетних до соціальної філософії наук. Соціально-філософська сутність поняття "девіантність" та аналіз поняття "консеквентність". Чинники, які найбільше впливають на девіантну поведінку особистості.

Зниження ефективності соціального контролю і звично-репресивних заходів впливу, які досягли рівня системної "кризи покарання" на рівні держав. Можливості соціально-філософського аналізу як системної стратегії до дослідження девіантної поведінки.

Девід Юм як філософ, історик та психолог, який мав вплив на розвиток філософії та найбільш важливих філософських шкіл - скептицизму та емпіризму. Істинність людського пізнання. Антиінтелектуалізм як одна з рис юмівської гносеології. Поняття механіцизму.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального апарату. Девіталізація - процес падіння здатності людини творчо виплескувати назовні органічно закладені в неї міць та енергію.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Х. Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального аппарату. Становлення світогляду притаманного економічному лібералізму через незатребуваність цінностей духовної людини.

Осуществление обращения непосредственного силлогизма "все школьники не являются филателистами". Проверка законности суждений при помощи таблиц истинности и методом от противного. Логическое противоречие между суждениями. Применение логического квадрата.

Становление дедуктивной математики в трудах Колмогорова. Общественно-политическая и культурная жизнь греческих государств как достаточное условие возникновения аксиоматического метода, подчиненное положение математических наук по отношению к диалектике.

Умозаключение как форма мышления. Простой категорический силлогизм. Общие правила силлогизма. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Логические ошибки в силлогизмах. Сокращенные и сложные силлогизмы. Характеристика основных видов умозаключений.

Схема, облегчающая запоминание характера взаимоотношений между истинным значением четырех видов суждений A, E, I, O, образованных из понятий S и P. Правила определения истинностного значения подчиненных суждений. Энтимемы, логика общения и спора.

Основное содержание дедуктивного умозаключения. Дедуктивное умозаключение – умозаключение, в котором переход от общего к частному является необходимым. Умозаключение – логическая операция, в результате которой из одних утверждений получаются новые.

Сущность и содержание логики как науки, предмет и задачи ее исследования. Общие понятия об умозаключении, их классификация и типы, критерии оценки правдоподобности. Понятие индуктивного следования и требования к нему, направления и принципы исследования.

Посылки и заключения дедукции. Краткая характеристика видов умозаключений. Общеутвердительное, частноутвердмительное и частноотрицательое суждение. Обращение: понятие, примеры. Умозаключения по логическому квадрату. Категорический силлогизм, схема.

Характеристика дедуктивных умозаключений, условия их истинности или ложности. Виды дедуктивных умозаключений: чистый, условно-категорический, разделительно-категорический силлогизм. Правила простого категорического силлогизма, виды посылок и его модусы.

Понятие, характеристика и классификация умозаключения. Простой категорический силлогизм как широко распространенный вид опосредствованных умозаключений. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Общие правила простого категорического силлогизма.

Виды умозаключений: дедуктивные, индуктивные, умозаключения по аналогии. Анализ умозаключения по логическому квадрату. Основные отличия сложной конструктивной дилеммы от простой. Характеристика условно-разделительных (лемматических) силлогизмов.

Сущность дедукции и индукции. Основы дедуктивной логики, исследование Аристотеля. Описание и формирование доказательств бытия Бога на основе дедуктивного метода. Характеристика гипотетико-дедуктивного метода, специфика метода Р. Декарта и абдукции.

Понятие термина "дедукция". Дедукция как переход от общего к частному. Роль дедуктивного метода в математике. Теория дедукции. Индукция и дедукция как две неразрывные стороны единого процесса познания. Дедуктивное рассуждение и дедуктивная аргументация.

Аналіз особливостей філософії деїзму у творчості французького просвітника XVIII ст. Вольтера в контексті філософії історії. Обґрунтування визначальних впливів світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії.

Исследование фактического положения и роли философии общества в системе философских наук и в отношениях с нефилософскими социальными науками. Критическое осмысление тезиса о второстепенности философии общества, ее растворении в онтологии и гносеологии.

Суть, достоинства и недостатки медицинского дискурса. Рассмотрение смыслов медицинской концептуализации здоровья. Достоинства медицинской концептуализации здоровья и болезни. Культивирование принципа прозрачности и опытный характер медицинских знаний.

Два типа описания, используемые одновременно в физическом принципе наименьшего действия. Принцип наименьшего действия – один из наиболее общих физических принципов природы. Действующая и целевая причины. Условия перехода к вероятностной причинности.

Новый гедонизм У. Пейтера. Упадок чувственной европейской культуры. Путь от эстетизма к декадансу, от активного эпикурейства к пассивному. Абсолютное наслаждение, путь в бесконечность. Солипсические опыты Ф. Сологуба - воплощение декадентского гедонизма.