Общее представление о душе, что такое душа и тело. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного. Понятие рассудка и разума человека.

Единство и цельность духовного мира человека: индивидуальная и субъективная душа, её соотношение с телом. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Сознание, сфера бессознательного, самосознание и рефлексия, рассудок, разум и общение.

Философия Д. Юма в ее целостности, единстве и взаимосвязи всех ее частей, положений и блоков. Связь теории познания Д. Юма с его концепцией человека и социально-историческим познанием в целом в контексте ряда проблем современной гносеологии и философии.

Максим Исповедник как представитель палестинской философско-богословской традиции. Евагрий Понтийский - один из теоретиков монашеской жизни. Оригеново учение о распаде первоначальной Энады - первоначальное единство сотворенных Богом умов с Логосом.

Обоснование необходимости возвращения в русский научный контекст имени Евгения Аничкова — теоретика и историка литературы, ученика и последователя А.Н. Веселовского, культурфилософа. Противопоставление Аничковым А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского.

Формирование евгенической концепции, направления и этапы развития данной науки в мире, России и в Германии. Структура евгеники, ее составные части, содержание и значение. Ключевые проблемы евгеники: основные доводы "за" и "против", перспективы развития.

Виявлення витоків еволюціонізму, простеження еволюційних змін в британо-американській культурній антропології. Вивчення особливостей теорій лінійної, універсальної і багатолінійної еволюції в культурній антропології. Визначення специфіки неоеволюціонізму.

Дослідження закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Виявлення типологічних різновидів візантійської філософської теології, антропології та космології. Дослідження специфіки паламітської схоластики другої половини XIV і XV століть.

Розгляд особливостей формування філософських ідей Е.Фромма як одного з основоположників неофройдизму, який взяв за основу дзен-буддизм, додавши до нього свої напрацювання в класичному психоаналізі та сформував свою теорію "гуманістичного психоаналізу".

Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".

Аналіз концепції освіти в період від античності - до початку ХІХ століття. Дослідження природи людини, її місця у світі. Філософський аналіз світоглядних змін, їх впливу на соціокультурну парадигму освіти. Вчення Конфуція, китайська модель особистості.

Соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності суспільства. Співвідношення суспільноцентричного та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості.

Розвиток уявлень про справедливість за добу античності. Долідження правомірності ототожнення сучасного значення поняття "справедливість" із давньогрецькими еквівалентами. Аналіз космоцентричного світосприйняття еллінів як основи міфологеми Порядку.

Дослідження питань розвитку критичного мислення особистості. Аналіз точок дотику наукових поглядів у сфері медіапедагогіки, медіадидактики та в інших галузях. Дискусія щодо їх практичного використання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Свобода - одна з найбільш важливих сутнісних характеристик людського життя, що розкривається на основі єдності його духовних і матеріальних складників. Політична свобода - вияв громадянських прав, який забезпечує нормальну життєдіяльність індивіда.

Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.

Суперечність між реальними моральними стосунками і моральною свідомістю за Сократом. Характерні риси філософії епохи Відродження. Протиріччя між методом і системою філософії Гегеля. Вчення Спінози про субстанцію і модуси та про свободу і необхідність.

Вивчення трансформації тлумачення поняття комунікації у рамках філософських досліджень. Міжособистісна взаємодія людей при обміні інформацією пізнавального, афективно-оцінного характеру. Порівняльний аналіз понять "спілкування" та "комунікація".

Вплив учення догматизму на розвиток цивілістики. З'ясування проблем відродження метафізичного підходу та метафізичних начал у цивілістичній доктрині. Дослідження аспектів прагматичного вдосконалення сучасного цивільного законодавства в Україні.

Анализ и оценка главных идей евразийства и неоевразийства, помещенных в современный контекст социально-философской мысли. Критика основных установок евразийцев. Определение Бердяевым свободы как метафизического начала. Внутренняя свобода человека.

Рассмотрение и анализ сущности евразийства как философско-исторической идеи, обращенной к культурному модусу истории. Изучение и характеристика свободных от геополитических наслоений историософских и культурологических основ классического евразийства.

Рассмотрение логики взаимосвязи идей основоположников еврейского диалогизма (М. Бубера и Ф. Розенцвейга) с творчеством Ф.М. Достоевского и последующим его диалогическим осмыслением М.М. Бахтина. Историческое развитие философии диалога, его становление.

Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.

Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.

Г. Фихте — субъективный идеалист, теория о природе мышления и бытия. Учение Ф. Шеллинга о тождестве субъекта и объекта. Г. Гегель - основоположник диалектического принципа познания. Материалистические взгляды Л. Фейербаха и основные идеи марксизма.

Анализ основных направлений европейской философии и учений ее главных представителей с начала эпохи Возрождения до конца эпохи ранних буржуазных революций в конце XVII века. Философское и научное творчество итальянских гуманистов и натурфилософов.

Изучение направлений европейской философии эпохи Возрождения и ранних буржуазных революций. Основные черты культуры Ренессанса и гуманизма, религиозные движения XVI-XVII вв. Рационалистическая методология, идеалистическая и дуалистическая метафизика.

Исторические условия зарождения, развития и становления философских направлений Нового времени. Очерк материалистических тенденций в мировоззрениях Френсиса Веруламского, Рене Декарта и Джона Локка. Реформация духовной культуры в философии XVII века.

Просветительский характер философии XVIII в. Работа Я. Гассенди над атомистическим материализмом, пропагандой идей Эпикура. Онтологические и гносеологические проблемы представителей французского Просвещения XVIII в. Социально-философские воззрения.

Исследование немецкой классической философии: трансцендентализма, рационализма и априоризма. Характеристика особенностей "абсолютного идеализма" Гегеля. Ознакомление с законами диалектики. Определение основных принципов волюнтаризма и пессимизма.