Рассмотрение основных факторов, влияющих на здоровье человека. Изучение позитивного действия молитв на здоровье. Возможности влияния самовнушения на организм. Социально-психологические основы здоровья. Изучение примеров лечения с помощью животных.

Понятие, сущность и структура духовных ценностей, особенности их влияния на развитие человека. Проблема духовных ценностей человека как одна из центральных в современной социальной философии. Общая характеристика и принципы учения М. Шелера о ценностях.

Влияние духовных ценностей философии буддизма на развитие социально-культурных качеств человека. Преимущество буддизма в способах преодоления классовых и этнических противоречий. Буддизм в контексте формирования духовных ценностей человека социумом.

Философские толкования номадизма как социальной и духовной практики. Граница между номадностью и оседлостью при помощи метафор дороги и дома. Определение ключевых свойств номадной и оседлой личности. Поиск равновесия между этими двумя состояниями.

Исследование психодуховного кризиса как особого этапа в развитии личности. Структура духовного "Я" и кризисы, связанные с деформацией структуры Эго, а также кризисы витальности. Основные психоэмоциональные паттерны переживаний духовного кризиса.

Сознание как исторический и как онтологический феномен. Идея выживания человека, погружение в эмпирический мир и его события. Духовные течения, утверждающие первичность Мира иного по отношению к обыденному бытию. Ипохондрическое мировосприятие бытия.

Понятие духовного мира личности как системы. Убеждения, определяющие человеческую деятельность во всех ее проявлениях и сферах. Определение термина "мировоззрение", его основные виды: религиозное, гуманистическое и др. Определение термина "менталитет".

Определение термина "мировоззрение", его виды: мифологическое, религиозное и философское. Основные типы мировоззренческих систем. Человек и общество как философская проблема. Диалектика: основные законы и категории. Глобальные проблемы современности.

Характеристика духовного опыта как пережитого, проявление и выражением его реально существовавших духовных потребностей, проявлением волевых качеств человека. Анализ важности обращения к теме духовного опыта человека в контексте современной жизни.

Выявление и раскрытие особенностей понятий "творчество", "культура", "разум", "духовность", "нравственность", "свобода" и "этика" как исходных позиций в самосовершенствовании человека в современном мире. Идея духовно-нравственного "преображения" человека.

Визначено, що традиційний економічний досвід заперечує душевні якості людини, рішення і дії якої саме й характеризуються обездушевленістю. Обґрунтовано необхідність досліджень душі, натхнення господарських вчинків. Описано процес господарствотворення.

Исследование различных точек зрения на понятие души античных и средневековых философов – Фалеса, Аристотеля, Платона, Августина, Пифагора, Сенеки, Аврелия, Хриссипа, Плотина, Тертуллиана и Ф. Аквинского. Анализ их мнений и сравнение этих понятий.

Основоположна характеристика зв’язку між душевним, тілесним та духовним. Головна особливість розкриття природи неповторності поєднання душевних та тілесних характеристик людини, її індивідуальності. Встановлення ролі розуму у духовному житті людини.

Общее представление о душе, что такое душа и тело. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного. Понятие рассудка и разума человека.

Единство и цельность духовного мира человека: индивидуальная и субъективная душа, её соотношение с телом. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Сознание, сфера бессознательного, самосознание и рефлексия, рассудок, разум и общение.

Философия Д. Юма в ее целостности, единстве и взаимосвязи всех ее частей, положений и блоков. Связь теории познания Д. Юма с его концепцией человека и социально-историческим познанием в целом в контексте ряда проблем современной гносеологии и философии.

Максим Исповедник как представитель палестинской философско-богословской традиции. Евагрий Понтийский - один из теоретиков монашеской жизни. Оригеново учение о распаде первоначальной Энады - первоначальное единство сотворенных Богом умов с Логосом.

Обоснование необходимости возвращения в русский научный контекст имени Евгения Аничкова — теоретика и историка литературы, ученика и последователя А.Н. Веселовского, культурфилософа. Противопоставление Аничковым А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского.

Формирование евгенической концепции, направления и этапы развития данной науки в мире, России и в Германии. Структура евгеники, ее составные части, содержание и значение. Ключевые проблемы евгеники: основные доводы "за" и "против", перспективы развития.

Виявлення витоків еволюціонізму, простеження еволюційних змін в британо-американській культурній антропології. Вивчення особливостей теорій лінійної, універсальної і багатолінійної еволюції в культурній антропології. Визначення специфіки неоеволюціонізму.

Дослідження закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Виявлення типологічних різновидів візантійської філософської теології, антропології та космології. Дослідження специфіки паламітської схоластики другої половини XIV і XV століть.

Розгляд особливостей формування філософських ідей Е.Фромма як одного з основоположників неофройдизму, який взяв за основу дзен-буддизм, додавши до нього свої напрацювання в класичному психоаналізі та сформував свою теорію "гуманістичного психоаналізу".

Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".

Аналіз концепції освіти в період від античності - до початку ХІХ століття. Дослідження природи людини, її місця у світі. Філософський аналіз світоглядних змін, їх впливу на соціокультурну парадигму освіти. Вчення Конфуція, китайська модель особистості.

Соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності суспільства. Співвідношення суспільноцентричного та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості.

Розвиток уявлень про справедливість за добу античності. Долідження правомірності ототожнення сучасного значення поняття "справедливість" із давньогрецькими еквівалентами. Аналіз космоцентричного світосприйняття еллінів як основи міфологеми Порядку.

Дослідження питань розвитку критичного мислення особистості. Аналіз точок дотику наукових поглядів у сфері медіапедагогіки, медіадидактики та в інших галузях. Дискусія щодо їх практичного використання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Свобода - одна з найбільш важливих сутнісних характеристик людського життя, що розкривається на основі єдності його духовних і матеріальних складників. Політична свобода - вияв громадянських прав, який забезпечує нормальну життєдіяльність індивіда.

Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.

Суперечність між реальними моральними стосунками і моральною свідомістю за Сократом. Характерні риси філософії епохи Відродження. Протиріччя між методом і системою філософії Гегеля. Вчення Спінози про субстанцію і модуси та про свободу і необхідність.