Своеобразие зарождения и развития древневосточной философии Индии и Китая. Характеристика и оценка воззрений основных направлений и школ древнеиндийской философии. Классификация философских школ Древнего Китая, анализ основного противоречия их развития.

Характеристика и содержание ведийского, классического, послеклассического и современного периодов истории философии. Особенности древнекитайской философии, ее истоки и развитие, суть даосизма. Конфуцианство как господствующая идеология Древнего Китая.

Возникновение и основные этапы формирования восточной философии. Специфика философских учений древней Индии и древнего Китая. Основные школы и представители китайской и индийской философии. Характерные черты древнеиндийского и древнекитайского общества.

Ознакомление с основными направлениями и школами древнеиндийской и древнекитайской философии. Характеристика основных принципов брахманизма. Определение цели учения джайнизма. Исследование и анализ особенностей моистского представления о равенстве людей.

Философия Востока, в основе которой лежат направления мышления, порожденные индийской и китайской культурами. Факторы, детерминирующие девиантное поведение. Демократия как форма организации политической жизни, отражающая свободный выбор населения.

Показано, что теория С.С. Хоружего оказывается несовместимой не только с восточнохристианским учением о сущности и энергии в Боге, но и с учением о спасении, а также с Халкидонским догматом о двух природах во Христе. Вклад в современную русскую философию.

Исследование Восточного вопроса в русской философской публицистике конца XIX - начала XX в. Идеи и взгляды русских интеллектуалов-мыслителей о месте Константинополя в изучении Восточного вопроса как духовного центра православно-византийской цивилизации.

Изучение восточного перипатетизма как арабской античной философии и учения мыслителей, ориентировавшихся на античные модели философствования. Анализ одной из главных в классической арабо-мусульманской философии проблем о соотношении философии и религии.

Учения о высших состояниях сознания, являющимся уникальным вкладом индийской философии в философию сознания. Практика развития и контроля мышления. Показано, что решающим для вхождения в высшие состояния сознания является умение останавливать работу ума.

Описание системы индийской и тибетской йоги, которая рассматривают два основных пути развития сознания – путь увеличения энергии и путь понимания, приводящие к одному результату – реализации высшего сознания. Энергия творения мира в индийской философии.

Ідентичність людини, її творчий потенціал, приватний простір суб’єктивності як об’єкти детального дослідження у сучасному науковому дискурсі. Значення міського простору як онтологічної дані та впливу явища "інструментального розуму" на творчу діяльність.

Дослідження лінгвофілософського вчення О.О. Потебні. Вивчення його "філософії мови" в контексті вітчизняної та світової гуманітарної науки. Огляд концепції сутності природи живої людської мови. Розгляд мови в тісному зв’язку з еволюцією людської думки.

Наслідування ідей стародавньої Греції і адаптація їх до реалій Київської Русі. Ідеї неоплатонізму, ареопатизму. Напрями у розвитку філософської думки в Україні. Створення перших філософських гуртків епохи Відродження. Філософ-гуманіст Григорій Сковорода.

Предметом даного дослідженні постає явище нонконформізму в мистецтві, зокрема період 70-х – 80-хроків ХХ ст. Звертається увага, що нонконформізм це широке соціально-політичне явище, котре не розкриває повною мірою особливості мистецьких здобутків.

Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних авторів на процеси гуманітаризації вищої освіти та роль філософії в підготовці спеціалістів негуманітарної сфери. Здійснено короткий екскурс в історію наукових поглядів на світоглядний зміст філософії.

Початок XXI ст. характеризується пошуками нових механізмів, методів і форм забезпечення культурної ініціативи та практик. Показано, що глобалізаційні трансформаційні процеси пов’язані з парадигмою постмодернізму, з його відмовою від класичного дискурсу.

Відношення глобалізації до фундаментальних змін в просторових і часових властивостях соціальної дійсності. Осмислення феномена глобалізації та пов’язаного з ним процесу інформатизації суспільної комунікації. Сприйняття хронотопу та топосів соціуму.

Розгляд фільмів китайського кінематографу періоду ХХ — початку ХХІ ст., у яких відображені основні етичні засади конфуціанства. Моделі поведінки основних героїв, які сформовані під впливом конфуціанства та характерні для китайського суспільства.

Ознайомлення з результатами історіософського аналізу польського впливу на формування ренесансних ідей та їх відображення в світоглядній структурі українського народу. Визначення основних чинників проникнення ідей гуманізму на етнічні землі України-Руси.

Проблеми впливу інформаційних технологій на стиль мислення людини. Опис рис інформаційного суспільства та взаємозв’язок між рівнем розвитку інформаційних технологій та стилем мислення людини, що панує в історично визначеному культурному просторі.

Визначення сутнісних характеристик клієнтелізму як суспільного явища. Клієнтелізм як особлива форма суспільних взаємовідносин, що утворилася ще за часів Римської цивілізації. Аналіз впливу клієнтелізму на колективну дію у різнотипних суспільствах.

Розкриття зв'язку характерних рис козацького етосу з етико-філософською проблематикою, яка є провідною у філософії Г. Сковороди. Вплив норм рицарського етосу, притаманних козацтву, на антропологічні погляди і світогляд українського просвітителя.

Дослідження співвідношення фундаментальних понять моральної філософії українського мислителя XVIII ст. Якова Козельського - "прямої істини" та "прямої доброчесності" - із концептуалістикою емпіричної етики англійського філософа Ентоні Шефтсбері.

Дослідження чинників появи аргументативного повороту у філософській традиції. Аналіз передумов появи перших робіт з аргументативної проблематики. Мотиви переосмислення античної логічної спадщини на тлі стану логічної науки у середині XX століття.

Дослідження чинників появи аргументативного повороту. Аналіз передумови появи перших робіт з аргументативної проблематики та мотиви переосмислення античної логічної спадщини на тлі стану логічної науки у середині ХХ ст. Недоліки формальної логіки.

Аналіз феномену впливу кризових ситуацій на людей з лідерською життєвою позицією. Взаємозв’язок між лідерством та кризою, розгляд соціального сприйняття лідерів в умовах кризового середовища, вивчення етичних викликів лідерства в умовах невизначеності.

Історія взаємозв'язку математики і механіки, їх роль у становленні філософії і сучасного наукового знання. Розвиток гіпотеко-дедуктивного методу абстрактного мислення, суть методів "вичерпності" і "відношень", аксіоматичної побудови математичних теорій.

Аналіз сучасного розвитку інформаційних та комунікаційних технологій, які відкрили широкі можливості для самореалізації людини та лібералізації суспільного життя. Дослідження впливу медіа, глобалізації, інформатизації на колективну пам’ять суспільства.

Дослідження впливу науково-технічних досягнень (сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій) на формування сітьової організації суспільства. Переваги мережевої організації суспільного життя. Посткласичний підхід до аналізу суспільства.

Дослідження особливостей взаємодії між напрямом природного права та формуванням суддівської філософії. Роль і значення природного права для розвитку філософії правосуддя, його вплив на сучасну правову думку України в умовах сучасного суспільства.